Рішення № 16779928, 30.06.2011, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-865/11

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    30 червня 2011 року                                                   м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:          головуючого-судді          Заруцької Г.М.

                    при секретарі Марченко Т.В.

за участі:          позивачки ОСОБА_1

представника відповідача: ПАТ «Донецьксталь»- «Металургійний » завод» ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 у місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Донецьксталь»- «Металургійний завод»про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ПАТ «Донецьксталь»- «Металургійний завод»про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказала , що з відповідачем філія «Збагачувальна фабрика»Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод»(в наступний час ПАТ «Донецьксталь»- «Металургійний завод») вона перебувала у трудових відносинах з 10.03.2009 року до 14.06.2010 року, і працювала машиністом конвеєру 2 розряду в основному виробництві. Звільнена вона була на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням у зв’язку з переходом на пенсію.

Під час виконання нею трудових обов'язків 17.08.2009 року з нею стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Вона працювала у першу зміну. Їй був виданий наряд на прибирання площадки перевантажної станції №5 відмітки +16, 015 м Протягом зміни до 15 годин 30 хвилин вона робила прибирання площадки від вугільного пилу та просину вугілля. О 15 годині 40 хвилин у черговий раз наповнивши відро вугільною масою, вона перегнулася під огорожу монтажного пройому, намагалася висипати вугільну масу з відра. при цьому не втримала рівновагу та впала у отвір монтажного пройому.

Одразу вона була направлена до травматичного відділення Димитровської ЦМЛ, де перебувала на стаціонарному лікуванні з 17.08.2009 року по 5.10.2009 року з діагнозом.: закритий поперечний перелом правого плеча зі зміщенням. Закриті переломи 2, 3, 4, 5, б ребер з права зі зміщенням. Забій скулової кістки з права. Садна, синець обличчя. Обширна ушиблена рана нижньої щелепи. ГЧМ'Г. Струс головного мозку анамнестичний. Травматичний шок 2 ступеня..

Після проведення неодноразових операцій, встановлення апарату Єлізарова, її самопочуття не поліпшувалося, утримувалися головні болі, запаморочення. Тому 2.10.2010 року вона була направлена на консультацію до нейрохірурга ДОКТМО.

Після огляду нейрохірурга вона була госпіталізована до стаціонарного лікування у ДОКТМО з 5.10.2009 року по 29.10.2009 року з діагнозом: тяжка сочетанна виробнича ЧМТ - забій головного мозку 1 ступеня, краєвий перелом тіла С4 хребта, забій шийного відділу спинного мозгу з тетрапарезом, вторинна часткова атрофія дисків зорових нервів О1, правостороння гемі скотома, правостороння сенсоневральна туговухість 1 ступеня, порушення нюху по корковому типу, вестибулярна дисфункція П ступеня, центральний вестибулярний синдром стволового рівня, порушення статики, ходи, тупа травма грудної клітини, перелом 2-6 ребер зправа, перелом правої плечової кістки зі зміщенням, перелом нижньої щелепи, ушиблена рана нижньої щелепи зправа, обширне садно правого плеча. Після виписки зі стаціонару вона продовжує амбулаторне лікування у лікарів невропатолога та травматолога.          

17.05.2010 року вона була оглянута МСЕК, їй було встановлено третю групу інвалідності та 50% втрати працездатності на строк до 1.06.2011 року. При цьому визначена потреба у додаткових видах допомоги, а саме: медикаментозне лікування та санаторно-курортне лікування. Крім того, за висновком про умови та характер праці вона може виконувати легку роботу. Також по відновленню працездатності їй рекомендовані ІПР 31172, лікування у невропатолога.

В результаті виробничої травми відбулося ушкодження її здоров'я, у зв'язку з чим їй спричинено моральну шкоду, яка полягає у наступному.

З відповідачем вона перебувала у трудових відносинах менше року, проте на підприємствах вугільної промисловості працювала майже 20 років і у результаті отримала травму, яка усе її життя майже перекреслила.           Вона ще доволі молода людина, через постійний біль, лікування, вона змушена докладати-багато зусиль для нормального існування. Через нещасний випадок на виробництві вона була змушена звільнитись, оскільки не змогла більше працювати на колишній посаді. Це поставило її у незручне становище, оскільки вона не може матеріально забезпечувати себе на тому ж рівні, коли працювала. Вона завжди отримувала достойну для жінки заробітну плату, через що була матеріально незалежна. Її заробітна плата була для неї основним засобом для існування. Це додає їй багато неприємних відчуттів. До того ж в даний час практично не тільки всі її кошти спрямовані на відновлення її здоров'я, а й кошти її родини, що ставить її у незручне становище.

