Вирок № 16814642, 06.06.2011, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 1-23/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

06 червня 2011 року                                                                                 м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді                                                                      Кліщ О. В.

при секретарі                                                                                Подибайло Л. М.

з участю прокурора                                                                      Топоркової О.Б.

захисника                                                                                ОСОБА_1

представника потерпілої                                                            ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше судимого за вироком Білопільського районного суду від 22.02.2010 року за ч.2 ст. 297 КК України, з застосуванням ст.69 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі ст.104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік та шість місяців, судимість не знята та не погашена, - ,

- за ст. 185 ч.3

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2010 року, близько 2:00 години ночі , ОСОБА_3 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4, з метою незаконного збагачення шляхом вчинення крадіжки чужого майна, пішки прибули до господарства за адресою : м.Білопілля. вул. Л.Чайкіної, 17, яке належить ОСОБА_5.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення крадіжки чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та господарів, переслідуючи корисливий мотив, завідомо знаючи про таємність та протиправність своїх дій, проникли до двору вищевказаного господарства, де, підійшовши до будинку, витягли скло в одному із вікон, проникли таким чином в середину будинку, звідки таємно викрали наступні речі :

-бідон алюмінієвий, ємкістю 40 літрів,вартістю 200 грн.,

-каструлю алюмінієву, ємкістю 4 літри,вартістю 21 грн.50 коп.,

-каструлю алюмінієву,ємкістю 6 літрів,вартістю 29 грн.,

-таз алюмінієвий,ємкістю 8 літрів,вартістю 39 грн.,

-друшляк алюмінієвий, ємкістю 2 літри, вартістю 9 грн.,

-сковорідку чавунну, ємкістю 1,5 літри, вартістю 20 грн.,

-п’ять чавунків, ємкістю 3 літри, вартістю 250 грн.,

-рукомийник чавунний, ємкістю 3 літри, вартістю 30 грн.,

-кришку з нержавіючої сталі з 40 літр. каструлі, вартістю 10 грн.,

-колосники 3 шт., двійні, вартістю 60 грн.,

-кружки з пічної плити один комплект,вартістю 40 грн.,

-ікону з зображенням ОСОБА_6, вартістю 300 грн.,

-ікону з зображенням Святої Трійці, вартістю 200 грн.,

-ікону з зображенням ОСОБА_7, вартістю 100 грн.,

а всього на загальну суму 1308 грн. 50 коп. / відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 2405 від 12.11.2010 року, висновку товарознавчої експертизи від 29.11.2010 року, висновку експерта від 09. 11. 2010 року/, чим завдали ОСОБА_5 матеріальних збитків на вказану суму.

Таким чином своїми протиправними діями, які виразилися у незаконному заволодінні майном ОСОБА_5 на загальну суму 1308 грн.50 коп.,- ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України не визнав повністю та показав, що він в дійсності не скоював крадіжки і в даному господарстві потерпілої жодного разу не перебував. В період часу з 12 червня 2010 року по 2 липня 2010 року він перебував на заробітках в Чернігівській області , в м.Ічня, разом з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, їздили на автомобілі ОСОБА_8.

Що в період з 21 на 22 червня 2010 року він саме був на заробітках, будували ангар на території Ічнянського заводу сухого молока та масла.

Свідчення, які він давав раніше, на досудовому слідстві, є неправдивими, так як на нього здійснювався психологічний тиск з боку працівників міліції, а саме ОСОБА_11, який говорив, що посадить його до камери та розповідав, що потрібно говорити з приводу крадіжки,показував фотографію викраденої ікони.

Не зважаючи на повне невизнання вини підсудним, його вина в скоєнні злочину підтверджується доказами, зібраними по справі та дослідженими у суді.

Допитаний у судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_2 суду пояснив, що за адресою : м.Білопілля, вул.Л.Чайкіної, 17, знаходиться господарство його матері, ОСОБА_5, яка проживала за вищевказаною адресою до грудня 2009 року,а потім її до себе забрала донька, ОСОБА_12, у неї на даний час вона й мешкає.

В господарстві матері ніхто не проживає, але він з родиною постійно навідується до господарства та перевіряє чи все гаразд, садить город. Перед крадіжкою, 19 червня 2010 року , в господарстві була його дружина , ОСОБА_13, яка ввечері того дня повернулась додому. А 22 червня 2010 року зателефонувала сусідка, мешканка вул. ОСОБА_14, ОСОБА_2

ОСОБА_15 , та повідомила, що хтось проник до господарства по вул. Л.Чайкіної,17, так як вхідні двері виявились відчиненими.

Після чого він , приблизно о 17-00 годині, приїхав до господарства матері, помітив, що двері з вулиці відчинені, в дворі зі сторони городу в будинку було вийнято скло, після чого викликав працівників міліції, які оглянули господарство та, зайшовши до будинку, виявили, що викрадені металеві вироби :

друшляк ємкістю 2 літри, придбаний в 1990 році,в гарному стані, без пошкоджень, дві каструлі ємкістю 4 та 6 літрів, придбані в 1990 році, в гарному стані , без пошкоджень, б/в, таз алюмінієвий ємкістю 8 літрів, придбаний в 1990 році, б/в,без пошкоджень, каструля на 40 літрів з нержавіючої сталі, б/в, в гарному стані, бідон алюмінієвий ємкістю 40 літрів, придбаний в 1990 році, б/в, в гарному стані, сковорідку чавунну, ємкістю 1,5 літри, придбана в 1990 році, без пошкоджень, рукомийник чавунний, ємкістю 3 літри, без пошкоджень,б/в,придбаний в 1990 році,кришка з нержавіючої сталі з 40 літрової каструлі, придбана разом з каструлею в 1990 році, колосники 3 шт., двійні, придбані в 1990 році,в гарному стані, кружки з плити пічної, один комплект, придбані в 1990 році. З кухні та кімнати викрали три ікони. На іконі, що знаходилася в кухні , зображено ОСОБА_16, мальована на дошці, виготовлена в Х1Х столітті, розміром 50 на 60 см., в гарному стані, без пошкоджень. Дві інші знаходилися в кутку одна над одною в кімнаті, на одній зображена Свята Трійця, в кіоті з оформленою фольгою, за склом, розміром 50 на 40 см., виготовлена в Х1Х столітті, без пошкоджень, друга ікона з зображенням ОСОБА_7 в кіоті обрамлено фольгою, за склом, розміром 50 на 40 см., виготовлена в Х1Х столітті, без пошкоджень.

Всі речі належали його матері, більше нічого з господарства викрадено не було. До крадіжки все було на місці, раніше крадіжок з господарства не було, майже кожного дня вони перевіряли. На даний час він знає, що крадіжку вчинив ОСОБА_3, але його не знає та ніяких стосунків з ним не підтримує. На даний час нічого не повернуто з викраденого майна і збитки не відшкодовано.

Щодо пояснень підсудного про те, що працівник міліції йому показував фотографію ікони , представник потерпілої заявив, що фотографії ікони в той період, на який вказує ОСОБА_3, ще в матеріалах кримінальної справи не було, а з’вилась вона в кінці грудня 2010 року, її переслала йому донька з іншого міста, а до того він не знав , що ця фотографія існує. На пам’ть про ікону залишилась лише фотографія.

Викрадене майно є власністю його мами, потерпілої ОСОБА_5, придбавалось за її власні кошти для власного використання .

Він має претензії до підсудного матеріального та морального характеру , просить стягнути з підсудного на користь його мами, потерпілої по справі, матеріальну шкоду у сумі 1308 грн. 50 коп. та моральну шкоду в сумі 4000 грн.;

-оголошеними в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_5, яка показала, що за адресою : м.Білопілля, вул. Л.Чайкіної,17, знаходиться господарство, яке належить їй на праві власності та в якому вона проживала до грудня 2009 року , поки її не забрала до себе донька, ОСОБА_17, через те, що погіршився стан здоров’я. На даний час в її господарстві ніхто не проживає, діти час від часу навідуються,садять присадібну ділянку та перевіряють чи все гаразд, адже в господарстві залишилося багато цінних речей. Господарство довкола огорожене парканом та зачиняється на навісні замки. Про те, що в її господарстві сталася крадіжка, вона дізналася спочатку від доньки ОСОБА_17, яка навідувалася до господарства, а потім сама перебувала в господарстві та виявила, що з господарства було викрадено металеві вироби, дві каструлі ємкістю 4 та 6 літрів, придбані в 1990 році, в гарному стані , без пошкоджень, б/в, таз алюмінієвий ємкістю 8 літрів, придбаний в 1990 році, б/в,без пошкоджень, каструлю на 40 літрів з нержавіючої сталі, б/в, в гарному стані, бідон алюмінієвий ємкістю 40 літрів, придбаний в 1990 році, б/в, в гарному стані, сковорідку чавунну, ємкістю 1,5 літри, придбана в 1990 році, без пошкоджень, рукомийник чавунний, ємкістю 3 літри, без пошкоджень,б/в,придбаний в 1990 році ,кришку з нержавіючої сталі з 40 літрової каструлі, придбана разом з каструлею в 1990 році, колосники 3 шт., двійні, придбані в 1990 році,в гарному стані, кружки з плити пічної, один комплект, придбані в 1990 році. З кухні та кімнати викрали три ікони. На іконі, що знаходилася в кухні , зображено ОСОБА_16, мальована на дошці, виготовлена в Х1Х столітті, розміром 50 на 60 см., в гарному стані, без пошкоджень. Дві інші знаходилися в кутку одна над одною в кімнаті, на одній зображена Свята Трійця, в кіоті з оформленою фольгою, за склом, розміром 50 на 40 см., виготовлена в Х1Х столітті, без пошкоджень, друга ікона з зображенням ОСОБА_7 в кіоті обрамлено фольгою, за склом, розміром 50 на 40 см., виготовлена в Х1Х столітті. Раніше крадіжок з її господарства не було. Хто вчинив крадіжку їй невідомо;

- свідченнями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_17, яка показала, що в м.Білопіллі по вул.Л.Чайкіної,17 знаходиться господарство її матері, ОСОБА_5, яку в грудні 2009 року вона забрала до себе додому,де та проживає і на даний час. Вона постійно навідується до господарства, садить город, наглядає за господарством. 21 червня 2010 року, жінка її брата , ОСОБА_13, в вечірній час перебувала в господарстві по вул.Л.Чайкіної, 17, та все там було нормально. А 22 червня 2010 року сусідка ОСОБА_18 повідомила їй, що двері до господарства відчинені. Після чого вона приїхала до господарства та помітила, що двері з вулиці відчинені, в дворі зі сторони городу в будинку було вийнято скло, через яке і сталося проникнення в будинок. Зайшовши до будинку, виявила, що викрадені металеві вироби :

друшляк ємкістю 2 літри, придбаний в 1990 році,в гарному стані, без пошкоджень, дві каструлі ємкістю 4 та 6 літрів, придбані в 1990 році, в гарному стані , без пошкоджень, б/в, таз алюмінієвий ємкістю 8 літрів, придбаний в 1990 році, б/в,без пошкоджень, каструля на 40 літрів з нержавіючої сталі, б/в, в гарному стані, бідон алюмінієвий ємкістю 40 літрів, придбаний в 1990 році, б/в, в гарному стані, сковорідка чавунна, ємкістю 1,5 літри, придбана в 1990 році, без пошкоджень, рукомийник чавунний, ємкістю 3 літри, без пошкоджень,б/в,придбаний в 1990 році,кришка з нержавіючої сталі з 40 літрової каструлі, придбана разом з каструлею в 1990 році, колосники 3 шт., двійні, придбані в 1990 році,в гарному стані, кружки з плити пічної, один комплект, придбані в 1990 році. З кухні та кімнати викрали три ікони. На іконі, що знаходилася в кухні зображено ОСОБА_16, мальована на дошці, виготовлена в Х1Х столітті, розміром 50 на 60 см., в гарному стані, без пошкоджень. Дві інші знаходилися в кутку одна над одною в кімнаті, на одній зображена Свята Трійця, в кіоті з оформленою фольгою, за склом, розміром 50 на 40 см., виготовлена в Х1Х столітті, без пошкоджень, друга ікона з зображенням ОСОБА_7 в кіоті обрамлено фольгою, за склом, розміром 50 на 40 см., виготовлена в Х1Х столітті, без пошкоджень.

Всі речі належали її матері. До 22 червня 2010 року все було на своїх місцях, крадіжок не було з господарства, вони майже кожного дня приходили та перевіряли господарство;

- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_13, яка показала, що мати чоловіка, ОСОБА_5, проживала до грудня 2009 року в м.Білопілля, вул. Л.Чайкіної,17,а потім її до себе забрала донька, ОСОБА_17, у якої вона на даний час і проживає.

На присадибній ділянці її родина , як і родина ОСОБА_17, висаджують сільськогосподарські культури.

Вони під час проведення весняно-осінніх робіт майже кожного дня навідуються да господарства та на присадибну ділянку по вул.Л.Чайкіної,17. Вона зі своїм чоловіком , ОСОБА_2, були в цьому господарстві 19 червня 2010 року,де після виконання всіх робіт залишилися ночувати в будинку та 20 червня 2010 року, приблизно о 9-00 годині , поїхали додому.

21 червня 2010 року вона також приходила до господарства сама в денний час, зробила роботу на присадибній ділянці та близько 20 : 00 години пішла додому, попередньо позачинявши всі двері, коли йшла, то все в господарстві було добре.

Наступного дня , близько 10:00 години, зателефонував її син, ОСОБА_19, та повідомив, що до нього на роботу приходила сусідка, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_20, та розповіла, що о 8:00 годині вона вийшла на вулицю та помітила, що двері з вулиці до господарства відчинені.

Приблизно о 17-00 годині, коли в чоловіка закінчилася робота і разом з ним приїхали до будинку по вул. Л.Чайкіної,17, вона виявила, що хтось вийняв скло в рамі вікна зі сторони городу за будинком та проникли до будинку.

Зайшовши до будинку, вона з чоловіком виявили, що викрали :

друшляк ємкістю 2 літри, придбаний в 1990 році,в гарному стані, без пошкоджень, дві каструлі ємкістю 4 та 6 літрів, придбані в 1990 році, в гарному стані , без пошкоджень, б/в, таз алюмінієвий ємкістю 8 літрів, придбаний в 1990 році, б/в,без пошкоджень, каструля на 40 літрів з нержавіючої сталі, б/в, в гарному стані, бідон алюмінієвий ємкістю 40 літрів, придбаний в 1990 році, б/в, в гарному стані, сковорідку чавунну, ємкістю 1,5 літри, придбана в 1990 році, без пошкоджень, рукомийник чавунний, ємкістю 3 літри, без пошкоджень,б/в,придбаний в 1990 році,кришка з нержавіючої сталі з 40 літрової каструлі, придбана разом з каструлею в 1990 році, колосники 3 шт., двійні, придбані в 1990 році, в гарному стані, кружки з плити пічної, один комплект, придбані в 1990 році. З кухні та кімнати викрали три ікони. На іконі, що знаходилася в кухні зображено ОСОБА_6, мальована на дошці, виготовлена в Х1Х столітті, розміром 50 на 60 см., в гарному стані, без пошкоджень. Дві інші знаходилися в кутку одна над одною в кімнаті, на одній зображена Свята Трійця, в кіоті з оформленою фольгою, за склом, розміром 50 на 40 см., виготовлена в Х1Х столітті, без пошкоджень, друга ікона з зображенням ОСОБА_7 в кіоті обрамлено фольгою, за склом, розміром 50 на 40 см., виготовлена в Х1Х столітті, без пошкоджень.

До крадіжки все було на місцях, напередодні крадіжок з господарства не було, вони постійно приходили перевіряли майже кожного дня. Всі викрадені речі належать матері її чоловіка, ОСОБА_5;

-свідченнями свідка ОСОБА_18, допитаної в судовому засіданні, яка показала, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6. По сусідству з її господарством знаходиться господарство за номером 17, яке належить ОСОБА_5, але на даний час там ніхто не проживає , так як діти забрали по осені 2009 року матір до себе додому, а самі час від часу приїжджають до господарства перевіряють чи все гаразд , кожного року садять присадибну ділянку. 21 червня 2010 року в домогосподарстві ОСОБА_5 все було добре. Зранку , 22 червня 2010 року , близько 8-00 години, вона вигнала гусей з господарства на вулицю та , проходячи поблизу господарства ОСОБА_5, виявила відчиненими вхідні двері до господарства, після чого повідомила ОСОБА_5. Вона була запрошена в якості понятої при огляді господарства ОСОБА_5 Коли зайшла до двору та пройшла за будинок, там розміщена віконна рама, в якій було вийнято скло, яке стояло біля стіни будинку. В ході огляду будинку працівники міліції виявили, що з будинку викрадено металеві вироби та три ікони в кухні та кімнаті. Раніше крадіжок з даного господарства не було;

