Рішення № 16764276, 24.06.2011, Київський районний суд м. Донецька

Справа № 2-739/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Малютіної Н.М.,

при секретарі Негрій І.І.,

за участю представника позивача Курбанової С.Р.,

за участю відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 16 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2203/5/8 відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит в розмірі 50000,00 доларів США. Кредит надавався в строк з 16.04.2008 року по 15.04.2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,8% річних. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується заявкою на видачу готівку №335_25 від 16.04.2008 року.

Згідно до п.3.3.1 кредитного договору передбачено, що позивальник зобовязується здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його користування та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки. Згідно п.3.3.3. кредитного договору позичальник зобовязаний повертати суму кредиту щомісячно з 1-го по 10-те число кожного місяця починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/240 частини від суми отриманого кредиту, що становить 208,33 доларів США. Згідно п.3.3.4 кредитного договору позичальник зобовязався щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит. А також в день додаткового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки.

Окрім того, 16.04.2008 року, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №2203/5/8, між банком та позичальником ОСОБА_2 та майновим поручителем ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №587. Згідно з договором іпотеки іпотекодавцями передано банку нерухоме майно трикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 50,6 кв.м. Предмет іпотеки за вказаним договором належить іпотекодавцям на підставі: ОСОБА_3 2/3 частини на підставі свідоцтва про право власності, ОСОБА_2 1/3 частина на підставі свідоцтва про право власності. Згідно витягу про реєстрацію у державному реєстрі вказану квартиру іпотекодержателем якої є позивач внесено в державний реєстр іпотек за №7028094. Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 16.04.2008 року вказану квартиру внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Згідно абз.2 п.3.3.4 кредитного договору у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором позичальник зобовязаний сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої кредитним договором, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості. Відповідно до п.3.1.10 кредитного договору на залишок простроченої заборгованості за кредитом банк нараховує проценти, виходячи з процентної ставки збільшеної на 1%, починаючи з дня виникнення заборгованості. Відповідно до п.5.3. кредитного договору за порушення строків повернення кредиту або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобовязаний сплати пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобовязання за кожень день прострочення платежу від дня виникнення прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. Сплата неустойки за цим договором не звільняє позичальника від збитків завданих банку у повному обсязі. Позичальник свої зобовязання за кредитним договором не виконав, в звязку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 26.10.2010 року складає: 43750,10 доларів США за строковим кредитом, 12296,66 доларів США за простроченими процентами, 44898,98грн. пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів. До відповідачів надсилалася досудова вимога про повернення банку кредитних коштів, однак вимога була проігнорована. Просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 60832,19 доларів США та 44898,97грн., звернути у рахунок погашення заборгованості стягнення на предмет іпотеки, а також стягнути судові витрати. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 63402,26 доларів США з урахуванням пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 60003,22грн та штраф в розмірі 19950,00грн..

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву та уточнення до неї підтримала у повному обсязі та надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що він не згоден з сумою, яку вимагає стягнути позивача за кредитом та за простроченими відсотками, оскільки ця вимога не відповідає дійсності, ним прострочена лише частина оплати сум по кредиту, з яких станом на 16.02.2011 року прострочено лише 5618,75 доларів США. Строк по сплаті залишевшейся суми кредиту ще не настав. Відповідно до п.4.1. кредитного договору, банк має право розірвати договір в односторонньому порядку, однак до теперішнього часу ним не отримано повідомлення про розірвання договору. Також, фактом, який підтверджує, що договір не розірвання є те, що позивачем досі нараховуються відсотки за користування кредитом. В звязку з цим, вважає, що сума кредита в розмірі 42916,89 доларів США є необґрунтованою. Вимога позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 19950,00грн вважає такими, що не підлягають задоволенню, в звязку з тим, що дана сума не була вказана в отриманих ним повідомленнях, а також банком не конкретизовано саме порушення ним договору тягне за собою накладення штрафу. Вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягають задоволенню, оскільки на підставі договору іпотеки єдиною підставою, внаслідок якої проводиться звернення стягнення на предмет іпотеки є одностороннє розірвання договору банком, яке здійснено не було. Також ним, до звернення банку з позовом до суду проводилася дії з урегулювання ситуації шляхом звернення до банку з вказівкою причин про неможливість сплати кредиту в повному обсязі, однак це було проігноровано. На теперішній час, у звязку з фінансовою кризою його матеріальний стан суттєво погіршився, він має тимчасові заробітки, внаслідок чого сталася проводитися погашення заборгованості за кредитом за період з 28.02.2011 року по 04.04.2011 року на суму 450,00 доларів США. В звязку з викладеним, просив суд відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі..

Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлена про день та час розгляду справи в судове засідання не зявилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, які регулюються Законом України «Про іпотеку», ст..ст. 1048,1049,1054,526,527,530 ЦК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа забов»язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник забов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового забов»язання.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 16.04.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №2203/5/8 (а.с.9-11). Згідно договору та кредитної заяви позичальник отримав 50000,00 доларів США (а.с.15).

Згідно до п.3.3.1 кредитного договору передбачено, що позивальник зобовязується здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його користування та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки. Згідно п.3.3.3. кредитного договору позичальник зобовязаний повертати суму кредиту щомісячно з 1-го по 10-те число кожного місяця починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/240 частини від суми отриманого кредиту, що становить 208,33 доларів США.

Вказаний договір підписаний сторонами, що свідчить про ознайомлення зі змістом Договору та згоду з його умовами.

Зобовязання «Укргазбанком»за кредитним договором виконані, що не оспорюється сторонами.

Судом встановлено, що відповідач свої зобовязання перед банком не виконав та 21.08.2009 р. йому надсилалася досудова вимога про дострокове повернення кредиту та відсотків за кредитним договором, але позичальник належну суму не повернув (а.с.50). Заборгованість позичальника за кредитом станом на 16.02.2011 р. відповідно розрахунків складає 63402,26 доларів США з урахуванням пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 60003,22грн та штраф в розмірі 19950,00грн (а.с.33-47).

Ці обставини відповідачем не спростовані. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено зобовязання за договором кредиту.

У забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору між позивачем та відповідачами 16 квітня 2008 року було укладено договір іпотеки №587. Згідно з договором іпотеки іпотекодавцями передано банку нерухоме майно трикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 50,6 кв.м. Предмет іпотеки за вказаним договором належить іпотекодавцям на підставі: ОСОБА_3 2/3 частини на підставі свідоцтва про право власності, ОСОБА_2 1/3 частина на підставі свідоцтва про право власності. Згідно витягу про реєстрацію у державному реєстрі вказану квартиру іпотекодержателем якої є позивач внесено в державний реєстр іпотек за №7028094. Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 16.04.2008 року вказану квартиру внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека вид забезпечення виконання зобов»язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченою іпотекою зобов»зання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно до ст.. 35 ЗУ «Про іпотеку»разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Як було встановлено в судовому засіданні і це підтверджується матеріалами справи до відповідачів надсилалася досудова вимога про повернення банку кредитних коштів, однак вимога була проігнорована (а.с.50-53).

Згідно приписів п.п. 3.2.6, 3.2.8 кредитного договору, у разі невиконання Позичальником зобовязань, передбачених кредитним договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється Банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки у порядку, встановленому чинним законодавством.

Крім того, п.3.1.6 вищезазначеного договору іпотеки передбачено, що Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових прострочок Іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту Іпотекодержателю, використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору, а також у випадку порушення Іпотекодавцем (третьою особою) умов зберігання або експлуатації чи страхування предмета іпотеки, порушення умов договору іпотеки щодо розпорядження предметом іпотеки незалежно від настання строку виконання по кредитному договору, порушення провадження у справі про відшкодування платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи Іпотекодавця Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання кредитного договору, якщо Іпотекодержатель і наступник Іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Судом встановлено, що на момент звернення з вказаним позовом до суду позичальник порушив строки виконання зобовязання і мав заборгованість по сплаті щомісячних сум по кредиту та відсоткам. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 проти цього не заперечував.

Згідно з договором іпотеки, укладеного між Банком та відповідачами, останніми передано в іпотеку Банку у якості забезпечення виконання за кредитним договором, нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 50,6 кв.м., що належить відповідачам на праві спільної часткової власності в наступному порядку:

ОСОБА_3 - 2/3 частини на підставі свідоцтва про право власності, виданого комісією по приватизації Ясинуватського відділення Донецької залізниці 27.10.1998 року, зареєстрованого КП БТІ м. Донецька 30.11.1998 року за реєстровим номером 173 в книзі 7/15ДК (24), та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого шостою Донецькою Державною нотаріальною конторою 07.02.2008 року за реєстровим номером 1-229, зареєстрованого КП БТІ м. Донецька 19.03.2008 року, номер запису 173 в книзі 7/60дк-162;

ОСОБА_2 1/3 частина на підставі свідоцтва про право власності, виданого комісією по приватизації Ясинуватського відділення Донецької залізниці 27.10.1998 року зареєстрованого КП БТІ м. Донецька 30.11.1998 року, за реєстровим номером 173 в книзі 7/15ДК (24).

Вартість предмету іпотеки вказаної квартири становить 399000,00 грн. (п.2.3Договору іпотеки).

Згідно до п.6.6 Договору іпотеки реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства. Реалізація предмету іпотеки здійснюється шляхом продажу іпотеки іпотеко держателем від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.. 38 Закону України «Про іпотеку»або шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

Згідно з ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно з ч.1 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Таким чином, реалізація заставленого (іпотечного) майна може буди реалізована в примусовому порядку лише з прилюдних торгів.

Що стосується заперечень відповідача про невизнання позову, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно п. 6.1. Договору іпотеки № 1 та № 2, Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов кредитного договору.

Пунктом 6.5. Договору іпотеки, передбачено, що за рахунок предмета Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених, кредитним чи цим договорами, - пеню, штраф), витрати, пов'язані з пред'явленням за кредитним договором і зверненням стягнення та реалізації предмета іпотеки, на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Крім того, відповідно до п. 4.2. Договору іпотеки, передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання (в тому числі, невчасне) виконання будь-якого з п.п.3.3.1 -3.3.13 договорів, Іпотекодавець зобов'язаний сплатити на користь Іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки згідно п.2.3. дійсного договору.

Згідно п.п. 3.3.4. та 3.3.4.1. Договору іпотеки, передбачено, що іпотекодавець зобов'язаний на період дії дійсного договору застрахувати предмет іпотеки на повну вартість за свій рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування ( в т. ч. від випадкового знищення, пошкодження або псування) та надати Іпотекодержателю договір страхування (страхового полісу) під час підписання цього договору та одночасно укласти договір відступлення прав вимоги за таким договором страхування, а надати Іпотекодержателю докази сплати страхових платежів що підтверджують дію у страхування на строк не менший ніж на 1 рік. Вчиняти всі необхідні дії для договору страхування, за яким застраховано предмет іпотеки, зокрема вчасно вчиняти всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору сторахування на строк не менший, ніж той, в межах якого Позичальник виконає всі зобов"язання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік.

Відповідачі не надали Банку доказів укладення договорів страхування предмету іпотеки та в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечував проти того, що він не укладав договору страхування предмету іпотеки.

Тому суд приходить до висновку, що враховуючи вище викладене, відповідачі мають сплатити на користь банку штраф за невиконання Договору іпотеки у розмірі 19950,00 гривень, виходячи з наступного розрахунку (5%*399000,00).

Ст..33 Закону України "Про іпотеку" визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зоб в'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Зазначені положення статей Закону України "Про іпотеку", також обумовлені статтями 589-590 Цивільного кодексу України.

Ст..12 Закону України "Про іпотеку" передбачено правові наслідки порушення обов'язків Іпотекодавця, а саме: у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки, як було встановлено в судовому засіданні відповідачі порушили свої зобов'язання за кредитним договором та договором іпотеки, Банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилання ОСОБА_2 про те, що в наслідок світової фінансової кризи його матеріальний стан суттєво погіршився, не можуть бути прийняти судом до уваги, оскільки дана обставина не є підставою для звільнення позичальника від виконання боргового зобовязання.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно платіжних доручень суд вважає за необхідне стягнути на його користь солідарно з відповідачів судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 27, 31, 36, 57, 58, 59, 60, 118, 119 ЦПК України, ст.ст. 3, 7, 12, 33, 35 Закону України „Про іпотеку” , ст.ст. 6, 16, 192, 526, 530, ч.3 ст.533, 541, 549, 589,590, 599, 610, 611,612, 627, 629, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»загальну суму заборгованості за кредитним договором №2203/5/8 від 16.04.2008 року в розмірі: за строковим кредитом 48535,53 доларів США; з них прострочений 5618,75 доларів США; за нарахованими процентами за період з 01.02.2011 р. по 16.02.2011р. 296,02 доларів США, за простроченим процентами 14570,71 доларів США; пеня 60003,22 гривень, штраф п.4.2 договору іпотеки 19950,00 гривень на рахунок № 373991.980, МФО 335894, ЄДРПОУ 26258322, отримувач Донецька філія АБ „Укргазбанк”.

У рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки трикімнатну квартиру під номером АДРЕСА_1, загальною площею 35,6 кв.м., житловою 50,6 кв.м., яка належить на підставі: ОСОБА_3 - 2/3 частини на підставі свідоцтва про право власності, виданого комісією по приватизації Ясинуватського відділення Донецької залізниці 27.10.1998 року, зареєстрованого КП БТІ м. Донецька 30.11.1998 року за реєстровим номером 173 в книзі 7/15ДК (24), та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого шостою Донецькою Державною нотаріальною конторою 07.02.2008 року за реєстровим номером 1-229, зареєстрованого КП БТІ м. Донецька 19.03.2008 року, номер запису 173 в книзі 7/60дк-162; ОСОБА_2 1/3 частина на підставі свідоцтва про право власності, виданого комісією по приватизації Ясинуватського відділення Донецької залізниці 27.10.1998 року зареєстрованого КП БТІ м. Донецька 30.11.1998 року, за реєстровим номером 173 в книзі 7/15ДК (24)

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»судовий збір у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн.

Апеляційну скаргу рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: