Постанова № 16802016, 06.06.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

06.06.2011

Справа № 2- а-8653-2011

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 року Суддя Словянського міськрайонного суду Донецької області Руденко Л.М., розглянувши адміністративну справу у скороченому провадженні за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Словянську Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

В С Т А Н О В И В:

У Словянський міськрайонний суд Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Словянську про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ,,Дітям війни”, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року ,,Про соціальний захист дітей війни”, є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з 01 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії.

На підставі вимог статті 183-2 КАС України дана справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засіданні та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, набуваю висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно із статтею 1 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”. Відповідач не заперечує того факту, що ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.

Виходячи із того, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Допомога дітям війни до пенсії це не є пенсія, тому на неї розповсюджуються вимоги статті 99 ч. 2 КАС України, а саме для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за 2010 р. року та за 2011 р. підлягають задоволенню, оскільки Законом України ,,Про державний бюджет України на 2010 рік” та Законом України ,,Про державний бюджет України на 2011 рік” дію ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” не зупинено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи наведене, слід зобовязати УПФУ в місті Словянську здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного Бюджету України, ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за періоди: з 01 грудня 2010 року по 30 травня 2011 року.

Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, зазначаю, що предмет спору є зобовязання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією субєкта владних повноважень( відповідача у справі), внаслідок чого у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вимог ст. 94 КАС України також підлягають задоволенню вимоги позивача щодо повернення судового збору.

Керуючись ст.ст. 2-15,104-107,158,159,160,161,163,183-1 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, Законом України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в місті Словянську Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за періоди: з 01 грудня 2010 року по 30 травня 2011 року.

Стягнути з місцевого бюджету м. Словянська Донецької області (р/р 31417537700075, МФО 834016, ОКПО 34686605, Банк: ГУ ДКУ в Донецькій області) на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме держмито в розмірі 54 грн. 40 коп. та з місцевого бюджету Ворошиловського району м. Донецька (р/р 31216259700004, Код 834016, Банк ГУДКУ в Донецькій області) на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме ІТЗ в розмірі 120 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанову звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийнятті постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова постановлена та підписана в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Словянського

міськрайонного суду Л.М.Руденко