Постанова № 1673497, 03.04.2008, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2008 р.

№ 38/248

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Глос О.І.,

суддів:

Бакуліної С.В., Кривди Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

СТОВ агрофірма "Дружба"

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2007 р.

у справі

№38/248

господарського суду

Донецької області

за позовом

СТОВ агрофірма "Дружба"

до

Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес"

про

стягнення заборгованості у сумі 24 072,85 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

Ліпатов І.В.

від відповідача:

не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.10.2007 р. у справі №38/248 (суддя Радіонова О.О.) позовні вимоги СТОВ агрофірма "Дружба" про стягнення заборгованості у розмірі 14 656,00 грн., пені —13 876,32 грн., індексу інфляції у розмірі 714,93 грн., штрафних санкцій у розмірі 430,64 грн., 3% річних у розмірі 183,10 грн., моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн., 150,00 грн. юридичних послуг як компенсація завданих позивачу збитків, а всього 35 010,99 грн. задоволено повністю; стягнуто з Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на користь СТОВ агрофірма "Дружба" основний борг у сумі 14 656,00 грн., пеню —13 876,32 грн., індекс інфляції у розмірі 714,93 грн., 3% річних у розмірі 183,10 грн., а всього —29 430,35 грн., витрати зі сплати держмита у розмірі 294,29 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 99,19 грн. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто позивачеві зайво сплачене державне мито у розмірі 39,90 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.10.2007 р. у справі №38/248 про виправлення описки у рішенні другий абзац резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 17.10.2007 р. у справі №38/248 викладено в наступній редакції: "Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" м.Донецьк (83059 м.Донецьк, вул.Сеченова, 2, р/р 260060053980 в АБ "УкрБизнесБанк" м.Донецька, МФО 334969, ЄДРПОУ 01200244) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Дружба" Донецької області, Красноармійського району, с.Удачне (85334, Донецька область, Красноармійський район, с.Удачне, вул.Залізнична, 53, р/р 26001301620491 у Красноармійському відділенні ПІБ, МФО 334497, код ЄДРПОУ 00695278) основний борг у сумі 14 656 грн. 00 коп., пеню —13 876,32 грн., індекс інфляції у розмірі 714 грн. 93 коп., 3% річних у розмірі 183 грн. 10 коп., штрафні санкції у розмірі 430 грн. 64 коп., а всього 29 860 грн. 99 коп., витрати по сплаті держмита у розмірі 298 грн. 61 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 100 грн. 64 коп.".

Не погоджуючись із рішенням господарського суду, Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" була подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного господарського суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2007 р. у справі №38/248 (судді: Дзюба О.М., Геза Т.Д., Діброва Г.І.) апеляційну скаргу Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на рішення господарського суду Донецької області від 17.10.2007 р. у справі №38/248 задоволено частково: рішення господарського суду Донецької області від 17.10.2007 р. у справі №38/248 скасовано в частині стягнення інфляційних у сумі 714,93 грн., 3% річних у сумі 183,10 грн., пені у сумі 13 876,32 грн., штрафу у сумі 430,64 грн. В іншій частині рішення залишено без змін. Позовні вимоги СТОВ агрофірма "Дружба" до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" задоволено частково в частині стягнення основного боргу в сумі 14 656,00 грн.; відмовлено у задоволенні позовних вимог СТОВ агрофірма "Дружба" до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про стягнення інфляційних у сумі 714,93 грн., 3% річних у сумі 183,10 грн., пені у сумі 13 876,32 грн., штрафу у сумі 430,64 грн.; стягнуто з Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" на користь СТОВ агрофірма "Дружба" основний борг у сумі 14 656,00 грн., витрати зі сплати держмита у розмірі 146,54 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 49,37 грн.

У касаційній скарзі СТОВ агрофірма "Дружба" просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2007 р. у справі №38/248 у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. 1 ст. 530, п. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки заявник вважає, що встановлення пунктом 3.3 договору форми розрахунків за товар у вигляді 100% передоплати потрібно розуміти як встановлення строку проведення розрахунків за товар —день одержання товару, що відповідає положенням п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, тому застосування положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України є неправомірним.

Розпорядженням в.о. Голови судової палати Овечкіна В.Е. від 19.03.2008 р. №02-12.2/88 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого —судді Глос О.І., суддів: Бакуліної С.В., Кривди Д.С.

20.03.2008 р. у засіданні суду оголошувалася перерва до 03.04.2008 р. до 10 год. 05 хв.

Відповідач після перерви не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

14.03.2007 р. між СТОВ агрофірма "Дружба" та Приватною науково-виробничою компанією "Інтербізнес" було укладено договір купівлі-продажу №168, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач —прийняти та оплатити фуражну озиму пшеницю у кількості 300 т за ціною 800,00 грн. за 1 т. Загальна вартість договору складає 240 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору поставка товару здійснюється шляхом самовивезення; строк поставки товару —протягом 15 днів після підписання договору; строк і форма розрахунку —100% передоплата.

Позивачем без отримання попередньої оплати було відпущено відповідачу пшеницю у кількості 27,21 т на суму 216 168,00 грн.

У зв'язку з частковою оплатою відповідачем товару в сумі 201 512,00 грн., СТОВ агрофірма "Дружба" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про стягнення з відповідача на користь позивача 24 072,85 грн., у т.ч. 14 656,00 грн. основного боргу, 8 526,88 грн. пені, 455,68 грн. індексу інфляції, 162,62 грн. збитків за використання чужих коштів, 121,67 грн. —3% річних, 150,00 грн. —за юридичні послуги відповідно до договору, 240,07 грн. держмита, 118,00 грн. —за інформаційні послуги.

В ході розгляду справи після неодноразових змін позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14 656,00 грн., пеню у розмірі 13 876,32 грн., індекс інфляції у розмірі 714,93 грн., штрафні санкції за користування чужими грошовими коштами у розмірі 430,54 грн., 3% річних у розмірі 183,10 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., 150,00 грн. юридичних послуг відповідно до договору як компенсація завданих позивачу збитків, а всього —35 010,99 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 14 656,00 грн., пені —13 876,32 грн., індексу інфляції у розмірі 714,93 грн., 3% річних у розмірі 183,10 грн., штрафних санкцій у розмірі 430,64 грн., господарський суд першої інстанції виходив із того, що: по-перше, відповідач не розрахувався в повному обсязі за поставлений товар, у зв'язку з чим з нього підлягає стягненню залишок заборгованості в сумі 14 656,00 грн., а також інфляційні, річні, пеня та штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором від 14.03.2007 р. №168.

Скасовуючи рішення господарського суду Донецької області від 17.10.2007 р. у справі №38/248 в частині стягнення з відповідача інфляційних у сумі 714,93 грн., 3% річних у сумі 183,10 грн., пені у сумі 13 876,32 грн., штрафу у сумі 430,64 грн. і відмовляючи в цій частині в задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив із того, що: по-перше, позивач в порушення умов п. 3.3 договору купівлі-продажу від 14.03.2007 р. №168 (100% попередня оплата) на свій ризик без отримання попередньої оплати поставив відповідачу товар; по-друге, оскільки конкретний строк проведення розрахунків за товар не встановлено ні угодою сторін, ні законом, підлягає застосуванню ст. 530 Цивільного кодексу України (відповідно до норм якої якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства), а позивачем не подано доказів пред'явлення відповідної вимоги відповідачу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарського суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення інфляційних, річних, пені, штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, —у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до вищезазначеної норми Цивільного кодексу України у разі наявності в договорі умови про попередню оплату товарів, але невстановлення конкретного строку такої оплати, строк оплати товару має визначатися відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Господарським судом встановлено і матеріалами справи підтверджено невстановлення в договорі від 14.03.2007 р. №168 конкретного строку попередньої оплати товару і недоведення позивачем факту пред'явлення вимоги про оплату боргу за поставлений згідно з умовами договору купівлі-продажу №168 товар, оскільки позивач не подав доказів направлення (вручення) претензії від 07.05.2005 р. №81 (на яку він посилається як на доказ пред'явлення вимоги) на адресу відповідача (в матеріалах справи докази направлення претензії на адресу відповідача відсутні).

Доводи касаційної скарги щодо встановлення в п. 3.3 договору строку проведення розрахунку за товар —"день одержання товару" спростовуються матеріалами справи, в т.ч. текстом самого договору, в. п. 3.3 якого зазначено: "строк і форма розрахунку —100% попередня оплата" (тобто договором передбачена умова про попередню оплату товару, але не встановлено її строк, у зв'язку з чим строк оплати має визначатися відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, як це передбачено ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для стягнення інфляційних, 3% річних, пені і штрафу за порушення відповідачем строку виконання зобов'язання з оплати товару відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, встановлені господарським судом апеляційної інстанції із дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2007 р. у справі №38/248 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу СТОВ агрофірма "Дружба" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2007 р. у справі №38/248 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2007 р. у справі №38/248 —без змін.

Головуючий О.Глос

Судді С.Бакуліна

Д.Кривда