-показами свідка ОСОБА_21, яка в судовому засіданні показала, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_7 . По сусідству з її господарством знаходиться господарство за номером 17, яке належить ОСОБА_5, але на даний час там ніхто не проживає, діти в грудні 2009 року забрали матір до себе додому, а самі час від часу приїжджають до господарства, перевіряють чи все гаразд, кожного року садять присадибну ділянку. 21 червня 2010 року в домогосподарстві ОСОБА_5 все було зачинено. Зранку 22 червня 2010 року , близько 8-9 години, вона виявила відчинені вхідні двері до господарства, одразу повідомила ОСОБА_5. Вночі вона нічого підозрілого не чула та на вулицю не виходила. До господарства, коли виявила відчинені двері, не заходила, а по приїзду господарів вона була запрошена працівниками міліції в якості понятої при огляді господарства ОСОБА_5 Коли зайшли до двору та пройшли за будинок, там знаходилася віконна рама, в якій було вийнято скло і стояло біля стіни будинку, через яке і сталося проникнення до будинку. В ході огляду будинку господарі виявили, що з будинку викрадено металеві вироби та три ікони в кухні і кімнаті. Раніше крадіжок з даного господарства не було. До господарства постійно приходять діти ОСОБА_22 і напередодні крадіжки неодноразово теж приходили і все було гаразд;

- оголошеними в судовому засіданні свідченнями свідка ОСОБА_23, яка показала, що її син, ОСОБА_24, в 2010 році був засудженим Білопільським районним судом до покарання у виді 3 років позбавлення волі та після вироку суду знаходився на підписці про невиїзд.

12.08.2010 року вона останній раз бачила сина, після чого він зник і на даний час їй невідомо його місце перебування. Все літо її син знаходився вдома, ходив гуляв ввечері зі своїми знайомими ОСОБА_25, ОСОБА_3 та Салій. З приводу крадіжки по вул.Л.Чайкіної,17, вона нічого не знала, хто вчинив крадіжку їй невідомо / а.с. 50/;

- оголошеними в судовому засіданні свідченнями свідка ОСОБА_26, яка показала, що проживає разом з матір’ю та сином, ОСОБА_27. Син на даний час навчається в Іскрисківщанському ПЛЗТ на водія. За час навчання нарікань на сина не було, до кримінальної відповідальності не притягувався і характеризується з позитивної сторони. На початку червня 2010 року,числа не пам’ятає, син їздив на заробітки в м.Москва, але з ким та куди саме, вона не знає, син їй не розповідав. Повернувся 12 серпня 2010 року, за весь проміжок часу додому не приїздив. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вона не знає, чи спілкувався її син з ними не знає. З приводу крадіжки за адресою м.Білопілля по вул.Л.Чайкіної,17, їй нічого невідомо і до цього часу вона нічого про крадіжку не чула. /а.с.51/;

- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_28, яка показала, що проживає разом з донькою та онуком , ОСОБА_27. На початку літа, в червні 2010 року , її онук їздив на заробітки в м. Москва, але з ким і куди саме вона не знає, онук не розповідав. Він повернувся в серпні 2010 року, так як потрібно було йти на заняття. В червні 2010 року взагалі вдома онука не було. З приводу крадіжки в м.Білопілля, вул.Л.Чайкіної,17, вона взагалі нічого не знає. Їй відомо,що онук спілкувався з ОСОБА_4, якого вона не знає та не бачила. ОСОБА_3 вона не знає і нічого про нього не чула /а.с.52/;

-свідченнями свідка ОСОБА_29, яка в судовому засіданні показала, що проживає разом з чоловіком та сином, ОСОБА_3, який на даний час ніде не працює, раніше був засуджений в 2010 році за вироком Білопільського районного суду за ч.2 ст.297 КК України ,з іспитовим строком на один рік та шість місяців. 12 червня 2010 року її син їздив на заробітки до м. Ічня Чернігівської області. Але повернулась бригада 13 червня 2010 року, побули приблизно 7 днів та наступний раз поїхали вранці.

Сина забрав ОСОБА_8 на своєму автомобілі і сина вдома не було близько трьох тижнів,коли повернувся син , вона числа не пам’ятає. Перед від’їздом вона ходила з сином до кримінально-виконавчої інспекції, щоб повідомити про від’їзд та приїзд. Подавали заяву про дозвіл виїхати на заробітки.

За ці три неділі син додому не приїздив жодного разу. Вона з ним спілкувалась по мобільному телефону.З приводу крадіжки з господарства за адресою : м. Білопілля, вул. Л.Чайкіної,17, їй нічого невідомо, син про це нічого не розповідав, говорив лише , що в 2009 році допоміг погрузити метал.

Але свідчення свідка в цій частині відрізняються від її ж свідчень в якості свідка на досудовому слідстві,де вона показала, що син лише говорив, що поміг ОСОБА_27 перенести мішок, більше нічого не розповідав. /а.с.53/;

-аналогічними показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_30 Його покази співпадають з показами, даними на досудовому слідстві.

/а.с.54/;

-оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_31, яка пояснила, що проживає по сусідству з сім’єю ОСОБА_30 протягом трьох років та може охарактеризувати сім’ю з негативної сторони, де постійно сваряться, син ОСОБА_32 не слухає батьків і не допомагає їм. В червні 2010 року , вона пам’ятає, що ОСОБА_30 поїхав в Чернігівську область , але після від’їзду приїхав назад додому, де побув днів п’ять, від сили – тиждень, і знову поїхав, але числа вона не пам’ятає. Повернувся в липні 2010 року, але коли, вона також не пам’ятає.З приводу крадіжки їй нічого невідомо./а.с. 56/;

-оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_33, який показав, що він працює на Ічнянському заводі сухого молока та масла метрологом протягом тривалого часу, також в його обов’язки входить і охорона об’єкта.

З травня 2010 року по липень 2010 року до них приїздила бригада з чотирьох чоловік з Сумської області для будівництва ангару на території заводу. Було укладено договір з приватним підприємцем ОСОБА_34 про будівництво. Охоронці осіб з цієї бригади, яка приїздила, запам’ятали та пропускали без перепусток, при цьому їх не відмічали , ні коли вони приходили на роботу, ні коли уходили. Були випадки, що бригада їздила до себе додому,через те, що не була готова площадка під забудову, також їздили за матеріалом. Лише з 23 червня 2010 року хлопці з бригади заселилися в гуртожиток від заводу і з того часу проживали на протязі місяця, контроль за виконанням роботи здійснював ОСОБА_35. Бригада приїздила на автомобілі ВАЗ 2115. Роботу закінчили в липні 2010 року./а.с. 57-59/;

-оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_36, який пояснив, що він працює на Ічнянському заводі сухого молока та масла тривалий час.

В червні 2010 року приїздила бригада з чотирьох чоловік з Сумської області, які повинні були будувати ангар на території заводу. Було укладено договір з приватним підприємцем ОСОБА_34 та заводом про будівництво ангару. Приїхали троє молодих хлопців та бригадир ОСОБА_36. Хлопці приїхали на автомобілі ВАЗ 2115 , але коли, не може сказати, але по приїзду одразу поїхали додому, так як не була готова площадка під забудову,потім знову повернулися, але якого числа, він не може сказати. Охорона хлопців запам’ятала та вільно пропускала, ніхто не контролював. Працювали коли хотіли та скільки хотіли, проживали в гуртожитку, що поблизу заводу. Він іноді приїздив до них на площадку та перевіряв , чи все в порядку. Закінчили роботу хлопці в липні 2010 року /а.с. 60-61/;

-оголошеними в судовому заіданні свідченнями свідка ОСОБА_35, який показав, що працює директором на Ічнянському заводі молока та масла протягом тривалого часу. 13 квітні 2010 року було укладено договір з ОСОБА_34 , фізичною особою-підприємцем, про будівництво ангару на території заводу. Через деякий час приїхала бригада з чотирьох осіб на автомобілі «Жигулі», кольору не пам’ятає. На скільки він пам’ятає, вони декілька раз їздили до себе. Коли перший раз приїхали, то не була готова площа під забудову і вони в той самий день поїхали додому, потім ще їздили за матеріалом. Вдруге ця бригада приїхала 23 червня 2010 року,зранку він особисто відвів хлопців до заводського гуртожитку. До 23 червня 2010 року роботи цією бригадою на об’єкті не виконувалися. 24 червня 2010 року з ними було проведено інструктаж інженером з охорони праці. Хлопці приходили на роботу,їх не відмічали, охоронці запам’ятали та пропускали їх без перепусток. З 23 червня 2010 року з дня поселення бригади до гуртожитку Ічнянського заводу , - вони протягом місяця там проживали. Він постійно приходив контролював їхню роботу на об’єкті . /а.с.62-64/; /

-оголошеними в судовому засіданні свідченнями свідка ОСОБА_37, яка пояснила, що вона працює протягом 21 року комендантом в гуртожитку Ічнянського заводу, куди час від часу поселяють працівників . 23 червня 2010 року по розпорядженню ОСОБА_35 вона поселила бригаду з чотирьох чоловіків, а саме : ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_8, та ОСОБА_10, які проживали близько місяця , при цьому вона переписала їхні дані. Приводив поселяти їх в гуртожиток ОСОБА_35, вона пам’ятає, що хлопці потім весь час проживали в гуртожитку до липня 2010 року. Вона точно може стверджувати, що заселилися працівники 23 червня 2010 року, раніше цього числа не приходили, і вона їх не бачила. /а.с.65-66/;

-оголошеними в судовому засідання показами свідка ОСОБА_38, який пояснив, що працює протягом двох років охоронцем на Ічнянському заводі сухого молока та масла, працює посуточно, потім двоє дома. В його обов’язки входить перевіряти , хто приходить і уходить, не пропускати сторонніх осіб.

На початку літа приїздила бригада з чотирьох чоловіків автомобілі ВАЗ 2115 , які будували ангар на території заводу. ОСОБА_35 дав вказівку , щоб пропускали цих осіб без пропусків, і вони не відмічали ні приходи , ні виходи працівників. Бували випадки, що хлопці не виходили декілька днів, а потім знову приходили. Прізвища та імена осіб, які приходили, він не пам’ятає /а.с. 67-69/;

- свідченнями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який показав, що в червня 2010 року, дати він не пам’ятає, разом із ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на своєму автомобілі НОМЕР_1, поїхали на заробітки в м.Ічня Чернігівської області, де на Ічнянському заводі сухого молока та масла повинні будувати ангар. Коли приїхали на місце , то їм повідомили, що не готова площа під забудову, вони залишили деякі речі та поїхали в той же день додому. Вдома перебували близько тижня і знову поїхали на автомобілі до м.Ічня, числа він сказати не може, з ним поїхали ті самі хлопці.

