Рішення № 168229, 28.09.2006, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2006 р.

Справа № 3/90

За позовом

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116

До відповідача

Відкритого акціонерного товариства "Тисменицягаз" вул. Вісконта, 3, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400

Суддя: М.М.Фрич

При секретарі судового засідання: І.В.Толочко

ПРЕДСТАВНИКИ

Від позивача: Яковенко П. А. - представник - головний юрисконсульт, (довіреність № 265/10 від 18.09.06 р.)

Від відповідача: Шургот О. В. - представник, (довіреність № 10/9 від 19.12.05 р.)

Суть спору: позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача 58185грн. 34коп. основного боргу, 5053грн. 63коп. пені, 1636грн. 87коп. інфляційних збитків, 806грн. 33коп. 3 % річних.

В судовому засіданні 01.08.06 оголошувалась перерва до 15.08.06.

Відповідач в судовому засіданні заявив клопотання, яким просить суд відстрочити сплату наявної суму заборгованості на 6 місяців та розстрочити її на 60 місяців, зі сплатою суми боргу щомісяця рівними платежами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Відповідно до п. 1.1 укладеного між сторонами Договору на постачання природного газу № 06/04-1353 від 24.12.2004 року (далі - Договір), Постачальник (Позивач) зобов»язався передати у власність Покупцю (Відповідачу) в 2005 році природний газ, а Покупець зобов»язався прийняти його та оплатити на умовах даного договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.

Відповідно до п. 3.3 Договору, кількість газу, поставленого Покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу.

Як вказав представник позивача, ним умови договору виконані належним чином. Так, на протязі січня-грудня 2005 року Відповідачу було передано газу на загальну суму 376568,82грн., що підтверджується представленими в справі актами передачі-приймання природного газу за січень –грудень 2005 року, підписаними обома сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється Покупцем (Відповідачем) грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Проте, як вказав позивач, відповідач в порушення договірних зобов»язань за переданий природний газ розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 58185грн. 34коп. (згідно поданого розрахунку), що і є предметом позову.

За таких обставин, враховуючи наведене, неподання відповідачем належних доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів про оплату заборгованої суми у встановлені договором строки, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення 58185грн. 34коп. основного боргу та наявність підстав для її задоволення.

Пунктом 7.2 Договору передбачено відповідальність Покупця (Відповідача) у випадку неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, встановлені п. 6.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідачу нараховано 5053грн. 63коп. пені (розрахунок додається).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання не спростовано відповідачем і доводиться матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині стягнення пені в сумі 5053грн. 63коп.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що передбачено і умовами Договору (п. 7.2). Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 1636грн. 87коп. інфляційних збитків та 806грн. 33коп. 3 % річних.

Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 1636грн. 87коп. інфляційних збитків та 806грн. 33коп. 3 % річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо заявленого клопотання відповідача про відстрочку сплати наявної суму заборгованості (65682грн. 17коп.) на 6 місяців та її розстрочку на 60 місяців, зі сплатою суми боргу щомісяця рівними платежами, то суд вважає за правильне вказати на наступне:

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, залежно від обстави справи, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 2 Роз”яснення Вищого Арбітражного Суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333 ”Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Тому, враховуючи вищесказане та беручи до уваги:

- пункт 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, який надає право господарському суду приймаючи рішення, розстрочити, відстрочити його виконання;

- здійснення відповідачем соціально-значимих функцій (постачання та транспортування природного газу для споживачів);

- становище відповідача, що свідчить про існування обставин, які ускладнюють виконання рішення суду;

- доводи представника відповідача про відсутність фінансових можливостей для погашення всієї суми заборгованості одразу;

- що примусове виконання рішення суду може призвести до негативних наслідків в роботі підприємства як постачальника газу для населення саме напередодні опалювального сезону,

суд вважає за правильне задоволити заяву відповідача: відстрочити виконання рішення суду на 6 (шість) місяців та розстрочити виконання даного рішення на 60 (шістдесят) місяців зі сплатою суми боргу щомісячними рівними частинами.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85, 121 ГПК України, суд -

вирішив

позов задоволити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тисменицягаз" вул. Вісконта, 3, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400 (р/р 26005301711488 у центр. відділенні Промінвестбанку м. Івано-Франівська МФО 336354, код ЄДРПОУ 20538865) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, (р/р 260083013814 в ГОУ ПІД України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) - 58185грн. 34коп. основного боргу, 5053грн. 63коп. пені, 1636грн. 87коп. інфляційних збитків, 806грн. 33коп. 3 % річних, 657грн. витрат по сплаті держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Відстрочити виконання рішення суду на 6 (шість) місяців та розстрочити виконання даного рішення на 60 (шістдесят) місяців зі сплатою суми боргу щомісячними рівними частинами.

СУДДЯ М.М.Фрич

05.10.06

Виготовлено в Діловодстві

Кучер Н.М.