Рішення № 16754858, 14.04.2011, Єнакіївський міський суд Донецької області

14.04.2011

Справа № 2 - 385 / 2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14 квітня 2011 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:

          головуючий суддя                                        - Дарміна М.О.

          при секретарі                                                   - Мороз К.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Єнакієве цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк»до ОСОБА_1 таЧеста ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В

В січні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся з позовом до ОСОБА_1 таЧеста ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору № 14-0/08 від 10.04.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГИОН" 10.04.2008 року отримав строковий кредит у розмірі 218895.20 гривень з сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16.00 % на рік та суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.04.2009 року.У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 27.07.2010 року має заборгованість 335047.83 грн.. Зобов'язання за вказаним договором забезпечено договором поруки укладеним з поручителями - ОСОБА_3 та ОСОБА_4. В зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів суму заборгованості і понесені судові витрати.

Відповідачі позов заперечували повністю і в обґрунтування заперечень зазначили, що дійсно згідно договору № 14/08 від 10.04.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕГИОН»10.04.2008 року було отримано кредит з кінцевим терміном повернення 10.04.2009 року. З Відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки №1 від 10.04.2008 року, з відповідачем ОСОБА_4 укладено відповідний договір поруки № 5 від 10.04.2008 року, згідно п. 2 яких поручителі відповідаюь перед кредитором ( Позивачем) за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник ( TOB «РЕГИОН»), Пунктом 11 договору поруки передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Тобто сторонами при укладенні договору не було чітко визначено строк для заявления вимог кредитора до поручителей.Натомість чинний Цивільний кодекс України виходить з того, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначати строк для заявления вимог до поручителя. Згідно з частиною 1 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Згідно з частиною 1 статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Згідно з частиною 2 статті 252 ЦК України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Таким чином, згідно з приписами цивільного законодавства кредитний договір та договір поруки мають бути укладені на певний строк. Окрім того, в кожному з цих договорів повинні знайти відображення зміст зобов'язань за договором, та строк (термін) зобов'язань. Ця правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеної в узагальненнях судової практики від 07.10.2010 року. За відсутності відповідної договірної умови слід застосовувати строки, передбачені у ч. 4 ст. 559 ЦК України. Законний строк може бути різної тривалості: 6 місяців - для зобов'язань з визначеним строком виконання та 1 рік - для зобов'язань, строк виконання яких не визначений або визначений моментом пред'явлення вимоги. За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, преклюзивним (припиняючим), що принципово впливає на вирішення ряду питань: його закінчення є підставою для припинення поруки;у випадку пропуску кредитором строку заявления вимог до поручителя цей строк не моя бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у ст. ст. 263, 264, ч. 5 ст. 26 ЦК України; суд зобов'язаний самостійно застосовувати норми про строк на відміну від строку позовної давності, який застосовується судом за заявою сторін; встановивши факт закінчення строку, суд відмовляє кредитору в позові за відсутністю нього права вимагати стягнення боргу з поручителя, що припинилося у зв'язку з йог спливом. В даному випадку строк виконання основного зобов'язання настав 10.04.2009 рою Натомість з моменту підписання договору поруки, а саме з 10.04.2008 року та по ден настання строку виконання основного зобов'язання 10.04.2009 року Відповідачі не отримували від Позивача жодної письмової вимоги із зазначенням невиконаного обов'язань позичальником. Також Відповідачі не отримували письмової вимоги від Позивача починаючи з 10.04.2009 року та по день подання позовної заяви. Позивач мав право на пред'явлення позову до Відповідачівпротягом шести місяців, починаючи з дня настання строку виконання основного зобов'язання, а саме з II квітня 2009 року, тому договір поруки № 1 від 10.04.2008 року припинився і Позивач в обґрунтовано пред'явив вимоги до Відповідачів. Також відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивач у лютому 2010 року звертався з позовом Господарський суд Дніпропетровської області до TOB «РЕГИОН»та поручителя ТОЇ «Українське Фінансове Агенство «Верус»про стягнення заборгованості за вищезгаданим кредитним договором. 02.12.2010 року позов банку було задоволено рішення) Господарського суду Дніпропетровської області, яке набуло чинності 28.12.2010 року. При цьому до поручителей - фізичних осіб, Позивач не пред'являв відповідних вимог до даного часу.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши що договір поруки повинен бути припиненим після настання строку основного зобов'язання, за результатами розгляду яких ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заперечує проти їх задоволення в повному обсязі з огляду на наступне. 10.04.2008 року між ЗАТ КБ ПРИВАТБАНК та TOB „Регион" було укладено кредитний Договір. Відповідно до укладеного договору № 14-0/08 від 10.04.2008 клієнт отримав овердрафтовий кредит у розмірі 250000.00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок № 26001371446001, відкритий ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»з кінцевим терміном повернення 10.04.2009 року. Крім того, між відповідачем 1 та банком було укладено договір поруки № 1 від 10.04.2008р. з поручителем - ОСОБА_3 в забезпечення основного зобов'язання за кредитним договором, відповідно до якого відповідач № 1 поручився перед банком за виконання клієнтом банку TOB „Регион" своїх зобов'язань за кредитним Договором. Відповідно до п. 2 Договору Поруки Поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Кредитним Договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання Боржником зобов’язання за Кредитним Договором, Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідно до п. 5 Договору поруки у випадку невиконання Позичальником якого-небудь обов’язку, передбаченого п.1 цього Договору, Кредитор направляє на адресу Поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов’язку. Згідно з умовами Договору Поруки Банком було направлено в адресу Позивача письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку, але ніяких дій з боку Поручителя щодо погашення заборгованості здійснено не було. Як наслідок невиконання зобов'язань, які передбачені п. 6 Договору поруки, де зазначено, що Поручитель зобов'язаний виконати обов'язки зазначені в письмовій вимозі Кредитора, впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього Договору, банк був змушений звернутися за захистом своїх інтересів до суду та пред'явити позов до Позичальника та Поручителя як до солідарних відповідачів. Також слід зазначити, що відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При укладенні договорів між Позивачем та Відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов. Умови даних договорів погоджені сторонами і мають вважатися як прийняті до виконання. Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Припинення поруки Поряд із загальними підставами припинення зобов'язань, передбачених у главі 50 ЦКУ, для припинення поруки існують й спеціальні підстави, зазначені у ст. 559 ЦКУ. Перш за все, оскільки порука є акцесорним зобов'язанням, залежним від долі основного, підставою припинення поруки є припинення основного зобов'язання, яке тягне автоматичне припинення поруки. Момент припинення поруки залежить від моменту настання обставин, з якими пов'язується припинення поруки і яке відбувається автоматично. Цивільний кодекс України у статті 353 визначає поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порука має похідний характер від забезпечуваного нею зобов'язання - своєчасного повернення кредиту за кредитним договором. Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Статтею 598 кодексу визначені підстави припинення зобов'язання. Вказаною статтею передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до ч.2 ст.252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Договором поруки від № 1 від 10.08.2008р., який укладений з відповідачем 1 - ОСОБА_3 (п.11) сторони обумовили, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного погашення зобов'язань за Кредитним договором. Тобто за Договором поруки сторони узгодили, ідо він буде діяти до повного погашення зобов'язань за Кредитним Договором № 14-0/08 від 10.04.2008. Поручитель погодився з цими умовами, про що свідчить його власноручний підпис.У порушення зазначених норм закону та умов договору Позичальник та Поручитель зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконали. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Позичальник станом на 27.07.2010 року має заборгованість - 338047.83 грн. При укладенні договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгодженні сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вказаного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печатками сторін; правочин був спрямований на отримання кредиту та у його погашенні згідно умов даного договору, та додатково було укладено Договір Поруки, який був спрямований на забезпечення основного зобов'язання. Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 543 ЦКУ, солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, поки зобов'язання не буде погашено повністю. Відповідно до укладеного Договору Поруки, Поручитель свої зобов'язання не виконав, яких-небудь відомостей про виконання чи відмову від виконання до Банку не направив, тим самим не відреагував на письмову вимогу Банку із зазначенням невиконаного обовязку, що є порушенням з його сторони умов Договору Поруки.