Вона відчуває себе втраченою для суспільства та родини людиною. Тривале лікування позначилося не тільки на її здоров'ї, а також і на її психіці. Вона знаходиться в пригніченому стані через те, що можливості повного відновлення здоров'я практично немає, відносини в її родині погіршилися, вона стала інвалідом, позбавлена можливості повноцінно виконувати свої сімейні обов'язки по дому, усі турботи по будинку лягли на чоловіка, який повинен здійснювати догляд за нею.

Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено її нормально життєві зв'язки і їй доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Ст. 153 КЗпП України передбачено створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Ст. 233 КЗпП України передбачений тримісячний термін для звернення до суду за захистом свого порушеного права, але вона вважає, що в даному випадку мова йде не стільки про порушене право, а про пошкодження здоров'я у результаті нещасного випадку, тому вона вважає що строк позовної давності не повинен застосовуватися у відповідності до ст.. 268 ЦК України.

Крім того згідно ст.. 38 Гірничого Закону України до основних обов'язків власника (керівника) гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої гірничим підприємством фізичним та юридичним особам і довкіллю.

Моральну шкоду, яка була їй завдана у результаті нещасного випадку на виробництві вона оцінює в 90 000 грн., яку позивачка просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні позивачка на своєму позові наполягає і просить задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Донецьксталь» - «Металургійний завод»позов не визнав, оскільки між позивачем та ними мали місце трудові стосунки і вони регулюються Кодексом Законів про Працю України, який встановлює, що шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується згідно норм законодавства, тобто на підставі норм Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Позивачу усі суми у відшкодування шкоди на підставі вказаного Закону України сплачуються. Крім того, позивачем безпідставно пропущеній строк для звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України. Крім того, нещасний випадок з позивачкою стався в результаті порушення позивачкою Інструкції з охорони для машиніста конвеєра и особистої необережності.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську просить розглянути справу на розсуд суду та розглядати справу у відсутність представника фонду, що підтверджується письмовою заявою на а.с. 61.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка перебувала з відповідачем філія «Збагачувальна фабрика»Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод»(в наступний час ПАТ «Донецьксталь»- «Металургійний завод») у трудових відносинах з 10.03.2009 року до 14.06.2010 року, і працювала машиністом конвеєру 2 розряду в основному виробництві. Звільнена позивачка була на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням у зв’язку з переходом на пенсію, що підтверджується трудовою книжкою на а.с. 6- 8..

Під час виконання нею трудових обов'язків 17.08.2009 року з позивачкою у справі стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Із акту форми Н-1 від 20 серпня 2009 року на а.с. 15-16 вбачається, що позивачка працювала у першу зміну. Їй був виданий наряд на прибирання площадки перевантажної станції №5 відмітки +16, 015 м Протягом зміни до 15 годин 30 хвилин позивачка робила прибирання площадки від вугільного пилу та просину вугілля. О 15 годині 40 хвилин у черговий раз наповнивши відро вугільною масою, позивачка у справі перегнулася під огорожу монтажного пройому, намагалася висипати вугільну масу з відра. при цьому не втримала рівновагу та впала у отвір монтажного пройому.

Одразу ОСОБА_1 була направлена до травматичного відділення Димитровської ЦМЛ, де перебувала на стаціонарному лікуванні з 17.08.2009 року по 5.10.2009 року з діагнозом.: закритий поперечний перелом правого плеча зі зміщенням. Закриті переломи 2, 3, 4, 5, б ребер з права зі зміщенням. Забій скулової кістки з права. Садна, синець обличчя. Обширна ушиблена рана нижньої щелепи. ГЧМ'Г. Струс головного мозку анамнестичний. Травматичний шок 2 ступеня. (а.с. 9-10).

Після проведення неодноразових операцій, встановлення апарату Єлізарова, самопочуття позивачки не поліпшувалося, утримувалися головні болі, запаморочення. Тому 2.10.2010 року позивачка була направлена на консультацію до нейрохірурга ДОКТМО.

Після огляду нейрохірурга ОСОБА_1 була госпіталізована до стаціонарного лікування у ДОКТМО з 5.10.2009 року по 29.10.2009 року з діагнозом: тяжка сочетанна виробнича ЧМТ - забій головного мозку 1 ступеня, краєвий перелом тіла С4 хребта, забій шийного відділу спинного мозку з тетрапарезом, вторинна часткова атрофія дисків зорових нервів О1, правостороння гемі скотома, правостороння сенсоневральна туговухість 1 ступеня, порушення нюху по корковому типу, вестибулярна дисфункція ІІ ступеня, центральний вестибулярний синдром стволового рівня, порушення статики, ходи, тупа травма грудної клітини, перелом 2-6 ребер праворуч, перелом правої плечової кістки зі зміщенням, перелом нижньої щелепи, ушиблена рана нижньої щелепи праворуч, обширне садно правого плеча. Після виписки зі стаціонару позивачка продовжує амбулаторне лікування у лікарів невропатолога та травматолога (а.с.11-12).          

17.05.2010 року позивачка була оглянута МСЕК, їй було встановлено третю групу інвалідності та 50% втрати працездатності на строк до 1.06.2011 року. При цьому визначена потреба у додаткових видах допомоги, а саме: медикаментозне лікування та санаторно-курортне лікування. Крім того, за висновком про умови та характер праці позивачка може виконувати легку роботу. Також по відновленню працездатності позивачці рекомендовані ІПР 31172, лікування у невропатолога (а.с.13-14).

В результаті виробничої травми відбулося ушкодження її здоров'я, у зв'язку з чим ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка полягає у наступному.

Хоча позивачка з відповідачем перебувала у трудових відносинах менше року, проте на підприємствах вугільної промисловості працювала майже 20 років і у результаті отримала травму, яка усе життя майже перекреслила (а.с. 6-8).          

Позивачка ще доволі молода людина, через постійний біль, лікування, позивачка змушена докладати-багато зусиль для нормального існування.

Через нещасний випадок на виробництві позивачка була змушена звільнитись, оскільки не змогла більше працювати на колишній посаді. Це поставило позивачку у незручне становище, оскільки вона не може матеріально забезпечувати себе на тому ж рівні, коли працювала. Позивачка завжди отримувала достойну для жінки заробітну плату, через що була матеріально незалежна. Заробітна плата була для позивачки основним засобом для існування. Це додає позивачки багато неприємних відчуттів. До того ж в даний час практично не тільки всі кошти позивачки і її родини спрямовані на відновлення її здоров'я, що ставить саму позивачку і її родину у незручне становище.

ОСОБА_1 відчуває себе втраченою для суспільства та родини людиною. Тривале лікування позначилося не тільки на здоров'ї позивачки, а також і на її психіці. Позивачка знаходиться в пригніченому стані через те, що можливості повного відновлення здоров'я практично немає, відносини в її родині погіршилися, після того, як позивачка стала інвалідом, вона позбавлена можливості повноцінно виконувати свої сімейні обов'язки по дому, усі турботи по будинку лягли на чоловіка, який повинен здійснювати догляд за нею.

Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено нормально життєві зв'язки позивачки, тому їй доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що є підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача ПАТ «Донецьксталь»- «Металургійний завод».

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки відповідач, ПАТ «Донецьксталь»- «Металургійний завод», не забезпечило безпечних умов праці своєму робітнику ОСОБА_1, у зв’язку з чим позивачка у справі отримала пошкодження здоров’я та позивачці встановлено часткову стійку втрату професійної працездатності, моральну шкоду необхідно стягнути з підприємства.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обов’язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обов’язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України , право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Моральна шкода полягає у фізичному болі та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Визнаючи розмір моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати роз’яснення, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року.. з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної /немайнової/шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань...Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість отриманого професійного захворювання, наслідки захворювання, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача.

При цьому судом враховується, що позивачка відчувала і відчуває фізичні страждання, частково втратила професійну працездатність, тяжко хворіє, неодноразово лікувався і продовжує лікування та враховуючи глибину моральних страждань позивачки, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, а також у урахуванням того, що нещасний випадок з позивачкою стався в результаті порушення нею п.п. 1.10.8, 1.10.13. Інструкції з охорони для машиніста конвеєра и особистої необережності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути моральну шкоду у суми 20000 грн.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду 3-х місячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.

В судовому засіданні встановлено , що позивачка з дня травмування, тобто з 17 серпня 2009 року до теперішнього часу лікувалася амбулаторно та стаціонарно, постійно приймає ліки, проходить нагляд у лікарів, при першому огляді у МСЕК позивачки була встановлена третя група, в зв’язку з пошкодженням здоров’я (а.с. 09-14, 70-71).

Позивачка звернувся до суду з позовом 23 березня 2011 року. Суд приходить до висновку, що позивачка з поважних причин пропустила строк звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України , тому вказаний строк підлягає поновленню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ПАТ «Донецьксталь»- «Металургійний завод»на користь держави підлягають стягненню: судовій збір 8 грн. 50 коп. та 15 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та, керуючись ст., ст. 233, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Донецьксталь»- «Металургійний завод»про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Донецьксталь»- «Металургійний завод»з р/р 26006198028081 в ДФ ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593 код ЕДРПОУ 30939178 моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в сумі 20000 грн. (двадцять тисяч грн.)

Стягнути з ПАТ «Донецьксталь»- «Металургійний завод»на користь держави: судовій збір –8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 15 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: