Постанова № 1677322, 13.11.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.11.2007 № 36/240

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого: Смірнової Л.Г.

 суддів: Алданової С.О.

Коротун О.М.

 при секретарі:

 За участю представників:

 від позивача - ОСОБА_1- паспорт серія НОМЕР_1

 від відповідача -не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-4"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.08.2007

 у справі № 36/240 (Трофименко Т.Ю.)

 за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1

 до  Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-4"

 про зобов"язання орендодавця не чинити перешкод орендарю в користуванні орендованим нежилим приміщенням згідно умов договору оренди

ВСТАНОВИВ:

 Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1. звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово - будівельного кооперативу, в якому просив зобов'язати відповідача вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання ним своїх зобов'язань згідно умов договору оренди нежилого приміщення (приміщення горища загальною площею 408,33 кв.м., яке розташоване між 16 поверхом та покрівлею АДРЕСА_1) від 25.12.2003 р. за № 1, укладеного з СПД ОСОБА_1. терміном по 25.12.20015 р. та не чинити перешкод СПД ОСОБА_1, у користуванні ним орендованого приміщення шляхом незаконного відключення електропостачання поверху та зобов'язати відповідача відновити електропостачання орендованого приміщення та не чинити дій в забороні СПД ОСОБА_1. про укладання прямої угоди з ВАТ „Київенерго” що не суперечить умовам договору оренди, на постачання електроенергії на поверхах, що орендується, шляхом прокладання додаткового кабелю електропостачання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2007 у справі № 36/240 позов задоволено частково, зобов'язано Житлово-будівельний кооператив „Авіатор -4” вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання ним своїх зобов'язань згідно умов договору оренди нежилого приміщення (приміщення горища загальною площею 408, 33 кв. м., яке розташоване між 16 поверхом та покрівлею АДРЕСА_1) від 25.12.2003 р. за № 1, укладеного з Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. терміном по 25.12.2015 р.; не чинити перешкод Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1. у користуванні ним орендованим приміщенням шляхом незаконного відключення електропостачання поверху; відновити електропостачання орендованого приміщення; в іншій частині в позові відмовлено; стягнуто з Житлово - будівельного кооперативу „Авіатор - 4” на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_142, 50 грн. державного мита та 59, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення обгрунтоване тим, що умовами договору, зокрема п. 7.2. встановлено, що відповідач зобов'язаний не здійснювати дії, які б перешкоджали позивачу використовувати орендоване приміщення на умовах договору.

Суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного рішення також вказує, що позивач 28 липня 2006 р. листом вих. № 12 звертався до відповідача з проханням замінити кабель подачі електроенергії на 17-й поверх на більш міцний, врахувавши при прокладанні кабелю резервну міцність використання в кількості 8 квт./год і, таким чином, прокласти кабель, який витримує навантаження не менше 20 квт./год.

Проте, акт про відключення електроенергії від 27.12.2006 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи, свідчить про те, що відповідач в порушення умов договору, без попередження відключив позивачу електроенергію.

Господарський суд першої інстанції в своєму рішенні покладається, зокрема, на ст. 526 ЦК України, де зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, не погоджуючись із рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання житлово-будівельного кооперативу „Авіатор - 4” вжити заходів, необхідних для належного виконання ним своїх зобов'язань згідно умов договору оренди нежилого приміщення за № 1, зобов'язання житлово-будівельного кооперативу „Авіатор - 4” не чинити перешкод суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1. у користуванні ним орендованим приміщенням шляхом незаконного відключення електропостачання поверху, зобов'язання житлово-будівельного кооперативу „Авіатор - 4” відновити електропостачання орендованого приміщення і прийняти нове рішення, яким відмовити у позові до житлово-будівельного кооперативу „Авіатор - 4” у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 р. № 36/240 скарга була прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/9 від 02.10.2007 „Про зміну складу колегії суддів”, в зв'язку з виробничою необхідністю доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 36/240 колегії суддів у складі: Смірнова Л.Г.- головуючий суддя, суддів Алданової С.О., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 16.10.2007 року було зупинено апеляційне провадження у справі № 36/240 до набранням законної сили судового рішення у справі № 3/408 за позовом Житлово-будівельного кооперативу „Авіатор - 4” до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2007 року у справі № 3/408 позов залишено без розгляду.

