ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.06 р. Справа № 41/91а
м. Донецьк, вул. Артема, 157 к. 223
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Медведєвій Т.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел”, м. Горлівка
до відповідача: Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Горлівка
про визнання неправомірними дій Горлівської ОДПІ
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітел”, звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції, про визнання неправомірними дій Горлівської ОДПІ.
Ухвалою по справі від 17.05.2006р. було відкрито провадження в адміністративній справі №41/91а та провадження по справі відбувалось за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірне направлення відповідачем 10.04.2006р. своїх працівників до позивача для проведення планової документальної перевірки, оскільки відповідачем не були виконані вимоги, передбачені ст. ст. 11-1, 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
Позивач стверджує, що прибуття для перевірки за кілько хвилин до закінчення робочого дня, не направлення за десять днів до перевірки письмового повідомлення про проведення перевірки, не подання під розписку направлення на перевірку є порушеннями законодавства, що регулює питання проведення перевірок.
Позивач зазначає, що ним здійснений недопуск працівників відповідача до перевірки, що може спричинити подальші порушення з боку відповідача, а тому наполягає на використанні свого права на судовий захист.
У судовому засіданні позивачем змінені позовні вимоги та позивач просить визнати неправомірними дії Горлівської ОДПІ, що виражаються у спробі розпочати проведення планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з 10 квітня 2006 року без направлення позивачу повідомлення встановленого зразка про проведення перевірки за 10 днів до початку перевірки.
Відповідач вимоги заперечив, посилаючись на те, що ним направлялось позивачу повідомлення № 41/2010-23-213 від 09.03.2005р., тобто він набув усіх правових підстав щодо початку здійснення планової документальної перевірки з 29.03.2005р.
Відповідач зазначає, що повідомлення № 41/2010-23-213 від 09.03.2005р. вимагалось позивачем до визнання недійсним у судовому порядку, проте постановою по справі № 2/349а від 21.12.2005р. (залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду) позовні вимоги позивача залишені без задоволення.
Відповідач стверджує, що процес оскарження позивачем в судовому порядку правомірності винесення повідомлення лише відклав момент початку здійснення планової документальної виїзної перевірки позивача за період з 01.04.2004р. по 31.12.2004р.
У судовому засіданні сторонами визнаний факт направлення на перевірку співробітників позивача з 10.04.2006р., факт прибуття 10.04.2006р. за місцезнаходженням позивача перевіряючих з метою початку проведення перевірки фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2004р. по 31.12.1004р., факт відсутності у плані роботи відповідача на 2-й квартал 2006 року планової виїзної перевірки позивача.
У судовому засіданні судом досліджені надані сторонами документи: документи про правовий статус позивача та статус позивача, як платника податків, повідомлення № 41/2010-23-213, направлення № 8-23-113 від 29.03.2005р., направлення № 58/23-113 від 11.06.2005р., направлення № 70/23-113 від 28.07.2005р., направлення № 000534 від 10.04.2006р., розпорядження № 49 від 07.04.2006 р., акт № 9-23-4 від 10.04.2006р., ухвала по справі № 2/239а від 21.03.2006р., постанова по справі № 2/239а від 21.12.2006р., план-графік на 1-й квартал 2005р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши заперечення та пояснення сторін, суд встановив наступне:
Позивач є юридичною особою, зареєстрований розпорядженням голови Горлівської міськради № 329-р від 14.08.1997р., включений до ЄДРПОУ за номером 25101446.
10.04.2006р. відповідач направив до позивача своїх посадових осіб, інспекторів Державної податкової служби, з метою проведення виїзної планової перевірки дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.12.2004р.
У той же день, 10.04.2006р., посадові особи відповідача прибули за місцезнаходженням позивача з метою початку проведення зазначеної перевірки, проте до перевірки позивачем допущені не були.
Наведені обставини визнані сторонами в ході судового розгляду спору, крім того, таке підтверджується наданим відповідачем направленням на перевірку № 000534 від 10.04.2006р. та актом № 3-23-4 від 10.04.2006р. про недопущення до проведення планової документальної перевірки з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.12.2004р.
Позивач вважає, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки відповідачем не дотримані вимоги ст. ст. 11-1, 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, яка регламентує порядок проведення перевірок платників податку. Зокрема, позивач стверджує, що відповідачем в порушення зазначених норм не було надіслано письмове повідомлення про проведення перевірки із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Відповідач позовні вимоги заперечує та стверджує, що у нього були всі правові підстави розпочинати перевірку, оскільки письмове повідомлення № 41/2010-23-213 було надіслано ним позивачу 16.03.2005р., але в подальшому позивач звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним, що лише пересунуло строки перевірки, оскільки у позові про визнання повідомлення недійсним позивачу було відмовлено.
З такими твердженнями відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Як вбачається з направлення на перевірку № 000534 від 10.04.2006р. відповідач визначив проведення планової виїзної перевірки позивача з 10.04.2006р. по 11.05.2006р. за період з 01.04.2004 по 31.12.2004р. Тобто визначено дату початку перевірки - 10.04.2006р., закінчення – 11.05.2006р.
У повідомлення № 41/2010-23-213, на яке посилається відповідач відсутні відомості щодо наведених дат початку та закінчення перевірки. Наявна дата початку перевірки – 21.03.2005р., дата закінчення взагалі не визначена.
Крім того, як зазначалось, законом встановлено обов’язковість передбачення планових перевірок у планах роботи податкових органів. Сторонами визнаний факт того, що у плані роботи відповідача на 2-й квартал 2006 року планова виїзна перевірка позивача не передбачалась Відповідачем не доведено, що планова виїзної перевірка позивача за період з 01.04.2004 по 31.12.2004р. була передбачена у плані роботи на другий квартал чи на перше півріччя 2006 року. Відповідачем надано лише план-графік роботи на 1 квартал 2005 року, проте цей документ не може бути застосований у спірних відносинах, які стосуються іншого періоду часу.
За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем дотриманий законодавчо встановлений порядок проведення планових перевірок, а також те, що відповідач мав правові підстави на проведення перевірки позивача з 10.04.2006р.
Суд вважає, що якщо податковим органом було надіслано повідомлення про проведення перевірки, проте за будь яких обставин така перевірка проведена не була, щодо іншої перевірки, проведення якої передбачається у інші терміни або з іншими строками початку та закінчення, податковий орган у встановлені законом строки зобов’язаний надіслати інше повідомлення, у якому зазначити фактичні строки початку та закінчення такої перевірки.
Суд зауважує також про помилковість тверджень відповідача про те, що оскарження позивачем у судовому порядку повідомлення № 41/2010-23-213 виключало можливість проведення перевірки у передбачені у ньому строки. Законодавство, яке регламентує порядок проведення перевірки не ставить у залежність право податкового органу на проведення планових перевірок від будь-якого оскарження повідомлень чи інших документів, прийняття яких передує проведенню таких перевірок.
Також безпідставні посилання позивача у даному спорі на постанову по справі № 2/349а від 21.12.2005р., якою відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача про визнання недійсним повідомлення № 41/2010-23-213. Відмова у задоволенні таких позовних вимог ніяким чином не свідчить про те, що тепер податковий орган має право у будь-який час розпочати проведення планової перевірки без попереднього надіслання повідомлення із зазначенням дати її початку та закінчення.
Більш того, як вбачається з наведеної постанови, судом було встановлено, що відповідачем при надісланні був порушений законодавчо визначений термін надіслання повідомлення. Повідомлення було фактично надіслано менш ніж за 10 днів до початку проведення перевірки – 21.03.2005р. Тобто, відповідачем був порушений порядок надіслання повідомлень та він у будь-якому випадку не набув права на проведення планової перевірки позивача відповідно до вимог ч. 4 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” ст.ст. 2, 17-20, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел” до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції, про визнання неправомірними дій Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції щодо спроби розпочати проведення планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел” з 10 квітня 2006 року.
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю „Вітел” з державного бюджету витрати із сплати судового збору в сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гончаров С.А.
Постанову в повному обсязі
проголошено в судовому засіданні
Надруковано 3 прим.
Позивачу - 1прим.
Відповідачу - 1 прим.
У справу - 1 прим.
Судове рішення № 167446, Господарський суд Донецької області було прийнято 28.09.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 41/91а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: