Рішення № 16796829, 20.04.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2011 р.

Справа № 5004/666/11 за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1

про стягнення 7 000 грн. 00 коп.

Суддя: Кравчук А. М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 05.01.2011 року №79/08

від відповідача: підприємець ОСОБА_3

Суть спору: позивач державне комунальне підприємство "Луцьктепло" просить стягнути з відповідача - підприємця ОСОБА_3 7 000 грн. 00 коп. коштів, сплачених у вигляді авансу згідно договору від 17.06.2010 року №04 та судові витрати по справі: 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Відповідач в судовому засіданні повідомив про часткове виконання робіт згідно договору від 17.06.2010 року №04, проте будь - яких доказів в підтвердження не зазначив і не подав. Разом з тим, відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості скористатися послугами адвоката.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилене як необґрунтоване. Відповідач ухвалу суду від 06.04.2011 року про порушення провадження у справі отримав 14.04.2011 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 16) та мав можливість до судового засідання скористатись послугами адвоката при необхідності.

Разом з тим, для надання відповідачу можливості подання доказів по справі, зокрема, в підтвердження часткового виконання робіт, в судовому засіданні 20.04.2011 року оголошувалась перерва до 16 год. 00 хв.

Проте, після перерви в судове засідання сторони не зявилися, про причини неявки суд не повідомили. Будь які докази по справі відповідачем не подані.

Дії відповідача щодо подання необгрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, неявки в судове засідання без будь яких причин після оголошення перерви розцінюються господарським судом як зловживання процесуальними правами та свідомим затягуванням розгляду справи, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строкуВраховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2010 року між позивачем - державним комунальним підприємством "Луцьктепло" та відповідачем підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір підряду №04 (а. с. 5-6).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договору №04 від 17.06.2010 року.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Згідно п. п. 1.1, 6.1, 7.1, 7.2, 10.1 договору позивач зобовязувався, зокрема, протягом 3 днів з моменту підписання цього договору сплатити аванс у розмірі 7000 грн. 00 коп., а відповідач - протягом 5 днів з моменту перерахування авансу розпочати та до 30 липня 2010 року виконати роботи з розробки проектно технічної документації на технічне переоснащення хімічної лабораторії ДКП «Луцьктепло». Пунктами 6.2, 8.6 договору сторони погодили, що розрахунок за виконані роботи проводиться не пізніше, ніж через 15 днів з моменту отримання від відповідача актів виконаних робіт. Весь процес виконання робіт, в т. ч. можливе їх зупинення, перерва, фактичне виконання, підтверджуються відповідними актами, які засвідчують дані факти. Акти виконаних робіт свідчать про безумовну вимогу відповідача до позивача прийняти і оплатити вартість виконаних робіт в обумовлені договором терміни.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.12.2010 року.

Відповідно до ч 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Договором від 17.06.2010 №04 встановлено, що виконання робіт має бути розпочато протягом 5 днів з моменту перерахування авансу, який мав місце 18.06.2010 року, про що свідчить платіжне доручення №219 про перерахування відповідачу 7000 грн. 00 коп. з призначенням платежу «за проектно технічну документацію згідно договору підряду №04 від 17.06.2010 року», та виконано до 30.07.2010 року. Інший строк виконання робіт не був узгоджений сторонами у встановленому договором порядку. Відповідач вважається таким, що прострочив виконання свого зобов'язання починаючи з 31.07.2010 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У звязку з невиконанням відповідачем зобовязання у встановлений договором строк позивачем направлено відповідачу лист від 15.10.2010 року №6042/16 (а. с. 8) про відмову від договору та повернення коштів в сумі 7000 грн. 00 коп., що отриманий відповідачем 26.10.2010 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 9), проте залишений без відповіді та задоволення.

Заборгованість відповідача складає 7 000 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Твердження відповідача щодо часткового виконання робіт згідно договору від 17.06.2010 року №04 не заслуговують на увагу суду, оскільки не підтверджені належними доказами в силу ст. 34 ГПК України. Відповідні акти, які б засвідчували факти виконання робіт відповідно до п. п. 6.2, 8.6 договору, не подані.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_3, м. Луцьк,

АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 у Львівській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО НОМЕР_3, код НОМЕР_1 на користь державного комунального підприємства “Луцьктепло”, м. Луцьк, вул. Гулака Артемовського, 20, код 30391925, р/р 26007000045005 в АТ «Ерсте банк», МФО 380009

- 7000 грн. 00 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього: 7 338 грн. 00 коп. (сім тисяч триста тридцять вісім грн. 00 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук

Повний текст рішення

складено та підписано

20.04.11