Рішення № 16793338, 10.01.2011, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

                                                                                           Справа № 2-246/11

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2011 року року Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:

головуючої судді                     Семіряд І.В.

при секретарі           Ігнатової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк », в особі Донбаської філії ПАТ «Кредитпромбанк »до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості за кредитним договором », -

В С Т А Н О В И В

21.05.2010 року ПАТ « Кредитпромбанк », в особі Донбаської філії ПАТ «Кредитпромбанк »звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості за кредитним договором »в якому вказував про те, що 21.03.2006 року між ВАТ «Кредитпромбанк »( на теперішній час ПАТ «Кредитпромбанк »), в особі Донбаської філії ВАТ «Кредитпромбанк »( на теперішній час Донбаська філія ПАТ «Кредитпромбанк » ) відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 9/25 ДС/0114/2006-Аклн, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 7514,85 доларів США, на купівлю автомобілю зі сплатою за користування кредитом 12,50 % річних, з кінцевою датою погашення 20.03.2011 року.

Згідно п. 3.9 Кредитного договору за порушення умов Договору нараховується пеня за кожен день прострочення у подвійному розмірі відсоткової ставки.

Відповідно умов Кредитного договору заборгованість повинна сплачуватись щомісячно рівними частками згідно п. 3.1.1 Кредитного Договору.

З часу укладання Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 неодноразово порушував умови вищезазначеного Договору в частині своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами та своєчасного їх повернення відповідно до умов п. та 3.3.           Згідно до умов п. 5.2 Кредитного договору позивач має право достроково стягнути з відповідача ОСОБА_1 кредитні кошти та відсотки згідно умов Кредитного Договору.

21.03.2006 року, в забезпечення виконання обов'язків за Кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, був укладений Договір застави № 9/25ДС/0114/301/2006-Аклн, згідно до умов якого в заставу було передано придбаний ОСОБА_1 за кредитні кошти автомобіль марки ВАЗ - 210990, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

П. 4.2 Договору застави вказує на те, що, у разі порушення відповідачем ОСОБА_1 вимог Кредитного договору або Договору застави, позивач набуває права звернення стягнення на заставлене майно.

Крім того, як форма забезпечення виконання обов'язків відповідачем ОСОБА_1 за вказаним Кредитним договором, 21.03.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 9/25ДС/0114/2006-Аклн, згідно до п. 1.1., 1.3. якого відповідач ОСОБА_2 солідарно з співвідповідачем ОСОБА_1, у тому ж обсязі на тих же умовах, та в ті ж строки, відповідає перед позивачем по зобов'язанням останнього за Кредитним договором.

Відповідно п.1.8 Кредитного договору при кожному випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань розмір процентної ставки збільшується на 1 %.

Так на підставі прострочення платежів та порушення строків встановлених у графіку погашення кредиту, процентна ставка була збільшена, про що відповідач ОСОБА_1 був повідомлений направленими позивачем листами.

Так як відповідач ОСОБА_1 продовжував порушувати свої обов'язки за договорами, сума заборгованості зростала, у зв»язку з чим листом № 12401/16.4ДС-6.6.-22 від 24.10.2006 року, повідомив відповідача ОСОБА_1 про вимогу погашення кредиту, та встановив строк для погашення заборгованості в розмірі 30 днів з дня отримання письмової вимоги, але по теперішній час заборгованість відповідачем не сплачена.

Крім того, позивач листом № 12402/16.4ДС-6.6.-22 від 24.10.2006 року повідомив відповідача ОСОБА_2 про вимогу погашення кредиту згідно умов Договору поруки, та встановив строк для погашення заборгованості в розмірі 3 дні з дня отримання письмової вимоги, але по теперішній час заборгованість відповідачем не сплачена.

У зв»язку з тим, що відповідачі продовжували порушувати свої зобов'язання за вказаними договорами, позивач на підставі п. 5.2 Кредитного договору 04.042007 року направив нотаріусу заяву про здійснення виконавчого напису, що до заставного майна.

04.04.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис за яким пропонувалось за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна –автомобіля марки ВАЗ - 210990, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 задовольнити вимоги позивача.

В результаті реалізації автомобіля шляхом аукціону, що перебував в заставі у позивача та проведеного розподілу коштів, позивач не отримав належної суми для задоволення всіх своїх вимог що до відповідачів.

Таким чином, станом на 19.04.2010 року, загальна сума заборгованості складає: заборгованість по кредиту -3 193,49 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ складає - 25310,96 гривень; заборгованість по нарахованим процентам - 3 370,43 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ складає - 26713,35 гривень; заборгованість по пені - 5499,16 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ складає - 43585,24 гривень, а всього в загальній сумі заборгованість за кредитним договором складає - 95609,56 гривень, яку позивач просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 956,09 гривень, та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

В ході судового розгляду справи, позивач зменшив свої позовні вимоги, в частині стягнення заборгованості по пені, яку просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку за період з 29.05.2009 року по 14.05.2010 року в розмірі 1875,78 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ складає - 14867,24 гривень. Також позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість станом на 14.05.2010 року : заборгованість за кредитом - 3193,49 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 25311,28 гривень; заборгованість за відсотками - 3410,35 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 27030,09 гривень. Всього заборгованість за кредитом складає - 67208,61 гривень. ( а.с.а.с. 53-54, 86 )

У судовому засіданні представник позивача ПАТ «Кредитпромбанк »ОСОБА_4, яка діє за довіреністю, підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі, з підстав на які посилається позивач в своєї позовної заяві, при цьому доповнила про те, що кредитний договір укладений з відповідачем ОСОБА_1 позивачем не розривався, він діє по теперішній час, позивач в своєму позову вказаних позовних вимог не висуває. Позивачем дійсно через ДВС Пролетарського РУЮ у м. Донецька, на підставі нотаріального напису, було реалізовано заставне майно - належний відповідачу ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_2 вартістю 25759,75 гривень. Після проведення аукціону по реалізації вказаного автомобіля на рахунки позивача було зараховано наступні суми : основний борг за кредитом у розмірі 3340,12 доларів США, гривневий еквівалент складає 16867,61 гривень; відсотки за кредитом у розмірі 921,63 доларів США, гривневий еквівалент складає 4654,23 гривень. Загальна сума зарахованих коштів на погашення простроченої заборгованості складає 4261,75 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 21521,86 гривні. Вказані суми були враховані позивачем при розрахунку остаточної суми заборгованості станом на 14.05.2010 року. Крім того, 25.12.2008 року на рахунок позивача надійшло страхове відшкодування за Договором страхування з ЗАО «ВУСО»від 16.03.2006 року у розмірі 5692,50 гривень, що на час платежу еквівалентно 735,47 доларів США, яка також була врахована позивачем при розрахунку остаточної суми заборгованості відповідачів станом на 14.05.2010 року. Позивач також мав право на підвищення відсоткової ставки з 12.50 % до 22.50 % річних, згідно вимог п. 1.8 Кредитного договору, так як на час укладення вказаного договору ЦК України не передбачав заборону проведення підвищення відсоткової ставки за кредитними договорами, які були обумовлені останніми.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, надавши право представляти його інтереси в судовому засіданні адвокату ОСОБА_5, який діє за договором про надання правової допомоги, який в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив про те, що дійсно між сторонами існують правовідносини, які виникли на підставі договорів, на які посилається позивач, в своєї позовної заяві. Однак він вважає про те, що позивач не мав права в подальшому проводити підвищення відсоткової ставки за договором, так як це прямо заборонено ЦК України. Крім того, позивач зобов»язаний був віднести суму від реалізації заставного автомобіля, та суму отриману від страхової компанії у зв»язку зі страхуванням Кредитного договору лише на погашення основної суми заборгованості. Таким чином представник відповідача вважає про те, що на теперішній час сума заборгованості відповідачів перед позивачем за вказаними кредитними зобов»язаннями складає : сума основного боргу в розмірі 17968,73 гривень, а також 12.5% відсотків річних.

Співвідповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звернувся. ( а.с.а.с. 50, 61, 62, 65, 68, 69, 84, 85, 90, 104 ).

При таких обставинах, з урахуванням думок учасників судового засіданні, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності співвідповідачів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим однак таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із кредитного договору, договорів поруки та застави.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед інших є також договори та інші правочини.

При цьому відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

При цьому згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до вимог параграфу 2 Глави 71 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більш сторін, спрямована на становлення, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків.

Згідно вимог ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов”язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 ЦК України договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 1048,1049,1050,1052 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати відсотків, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.

Згідно зі ст. 554 ЦК України при порушенні боржником зобов*язання, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

          Ст. 572 ЦК України встановлює, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов”язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава, відповідно до ст. 574 ЦК України виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов”язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

В судовому засіданні встановлено те, що 21.03.2006 року між ВАТ «Кредитпромбанк »( на теперішній час ПАТ «Кредитпромбанк »), в особі Донбаської філії ВАТ «Кредитпромбанк »( на теперішній час Донбаська філія ПАТ «Кредитпромбанк ») відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 9/25 ДС/0114/2006-Аклн, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 7514,85 доларів США, на купівлю автомобілю зі сплатою за користування кредитом 12,50 % річних, з кінцевою датою погашення 20.03.2011 року.

Згідно п. 3.9 Кредитного договору за порушення умов Договору нараховується пеня за кожен день прострочення у подвійному розмірі відсоткової ставки.

Відповідно умов Кредитного договору заборгованість повинна сплачуватись щомісячно рівними частками згідно п. 3.1.1 Кредитного Договору.

З часу укладання Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 неодноразово порушував умови вищезазначеного Договору в частині своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами та своєчасного їх повернення відповідно до умов п. та 3.3.           Згідно до умов п. 5.2 Кредитного договору позивач має право достроково стягнути з відповідача ОСОБА_1 кредитні кошти та відсотки згідно умов Кредитного Договору. ( а.с.а.с. 8-11 )

21.03.2006 року, в забезпечення виконання обов'язків за Кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, був укладений Договір застави № 9/25ДС/0114/301/2006-Аклн, згідно до умов якого в заставу було передано придбаний ОСОБА_1 за кредитні кошти автомобіль марки ВАЗ - 210990, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

П. 4.2 Договору застави вказує на те, що, у разі порушення відповідачем ОСОБА_1 вимог Кредитного договору або Договору застави, позивач набуває права звернення стягнення на заставлене майно. ( а.с. 14-16 ).

Крім того, як форма забезпечення виконання обов'язків відповідачем ОСОБА_1 за вказаним Кредитним договором, 21.03.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 9/25ДС/0114/2006-Аклн, згідно до п. 1.1., 1.3. якого відповідач ОСОБА_2 солідарно з співвідповідачем ОСОБА_1, у тому ж обсязі на тих же умовах, та в ті ж строки, відповідає перед позивачем по зобов'язанням останнього за Кредитним договором. ( а.с.а.с. 17-18 ).

Відповідно п.1.8 Кредитного договору при кожному випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань розмір процентної ставки збільшується на 1 %.

Так на підставі прострочення платежів та порушення строків встановлених у графіку погашення кредиту, позивачем процентна ставка була збільшена : з 01.05.2006 року до 13,5 % річних; з 01.06.2006 року до 14,5 % річних; з 01.07.2006 року до 15,5 % річних, з 01.08.2006 року до 16,5 % річних, в подальшому остаточно до 22,5 % річних, про що співвідповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були повідомлені направленими позивачем листами. ( а.с.а.с. 20-23, 25-27 ).

У зв»язку з тим, що відповідачі продовжували порушувати свої зобов'язання за вказаними договорами, позивач на підставі п. 5.2 Кредитного договору 04.042007 року направив нотаріусу заяву про здійснення виконавчого напису, що до заставного майна.

04.04.2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис за яким пропонувалось за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна –автомобіля марки ВАЗ - 210990, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 задовольнити вимоги позивача. ( а.с.а.с. 100-103 ).

ВДВС Пролетарського РУЮ у м. Донецька, на підставі нотаріального напису, було реалізовано заставне майно - належний відповідачу ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_2 вартістю 25759,75 гривень. 25.02.2008 року після проведення аукціону по реалізації вказаного автомобіля на рахунки позивача було зараховано 21521,86 гривень. Вказана сума були враховані позивачем при розрахунку остаточної суми заборгованості станом на 14.05.2010 року. ( а.с.а.с. 73-74 ).

Крім того, 25.12.2008 року на рахунок позивача надійшло страхове відшкодування за Договором страхування з ЗАО «ВУСО»від 16.03.2006 року автомобіля відповідача ОСОБА_1 на користь позивача, у розмірі 5692,50 гривень, яка також була врахована позивачем при розрахунку остаточної суми заборгованості відповідачів станом на 14.05.2010 року. ( а.с.а.с. 24, 79 ).

Згідно розрахунку заборгованості за непогашеним кредитом та нарахованим відсоткам згідно Кредитного договору № 9/25 ДС/0114/2006-Аклн від 21.03.2006 року заборгованість співвідповідачів перед позивачем станом на 14.05.2010 року склала в загальній сумі 67208,61 гривень, а саме : заборгованість по пені, за період з 29.05.2009 року по 14.05.2010 року в розмірі 1875,78 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ складає - 14867,24 гривень; заборгованість за кредитом - 3193,49 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 25311,28 гривень; заборгованість за відсотками - 3410,35 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 27030,09 гривень. ( а.с.а.с. 19, 87 ).

Суд не приймає до уваги ствердження представника відповідача ОСОБА_1 з приводу того, що позивач не мав права в подальшому проводити підвищення відсоткової ставки за Кредитним договором, так як це прямо заборонено ЦК України. Крім того, те що позивач зобов»язаний був віднести суму від реалізації заставного автомобіля, та суму отриману від страхової компанії у зв»язку зі страхуванням Кредитного договору лише на погашення основної суми заборгованості з наступних підстав.

Так в судовому засіданні було встановлено те, що у зв»язку з невиконанням співвідповідачами взятих на себе зобов»язань, на підставі нотаріального напису ВДВС через аукціон був реалізований заставний автомобіль, а також те, що на рахунок позивача надійшло страхове відшкодування за Договором страхування з ЗАО «ВУСО» від 16.03.2006 року у зв»язку з пошкодженням вказаного автомобіля.

Отримані позивачем вказані суми були зараховані на погашення як основного боргу за кредитом, так і на погашення відсотків за кредитом, що передбачено діючим законодавством та умовами Кредитного договору.

Крім того, суд вважає про те, що позивач також мав право на підвищення відсоткової ставки з первісної - 12.50 % до остаточної - 22.50 % річних, згідно вимог п. 1.8 Кредитного договору, так як на час укладення вказаного договору ЦК України не передбачав заборону проведення підвищення відсоткової ставки за кредитними договорами, які були обумовлені останніми.

Зокрема ч. І ст. 651 ЦК України, дозволялося змінювати в односторонньому порядку умови договору, якщо це було передбачено умовами договору.

10.01.2009 року набрала чинності ст.1056 - 1 ЦК України, згідно з якою розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч.1); встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку (ч.2); умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною (ч.3).

З 10.02.2010 року, внаслідок внесення відповідних змін у ч.2 та ч.3 ст.1056-1 ЦК України, і іншим фінансовим установам заборонено в односторонньому порядку збільшувати встановлений договором розмір процентів; умова договору з іншими фінансовими установами щодо їх права в односторонньому порядку змінювати розмір процентів також є нікчемною.

Також з 10.02.2010 року набрали чинності і доповнення до ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»наступного змісту:

Фінансовим установам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених кредитними договором або графіком погашення боргу, за винятком випадків, встановлених законом (ч.2);

Фінансовим установам забороняється вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити процентну ставку або іншій платіж, передбачений кредитним договором або графіком погашення боргу (ч.3). Положення цього Закону застосовуються до усіх кредитних договорів, які були укладені або продовжують діяти після набрання чинності цим Законом (п.2 Прикінцевих та перехідних положень).

Таким чином до правовідносин, які виникли за кредитними договорами, укладеними до набрання чинності вказаних Законів, дія останніх на них не розповсюджується.

При таких обставинах на користь ПАТ «Кредитпромбанк », в особі Донбаської філії ПАТ «Кредитпромбанк »підлягає стягненню в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сума заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 67208,61 гривень.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідачів, солідарно, на користь позивача належить стягнути сплачені ним судові витрати, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме : судовий збір у розмірі 672,08 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи. ( а.с.а.с.1-4 ).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525-526, 530, 553-554, 572, 574, 576, 589, 626-629, 651, 1048- 1050, 1052, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. ст. 5, 6, 8, 10, 60, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В

          Позов Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк », в особі Донбаської філії ПАТ «Кредитпромбанк »до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості за кредитним договором », - задовольнити.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк », в особі Донбаської філії ПАТ «Кредитпромбанк »код ЄДРПОУ 25098916, МФО 335593, п/р 373930401 в Донбаській філії ПАТ «Кредит промбанк »заборгованість за кредитним договором № 9/25 ДС/0114/2006-Аклн від 21.03.2006 року у розмірі 67208 гривень 61 копійка, а також стягнути сплачені судові витрати : судовий збір у розмірі 672 гривні 08 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, а всього разом 68000 гривень 69 крпійок.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

          Суддя:                                                                                 І.В.Семіряд