Постанова № 1673630, 24.04.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"24" квітня 2008 р. Справа № А7/101-08

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж «Рокитнетепломережа», смт. Рокитне, Київська область

про стягнення 22599,0 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Денисова О. В. (№ 1-279 від 07.02.2008 р.)

від відповідача: Бондар І. Г. (дов. № 5 від 14.01.2008 р.)

секретар судового засідання: Карпунов І. О.

Суть спору:

Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області (далі –позивач) заявлено позов до Комунального підприємства теплових мереж «Рокитнетепломережа»про стягнення економічних санкцій в розмірі 22599,0 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем порушенні п.п 4,6, 4,8 Інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і організаціях житлово-комунального господарства, затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу України від 31.03.1997 р. № 24.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.08 р. відкрито провадження у адміністративній справі № А7/101-08, розгляд справи призначений на 18.03.2008 р. В ході розгляду справи в судовому засіданні оголошувались перерви до 22.04.2008 р та до 24.04.2008 року.

Позивач вимоги, що ставляться в позовній заяві підтримує, вважає їх обґрунтованими та доведеними.

Відповідач подав заперечення проти позову, згідно якого з позовними вимогами не погоджується, вважає їх поданими з порушення терміну нарахування штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд,

в с т а н о в и в:

Згідно зі статтею 8 Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 3 грудня 1990 року № 507-XII державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області була проведена перевірка додержання відповідачем п.п 4,6, 4,8 Інструкції з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і організаціях житлово-комунального господарства, затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу України, під час якої було встановлено відповідачем порушення, а саме –завищено вартість 1Гкал теплової енергії на 6,67 грн. та 7,44 грн. в періоді жовтень-грудень 2004 року, в зв’язку з чим відповідачем необґрунтовано отримано суму виручки 9533 грн.

За результатами перевірки позивачем складено акт від 25.03.2005 р., на підставі якого 04.04.2005 р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області прийнято рішення № 122 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача в доход державного бюджету необґрунтовано одержану суму виручки 9533 грн. та штраф в сумі 19066 грн.. (07.04.07р. вручене відповідачу). Зазначене рішення відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалось та добровільно виконане не було.

Відповідачем на адресу позивача надійшли листи від 12.11.2005 року та від 15.06.2007 року згідно яких Комунальне підприємство теплових мереж «Рокитнетепломережа»борг визнає але просить розстрочити сплату нарахованих економічних санкцій.

Приписами статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” передбачено, що вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Згадана норма закону конкретизується пунктами 3.4, 3.5, 3.6, 3.8 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.2001 року №298/519 та зареєстрованої Мінюстом України 18.12.2001 року за №1047/6238: суми фінансових санкцій за рішенням про їх застосування стягуються із суб’єкта господарювання і зараховуються за належністю в порядку, визначеному законодавством та цією Інструкцією.

Нормативні акти, зокрема вказана інструкція, містять низку правових приписів, що забезпечують дотримання особливого порядку прийняття рішень державним органом, відповідність змісту і форми рішень вимогам законодавства, особливий порядок контролю за їх виконанням, тобто надходженням коштів до бюджету (пункти 3.9, 3.10 Інструкції №298/519).

За відомостями позивача, відповідач сплатив платіжними дорученнями № 455 від 01.11.2005 р., № 378 від 12.09.2005 р., № 278 від 06.06.2005 р., № 307 від 06.06.2005 р., № 549 від 26.12.2005 р., № 148 від 14.04.2006 р., № 22.03.2006 р.,№ 218 від 23.06.2006 р., № 204 від 22.05.2007 р., та № 308 від 06.06.2005 р. (в загальній сумі 6000 грн.) частину боргу нарахованих позивачем сум, а тому Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, відповідно до позовної зави, просить стягнути з відповідача 22 599 грн. Проте, в судовому засіданні позивач заявив та відповідач погодився, що платіжне доручення № 308 від 06.06.2005 року додано до матеріалів справи помилково.Таким чином, за відомостями позивача відповідач сплатив частину боргу у сумі 5700,0 грн.

Відповідач у заперечені до позовної заяви зазначає, що позивач пропустив термін звернення до суду за стягненням з порушника суми боргу, так як, на думку відповідача, позивач, в разі невиконання порушником рішення про застосування штрафних санкцій, має право для такого звернення на протязі 30 днів, як то, на думку відповідача, передбачено п. 3,6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001 р.

Згідно вказаного відповідачем п. 3,6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, у разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до місцевого господарського суду про примусове стягнення суми економічних санкцій разом з третім примірником рішення. Разом з тим, зазначеною інструкцією за органами державного контролю за цінами залишається право визначати початок перебігу 30-ти денного терміну.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає заперечення відповідача недоречними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач, сплативши частину штрафних санкцій та надіславши позивачу вищезазначені листи про визнання боргу та клопотання про відстрочку його сплати, своїми діями підтвердив факт наявності заборгованості по сплаті економічних санкцій та погодився із нарахованими сумами.

В той же час, відповідач додатково надав суду копії платіжних доручень № 341 від 02.11.2007 р., № 390 від 24.12.2007 р., 250 від 25.07.2007 р.№ 455 (на загальну суму 1500 грн.) та банківська виписка з ощадного Банку України, згідно якої відповідач 10.10.2005 р. перерахував до Держбюджету 500 грн. санкцій.

Отже, загальна сума коштів, перерахованих відповідачем згідно рішення №122 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Державного бюджету України складає 7700 грн. В судовому засіданні сторони погодили вказану суму.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог та можливість їх часткового задоволення з огляду на вимоги статті 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Рокитнетепломережа»(09600, Київська область, смт.Рокитне, вул. Першотравнева, 15а, код ЄДРПОУ 24885304 ) в доход державного бюджету України, 20899 (двадцять тисяч вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. необґрунтовано отриманої виручки разом з економічними санкціями, нарахованими відповідно до рішення від 04.04.2005 р. № 122 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

3. В іншій частині провадження у справі закрити.

4. Копію постанови надіслати учасникам судового процесу.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Антонова В.М.