Рішення № 167625, 28.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.06 р. Справа № 45/212

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЗК Валди”, ЄДРПОУ

32458258, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Інвест”,

ЄДРПОУ 32144901, м.Шахтарськ

про стягнення 10 666 грн. 81 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:

Від позивача: Варбан О.В. – юрисконс.

Від відповідача: не з’явились.

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТЗК ВАЛДИ”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко – Інвест”, м.Шахтарськ, про стягнення заборгованості у сумі 10 666 грн. 81 коп., в тому числі основний борг – 9 374 грн. 65 коп., інфляція – 559 грн. 70 коп., три проценти річних – 193 грн. 00 коп. та пеня – 539 грн. 46 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання належним чином відповідачем своїх зобов’язань, передбачених договором №3/01-72 від 03.01.2005р. про купівлю – продаж нафтопродуктів, протокол розбіжностей, претензії №03/10-10 від 03.10.2005р., №16/06-03 від 16.06.2006р., видаткові накладні, довіреності на отримання цінностей та акт звірки.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив не надав, позов не оскаржив. Про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.

Згiдно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

03.01.2005р. між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів за №3/01/72.

Відповідно до умов даного договору позивач взяв на себе обов’язок поставити та передати відповідачу товар - паливно-мастильні матеріали відповідно до специфікації.

В свою чергу, відповідач зобов’язався прийняти поставлений йому товар та своєчасно оплачувати його вартість.

На виконання умов договору позивачем були поставлені відповідачу паливно-мастильні матеріали відповідно до видаткових накладних №ВА-0000307 від 20.04.2005р. та №ВА-0000275 від 11.04.2005р. на суму 9 374 грн. 65 коп. (з урахуванням часткової сплати відповідачем).

Відповідачем товар був отриманий на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей серія ЯКА №587475 від 20.04.2005р. та №ЯКА №587473 від 10.04.2005р.

З урахуванням р.3 договору №3/01-72 від 03.01.2005р. та протоколу розбіжностей відповідач повинен розрахуватися за поставлений товар протягом трьох банківських днів після поставки наступної партії товару, сплатити раніше поставлену продукцію.

При цьому, господарський суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній протокол узгодження розбіжностей.

За таких обставин позивач вважає, що відповідачем порушені умови договору №3/01-72 від 03.01.2005р.

Одночасно, умовами договору передбачено, що відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки у випадку несвоєчасної або неповної сплати вартості отриманого товару.

На підставі викладеного, з урахуванням вимог ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховані та пред’явлені до сплати інфляція у сумі 559 грн. 70 коп., три проценти річних у сумі 193 грн. 00 коп. та пеня у сумі 539 грн. 46 коп.

На адресу відповідача направлені претензії №03/10-10 від 03.10.2005р. та 16/06-03 від 16.06.2006р. про сплату заборгованості, які з боку відповідача залишені без задоволення.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості у сумі 10 666 грн. 81 коп., в тому числі основний борг – 9 374 грн. 65 коп., інфляція – 559 грн. 70 коп., три проценти річних – 193 грн. 00 коп. та пеня – 539 грн. 46 коп.

Відповідач заперечень проти позову не надав, у судові засідання не з’являвся.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (враховуючи, що правовідносини продовжують існувати після набрання чинності цим Кодексом) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору №3/01-72 від 03.01.2005р. позивачем на адресу відповідача був поставлений товар, який визначений у видаткових накладних №ВА-0000307 від 20.04.2005р. та №ВА-0000275 від 11.04.2005р. на суму 9 374 грн. 65 коп. (з урахуванням часткової сплати відповідачем), копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.13)

Факт поставки з боку відповідача не заперечується та отримання товару підтверджується довіреностями на отримання матеріальних цінностей серія ЯКА №587475 від 20.04.2005р. та №ЯКА №587473 від 10.04.2005р. та підписами відповідача на вказаних вище видаткових накладних.

За змістом р.3 договору №3/01-72 від 03.01.2005р. та протоколу розбіжностей відповідач повинен розрахуватися за поставлений товар протягом трьох банківських днів після поставки наступної партії товару, сплатити раніше поставлену продукцію.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів всупереч умовам договору та вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України відповідач не виконав.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 9 374 грн. 65 коп.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Одночасно, у випадку несвоєчасної, або неповної сплати вартості отриманого товару відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Оскільки відповідачем вартість товару не була сплачена, позивачем з урахуванням умов договору та ст.625 Цивільного кодексу України нарахована пеня, інфляція та три проценти річних.

Господарський суд вважає правомірним нарахування та пред’явлення позивачем до стягнення інфляції у сумі 559 грн. 70 коп., трьох процентів річних у сумі 193 грн. 00 коп. та пені у сумі 539 грн. 46 коп.

Розрахунок суми санкцій є арифметично вірним, а також таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач письмових заперечень проти позову не надав, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 10 666 грн. 81 коп., в тому числі основний борг – 9 374 грн. 65 коп., інфляція – 559 грн. 70 коп., три проценти річних – 193 грн. 00 коп. та пеня – 539 грн. 46 коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЗК ВАЛДИ”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко – Інвест”, м.Шахтарськ, про стягнення заборгованості у сумі 10 666 грн. 81 коп., в тому числі основний борг – 9 374 грн. 65 коп., інфляція – 559 грн. 70 коп., три проценти річних – 193 грн. 00 коп. та пеня – 539 грн. 46 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко – Інвест”, м.Шахтарськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЗК ВАЛДИ”, м. Донецьк, основний борг у сумі 9 374 грн. 65 коп., інфляцію у сумі 559 грн. 70 коп., три проценти річних у сумі 193 грн. 00 коп., пеню у сумі 539 грн. 46 коп., а всього у сумі 10 666 грн. 81 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 107 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте в судовому засіданні 28.09.2006р.

Суддя Плотніцький Б.Д.