Рішення № 1674365, 12.05.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2008 р.

Справа № 46/53

За позовом

Закритого акціонерного товариства “Акціонерне страхове товариство “Вексель”

До

Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація-Т”

Про

стягнення 8 248,48 грн.

Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивача

Перебийніс Т.А. —представник за довіреністю від 28.12.2007 р.

Від відповідача

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне страхове агентство “Вексель” звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація-Т” з позовом від 04.02.2008 р. № 1113-юр про стягнення в порядку регресу 8 248,48 грн. сплаченого страхового відшкодування, зумовленого наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини Сідлецького Валерія Антоновича, який перебуває у трудових відносинах з відповідачем.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2008 р. № 46/53, яку призначено до розгляду на 07.04.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2008 р. розгляд справи було відкладено на 05.05.2008 р. у зв’язку з неявкою в засідання відповідача та неподанням необхідних у справі доказів.

05.05.2008 р. сторони в засідання не прибули, про причини неявки своїх представників суд не повідомили. Станом на час слухання справи від позивача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на що розгляд справи було відкладено на 12.05.2008 р. в межах процесуального строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання, що відбулося 12.05.2008 р., відповідач не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи). Про причину нез’явлення свого представника відповідач суд не повідомив, вимоги ухвал у справі № 46/53 від 14.03.2008 р., 07.04.2008 р. та 05.05.2008 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

В ході розгляду спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов. Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, в обґрунтування позовних вимог Закрите акціонерне товариство “Акціонерне страхове товариство “Вексель” посилається на наступні обставини:

Відповідно до умов договору страхування наземного транспортного засобу у формі страхового полісу № 0082555 від 20.04.2006 р., внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 8 248,48 грн. вигодонабувачу —Акціонерному комерційному банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”. Оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм, котрий є працівником підприємства відповідача, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація-Т” вартість сплаченого страхового відшкодування. На підтвердження вини водія відповідача у заподіянні шкоди застрахованому автомобілю позивачем надано суду постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 15.02.2007 р. у справі № 3-1463/07.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

20.04.2006 р. між позивачем та Масловим Борисом Борисовичем укладено договір страхування наземного транспортного засобу у формі страхового полісу № 0082555, відповідно до якого позивачем прийнято під страховий захист належний страхувальнику автомобіль Mazda 3, державний номер АА 9389 ВТ 2006 року випуску.

Як вбачається з довідки відділу Державної автомобільної інспекції по обслуговуванню Шевченківського району м. Києва від 12.12.2006 р. вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.12.2006 р. на вул. Глибочицькій у м. Києві внаслідок зіткнення з автомобілем МАЗ, державний номер АА 0801 СА, належним Товариству з обмеженою відповідальністю “Корпорація-Т”. Права власності відповідача на автомобіль МАЗ 551605, державний номер АА 0801 СА 2006 року випуску стверджується довідкою Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у м. Києві від 07.08.2007 р.

З матеріалів справи слідує, що на момент зіткнення автомобіля Mazda 3 з автомобілем МАЗ, останнім керував громадянин Сідлецький Валерій Антонович працівник Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація-Т”.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2007 р. у справі № 3-1463/07 встановлено наступне:

“Сідлецький В.А., 08.12.2006 р. о 16:00 год., керуючи транспортним засобом марки “МАЗ”, номерний знак АА 0801 СА, в м. Києві на перехресті вул. Глибочицька –Пимоненка, виїжджаючи з будівельного майданчика не надав дорогу автомобілю “Мазда”, номерний знак АА 9389 ВІ, чим порушив п. 10.2 Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення ст. 124 КУпАП….

Вина Сідлецького В.А. підтверджується матеріалами адміністративної справи, схемою ДТП, поясненнями правопорушника і потерпілого, які містяться в адмінсправі”.

На вказаних підставах, Шевченківським районним судом м. Києва відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України Сідлецького В.А. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 68,00 грн.

На думку позивача, оскільки постановою Шевченківського районного суду м. Києва Сідлецького В.А. притягнуто до відповідальності у зв’язку з зіткненням з автомобілем Mazda 3, Товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація-Т” має нести відповідальність в порядку регресу перед позивачем, що прийняв під страховий захист вказане авто.

Для встановлення характеру та розміру шкоди заподіяної страхувальнику, позивачем було замовлено проведення оцінки автомобіля у суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Ханжина О.О. (свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 4395 від 02.02.2006 р.).

Згідно зі звітом про оцінку автомобіля № 1311 від 26.12.2006 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mazda 3, державний номер АА 9398 ВІ внаслідок його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 8 248,48 грн.

Позивач, керуючись умовами договору № 0082555, на підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 04.01.2007 р. № 9055, довідки-рахунку № 4429-15/67-113 від 18.01.2007 р. та страхового акту № 0019/07(К) від 24.01.2007 р. здійснив виплату Київській міській філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” страхового відшкодування в сумі 8 248,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 000690 від 24.01.2007 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і та ін.).

Вирішуючи даний спір, суд звертає увагу на наявну в матеріалах справи відповідь відповідача № 387/1 від 24.09.2007 р. на претензію позивача № 621-юр від 28.08.2007 р., в якій відповідач, посилаючись на ст. 1172 Цивільного кодексу України, зазначає що не повинен нести відповідальність, за заподіяну застрахованому автомобілю шкоду, оскільки його працівник Сідлецький В.А. 08.12.2006 р. використовував автомобіль МАЗ у своїх особистих цілях, за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Для об’єктивного встановлення всіх обставин справи, ухвалами від 14.03.2008 р., 07.04.2008 р. та 05.05.2008 р. судом витребувано від відповідача необхідні документи, а саме, докази на підтвердження заперечень, документи, якими стверджується факт прийняття на роботу Сідлецького В.А. та його звільнення, винесення догани, посадову або службову інструкцію відповідно до займаної ним посади, шляховий лист автомобілю МАЗ державний номер АА 0801 за 08.12.2006 р. Разом з тим відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи витребуваних судом документів не надав, заявлені до суду вимоги не заперечив, доказів на їх спростування не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач заявлені вимоги не оспорив.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Зважаючи на встановлені постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.12.2007 р. № 3-1463/07 обставини, якими стверджується вина громадянина Сідлецького В.А. у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.12.2006 р., внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову, з огляду на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо сплаченого страхового відшкодування.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені ним витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. У ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального України передбачено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація-Т” (03038, м. Київ, вул. Грінченка, 2/1, ідентифікаційний код 32524519) на користь Закритого акціонерного товариства “Акціонерне страхове товариство “Вексель” (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 7, ідентифікаційний код 20031391) 8 248 (вісім тисяч двісті сорок вісім) грн. 48 коп. вартості страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.В. Шабунін

справа № 46/53

12.05.08

За позовом Акціонерне страхове товариство "Вексель"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація-Т"

про стягнення 8 248,48 грн

Суддя Шабунін С.В.

Шабунін С.В.