Представник відповідачів у судовому засіданні наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях його довірителів.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

10 квітня 2008 року між ЗАТ КБ ПРИВАТБАНК та TOB „Регион" було укладено кредитний Договір (а.с.7-10). Відповідно до укладеного договору № 14-0/08 від 10.04.2008 клієнт отримав овердрафтовий кредит у розмірі 250000.00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок № 26001371446001, відкритий ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»з кінцевим терміном повернення 10.04.2009 року. Крім того, між та банком було укладено договір поруки № 1 від 10.04.2008р. з поручителем - ОСОБА_3 та договір поруки № 5 з поручителем –ОСОБА_4 (а.с.11) в забезпечення основного зобов'язання за кредитним договором, відповідно до якого відповідачі поручилися перед банком за виконання клієнтом банку TOB „Регион" своїх зобов'язань за кредитним договором. Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про наявність між сторонами правовідносин. Що регулюються нормами Цивільного Кодексу України.

16 червня 2009 року за вих. № 2379 (а.с.47), 7 травня 2009 року за вих. № 1950 (а.с.50), 14 квітня 2009 року за вих. № 1763 (а.с.53) на адресу ОСОБА_5 та 16 червня 2009 року за вих.№ 2380 (а.с.48),17 травня 2009 року за вих.№1955 (а.с.51) та 14 квітня 2009 року за вих. № 1763 (а.с.53) банком були спрямовані претензії до відповідачів. Таким чином суд доходить висновку про необґрунтованість посилання відповідачів на статтю 559 ЦК України, як підставу для припинення зобов’язання за договорами поруки № 1 та № 5.

Разом з тим, суд враховує і посилання відповідачів на рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 5/187-10 від 2.12.10 за позовом ПАТ КБ «Приват Банк»до ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Вірус»»та ТОВ «Регіон»про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14-О/08 від 10 квітня 2008 року, відповідно до якого було вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГИОН" (86420, м. Єнакієве Донецької області, пр. Берегового, б. 40А, код ЄДРПОУ 31131905) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРОПОУ 14360570) 148 217,84 грн. (сто сорок вісім тисяч двісті сімнадцять грн. 84 коп.) -сума заборгованості за кредитом, 114 201,39 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті одна грн. 39 кой) -сума простроченої заборгованості за відсотками, 77 380,82 грн. (сімдесят сім тисяч триста вісімдесят грн. 82 коп.) -сума пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 18 040,00 грн. (вісімнадцять тисяч сорок грн. 00 коп.) -сума штрафу, 3 663,51 грн. (три тисячі шістсот шістдесят три грн. 51 коп.) -сума державного мита, 235,67 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 67 коп.) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1000 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.) -сума заборгованості за кредитом та судові витрати.

Рішення 5/187-10 сприймається судом як належний і допустимий доказ у відповідності до вимог статті 61 частини 3 ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене а саме ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Вірус»»та ТОВ «Регіон», ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є солідарними боржниками за договором № 14-О/08 від 10 квітня 2008 року .

З мотивувальної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 5/187-10 від 2.12.10 за позовом ПАТ КБ «Приват Банк»до ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Вірус»»та ТОВ «Регіон»про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14-О/08 від 10 квітня 2008 року вбачається , що позичальник (відповідач-2(ТОВ «РЕГИОН»м.Єнакієве)) належним чином не виконав своїх зобов'язань за п. А кредитного договору повернути грошові кошти у строк до 10.04.2009 р. Внаслідок порушень своїх зобов'язань за кредитним договором перед позивачем у відповідача-2 виникла заборгованість станом на 04.10.2010 р. у розмірі 340 800,05 грн., з яких: 149 217,84 грн. -сума заборгованості за кредитом,114 201,39 грн. -сума простроченої заборгованості за відсотками, 77 380,82 грн. -сума пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. В той же час, як відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 10-О/08-2008 укладеного між Приват Банком та клієнтом РЕГИОН, ООО станом на 27.07.2010 (а.с.6) Відповідач станом на 27 жовтня 2010 року має заборгованість 338047.83 грн., яка складається з наступного:149217.84 грн. - заборгованість за кредитом;102189.35 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 69590.74 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;а також штрафи відповідно до умов договору:1000.00 грн. - штраф (фіксована частина).16049.90 грн. - штраф (процентна складова).

Таким чином звертаючись до різних судів позивач ПАТ «Приват Банк»надав різні розрахунки заборгованості з кредитним договором № 14-О/08 від 10 квітня 2008 року, при цьому заборгованість поручителів за кредитним договором ОСОБА_3 та ОСОБА_4 станом на липень 2010 року майже вдесятеро раз перевищує розмір заборгованості за цим же договором основних боржників-позичальників за кредитним договором ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Вірус»»та ТОВ «Регіон».

З тексту позовних вимог і заперечень на позовні вимоги нема посилання сторін на норми статті 543 ЦК України, яка регламентує порядок виконання солідарного обов’язку боржників. Однак відповідно до правил ст..214 ЦПК обов’язком саме суду є вирішення питання про характер спірних правовідносин.

Відповідно до статті 543 частини 2 кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Представник позивача в судове засідання не наддав доказів невиконання в повному обсязі зобов’язань ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Вірус»»та ТОВ «Регіон» і яким саме чином він визначає розмір зобов’язань ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 6) з урахуванням розміру зобов’язань ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Вірус»»та ТОВ «Регіон».

Суд позбавлений можливості провести такі розрахунки з урахуванням суттєвих розбіжностей які були вищевикладені.

Відповідно до статті 60 частини 1 ЦК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України

Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк»є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 6, 10, 60,61, 209, 210, 213, 214, 215 ЦПК України, ст .ст.251,252,543, 559,263,264,530,. 559, 630 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ПАТ КБ «Приват Банк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором –відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з часу отримання копії ухвали.

Суддя:                     Дармін М.О.