Ухвала суду № 16828727, 06.07.2011, Берестовський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Червоногвардійський районний суд м. Макіївки)

06.07.2011                               

                                                                                                                                                                                                                                                 Справа № 6-146/2011

УХВАЛА

          6 липня 2011 року Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді                    Рассуждай В.Я.,

при секретарі                              Іванюта О.П.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області заяву Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” про роз’яснення рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 18 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” в особі філії Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” у місті Донецьку про припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, -

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся на адресу суду із позовом до АКБ „Трансбанк” в особі філії АКБ „Трансбанк” у м. Донецьку, в якому просив суд визнати його зобов’язання перед АКБ „Трансбанк”, щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 47-МК/ДОН від 02.08.2007 року в сумі 1220218, 31 грн., припиненим шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог ОСОБА_1 до АКБ „Трансбанк” на суму 1220218, 31 грн., що ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги з АТЗТ „Страхова компанія Азов” ід. код 24646706 від 2 листопада 2010 року та зобов’язати АКБ „Трансбанк” здійснити зарахування з рахунку АТЗТ „Страхова компанія Азов” ід. код 24646706 1220218,31 грн. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АКБ „Трансбанк” за кредитним договором № 47-МК/ДОН від 02.08.07 р. Свій позов мотивував тим, що на підставі кредитного договору № 47-МК/ДОН від 02.08.07 р. та згідно довідки відповідача від 24.12.10 р., станом на 24.12.10 його (ОСОБА_1В.) заборгованість перед АКБ «Трансбанк»за кредитом складає 369 974,93 Євро (що за курсом НБУ становить 3849034,18 грн.), прострочена заборгованість за кредитом складає 112 329,07 Євро (що за курсом НБУ становить 1168615,48 грн.), прострочена заборгованість за відсотками складає 54 220,78 Євро (що за курсом НБУ становить 546085,88 грн.), пеня складає 83 104,95 гривень. Відповідно договору про відступлення права вимоги між позивачем та акціонерним товариством закритого типу «Страхова компанія Азов», ід. код 24646706, від 2 листопада 2010 р., про укладення якого АКБ «Трансбанк»було повідомлено листом від 08.11.10, відповідач повинен сплатити позивачу 1220218,31 грн. (один мільйон двісті двадцять тисяч двісті вісімнадцять гривень 31 коп.) Таким чином, заборгованість АКБ «Трансбанк»перед ним - ОСОБА_1 складає 1220218,31 грн. (один мільйон двісті двадцять тисяч двісті вісімнадцять гривень 31 коп.) Відповідно ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін. Враховуючи викладене, він запропонував відповідачу зарахувати зустрічні однорідні вимоги АКБ «Трансбанк»до нього - ОСОБА_1 в сумі 1220218,31 грн. та його (ОСОБА_1В.) вимоги до АКБ «Трансбанк»в сумі 1220218,31 грн. листом від 20.12.10. Листом від 21.12.10 № 02-02/2382 відповідач відмовив у проведенні заліку зустрічних однорідних вимог АКБ «Трансбанк»до нього - ОСОБА_1 в сумі 1220218,31 грн. та його вимог до АКБ «Трансбанк»в сумі 1220218,31 грн. «в зв'язку із початком процедури ліквідації АКБ «Трансбанк»відповідно до Постанови Національного банку України №101 від 01.03.2010 р. та порушенням черговості задоволення вимог кредиторів банку». Така відмова відповідача у проведенні заліку, на думку позивача, є безпідставною, оскільки Закон України «Про банки та банківську діяльність»не містить заперечень проти проведення заліку зустрічних вимог під час ліквідації банку. Залік зустрічних однорідних вимог є діючим фінансово-правовим механізмом припинення зобов'язань при відсутності коштів сторін заліку, дозволяє зменшити дебіторську та кредиторську заборгованість банку без порушення інтересів вкладників та не порушує черговість задоволення вимог кредиторів, оскільки не передбачає погашення заборгованості банку грошовими коштами. Так, згідно ч. 3, п. 1 ч. 4 ст. 80 Закону України «про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення його належного фінансового стану, зокрема продовжувати або припиняти будь-які операції банку. Крім того, як зазначав в позові ОСОБА_1, відмова відповідача у зарахуванні зустрічних однорідних вимог порушує його законні права, надані ст. 601 ЦК України.

Судом було розглянуто справу за участю в судовому засіданні сторін та їх представників в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі встановлених в судовому засіданні доказів і рішенням суду від 18.01.2011 року було задоволено позов ОСОБА_1 до АКБ „Трансбанк” про припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних позовних вимог. Судом було вирішено визнати зобов’язання ОСОБА_1 перед Акціонерним комерційним банком „Трансбанк”, щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 47-МК/ДОН від 02.08.2007 року в сумі 1220218 (один мільйон двісті двадцять тисяч двісті вісімнадцять) гривень 31 копійка припиненим шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” на суму 1220218 (один мільйон двісті двадцять тисяч двісті вісімнадцять) гривень 31 копійка, що ґрунтується на договорі про відступлення права вимоги з Акціонерним товариством закритого типу „Страхова компанія Азов” ід. код. 24646706 від 2 листопада 2010 року. Також цим рішенням суду було вирішено зобов’язати Акціонерний комерційний банк „Трансбанк” здійснити зарахування з рахунку Акціонерного товариства закритого типу „Страхова компанія Азов” ід. код. 24646706 1220218 (один мільйон двісті двадцять тисяч двісті вісімнадцять) гривень 31 копійка в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Акціонерним комерційним банком „Трансбанк” за кредитним договором № 47-МК/ДОН від 2 серпня 2007 року.

Рішення суду сторонами оскаржено не було та набуло законної сили у передбачені законом строки.

25.05.2011 року від відповідача у справі АКБ „Трансбанк” на адресу надійшла заява про роз’яснення рішення від 18.01.2011 року, в якої заявник зазначає, що 18 січня 2011 року в судовому засіданні розглянута справа за позовом ОСОБА_1 до АКБ «Трансбанк»про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Суд постановив рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку „Трансбанк" в особі філії Акціонерного комерційного банку „Трансбанк" у місті Донецьку про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог - задовольнити в повному обсязі. Визнати зобов'язання ОСОБА_1 перед Акціонерним комерційним банком „Трансбанк", щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 47-МК/ДОН від 02.08.2007 року в сумі 1 220 218 (один мільйон двісті двадцять тисяч двісті вісімнадцять) гривень 31 копійка припиненим шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку „Трансбанк" на суму 1 220 218 (один мільйон двісті двадцять тисяч двісті вісімнадцять) гривень 31 копійка, що грунтується на договорі про відступлення права вимоги з Акціонерним товариством закритого типу „Страхова компанія Азов" ід. код. 24646706 від 2 листопада 2010 року. Зобов'язати Акціонерний комерційний банк „Трансбанк" здійснити зарахування з рахунку Акціонерного товариства закритого типу „Страхова компанія Азов" ід. код. 24646706 1 220 218 (один мільйон двісті двадцять тисяч двісті вісімнадцять) гривень 31 копійка в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Акціонерним комерційним банком „Трансбанк" за кредитним договором № 47-МК/ДОН від 02.08.2007 року. Проте зазначене рішення суду є не зовсім зрозумілим (неясним) в частині (що стосується) механізму його виконання. Згідно з нормами статті 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність»- Ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до наведеного Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. За приписами статті 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України" у строки, передбачені законами України. Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку. Згідно з частиною другою Розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України «Про банки і банківську діяльність»до приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. Важливим є відмітити, що пунктом 9.4 Постанови/Положення, Національного банку України, від 28.08.2001, №369 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»визначено, що Ліквідатор вносить пропозиції щодо затвердження Національним банком змін до реєстру вимог не частіше ніж раз на квартал на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили та не оскаржене ліквідатором у встановленому законом порядку; документів про спадкоємство за вимогами кредиторів, які визнані ліквідатором та включені до реєстру вимог кредиторів; документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації, за вимогами кредиторів, які включено до реєстру вимог; відмови кредитора від вимог; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про державну реєстрацію припинення юридичної особи або фізичної особи - підприємця; клопотання ліквідатора про виправлення помилки, допущеної ним чи попереднім ліквідатором під час акцептування вимог кредиторів. Національний банк за потреби має право вимагати від ліквідатора додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру вимог. Тобто, аналізуючи вищевказане рішення суду є незрозумілим, чи зобов'язано Ліквідатора банку здійснити дії, щодо внесення змін до реєстру вимог. На підставі викладеного заявник просить суд роз'яснити рішення суду від 18.01.2011 р. у справі 2-310/2011 в частині механізму його виконання, а саме чи покладено на Ліквідатора банку обов'язок, здійснити дії передбачені Постановою/Положенням, Національного банку України, від 28.08.2001, №369 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства»шляхом виключення вимог первісного кредитора з відповідної черги.

В судовому засіданні представник заявника –АКБ „Трансбанк” –ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності, в повному обсязі підтримала заяву про роз’яснення судового рішення, надала пояснення, аналогічні викладеним в неї.

Представник позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності, в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви про роз’яснення судового рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, представника позивача у справі, проаналізувавши та дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи, вважає, що заява АКБ „Трансбанк” про роз’яснення судового рішення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду. Ухвала, в якій роз'яснюється рішення суду, надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення, яке просить роз’яснити відповідач, судом було ухвалено за позовом ОСОБА_1 про припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, на підставі отриманих в судовому засіданні від сторін доказів. При цьому, суд керувався вимогами ст.ст. 598, 601 ЦК України, приймаючи до уваги положення ст. 96 Закону України „Про банки та банківську діяльність”. Механізм здійснення зазначеного зарахування в судовому засіданні предметом судового дослідження не був, з цього приводу сторонами самостійні позовні вимоги не заявлялися, спір між сторонами був відсутній.

На цей час заявник просить суд роз’яснити, чи зобов’язаний Ліквідатор банку здійснювати дії, передбачені Постановою/Положенням Національного банку України від 28.08.2001 року № 369 „Про затвердження Положення про застосування національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” шляхом виключення вимог первісного кредитора з відповідної черги.

З цих підстав рішення роз’ясненню не може підлягати, оскільки по-перше: Ліквідатор банку стороною у справі не був, зміст його прав та обов’язків предметом судового дослідження не був, в зв’язку із чим суд, розглядаючи цю заяву не вправі змінювати зміст рішення суду, по-друге, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню заяву з тих підстав, що фактично заявник просить роз’яснити обов’язки Ліквідатора банку, які сам заявник в своєї заяві перелічує, посилаючись на п.9.4 вказаного вище Положення/Постанови Національного банку України від 28.08.2001 року № 369 „Про затвердження Положення про застосування національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства”.

Таким чином, суд вважає, що обставини, на які посилається АКБ „Трансбанк” в обґрунтування своєї заяви, не є підставами для роз'яснення рішення суду та безпосередньо випливають зі змісту закону.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 221 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” про роз’яснення рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 18 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” в особі філії Акціонерного комерційного банку „Трансбанк” у місті Донецьку про припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог –відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції може бути подано протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційну скаргу може бути подано протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: