Рішення № 16796852, 29.06.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р.

Справа № 5004/883/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Варто”

до дочірнього підприємства “Волинський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”

про стягнення 1707793грн. 81коп.

та зустрічним позовом Волинського транспортного прокурора в інтересах відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” в особі дочірнього підприємства “Волинський облавтодор”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Варто”

про визнання недійсним договору поставки від 12.08.08р. №175

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від ТзОВ “Варто”: не зявився

від ДП “Волинський облавтодор”: ОСОБА_1 довір. №2 від 19.01.2009р.

В судовому засіданні взяв участь прокурор облпрокуратури Рибак А.І.

Суть спору: 02.06.09р. до господарського суду Волинської області звернулось ТзОВ «Варто»з позовними вимогами до дочірнього підприємства “Волинський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (далі Волинський облавтодор) про стягнення 1734134грн.24коп., в т.ч. 724,603,46 грн. збитків у вигляді додаткових витрат по сплаті штрафу, 127 491,20 грн. збитків у вигляді втраченої вигоди, 26337,43грн. пені за прострочення оплати, 3290,80 грн. - 3 % річних, 21261,07 грн. індексу інфляції, 45 583,61 грн. штрафу за несвоєчасну оплату, 23 035,60 грн. збитків у вигляді додаткових витрат по сплаті відсотків за користування кредитом, 550714,72 грн. - пені за порушення строків виконання зобов'язання, 211 813,35 грн. штрафу за порушення строків виконання зобов'язання.

Позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що в результаті неналежного виконання Волинським облавтодором умов договору поставки від 12.08.08р. №175 щодо своєчасної оплати поставленого щебеню на суму 651194грн.43коп. (оплаченого 8-9 грудня 2008 року) ним понесено збитки на загальну суму 875130грн., решту позовної суми згідно розрахунку позивача складають штрафи, пені, інфляційні втрати та 3% річних.

Заявою від 04.08.09р., поданою до суду 07.08.09р. ТзОВ «Варто»зменшило розмір позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення оплати платежу на суму 26337грн.43коп.

Відповідач у відзиві на позов та представник в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на те, що за умовами тендерного договору поставки №175 у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється після надходження бюджетних коштів. Несвоєчасна оплата щебеню мала місце саме із-за затримки фінансування вказаного договору, за яким щебінь закуплявся за бюджетні кошти.

Крім того, відповідач у відзиві на позов зазначав, що ТзОВ «Варто»по справі №06/95-38 за його ж позовом до Волинського облавтодору про стягнення 678150грн.89коп. за цим же договором поставки, в т.ч. 13478грн.23коп. пені, 1684грн.78коп. 3% річних та 11793грн.45коп. інфляційних втрат в процесі розгляду справи відмовився від стягнення зазначених сум (крім заборгованості), що позбавляє його права на повторне звернення до суду за стягненням цих сум за цей же період.

14.06.2011р. Волинським транспортним прокурором подано зустрічну позовну заяву в інтересах відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” в особі дочірнього підприємства “Волинський облавтодор” до товариства з обмеженою відповідальністю “Варто” про визнання недійсними двох договорів поставки продукції, а саме: договору від 12.08.2008р. №175, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Варто” та дочірнім підприємством “Волинський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” та договору від 27.06.2008р. №5, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Варто” та філією “Любомильський автодор”дочірнього підприємства “Волинський облавтодор”

Ухвалою від 16.06.11р. прийнято зустрічний позов для спільного розгляду справи.

В судовому засіданні 29.06.11р. прокурором та позивачем подано заяву, згідно якої просять задоволити позовні вимоги про визнання недійсним лише договору поставки від 12.08.08р. №175, а позов в частині визнання недійсним договору №5 від 27.06.08р. залишити без розгляду мотивуючи своє право на зменшення позовних вимог до прийняття рішення по справі згідно ст. 22 ГПК України.

Вимогу про визнання недійсним договору поставки від 12.08.08р. №175 прокурор та позивач обгрунтовують тим, що договір зі сторони Волинського облавтодору підписано під впливом обману, оскільки ТзОВ «Варто»цілеспрямовано з умислом ввело Волинський облавтодор в оману щодо фактів, які вплинули на укладення правочину, а саме: пунктом 1.3 договору поставки ТзОВ «Варто»гарантувало, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під будь-яким забезпеченням, арештом чи іншим обмеженням, проте, з поданої ТзОВ «Варто»позовної заяви про стягнення з Волинського облавтодору 1707793грн.81коп. збитків та штрафних санкцій вбачається, що ТзОВ «Варто»на момент укладення договору поставки щебеню не мало його у власності.

ТзОВ «Варто»на вимогу суду (ухвала від 16.06.11р.) відзиву на позов не надало, представник в судове засідання не зявився.

