Рішення № 1673426, 23.05.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 8/36

23.05.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія

«ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА»

До Закритого акціонерного товариства «Укравтоінвест»

про стягнення 10130,31 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

Від позивача юрисконсульт - Комісарова Ю.І. (дов. вих. № 3047 від 29.10.2007р.)

Від відповідача представник –Запорожець В.Ю. (дов. б/н від 02.01.2008р.)

Рішення приймається 23.05.2008р. в зв’язку з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України.

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом про стягнення з відповідача 5514,28 грн. пені за неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №02562-07 від 30.01.2007р., 3642,92 грн. збитків від інфляції та 973,11 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області матеріали справи № 14/074-08 були передані для розгляду за встановленою підсудністю у господарський суд міста Києва за місцезнаходженням відповідача –Закритого акціонерного товариства “Укравтоінвест”.

Справа № 14/074-08 відповідно до резолюції Голови господарського суду міста Києва передана на розгляд судді Катрич В.С.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.02.2008р. справа № 14/074-08 прийнята до провадження суддею Катрич В.С., присвоєно даній справі новий номер 8/36, розгляд справи був призначений на 06.03.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2008р. розгляд справи був відкладений на 21.03.2008р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2008р. розгляд справи був відкладений на 11.04.2008р.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач не визнає заявлені позовні вимоги з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Представником відповідача у судовому засіданні подано контррозрахунок суми позову, в якому відповідач зазначає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3642,92 грн. збитків від інфляції та 973,11 грн. трьох відсотків річних є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА»- «продавець»та Закритим акціонерним товариством «Укравтоінвест»- «покупець»був укладений договір купівлі-продажу № 02562-07, відповідно до п.1.1 якого «продавець»зобов’язався поставити та передати у власність (і на замовлення) «покупця»автотехніку, (надалі - товар), а «покупець»зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах, обумовлених даним договором та специфікацією до нього (додаток № 1).

Кількість, найменування, асортимент, строк та умови поставки, а також вартість товару та порядок розрахунків сторони узгоджують в специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін (п.1.2 договору).

Умовами договору сторони погодили, що «продавець»зобов’язаний поставити товар «покупцю»в кількості, в строки та на умовах, обумовлених в специфікаціях до даного договору; передати товар по акту прийому-передачі та передати «покупцю»наступні документи: податкову накладну, видаткову накладну на відпуск товару, довідку-рахунок, акт приймання-передачі товару, сервісну книжку, вантажно-митну декларацію (п.п.3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 п.3.1 договору).

Згідно специфікації № 1 «продавець»зобов’язався поставити «покупцю»автомобільний кран МКТ-25,1 на шасі Камаз-55111 в кількості -1 од. на суму 569206,00 грн. (копія в матеріалах справи).

Пунктом 1.3.2 договору передбачено, що строк поставки товару на склад «покупця»- протягом 5 банківських днів з моменту отримання попередньої оплати на поточний рахунок «продавця».

Відповідач перерахував на рахунок позивача 31.01.2007р. попередню оплату за товар в сумі 113841,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1939 від 31.01.2007р.

01.02.2007р. був складений акт прийому-передачі транспортного засобу, яким ТОВ «Торгово-промислова компанія «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА»передало, а ЗАТ «Укравтоінвест»прийняло транспортний засіб автомобільний кран МКТ-25.1, двигун №62367105, шасі № ХТС 55111 R 2281490 (копія в матеріалах справи).

Таким чином, позивач виконав власні зобов’язання належним чином, поставив відповідачу товар у строки передбачені договором та специфікацією до даного договору.

Умовами договору сторони погодили, що «покупець»зобов’язаний оплатити поставлений товар згідно умов обумовлених у специфікації до даного договору (п.п.3.2.2 п.3.2 договору).

Згідно п.1.2.2 специфікації передбачено, що остаточну частину вартості товару в розмірі 80 відсотків «покупець»зобов’язаний оплатити протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання актів прийому-передачі товару.

Як свідчать матеріали справи, відповідач перерахував на рахунок позивача останню частину вартості товару в розмірі 455364,80 грн. лише 06.03.2007р., що підтверджується платіжним дорученням № 2160 від 06.03.2007р., тобто з простроченням виконання зобов’язання на 26 календарних дні.

Відповідач не визнає заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що затримка оплати за отриманий товар була викликана в результаті порушення позивачем свого обов’язку щодо передачі комплектного товару, зокрема, позивач не надав відповідачу висновку експертизи щодо відповідності крану вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки (з урахуванням результатів сертифікації в системі УкрСЕПРО у разі її проведення) і спроможності суб’єкта господарської діяльності забезпечити додержання вимог законодавства під час його експлуатації, а також експлуатаційну документацію (копії інструкцій з експлуатації, паспорта, настанови тощо).

Позивач заперечував проти посилань відповідача на передачу останньому некомплектного товару та зазначив, що товар був переданий відповідачу у відповідності до умов спірного договору з комплектом документів, які передбачені підпунктом 3.1.3 договору. Будь-яких звернень, як стверджує позивач, про надання відповідачу додаткових документів від відповідача не надходило.

В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача про надання йому додаткових документів, зокрема, свідоцтва про визнання транспортного засобу таким, що відповідає державним нормам та стандартам України. Відповідачем таких доказів суду не надано. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що позивач виконав власні зобов’язання не належним чином, порушивши обов’язок щодо передачі комплектного товару передбачений умовами спірного договору.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 5514,28 грн. пені за неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №02562-07 від 30.01.2007р., 3642,92 грн. збитків від інфляції та 973,11 грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно, до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Пунктом 7.7 договору передбачено, що у випадку порушення строків виконання зобов’язань по даному договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, які діяла на момент порушення, від вартості невиконаних зобов’язань за кожний день прострочки виконання зобов’язання.

Таким чином, оскільки відповідачем порушений строк оплати товару передбачений умовами спірного договору та специфікацією до даного договору, а саме кінцевий розрахунок вартості товару здійснений 06.03.2007р., тоді як згідно з умовами спірного договору та специфікацією до даного договору, відповідач повинен був здійснити кінцевий розрахунок протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі товару (акт приймання-передачі підписаний 01.02.2007р.), тобто 08.02.2007р., вимога позивача про стягнення з відповідача 5514,28 грн. пені правомірна та підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що: зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору купівлі-продажу №02562-07 від 30.01.2007р., відповідач неналежним чином виконав власні зобов'язання за договором, а саме сплатив кінцеву вартість товару поза межами строку встановленого у спірному договорів, тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3642,92 грн. збитків від інфляції та 973,11 грн. трьох відсотків річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укравтоінвест»(юридична адреса: 01032, м.Київ, вул. Старовокзальна, 18; фактична адреса: м.Київ, вул. Старовокзальна, 24; код ЄДРПОУ 32961233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА»(юридична адреса: 62495, Харківська обл.., Харківський район, сел..Васищеве, вул. Промислова, 1; код ЄДРПОУ 33010822) 5514 (п’ять тисяч п’ятсот чотирнадцять) грн. 28 коп., 3642 (три тисячі шістсот сорок дві) грн. 92 коп. збитків від інфляції, 973 (дев’ятсот сімдесят три) грн. 11 коп. трьох відсотків річних, 102 (сто дві) грн. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

В.С. Катрич