29.10.2007 ухвалою Київського апеляційного господарського суду було поновлено апеляційне провадження у справі № 36/240. Відповідач вказану ухвалу суду отримав згідно повідомлення про вручення від 31.10.2007 №143377, разом з цим, в судове засідання 13.11.2007 р. не з'явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомив та не навів поважних підстав неподання документів, витребуваних судом апеляційної інстанції. Тому справа розглядалася за його відсутністю. Відповідач був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, тому справа розглянута за наявними матеріалами справи.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що порушує права житлово-комунального кооперативу „Авіатор - 4”, оскільки господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заявник зазначає, що судом не прийнято до уваги те, що приміщення технічного поверху на час його передачі в оренду позивачу потребувало капітального ремонту, тобто господарська діяльність позивача з передачі в оренду третім особам була можлива лише після завершення проектних та будівельних робіт та вводу приміщення в експлуатацію. Орендоване майно передавалося позивачу перш за все для проведення капітального ремонту (п. 1.2. договору) в рахунок орендної плати за користування приміщенням. Також апелянт наголошує, що сторони при укладанні договору були обізнані щодо стану електричного обладнання, про що свідчить п. 5.4 договору, згідно якого позивач брав на себе обов'язок не перевантажувати електричну мережу будинку, тобто споживати її в межах технічних можливостей обладнання. А, на думку апелянта, відключення електропостачання викликано об'єктивною (технічною) неможливістю, виходячи з максимальної потужності електричних мереж, визначених проектом житлового будинку.

Крім того, апелянт вказує, що господарський суд міста Києва не врахував норму п. 3 постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил користування електричною енергією” від 26 липня 1999 року № 1357, у відповідності до якої постачання енергії здійснюється на підставі угоди між енергопостачальною організацією та споживачем. Чинне законодавство не передбачає наявність посередників у постачанні електричної енергії.

 На думку апелянта, позивач повинен був укласти прямий договір з ВАТ „Київенерго”, а на даний час відсутні правові підстави для постачання електричної енергії апелянтом позивачу.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 13.11.2007 р. позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2007р. по справі 36/240 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника сторони та враховуючи доводи сторін, Київський апеляційний господарський суд

установив:

Як встановлено судом першої інстанції, між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. далі ( далі - позивач), та Житлово-будівельним кооперативом „Авіатор - 4” далі (далі - відповідач) було укладено договір оренди нежилого приміщення № 1 від 25.12.2005 року (далі - договір), згідно якого позивач прийняв в оренду приміщення горища загальною площею 408,33 кв. м., що розташоване між 16 поверхом за адресою АДРЕСА_1для капітального встановлення приміщення горища та здійснення підприємницької діяльності позивача ( п. 1.1 - 1.2 ).

Термін дії договору відповідно до п. 1.4 сторони обумовили з 25.12.2003 р. по 25.12.2015 р. з правом продовження.

Відповідно до ст. 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Ч. 1 ст. 763 ЦК України вказано, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

П.п. 6.1, 6.2 договору встановлено, що позивач має право використовувати орендоване приміщення відповідно до його призначенню та умов цього договору.

Згідно пункту 6.3. договору орендар має право здавати третім особам приміщення (повністю або частково на термін дії договору оренди), яке належить йому на праві оренди

Отже, позивач мав право здавати орендоване приміщення третім особам, і як сам договір, так і матеріали справи не містять вказівок щодо передачі орендованого приміщення третім особам лише після завершення проектних та будівельних робіт та вводу приміщення в експлуатацію.

Позивач згідно п. 5.1. договору оренди № 1 взяв на себе зобов'язання не допускати перевантаження електричних мереж, а також інших дій, які можуть порушити нормальний режим функціонування (п. 5.4), поставити лічильники використання електроенергії та води (гарячої та холодної).

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем по справі, позивач 28 липня 2006 р. листом вих. № 12 звертався до відповідача з проханням замінити кабель подачі електроенергії на 17-му поверсі на більш міцний, врахувавши при прокладанні кабелю резервну міцність використання в кількості 8 квт./год і, таким чином, прокласти кабель, витримуючий навантаження не менше 20 квт./год. ( аркуш справи 195).

