Рішення № 16790028, 29.06.2011, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

29 червня 2011 року 2-195/111

Рішення

Іменем України

29.06.2011 місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Мельник І.Г.,

при секретарі           Догаєвій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування за договором страхування в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2006 року близько о 09.30год. на перетині вулиці Ломізова і вулиці Азовстальської в місті Маріуполі Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, належного останньому, і автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, що належить на праві власності ОСОБА_3. Дані обставини підтверджені довідкою ДАІ № 810. Внаслідок заподіяння відповідачем шкоди власнику автомобіля НОМЕР_2 страхувальникові ОСОБА_3, з якою страховою компанією укладено договір страхування транспортного засобу № MRC0AK0197 від 04.10.2004р., позивачем сплачене страхове відшкодування у сумі 11654,23грн. Оскільки до страховика в особі СК "Кредо" згідно із ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України після сплати страхового відшкодування перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, в особі ОСОБА_1, у квітні 2009 року представник позивач звернувся до суду із позовом до відповідача з вимогою в порядку регресу про стягнення з останнього суми відшкодування - 11654,23грн. та судові витрати.

В ході розгляду справи згідно із вказівками суду апеляційної інстанції, що містяться в ухвалі Апеляційного суду Донецької області від 08.04.2010р., по справі було залучено у якості співвідповідача другого учасника дорожньо-транспортної пригоди - водія ОСОБА_2, який мав право на управління застрахованим автомобілем ЗАЗ-110217 згідно із записом у свідоцтві про його реєстрацію.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не з’явилася, надав суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутністю, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2, будучі повідомленими належним чином про час і місце розгляду справи (а.с. 174-175; 177-179), в судове засідання не з"явилися з невідомих суду причин, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст..169 ч.4 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

З огляду на зазначене, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів без присутності відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню в частині вимог, пред’явлених до ОСОБА_1, і таким, що не підлягає задоволенню в частині вимог, пред’явлених до ОСОБА_2, за наступних підстав.

З власником транспортного засобу ЗАЗ-110217 держномер АН 4909 АС ОСОБА_3 страховою компанією ТДВ СК "Кредо" 04.10.2004р. укладений договір страхування транспортного засобу № MRC0AK0197, на термін 36 місяців (по 03.10.2007р. включно), де визначено поняттям "повне каско" перелік страхових випадків, в тому числі: п. 7.1.1 - втрата, знищення або пошкодження транспортного засобу (далі - ТЗ), його частин, деталей, приладів, обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого ТЗ (а.с. 4-7).

Довідкою ДАІ Маріупольського управління УВМСУ в Донецькій області № 810 підтверджено обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 14.07.2006р. о 09.30год. на перетині вулиць Ломізова і Азовстальської за участю автомобілів ЗАЗ-110217 і ВАЗ-21043 під керуванням водіїв ОСОБА_2 і ОСОБА_1 відповідно (а.с. 8). Цим документом визначено спрямування матеріалів про адміністративне правопорушення до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя у відношенні ОСОБА_1

Згідно до страхового акту № К-327 від 17.11.2006р. ДТП, що сталася 14.07.2006р., визнано СК "Кредо" страховим випадком (а.с. 10).

Внаслідок ДТП транспортний засіб ЗАЗ-110217, належний ОСОБА_3, отримав технічні пошкодження, зафіксовані у довідці ДАІ, заяві власника, акті технічного огляду транспортного засобу № 909 і згідно до висновку спеціаліста-автотоварознавця ОСОБА_5 № 0778/09/К від 29.09.2006р. вартість відновлювального ремонту автомобілю складає 11831,48грн (а.с. 8-9, 11-18).

Згідно із розрахунком страхового відшкодування сума до виплати відповідно до умов договору страхування № MRC0AK0197 від 04.10.2004р. із страхувальником ОСОБА_3, обчисленого на підставі висновку спеціаліста, за відрахуванням безумовної франшизи 177,25грн., складає 11654,23грн. (а.с. 10).

Згідно із ст. 20 ч. 1 п. 3 Закону України "Про страхування" страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

          На виконання умов договору страхування транспортного засобу ЗАЗ-110217 д/н НОМЕР_3 за заявою ОСОБА_3 на підставі страхового акту № К-327 від 17.11.2006р. їй, як власнику пошкодженого застрахованого автомобіля, 22.11.2006р. сплачене компанією СК "Кредо" страхове відшкодування у сумі 11654,23грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3633. Сума страхового відшкодування виплачена за винятком обумовленої договором безумовної франшизи у сумі 177,25грн. (а.с. 9-10, 20).

          Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.

Отже, страховик - ТДВ "Страхова компанія "Кредо" правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права, оскільки до нього перейшло право вимоги, яку страхувальник ОСОБА_3, що отримала відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинену шкоду, страхового відшкодування у сумі 11654,23грн. Факт заподіяння страховій компанії збитку, що дорівнює суми страхового відшкодування, позивачем доведений і підлягає стягненню на користь СК "Кредо" з винуватої особи у настанні ДТП.

Вирішуючи питання про особу, яка має відповідати за пред"явленими страховою компанією в порядку регресу вимогами, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 1187 ч.ч. 1, 2 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, згідно із ст. 1188 ч. 1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. За частиною 2 наведеної норми, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

З матеріалу № 1571 про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом травмування у ДТП ОСОБА_3, дослідженого в ході розгляду справи, вбачається винесення інспектором відділення з оформлення ДТП при УДАІ УМВС України в Донецькій області 23.07.2006р. постанови, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи у відношенні водія ОСОБА_1 за ознаками ст. 286 КК України. Проведеною перевіркою органом дізнання було встановлено, що відзначено у мотивації прийнятого процесуального рішення, що причиною виникнення ДТП стало невиконання п. 16.11 ПДР України зі сторони винуватого водія ОСОБА_1, який порушив правила проїзду перехрестя. У пункті 2 постанови відзначено рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 92, 97, матеріал № 1571).

Відповідно до висновків судової авто технічної експертизи, в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ЗАЗ-110217 ОСОБА_2 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які складалися б в причинному зв'язку з подією, яка наступила не вбачається. Фактичні дії водія автомобіля ОСОБА_1 в тій частині, при виїзді з другорядної дороги на головну, він не поступився дорогою автомобілю ЗАЗ-110217 , не відповідали нормативним вимогам знаку 2.1 «Поступися дорогою» і п.16.11 Правил дорожнього руху. В даному випадку дії водія автомобіля ВАЗ-21043 ОСОБА_1 не відповідали вимогам знаку 2.1 «Поступися дорогою» та п.16.11 Правил дорожнього руху створювали необхідні і достатні умови для настання події і складалися з ним в причинному зв'язку (а.с. 168-170).

Таким чином, судовим розглядом не здобуто доказів щодо наявності в діях другого учасника ДТП - ОСОБА_2, який керував на правовій підставі автомобілем ЗАЗ-110217 (а.с. 21-22), вини у настанні пригоди і порушень ним в конкретній дорожній обстановці 14 липня 2006 року Правил дорожнього руху України, які б перебували у причинному зв’язку із настанням події.

Зважаючи на наявні у справі докази, у суду немає підстав вважати настання негативних майнових наслідків для власника пошкодженого автомобіля від спільного завдання шкоди діями обох водіїв ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1191 ч. 1 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи зазначені обставини і нормативно-правове регулювання, викладеного за змістом рішення, суд приходить до висновку, що сплачена позивачем сума страхового відшкодування має бути стягнута з водія ОСОБА_1, як заподіювача шкоди, в зв’язку з цим суд задовольняє позовні вимоги позивача, пред’явлені до ОСОБА_1 в повному обсязі, при цьому відмовляє в задоволенні вимог про сплату страхового відшкодування, пред’явлені до залученого у якості співвідповідача ОСОБА_2

З відповідача ОСОБА_1, зважаючи на положення ст. 88 ЦПК України, також підлягає стягненню на користь позивача сплачені судовий збір - частково у розмірі 116,54грн. (1% від заявленої суми до стягнення 11654,23грн.) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30грн. (а.с. 1), а також витрати, понесені позивачем по оплаті судової експертизи в сумі 1675,44 гривень.

На підставі ст.ст. 993, 1166 ч. 1, 1187, 1191 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 20 ч. 1 п. 3, 27 Закону України "Про страхування", керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79,88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (юридична адреса: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 34; п/р № 26500050000003 в ЗАТ "КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 13622789) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 11654 (одинадцять тисяч шістсот п’ятдесят чотири) гривні 23 копійки, витрати з оплати судового збору у сумі 116 (сто шістнадцять) гривень 54 копійки, інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) гривень, витрати з оплати судової експертизи в сумі 1675 (одна тисяча шістсот сімдесят п’ять) гривень 44 копійки, а всього 13476 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят шість) гривень 21 копійок.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя _______