Постанова № 16797583, 17.05.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

17.05.2011

Справа №2-а-6105/2011

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 травня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя           Мінаєв І.М.

при секретарі судового засідання           Бондарєвій В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання №2 Слов’янського міськрайонного суду в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в м. Слов’янську про перерахунок пенсії , -

В С Т А Н О В И В :

04.04.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що вона є донькою ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи. Згідно із ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»пенсія у зв’язку з втратою годувальника встановлюється у розмірі не менш 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника. Оскільки її батько мав статус ліквідатора наслідківаварії на ЧАЕС, при визначенні розміру його пенсії керуються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року N 796-XII ( далі Закон N 796-XII), однак, розмір пенсії, що виплачується їй відповідачем не відповідає розміру пенсії, встановленому законом. Просила визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати провести перерахунок її пенсії відповідно до ст.ст. 49,50,52,54,67 Закону N 796-XII, ст.37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з розрахунку 50% пенсії, встановленої законом для ліквідаторанаслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліда 3 групи: державної пенсії –не менше 6 мінімальних пенсій за віком –прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, додаткової пенсії - 50% мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а також виплачувати їй щомісячну компенсацію за втрату годувальника із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з 22 травня 2008р.

Позивач у судове засідання не з’явилась, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача УПФУ в м. Слов’янську до суду не з’явився, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії VIII-HO №323762 вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2, який помер 26 грудня 2005 року, відповідно до свідоцтва про смерть 1-ВЛ №060658, смерть пов’язана з виконанням обов’язків військової служби та з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено довідкою Донецької обласної державної адміністрації № 554 від 11.06.2011 року.(а.с.9-10,13)

ОСОБА_2був віднесений до категорії 1 як особа, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, його було визнано інвалідом 3 групи.(а.с.11-12).

Позивачка перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію у зв’язку з втратою годувальника, яким був для неї її померлий батько.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім’ї –50% пенсії за віком померлого годувальника.

          З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2011 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв’язку з втратою годувальника, виходячи з розміру його 50 % пенсії, а саме - державної пенсії –6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії –50% мінімальної пенсії за віком, передбачених ст. ст.50 та 54 Закону N 796-XII, а також надбавки в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Листом відповідача від16.02.2011 року позивачу відмовлено у задоволенні заяви, посилаючись на те, що пенсія в разі втрати годувальника за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-VI. З 01.01.2088р. ЗУ «Про Державний бюджету України на 2008р.»внесені зміни до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому на перерахунок за даною заявою відповідно до ст.ст.49,50,54,64 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»підстав немає.(а.с.6).

Відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивачки є неправомірною з наступних підстав.

Згідно із ст.37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

          Розділ 8 Закону 796-XII передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

          Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

          Згідно з частинами 3, 4 статті 54 Закону 796-XII, в усіх випадках розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком (для інвалідів 3 групи).

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з ч.3 ст. 67 Закону 796-XII у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Згідно із ч.1 ст. 52 Закону 796-XII щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України. Статтею 53 цього Закону передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

За таких обставин позивачка, як особа, померлий батько якої був визнаний інвалідом 3 групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії і як особа, що втратила годувальника, має право на отримання 50% його пенсії та компенсацію і підвищення пенсії, розмір яких повинен розраховуватися, виходячи з положень ст.ст. 50, 52, ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ч.4 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Отже, вона має право на отримання 50% від пенсії, визначеної з розрахунку, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а також на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

          Наявність такого права у позивачки є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

Зазначені вище розміри пенсії та доплат, що визначені у кратному та процентному відношенні до мінімальної пенсії за віком мають обчислюватись з врахуванням того, що розмір мінімальної пенсії за віком відповідає прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що стратили працездатність.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку про те, що при визначенні розміру пенсій позивачці застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка була чинною до внесення змін, внесених Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів»та визнаних неконституційними рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р., а не постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Оскільки позивачка має право на отримання пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Тому слід визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачці у перерахунку пенсії у разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили годувальника, визначеного законом.

Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, для позивачки як особи, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижчий розмір державної пенсії повинен розраховуватися виходячи із прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.4 ст.45 зазначеного закону, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38 і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії—з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

          Згідно частини 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно викладеного, керуючись ст.ст. 46, 92 Конституції України, ст.ст. 6, 7, 17-19, 104-106, 159, 161, 162 КАС України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-РП/2008, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд,

П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в м. Слов’янську про перерахунок пенсії задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області про відмові у перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії з 01.02.2011 року, у зв’язку із втратою годувальника із розрахунку 50% пенсії, встановленої законом для ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліда 3 групи: державної пенсії –не менше 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії- 50% мінімальної пенсії за віком, при цьому мінімальну пенсію за віком обчислювати у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а також з врахуванням щомісячної компенсації за втрату годувальника із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. В решті позову відмовити.

Повернути ОСОБА_1 суму сплаченого державного мита в розмірі 1 гривні 70 копійок, шляхом списання їх з місцевого бюджету ( р/р № 31417537700075 в банку ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686605, код платежу 22090100, отримувач місцевий бюджет міста Слов’янська).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду                                                            ОСОБА_3