Відповідачем в порушення умов договору, без попередження - 28.12.2006 було здійснено зупинення подачі електричної енергії позивачу, що підтверджується актом (аркуш справи 200).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у

визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які

мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Київський апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, вважає безпідставними твердження відповідача стосовно того, що позивач був належним чином повідомлений про відключення електроенергії на 17 поверсі, якщо до 25.12.2006 року рахунки не будуть погашені, оскільки матеріали справи не містять доказів такого повідомлення.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правовик актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Отже, відповідач порушив умови договору шляхом незаконного відключення електроенергії, що не заперечує сам відповідач, посилаючись на порушення позивачем умов договору, тому господарський суд першої інстанції вимоги позивача в частині зобов'язання не чинити перешкод шляхом незаконного відключення електропостачання правомірно визнав такими, що підлягають задоволенню

Посилання апелянта на постанову Кабінету Міністрів України „Про затвердження правил користування електричною енергією” від 26 липня 1999 р. № 1357 не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава скасування рішення, оскільки, п. 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, не регулює спірні правовідносини.

Стосовно задоволення позовних вимог про вжиття всіх заходів, необхідних для належного виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно умов договору оренди нежилого приміщення (приміщення горища загальною площею 408,33 кв.м., яке розташоване між 16 поверхом та покрівлею АДРЕСА_1) від 25.12.2003 р. за № 1, укладеного з СПД ОСОБА_1. терміном по 25.12.20015 рік, Київський апеляційний господарський суд відзначає наступне.

Відповідно до частини 4 ст. 84 ГПК України резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або не настання якихось обставин.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд не може погодитись з господарським судом першої інстанції, який, ухвалюючи рішення по даній справі, в самій резолютивній частині всупереч ч. 4 ст. 84 ГПК України зобов'язав відповідача вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання ним своїх зобов'язань згідно умов договору оренди нежилого приміщення (приміщення горища загальною площею 408, 33 кв. м., яке розташоване між 16 поверхом та покрівлею АДРЕСА_1) від 25.12.2003 р. за № 1, укладеного з Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. терміном по 25.12.2015 р., не конкретизувавши, яких саме заходів слід вжити. Та, ухваливши рішення про задоволення позову в цій частині фактично на майбутне, суд першої інстанції визначив правила поведінки відповідача, який ще не міг порушити прав позивача у вищевказаний термін.

Таким чином, частково рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2007 у справі № 36/240 (ч. 2 резолютивної частини рішення) підлягає скасуванню та Київським апеляційним господарським судом приймається нове рішення в цій частині про відмову в позові.

Разом з тим, суд першої інстанції обгрунтовно відмовив в частині задоволення позовних вимог про укладання прямої угоди з ВАТ „Київенерго” посилаючись на те, що враховуючи вимоги ст. 33 ГПК України при зверненні до суду із позовом саме на позивача покладено обов'язок доведення суду належними засобами доказування факту, що саме відповідач чинить перешкоди позивачу в укладанні прямої угоди з ВАТ „Київенерго”, шляхом прокладання додаткового кабелю електропостачання. Проте, таких доказів матеріали справи не містять.

В цій частині Київський апеляційний господарський суд вважає рішення законним та таким, яке слід залишити без змін. За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з покладанням судових витрат за здійснення апеляційного провадження на апелянта відповідно до ч. 2 ст. 94 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу „Авіатор-4” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2007 року скасувати в частині зобов'язання Житлово-будівельного кооперативу „Авіатор -4” вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання ним своїх зобов'язань згідно умов договору оренди нежилого приміщення (приміщення горища загальною площею 408, 33 кв. м., яке розташоване між 16 поверхом та покрівлею АДРЕСА_1) від 25.12.2003 р. за № 1, укладеного з Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. терміном по 25.12.2015 р., (п. 2 резолютивної частини рішення) і прийняти нове рішення в цій частині.

В частині зобов'язання Житлово-будівельного кооперативу „Авіатор -4”( 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 93; код ЄДРПОУ 23493364) вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання ним своїх зобов'язань згідно умов договору оренди нежилого приміщення (приміщення горища загальною площею 408, 33 кв. м., яке розташоване між 16 поверхом та покрівлею АДРЕСА_1) від 25.12.2003 р. за № 1, укладеного з Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. (АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) терміном по 25.12.2015 р., відмовити в позові.

3. В іншій частині у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду міста Києва по даній справі в іншій частині залишити без змін.

4. Матеріали справи № 36/240 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя Смірнова Л.Г.

 Судді Алданова С.О.

Коротун О.М.

 19.11.07 (відправлено)