Рішення № 16796956, 06.07.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "04" липня 2011 р.по справі № 5004/938/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс"

до відповідача: Приватного підприємства "Юсторг"

про стягнення 14 182,02 грн.

Суддя Демяк В.М

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. від 01.04.2011р.

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" звернулось із позовом до відповідача Приватного підприємства "Юсторг" про стягнення 14 182,02 грн. заборгованості та 1 011,99 грн. пені.

В підтвердження своїх вимог позивач посилається на договір поставки №741 від 02.02.2010р., видаткові накладні (а. с. 16-20).

На виконання ухвали суду від 27.05.2011р. на адресу господарського суду поступило клопотання про долучення до матеріалів справи аналітики рахунку 361 по відповідачу за спірний період, довідки банку про сплату за товар по договору №741.

Крім того, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, що не суперечить ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просить стягнути з відповідача 10 841,46 грн.- основного боргу і 1 011,99 грн. пені.

Згідно п.17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. № 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, вихоячи з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач письмових пояснень по суті заявленого позову суду не подав, в судове засідання не прибув.

Ухвали суду від 18.05.2011р., 27.05.2011р.,14.06.2011р. повернуті відділенням поштового зв'язку з відмітками "за закінченням терміну зберігання".

Як встановлено матеріалами справи, ухвали суду направлялись відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві: 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Львівська, 63/б та за місцем його державної реєстрації згідно довідкою з ЄДРПОУ серії АА №034220/1408 за адресою: м. Луцьк, вул. Львівська, 63б/100.

Законодавство України, в т.ч. ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.(Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675).

До повноважень господарських судів не відноситься зясування місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, дані повістки суду, повернуті органами поштового звязку з відмітками “за закінченням терміну зберігання”, що є доказом належного повідомлення сторони про дату і місце розгляду справи.

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому направлення ухвали про порушення провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на юридичну адресу відповідача з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

02.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" (постачальник) та Приватним підприємством "Юсторг" (покупець) було укладено договір поставки №741, відповідно до умов якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю товар, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору (п.1.2. договору).

Разом з тим, згідно п.п. 2.1., договору предметом договору є товар вказаний у накладній в асортименті, кількості, які є невідємною частиною договору. Ціна товару погоджується сторонами та підтверджується накладними на відпуск товару, виписаними постачальником.

На виконання умов договору відповідачу було поставлено товар згідно видаткових накладних: № 220224632 від 13.10.2010 р. на суму 1 319, 22 грн., № 220225423 від 20.10.2010 р. на суму 2 728, 74 грн., № 220225425 від 20.10.2010 р. на суму 637, 32 грн., № 220225424 від 20.10.2010 р. на суму 2 816, 22 грн., № 220226282 від 27.10.2010 р. на суму 1 204, 38 грн., № 220227062 від 03.11.2010 р. на суму 234, 60 грн., № 220227063 від 03.11.2010 р. на суму 1 526, 28 грн., № 220227064 від 03.11.2010 р. на суму 161, 70 грн., № 220227651 від 06.11.2010 р. на суму 1 117, 44 грн., № 220231911 від 11.12.2010 р. на суму 2 436, 12 грн., а всього на загальну суму 14 182,02грн.

Відповідно до п. 5.2 договору оплата за товар здійснюється не пізніше 7-ми календарних днів з моменту отримання товару.

Між тим, в порушення взятих на себе зобов'язань ПП "Юсторг" оплату за поставлений товар в повному обсязі й відповідно до умов договору не здійснив.

Відповідачем ПП "Юсторг" було здійснено часткову оплату за поставлений товар в сумі 3 310,56 грн. що підтверджує довідка банку вих. № 269/3 від 02.06.2011р. і на момент звернення позивача з позовом до суду сума заборгованості за поставлений товар становить 10 841,46 грн., що додатково підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 20.07.2011р.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обовязки на підставі договору поставки, який укладено шляхом підписання сторонами, як це передбачено ст.639 Цивільного кодексу України.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи період прострочення боржника по оплаті становить з 20.10.2010 р. по 20.04.2011р.

Відповідно до ст. 546,548 Цивільного кодексу виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

За умовами п.8.1.договору у випадку прострочення термінів оплати покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

За таких обставин нарахована позивачем пеня за період з 20.10.2010 р. по 20.04.2011р., підлягає до стягнення згідно вимог ст.258 Цивільного кодексу та ст.232 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" в сумі 1011,99грн.

За статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного вимога про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 10 841,46 грн. та - 1 011,99 грн. пені стверджується матеріалами справи, відповідачем не оспорена належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, а тому підлягає до задоволення.

Враховуючи те, що спір до розгляду суду доведений з вини відповідача судові витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 144 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 599, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Юсторг" (м. Луцьк, вул. Львівська, 63б/100, код ЄДРПОУ 36834149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" (69002, м. Запоріжжя, вул.Грязнова,57; п/р 26000204876099 в ЗРУ КБ "Приватбанк" МФО 313399 код ЄДРПОУ 25484884) 10 841,46грн.. заборгованості за поставлений товар згідно договору №741 від 02.02.2010р., 1 011,99 грн. пені, а також 155,00грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Дем'як В.М.

Повний текст рішення виготовлено

06.07.2011р.