Постанова № 1679838, 22.05.2008, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2008 р.

№ 33/133-07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

М.Остапенка,

Є.Борденюк,

В.Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Дніпровагонмаш"

на постанову

від 04.03.2008 року

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі

№ 33/133-07

за позовом

ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод"

до

ВАТ "Дніпровагонмаш"

про

стягнення 71208,71 грн.

та за зустрічним позовом

ВАТ "Дніпровагонмаш"

до

ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод"

про

стягнення 155759,14 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

ВАТ "Кременчуцький

сталеливарний завод"

Винник Р.О. (дов. від 30.04.2008 року),

Гнатенко С.І. (дов. від 05.05.2008 року)

ВАТ "Дніпровагонмаш"

Лендіна Я.Е. (дов. від 01.04.2008 року)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В :

У червні 2007 року ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з ВАТ "Дніпровагонмаш" неустойки у розмірі 71 208,71 грн. та витрат по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.03.2006 р. між ВАТ "Дніпровагонмаш"(постачальник) та ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод "(покупець) було укладено Договір №548.

За умовами договору, а саме п.1.1 Договору ВАТ "Дніпровагонмаш" зобов’язався поставити і передати у власність ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" продукцію, а саме запасні частини в асортименті, кількості, і за цінами зазначеними в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору, а ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" зобов'язався прийняти та своєчасно сплатити.

10.05.2006 р. між сторонами був підписаний протокол узгодження розбіжностей до Договору № 548 від 23.03.2006 р.

Відповідно до п. 2.1. Договору сторони обумовили строк поставки 30 календарних днів з дати надходження 50% передоплати на р/р постачальника. Продукція повинна бути вибрана покупцем протягом 5-ти календарних днів після отримання повідомлення про готовність продукції.

Пунктом 3.1 Договору встановлено , що ціна складає 263 841, 12 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки здійснюються шляхом 50% передплати за узгоджену партію протягом 5-ти банківських днів з дня виставлення рахунку, остаточний рахунок здійснюється на протязі п'яти банківських днів з дати повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі порушення строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,2 відсотків від суми недопоставленої продукції за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 6.5 Договору у разі несвоєчасного внесення покупцем належної плати покупець сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день затримки, але не більше подвійної ставки НБУ за період за який сплачувалася пеня.

На виконання своїх договірних зобов'язань ВАТ "Дніпровагонмаш" поставив ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" продукцію на загальну суму 263 841, 12 грн., що підтверджується наказом - накладною № 109 від 03.07.2006р. рахунок фактурою №30/П-326 від 03.06.2006 р., № 196 від 20.10.2006р. рахунок фактурою №30/П-527 від 20.10.2006 р., № 220 від 17.11.2006 р. та довіреностями на отримання ІТЗ серії ЯЛО №801913 від 29.06.2006 р., серії ЯНЗ № 112067 від 14.11.2006 р., серії ЯМЧ № 984252 від 19.10.2006 р.

Позивач посилається на порушення відповідачем строків поставки продукції, у зв'язку з чим позивачем у відповідно?ті до п. 6.3 договору від 23.03.2006 року нарахована неустойка.

У липні 2007 року ВАТ "Дніпровагонмаш" подало до суду зустрічний позов про стягнення з ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" заборгованості у розмірі 131 920, 56 грн., інфляційні витрати –6 596, 28 грн., 3% річних –2 612,27 грн., пені –14 630,52 грн. та витрат по справі.

Зустрічний позов мотивовано, тим що ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" свої зобов'язання виконав частково, сплатив лише 131 920, 56 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2864 від 24.05.2006 р.

Факт отримання товару підтверджується підписом повноважного представника позивача на накладній.

16.07.07 року між ВАТ "Дніпровагонмаш" та ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" було проведено акт звірки та підтверджено ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод " існуючу заборгованість у розмірі 131 920,56 грн. Вищезазначений акт звірки скріплений печатками та підписами повноважних представників.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.07 року по справі № 33/133-07 (суддя Рудовська І.А.) відмовлено в задоволенні первісного позову ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" про стягнення з ВАТ "Дніпровагонмаш" 71208грн. 71коп. неустойки та задоволено зустрічний позов ВАТ "Дніпровагонмаш" про стягнення з ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" 131920грн. 56коп. основного боргу, 6596грн. 28коп. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 2612грн. 27коп. і 14630грн. 52коп. пені.

Рішення суду мотивовано листуванням сторін щодо укладення додаткового договору з ТОВ "Інтерпайп" для виготовлення коліс цільнопрокатних по ТУ у 35.2 –23365425 відповідно до умов договору №548 від 23.03.2006 року та затримку їх виготовлення і поставки третіми особами, а також тим, що відповідно п.2.1 договору вимоги щодо поставки продукції упереджені отриманням такого документу, як повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 року (колегія суддів: Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К., Сизько І.А.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2007 року змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м.Кременчук задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровагонмаш", м.Дніпродзержинськ на користь Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м.Кременчук 71 208грн. 71коп. неустойки, 712грн. 09коп. держмита і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м.Кременчук на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпровагонмаш", м.Дніпродзержинськ 131 920грн. 56коп. основного боргу, 6596грн. 28коп. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 2612грн. 27коп., 11182грн. 53коп. пені, 1523грн. 11коп. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті зустрічного позову відмовити."

Постанову мотивовано тим, що сторонами по справі не вносились зміни до договору шляхом укладення додаткових угод про зміну строків поставки продукції, умовами договору також не передбачено обов’язок відповідача для виконання умов договору укладати додаткові угоди з третіми особами, у зв’язку з чим строки виконання зобов’язання можуть бути продовжені.

Господарський суд помилково дійшов висновку про те, що сторонами по договору було передбачено вимоги щодо поставки продукції, які упереджені отриманням покупцем такого документа як повідомлення про готовність продукції до відвантаження, передбачений п.2.1 договору, оскільки як вбачається із тексту цього пункту договору, це стосується моменту виборки продукції у термін п’яти календарних днів після отримання повідомлення про готовність продукції, якщо інше не передбачено в специфікаціях.

До того ж позивачем невірно визначена дата, з якої необхідно обраховувати перебіг строку порушення зобов’язання. Так позивач обраховує строк порушення зобов’язання з 21.11.2006 року. Згідно п. 4.1 договору розрахунок здійснюється на протязі п’яти банківських днів з дати повідомлення про готовність продукції до відвантаження. В матеріалах справи відсутні докази направлення позивачу повідомлення 13.11.2006 року, тому строк необхідно вираховувати після спливу 5 банківських днів від дати поставки, а саме від 17.11.2006 року. Таким чином строк порушення зобов’язання по оплаті за отриману продукцію повинен відраховуватись від 25.11.2006 року.

Крім того при розрахунку пені позивач не враховано вимоги ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та провів розрахунок за 241 день. Таким чином пеня на рівні подвійної ставки НБУ за 182 дні складає 11182 грн. 53 коп. (131920,56грн.:100% х 17% : 365 днів х 182 дні).

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ "Дніпровагонмаш" просить частково змінити постанову апеляційної інстанції залишивши часткове задоволення зустрічного позову та скасувавши задоволення апеляційних та позовних вимог ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" стосовно стягнення пені у сумі 71 208, 71 грн., посилаючись при цьому на неправильне застосування господарськими судами апеляційної інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до положень ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Звернення позивача листом від 22.08.2006 року (т.1, а.с. 84) про часткове виготовлення третьою особою продукції, яка підлягає поставці, тобто поза межами строку передбаченого договором поставки продукції (30 днів) є пропозицією замовника про зміну умов договору щодо асортименту та строків поставки продукції.

А отже, так як інші строки поставки продукції сторонами не обумовлено, слід дійти висновку про їх невизначеність.

Таким чином, рішення суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з ВАТ "Дніпровагонмаш" неустойки за договором, тобто в частині відмови у задоволені первісного позову є обґрунтованим.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки здійснюються шляхом 50% передплати за узгоджену партію протягом 5-ти банківських днів з дня виставлення рахунку, остаточний рахунок здійснюється на протязі п'яти банківських днів з дати повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Зазначений строк слід розуміти як такий що входить у межі строку поставки продукції (30 днів).

Так як колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що якраз від позивача надійшла пропозиція про зміну асортименту та строків поставки продукції і нові строки, у тому числі і щодо кінцевого розрахунку за продукцію сторонами не погоджені, то вимога за зустрічним позовом про стягнення основного боргу є обґрунтованою, а вимога про стягнення пені, річних та інфляційних є такою, що не базується на змінених умовах договору.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "Дніпровагонмаш" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2007 року змінити.

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 року у справі № 33/133-07 у частині задоволення первісного позиву, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2007 року у справі № 33/133-07 у цій частині залишити без зміни.

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 року, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2007 року у справі № 33/133-07 у частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення пені, річних та інфляційних, у цій частині у позові відмовити.

У решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.07 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 року у справі № 33/133-07 залишити без зміни.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Головуючий, суддя М. Остапенко

Судді : Є. Борденюк

В. Харченко