Вони виїхали з м.Білопілля о 6:00 годині , та по приїзду в той самий день їх поселили в гуртожиток поблизу заводу. ОСОБА_39 додому не поверталися і всі перебували в м.Ічня до закінчення будівництва. До гуртожитку їх відвів ОСОБА_35, познайомив з комендантом, яка їх поселила усіх в одну кімнату, записала їхні дані. ОСОБА_35 контролював їхню роботу, кожного ранку приходив та перевіряв. На територію заводу їх вільно пропускали та випускали,не записували час прибуття та уходу;

-оголошеними в судовому засіданні свідченнями свідка ОСОБА_10 який показав, що 16-17 червня 2010 року він разом з бригадою приїхали до м.Ічня Черніговської області з метою будівництва ангару на території Ічнянського заводу сухого молока та масла. Приїхавши на місце, вигрузили деякі речі та їм повідомили, що не готова площа під забудову , і того ж дня вони разом поїхали додому. Через тиждень знову поїхали до м. Ічня, якого числа, він не може сказати, не пам’ятає. По приїзду їх в той самий день поселили до гуртожитку. Поселяв в гуртожиток ОСОБА_35, коментант переписала їхні дані: П.І.П.,місце проживання, і з того часу перебували в гуртожитку та ходили на роботу, додому більше не поверталися. Перепустки їм не видавали, охоронці запам’ятали та пропускали без перепусток і не відмічали , коли прийшли та коли пішли /а.с. 72/;

-показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_27, який показав, що проживає з батьками та навчається на водія в с. Іскрисківщина , раніше не судимий, що знає ОСОБА_4 зі школи,він проживає неподалік нього, підтримує дружні стосунки, останній раз він його бачив на початку червня 2010 року, коли їхав на заробітки. Знайомий з ОСОБА_3, познайомився перед тим, як вступав на навчання до ліцею с. Іскрисківщина, знайомив його з ним ОСОБА_4. З ОСОБА_3 підтримує товариські стосунки, але дружніми їх назвати не може. Спілкується з ним рідко, останній раз бачив його 02.11. 2010 року у знайомого Романа. Де знаходиться вулиця Л.Чайкіної в м.Білопілля він не знає, але в червні 2010 року він там не перебував, так як на початку червня 2010 року він поїхав до Москви на заробітки та повернувся звідти 12 липня 2010 року, за цей час додому не приїздив та з хлопцями не зустрічався .

З приводу крадіжки з господарства ОСОБА_14,17, він дізнався від працівників міліції, коли його викликали до Білопільського райвідділу, там в коридорі перебував ОСОБА_3, з яким в нього відбулася розмова, в ході якої ОСОБА_3 просив його « взяти на себе » крадіжку , по вул.Л.Чайкіної,17, в м.Білопілля, з приводу якої розпитували працівники міліції , так як він має іспитовий строк і його можуть «посадити». ОСОБА_39 йому нічого не розповідав та взагалі його не бачив. Крадіжки з господарства ОСОБА_14,17, він не вчиняв, де знаходиться викрадене майно, йому невідомо. Де в даний час знаходиться ОСОБА_4 він не знає, давно вже його не бачив;

-показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_40,який показав,що приблизно 25 чи 26 червня 2010 року він з бригадою,в складі якої також був ОСОБА_3, поїхали в м.Ічня Чернігівської області,причому він пам’ятає, що їздили лише один раз і повернулися після свята ОСОБА_41;

-показами допитаного в якості свідка ОСОБА_11, о/у карного розшуку Білопільського РВ, який показав, що входив до складу слідчо-оперативної групи, яка була створена після вказаної крадіжки з будинку ОСОБА_5

Що по кримінальній справі, по якій ОСОБА_3 проходив раніше, у останнього були відібрані відбитки пальців, які були занесені в комп’ютерну базу, а після обробки відтисків зі скла будинку ОСОБА_5І , зателефонували з НДЕКЦ про придатність відбитків, та в райвідділ був викликаний ОСОБА_3,який розповів як скоїв крадіжку , де той будинок, вікно, як вони розташовані. Тобто розповів всі обставини скоєння крадіжки. При цьому з боку свідка, як і з боку інших працівників міліції, ніякого тиску , психологічного чи фізичного, застосовано не було. Явку з зізнанням ОСОБА_3 написав власноручно добровільно;

-аналогічними показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_42 та ОСОБА_43;

- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_44, який проводив розслідування даної кримінальної справи , та показав, що з боку працівників міліції відносно ОСОБА_3 ні психологічного впливу , ні фізичного тиску застосовано не було. Він визнавав свою вину в скоєнні злочину, потім відмовився від показів, які давав раніше, та не визнав вину, вказавши на психологічний тиск з боку працівників міліції. Але при виконанні вимог ст.ст. 218-220 КПК України знову визнав вину , про що в протоколі пред’явлення обвинуваченому і його захиснику матеріалів справи власноручно записав, що винним себе визнає повністю.

Що при розслідуванні кримінальної справи він особисто допитував в якості свідків батьків ОСОБА_3 - ОСОБА_29 та ОСОБА_30, які пояснювали, що їх син, ОСОБА_3М , говорив їм, що поміг ОСОБА_27 перенести мішок, тобто батьки були обізнані про скоєне сином;

-показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_45, старшого інспектора Білопільського районного підрозділу КВІ , який показав, що на обліку в Білопільському районному підрозділі кримінально-виконавчої інспекції перебуває ОСОБА_3, який засуджений 22.02.2010 року Білопільським районним судом за ст. 297 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі, згідно ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та 6 місяців. Дозволу ОСОБА_3 на виїзд на роботи в м.Ічня Чернігівської області він не давав, ніякої заяви ОСОБА_3 про дозвіл на виїзд в нього не було.

Крім вищевказаних доказів вина підсудного в скоєнні злочину підтверджується матеріалами кримінальної справи, дослідженими та оголошеними в судовому засіданні :

-протоколом огляду місця події, з планом- схемою та фототаблицею до нього , від 22.06.2010 року, - будинку №17 по вул. Л.Чайкіної, в м.Білопілля , згідно якого в присутності понятих встановлено, що у вищезазначеному господарстві, в будинку, пошкоджене вікно- вийняте скло, розміром 40х80 см , зліва внизу на рамі відщерблене дерево, частини якого лежать на підвіконні. Скло від вікна лежить під вікном з зовнішньої сторони будинку. В кутку кімнати кухні праворуч над холодильником вгорі прикріплена ширма та забиті три гвіздка в стіні трикутником . В кімнаті в кутку над столом в стіні забито вгорі три гвіздка трикутником та нижче ще три гвіздка.

При обробці скла та вікна в місці проникнення на великому склі, що знаходиться під вікном, було виявлено чотири сліди рук,які відкопійовано на відрізок липкої стрічки,вилучено, запаковано і опечатано / а.с.16-24 /;

-протоколом відтворення обстановки і обставин події, з фототаблицею до нього, за участю ОСОБА_3, який , знаходячись в процесуальному становищі підозрюваного, в присутності захисника ОСОБА_1 , та понятих, 22.11. 2010 року , в м.Білопіллі, по вул.Л.Чайкіної,17, показав та розповів як і за яких обставин він скоїв крадіжку з будинку, він особисто при проведенні фотозйомки добровільно показав місце скоєння крадіжки, послідовність своїх дій та напрямок, в якому викрадене майно було винесено з господарства, та місце, де було залишено /а.с. 154-158/;

-протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_27 від 23.11.2010 року /час початку очної ставки- 9-30, час закінчення – 10-20//а.с. 159-160/, за участю адвоката ОСОБА_1, з якого вбачається, що при проведенні очної ставки від 23.11.2010 року між підозрюваними ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_27, - ОСОБА_3 дав відповідь на запитання щодо його зустрічі в червні 2010 року з ОСОБА_27 , про те, що в червні 2010 року, числа не памятає, йому на телефон зателефонував ОСОБА_4 з телефону ОСОБА_27 та запропонував допомогти перенести метал , пообіцявши за це гроші та вони попросили підійти на луг поблизу вул. ОСОБА_14, це було близько 2: 00 години ночі. Там він зустрівся з ОСОБА_27 і ОСОБА_4 і разом пішли до нежилого господарства , зайшли з вулиці, двері були відчинені.Зайшли всі в двір, за будинок, підійшли до вікна, в якому було вийнято скло. Він залишився біля вікна, приймав метал, а ОСОБА_27 і ОСОБА_4 залізли в будинок і подавали металеві вироби, склали в два мішки і винесли з двору.

В кінці протоколу підозрюваний ОСОБА_3, в присутності захисника ОСОБА_1, власноручно здійснив запис : «З моїх слів записано вірно, мною почитано » ./а.с.159-160/;

Щодо зміни показів ОСОБА_3 :

- в протоколі допиту підозрюваного від 23.11.2010 року, оформленого в період часу з 11-20 до 12-00 годин, за участю захисника ОСОБА_1, де він власноручно написав пояснення , що з будинку ОСОБА_5 крадіжку він не скоював, так як перебував в період часу з 5.06.2010 року по 28.06.2010 року на роботі в м.Ічня Черніговської області та повідомляв начальника кримінально-виконавчої інспекції про виїзд на роботу/а.с. 162/- суд сприймає зміну показів ОСОБА_3 критично і розцінює як спосіб уникнути кримінальної відповідальності за скоєне;

- покази ОСОБА_3, дані 06.12. 2010 року в якості обвинуваченого, за участю захисника ОСОБА_1, /а.с. 169-170/, де він відмовляється від раніше даних показів і вказує, що в господарстві потерпілої ОСОБА_5 він ніколи не перебував і крадіжки не вчиняв, а свідчення, дані раніше, давались ним під моральним тиском зі сторони працівників міліції,а саме ОСОБА_11 і вже вказує інший період свого перебування на заробітках в м. Ічня Чернігівської області - з 12 червня 2010 року по 2 липня 2010 року, що зовсім протирічить названому ним та власноручно записаному періоду роботи в м. Ічня Черніговської області - з 5.06.2010 року по 28.06.2010 рік, під час допиту в якості підозрюваного від 23.11.2010 року /а.с.162/.

- в протоколі допиту в якості обвинуваченого від 18 грудня 2010 року, в присутності захисника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 власноручно пише пояснення, що він на час крадіжки перебував в м. Ічня Черніговської області, а саме з 12 червня по 9 липня,- вказуючи вже зовсім інший період свого перебування на заробітках, в порівнянні з його попередніми показами;

- в протоколі допиту в якості обвинуваченого від 22 грудня 2010 року ОСОБА_3М.в присутності захисника ОСОБА_1 пояснює, що ніякої крадіжки з господарства потерпілої ОСОБА_5І він не вчиняв, в даному господарстві він не перебував, а знаходився на момент крадіжки в м.Ічня Чернігівської області на заробітках разом з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10. А визнання своєї вини при проведенні слідчої дії- відтворення обстановки та обставин події та при допиті в якості підозрюваного , він пояснив тим , що обмовив себе, так як боявся тиску. /а.с. 185-186/. В цьому ж протоколі обвинувачений вже не вказує періоду перебування в м.Ічня Чернігівської області;

- при виконанні вимог ст.ст.218-220 КПК України, в протоколі пред»явлення обвинуваченому і його захиснику матеріалів справи від 23 грудня 2010 року, за участю захисника ОСОБА_1 , обвинувачений ОСОБА_3 власноручно здійснив запис про визнання себе винним повністю в скоєному злочині./а.с. 208/;