Натомість 29.06.11р. на адресу суду від ТзОВ «Варто»знову надійшло факсове клопотання про відкладення розгляду справи, з посиланням на те, що зі сторони ТзОВ «Варто»здійснюються заходи щодо добровільного врегулювання спору з Волинським облавтодором шляхом укладення мирової угоди.

Представник Волинського облавтодору заперечує факт ведення з ТзОВ «Варто»будь-яких переговорів на предмет укладення мирової угоди, а також стверджує неможливість її укладення із-за незаконних позовних вимог ТзоВ «Варто».

Прокурор та представник Волинського облавтодору категорично заперечують проти відкладення розгляду справи та просять вирішити спір по суті, із врахуванням того, що 05.07.11р. закінчується 2-х місячний термін розгляду справи встановлений ст. 69 ГПК України.

Суд не знаходить підстав для задоволення поданого ТзОВ «Варто»клопотання, оскільки товариство завчасно знало про дату судового засідання, відповідно могло надати суду відзив на зустрічний позов та забезпечити явку представника. Ведення будь-яких переговорів представник Волинського облавтодору заперечив. Судом також враховано, що 05.07.11р. закінчується 2-х місячний строк вирішення спору встановлений ст. 69 ГПК України, а клопотань про його продовження сторонами не заявлялось.

Враховуючи, що позовні вимоги ТзОВ «Варто»грунтуються на умовах договору поставки від 12.08.08р. №175, який транспортний прокурор та Волинський облавтодор просять визнати недійсним, суд вважає за необхідне розглянути спочатку позовну вимогу за зустрічним позовом.

Дослідженими матеріалами справи встановлено наступне:

ДП "Волинський облавтодор" є дочірнім підприємством ВАТ "Державна акціонерна компанія"Автомобільні дороги України", яке створене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002р. № 221, згідно якої у державній власності закріплено 100 % акцій компанії із забороною їх відчуження. Засновником Компанії та вищим органом управління є держава в особі Державної служби автомобільних доріг. ДП "Волинський облавтодор" створено як дочірнє підприємство ВАТ ДАК "Автомобільні дороги" відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.02р. №154, відповідно є повністю державним підприємством.

Згідно інформаційного бюлетеня «Вісник державних закупівель»№20 (318) за 26.08.08р. ТзОВ «Варто»29.07.08р. стало переможцем відкритих торгів по трьох лотах на закупівлю дочірнім підприємством «Волинський облавтодор»щебеневої продукції загальною кількістю 30 тис. м3 на суму 3196000грн. згідно оголошення №12191 «Вісник державних закупівель»№14/312 від 14.07.08р.

12.08.08р. між ТзОВ «Варто»(постачальник) та ДП «Волинський облавтодор»(покупець) на підставі проведених 29.07.08р. торгів було укладено договір №175 поставки щебеню в кількості 30000м3 на загальну суму 3196000грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобовязався передати у встановлений строк у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами згідно додатку №1, який є його невідємною частиною, а покупець зобовязався прийняти цей товар та оплатити його.

Згідно п. 2.2 договору №175 умови договору закупівлі не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника-переможця, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому тимчасовим положенням. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору на закупівлю.

Проте 20.08.08р. сторонами було укладено додаткову угоду до договору №175 від 12.08.08р., згідно якої сторони всупереч умовам договору поставки (пункти 1.1 та 2.2) та тендерної (цінової) пропозиції збільшили ціну щебеню, що потягнуло збільшення суми договору до 3452850грн., що на 256850грн. більше ніж за умовами відкритих торгів.

Оскільки оспорюваний договір поставки був укладений у сфері державних закупівель, особливість його укладення визначалася Тимчасовим положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №274 від 28.03.2008р. і яке діяло на час укладення спірного договору.

Відповідно до п. 84 вказаного положення умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції.

Із зазначеного випливає, що внесені сторонами 20.08.08р. зміни до договору №175 про збільшення ціни щебеню є незаконними та вчинені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки на оплату ТзОВ «Варто»щебеню по вказаному договору з Державного бюджету України необхідно було виділити коштів на 256850грн. більше, ніж передбачено при укладенні 12.08.08р. договору поставки №175.

Крім того, пунктом 1.3 договору поставки №175 ТзОВ «Варто»гарантувало, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобовязань перед будь-яким фізичним або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

Проте, вказана умова договору є повністю неправдивою, оскільки відповідно до змісту позовної заяви товариства «Варто»про стягнення з Волинського облавтодору збитків в сумі 1707793грн.81коп. за первісним позовом та долучених до позову матеріалів вбачається, що ТзОВ «Варто»не було власником щебеню, а згідно договору купівлі-продажу щебеню №05/06-1 від 05.06.08р. закупляло щебінь в продавця -ТзОВ «Будівельна фірма «Київбудпроект»на наступних умовах:

п. 4.1 «продавець здійснює поставку товару партіями на умовах СРТ»;

п.4.2 «строк поставки кожної партії товару та його конкретний вантажоодержувач зазначається у специфікації продавця. Відносини покупця з вантажоодержувачем регулюються між ними окремим договором. Подавець зобовязується вказувати вантажоодержувача у відповідних товарно-транспортних документах, де це вимагається»;

п. 4.3 «товар поставляється навалом залізничним транспортом»;

п.4.4 «на кожну партію товару покупець надає продавцю замовлення/транспортну інструкцію в письмовій формі, де зазначається номенклатура/асортимент, фракція, кількість, ціна та загальна вартість товару, залізничні реквізити та адреса одержувача товару. Дане замовлення надається продавцю не пізніше ніж за 15 днів до дати відвантаження товару»;

п. 4.5 «відвантаження продукції проводиться в 15-ти денний термін згідно письмової транспортної інструкції покупця із вказуванням дати, яка є підтвердженням готовності покупця до приймання товару»;

п. 4.7 «товар вважається зданим продавцем та прийнятим покупцем по кількості відповідно до кількості, що зазначена у товарній накладній продавця».

Строк дії вказаного договору до 31.12.08р.

Згідно специфікації №ВР-01 від 30.07.08р. до договору №05/06-1 від 05.06.08р. ТзОВ «Будівельна фірма Київбудпроект»зобовязалось передати ТзОВ «Варто»у власність щебінь в кількості 40000м3, вантажоодержувачем якого виступатиме Волинський облавтодор.

Статтею 316 ЦК України регламентовано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Враховуючи, що товариство «Київбудпроект»здійснювало поставку щебеню по договору купівлі-продажу з ТзОВ «Варто»залізничним транспортом безпосередньо на адресу Волинського облавтодору, право власності на щебінь у ТзОВ «Варто»на закуплений у товариства «Київбудпроект»щебінь виникало при передачі товариством «Київбудпроект»щебеню перевізникові.

Наведеним підтверджується неправдивість умови договору поставки №175 від 12.08.08р. про те, що ТзОВ «Варто»на момент укладення вказаного договору було власником щебеню.

Як зазначалось вище, закупівля товару здійснювалась Волинським облавтодором відповідно до приписів Тимчасового положення про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №274 від 28.03.2008р.

Відповідно до п. 6 вказаного положення тендерна документація повинна містити визначення основних умов, які обовязково будуть включені до договору про закупівлю чи проекту договору про закупівлю.

Тендерна документація Волинського облавтодору містила істотну умову щодо наявності в учасника торгів права власності на товар, що є предметом закупівлі.

Відповідно до п. 47 Положення тендерна пропозиція подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника у запечатаному конверті або в іншій формі, зазначеній у тендерній документації.

Крім іншого, тендерна пропозиція кожного учасника торгів, повинна була містити декларацію про згоду з істотними умовами майбутнього договору про закупівлю, яка повинна була бути зроблена шляхом підписання таких істотних умов уповноваженою особою учасника торгів.

ТзОВ «Варто» у складі тендерної пропозиції направило Волинському облавтодору підписані уповноваженою особою істотні умови договору про закупівлю, в яких замовчувало, що товариство не має щебеню у власності.

Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу передбачає, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 230 Цивільного кодексу установлює правило, за яким : якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З огляду на встановлені обставини, суд погоджується з Волинським транспортним прокурором та Волинським облавтодором, що ТзОВ «Варто»навмисно та цілеспрямовано ввело Волинський облавтодор в оману щодо фактів, які вплинули на визнання 29.07.08р. товариства «Варто»переможцем відкритих торгів по закупівлі щебеню та укладення 12.08.08р. договору №175 поставки щебеню.

Враховуючи вищевикладене, зустрічний позов Волинського транспортного прокурора про визнання недійсним договору поставки від 12.08.08р. №175 підлягає задоволенню як обгрунтований.

Оскільки відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, позовні вимоги ТзОВ «Варто»за первісним позовом задоволенню не підлягають.

Із врахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України господарський суд,-

вирішив:

1. Зустрічний позов задоволити в частині уточнених позивачем та прокурором вимог, а саме:

Визнати недійсним договір поставки №175 від 12.08.08р. укладений між ТзОВ «Варто»та дочірнім підприємством “Волинський облавтодор”

2. В задоволенні позовних вимог ТзОВ «Варто»за первісним позовом відмовити повністю.

3. Стягнути з ТзОВ «Варто»в дохід Державного бюджету судові витрати за зустрічним позовом в сумі 321грн.

Суддя В.Л.Слупко

Дата виготовлення повного тексту рішення 05.07.11р.