Постанова № 16843310, 29.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2011 р. № 2а-1160/11/1370

у складі: головуючого судді Кузьмича С.М.

при секретарі Залуцькій І.І.

з участю представників: позивача Саноцького Ю.Л.

відповідача Пастернака У.І.

третьої особи Голод І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного територіального галузевого об»єднання «Львівська залізниця»до державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області, з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові, про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Позивач звернувся із позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2011 № 0000022301/0.

В судовому засіданні судом за клопотанням позивача залучено Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платниками податок на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, у постанові КМУ від 16.02.1998р. № 173 йде мова про затвердження переліку робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, а не переліку робіт (послуг), що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, у спірних правовідносинах позивач керувався наданими ДПА України податковими роз'ясненнями від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб, позивач не має таких підрозділів, податок на прибуток був сплачений юридичною особою ДТГО “Львівська залізниця”.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмове заперечення на адміністративний позов, в якому зазначає, що відокремленим підрозділом позивача «Вагонне депо Дрогобич» порушено п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та Постанову КМУ від 16.02.1998р. № 173 “Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту”, не задекларовано та не оподатковано доходи від підсобно-допоміжної діяльності залізничного транспорту та не подано до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області податкові декларації з податку на прибуток за спірний період.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що податок на прибуток від усіх видів діяльності позивача за спірний період сплачено до ДПІ у м. Львові в повному обсязі, що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та правовідносини.

Представниками ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області було проведено планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу «Вагонне депо Дрогобич»Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця». За наслідками проведеної перевірки представниками ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області складено акт від 31.12.2010 № 1054/23-1/22363795 «Про результати планової виїзної перевірки ВП «Вагонне депо Дрогобич»Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010 р.»

В акті перевірки зафіксовано порушення п.п. 2.2.2. п. 2.2. ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого відокремленим підрозділом позивача не визначено суму податкового зобовязання та не подано до ДПІ у м. Рівне податкових декларацій з податку на прибуток та занижено податок на прибуток, який одержано не від господарської діяльності залізничного транспорту.

На підставі зазначеного акту, за податковим повідомленням-рішенням від 17.01.2011 № 0000022301/0 ВП «Вагонне депо Дрогобич» ДТГО “Львівська залізниця” визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 157125,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 39281,00 грн., разом 196406,00 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п.2.2 ст.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2.2.2. тієї ж статті передбачено, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996р. № 273/96-ВР (із змінами та доповненнями) залізничний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Частиною п'ятою ст. 4 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємства залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), підпорядкованим Міністерству транспорту та зв'язку України.

Отже поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи»і «структурні підрозділи залізниці»не можна ототожнювати, оскільки вони є різними.

У статті 5 цього ж Закону визначено, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю і управління ним здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею. Крім того, передача в оренду, обмін та надання в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.

Пунктом 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою КМУ від 29.02.1996р. № 262, визначено, що до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.

Згідно з п. 1 ст.62 Господарського кодексу України, підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до пп..3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

З матеріалів справи вбачається, що відокремлений підрозділ «Вагонне депо Дрогобич»не відповідає ознакам встановленим законодавством для підприємства, оскільки не являється юридичною особою, діє на підставі Положення, а не Статуту.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" у відповідності до вищевказаних вимог ГК України діє на підставі Статуту, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.01.2006р. №80 та зареєстрованому державним реєстратором 06.02.2006 за №14151050051000929.

Отже, згідно наведеного, відокремлений підрозділ залізниці Вагонне депо Дрогобич не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток. У зв'язку з чим, суд погоджується з доводами позивача, що ВП «Вагонне депо Дрогобич» не зобов'язаний був подавати декларації з податку на прибуток в ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області.

Нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.

Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Крім того, позивач у спірних правовідносинах керувався наданими ДПА України податковим роз'ясненням від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

В роз'ясненні ДПА України від 13.09.2004р. № 7979/6/15-1116 вказано, що платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є: підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

З вказаного вбачається, що в роз'ясненні визначено два суб'єкти господарювання, які є платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, а саме:

1) підприємство залізничного транспорту, яке є юридичною особою.

2)структурний підрозділ підприємства залізничного транспорту, який є юридичною особою.

Отже, оскільки ВП «Вагонне депо Дрогобич»не відноситься ні до першої, ні до другої категорії, податок на прибуток, одержаний від діяльності цього відокремленого підрозділу, правомірно задекларований і сплачений юридичною особою - ДТГО "Львівська залізниця", що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями декларацій ДТГО "Львівська залізниця" за I півріччя 2010, платіжних доручень та банківських виписок по операціях ДТГО «Львівська залізниця»за І півріччя 2010 рік на загальну суму 145 384 500,0 грн.

Факт сплати позивачем податку на прибуток в повному обсязі підтверджується також поясненнями третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові та наданою копією зворотного боку облікової картки.

Відповідно до пп. "д" пп..4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Згідно з ч.1 ст. 138 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами встановленими ст.. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, субєктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки матеріали справи свідчать про сплату позивачем податку, то відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 99-102, 158-163, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Дрогобицькому районі Львівської області №0000022301/0 від 17.01.2011р.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 04.07.2011 року.

Головуючий (підпис) С.М.Кузьмич

З оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя: _______