-договором підряду № 48 від 13 квітня 2010 року, та актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 13 липня 2010року, з яких вбачається, що між двома сторонами, підрядником та замовником , укладено договір на виготовлення металевих конструкцій на комплект ангару розміром 39х15х7,5м; доставку на місце монтажу і монтаж ангара в строки, обумовлені в цьому договорі, та 13 липня 2010 року пред’явлено для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом ангару, який входить до складу ВАТ « Ічнянський завод сухого молока та масла» та рішенням робочої комісії споруда визнана готовою на 95% , визнано, що роботи між замовником ВАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла» та підрядником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_34, виконані в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають. /а.с. 74-79/;

-висновком дактилоскопічної експертизи /а.с. 83-92/, та додаткової дактилоскопічної експертизи /а.с. 97- 106/, згідно яких сліди рук, вилучені в ході огляду місця події за фактом крадіжки з будинку гр.ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8 , розташованого за адресою : м.Білопілля, вул. Л.Чайкіной,17, скоєної в ніч на 22.06. 2010 року, а саме слід пальця руки розміром 14х30 мм., на відрізку липкої стрічки № 1, вилучений з поверхні великого скла під вікном у місці проникнення, - залишений вказівним пальцем лівої руки гр. ОСОБА_3, 20.05. ІНФОРМАЦІЯ_9.

Слід долонної поверхні руки розміром 46х65 мм., на відрізку липкої стрічки № 2, вилучений з поверхні великого скла під вікном у місці проникнення, - залишений трилучевою та ульнарною ділянками долонної поверхні лівої руки гр. ОСОБА_3, 20.05. ІНФОРМАЦІЯ_9;

-висновком товарознавчої експертизи щодо вартості викраденого алюмінієвого 40-літрового бідону, - 200грн. та загальної вартості оцінюваного майна, з урахуванням зносу від експлуатації/з урахуванням вартості бідону/- 298 грн. 50 коп./а.с.111-114/;

-висновком товарзнавчої експертизи від 29.11.2010 року, згідно якої встановлена вартість викраденого майна з урахуванням дати придбання, зносу, стану виробу у сумі -410грн./а.с. 126/;

-висновком товарознавчої експертизи від 09.11.2010 року, згідно якої встановлена вартість викраденого у сумі- 600 грн./а.с.120/.

Також вина підсудного встановлена іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.

Суд визнає зміну показів підсудним на досудовому слідстві як обраний ним спосіб захисту від обвинувачення .

Суд не бере до уваги невизнання вини підсудним, оскільки позиція підсудного спростовується його ж визнавальними показами, даними на досудовому сдідстві, а невизнання підсудним вини суд розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути кримінальної відповідальності.

Щодо твердження підсудного про неправомірність дій працівників міліції при проведенні досудового слідства, воно спростовується постановою прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.05. 2010 року, яка не оскаржувалась.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що винність підсудного ОСОБА_3 доказана повністю. Досліджені судом докази сумніву у суду не викликають і можуть бути покладені в основу вироку по справі. Невизнання вини підсудним та зміну показів суд розцінює як обраний ним спосіб захисту.

Даючи оцінку зібраним в справі доказам, суд приходить до висновку, що дії підсудного слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України ,- таємне викрадення чужого майна/крадіжка/, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло.

При призначенні підсудному виду та міри покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, особу підсудного – його вік, сімейний стан, стан здоров’я, освіту, задовільну характеристику з місця проживання, те, що він скоїв злочин в період іспитового строку.

Суд визнає обставиною, яка пом’якшує покарання підсудному , - з’явлення з зізнанням.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає , що для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів йому необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі.

По справі потерпілою заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином : в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 1308грн.50коп., моральної -чотири тисячі грн.

Підсудний ОСОБА_3 не погодився з заявленим позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що заявлені потерпілою вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається із матеріалів справи, потерпілій дійсно завдана матеріальна шкода в сумі 1308 грн. 50 коп.

Таким чином в цій частині вимоги про відшкодування майнової шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 23 та 1167 ЦК України з підсудного ОСОБА_3 належить стягнути 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди суд бере до уваги обставини заподіяння шкоди, характер та тривалість страждань потерпілої, наслідки, які для неї настали, відомості про особу заподіювача та виходить із засад розумності та справедливості, врахувавши , при визначенні розміру моральної шкоди, глибину моральних страждань потерпілої, яка ІНФОРМАЦІЯ_8, хворіє на церебральний атеросклероз, хронічне порушення мозкового кровообігу, стенокардію напруги, дифузний кардіосклероз, фібриляцію передсерця .Вона хвилювалась,після крадіжки погіршився стан її здоров’я через позбавлення її власності, яку вона придбавала важкою працею , та яка їй особливо дорога , так як вона людина віруюча , а викрадені ікони були спадком, передавались від покоління до покоління.

Стягненню з підсудного підлягають витрати, пов’язані з проведенням товарознавчої експертизи в сумі 258 грн. 00 коп./а.с. 111 -114 / та дактилоскопічної експертизи в сумі 644 грн. 40 коп. /а.с. 83 /.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому за цим законом покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком- вироком Білопільського районного суду від 22.02.2010 року і остаточно призначити до відбуття покарання у виді трьох років та шести           місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередню, - тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 відраховувати з дня затримання, з 18 грудня 2010 року./а.с. 174/.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1308 грн. 50 коп., а в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1000 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області за проведення дактилоскопічної експертизи 644 грн. 40 коп , перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800 ІПН 255748918191. В платіжному дорученні, в призначенні платежу вказати код класифікації доходів бюджету 25010100./а.с. 83/.

Стягнути з ОСОБА_3 за проведення товарознавчої експертизи 258грн.00коп./а.с. 111-114/, на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області / код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, свідоцтво платника податку 25756800 ІПН 255748918191. В платіжному дорученні , в призначенні платежу вказати код класифікації доходів бюджету 25010100./а.с. 111//.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення,а засудженим, який утримується під вартою,- в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: