Постанова № 1673358, 08.02.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.02.2008

Справа №2-7/1393-2008А

За позовом: Головного управління Служби безпеки України в АвтономнійРеспубліці Крим (95034, м. Сімферополь, бульвар Франка, 13, ідентифікаційний код 20001817)

До відповідача: Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19, ідентифікаційний код 34740405)

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя господарського суду АР Крим І. І. Дворний

Секретар судового засідання В. Є. Євген’єва

представники:

Від позивача – Динда О. В., предст., дов. №76/37 від 26.07.2007 р.

Від відповідача – Капран М. В., предст., дов. №23-11.0/06-25 від 04.01.2008 р.

Суть адміністративної справи:

Головне управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою, в якій просить зобов’язати Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим виконати платіжне доручення №150 від 05.02.2008 р. та здійснити платіж у сумі 249 675,00 грн. від платника – розпорядника коштів – Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим на користь АТ «Українська автомобільна корпорація».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було протиправно відмовлено у здійснені платежу у сумі 249 675,00 грн. за придбані за договором купівлі-продажу автомобілі через відсутність паспорту бюджетної програми, оскільки в Правилах складання паспортів бюджетних програм квартального та річного звіту про їх виконання відсутній пункт 6, на який відповідач посилається в своїй відмові. Крім того, ГУ СБУ в АР Крим вважає, що наявність паспорту бюджетної програми не передбачено Бюджетним кодексом України. Так, позивач повідомив, що статтею 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, а відповідне бюджетне призначення встановлено тимчасовим кошторисом на утримання ГУ СБУ в АРК на 1 квартал 2008 року, затвердженим Службою безпеки України. Позивач звернув увагу на те, що статтею 51 Бюджетного кодексу України не передбачено будь-яких обмежень щодо здійснення видатків з державного бюджету через відсутність паспорту бюджетної програми. Позивач також зазначив, що бюджетне асигнування в обсязі 350 000,00 грн. на теперішній час не використано, а тому відповідач при винесенні відмови у прийнятті до виконання платіжного доручення вийшов за межі своїх повноважень, порушивши вимоги статей 23, 51, 117 Бюджетного кодексу України, що створює передумови для нанесення шкоди інтересам бюджетної установи – ГУ СБУ в АР Крим та державному бюджету в цілому, оскільки невиконання умов договору купівлі-продажу автомобілів є підставою для притягнення позивача до відповідальності у порядку, встановленому статтею 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач з позовними вимогами Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим не погодився та просив відмовити в задоволенні позову, однак письмових заперечень на позов не надав. В цілому, заперечення відповідача засновані на обставинах, викладених у відмові у прийнятті платіжного доручення, та зводяться до відсутності паспорту бюджетної програми.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

04.01.2007 р. між Головним управлінням Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (Казначейство) та Головним управлінням Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (Клієнт) був укладений договір №38 про здійснення розрахунково-касового обслуговування, згідно з п. 1 якого казначейство відкриває Клієнту бюджетні рахунки та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Державного казначейства і Національного банку України, та умов цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2007 р. між Акціонерним товариством «Українська автомобільна корпорація» (Постачальник) та Головним управлінням Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №514408-8155, п. 1.1 якого передбачено, що на умовах цього договору Постачальник зобов’язується передати у встановлений строк у власність Покупця Товар в асортименті, кількості та за цінами, що надається у Специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору, а Покупець зобов’язується прийняти цей товар та оплатити його.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна кількість товару за цим договором становить 5 штук.

Загальна вартість товару за даним договором становить 249 675,00 грн. (п. 2.3 Договору).

П. 2.4 Договору передбачено, що Покупець оплачує Постачальнику вартість товару на підставі накладної та рахунків на оплату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Рахунок дійсний для оплати протягом трьох днів, якщо інше не зазначено в рахунку.

Термін поставки товару Покупцю становить не пізніше 21 календарних днів з дати підписання цього договору (п. 2.5 Договору).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов цього договору позивачу були передані у власність автомобілі Daewoo Lanos TF69Y в кількості 5 штук на загальну суму 249 675,00 грн., про що свідчить відповідна накладна №514408-8155 від 04.02.2008 р. (а. с. 12).

З метою оплати вартості автомобілів позивачем було спрямоване до Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, як організації, що здійснює розрахунково-касове обслуговування, платіжне доручення №150 від 05.02.2008 р. (а. с. 7).

Проте, відповідачем було відмовлено у проведенні вказаного платежу на підставі п. 12.7 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками у зв’язку з обмеженням здійснення видатків, що встановлюються нормативно-правовими актами з посиланням на порушення вимог ст. 25 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та п. 6 Правил складання паспортів бюджетних програм, квартального та річного звіту про їх виконання, а також здійснення моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм, у частині здійснення видатків по незахищених статтях при відсутності паспорту бюджетної програми у встановлені терміни.

Проте, суд не може погодитися з правомірністю відмови відповідача з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1232 було затверджено Положення про Державне казначейство України, п. 1 якого передбачено, що Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується.

Відповідно до п. 3 Положення основними завданнями Казначейства є:

1) забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає:

- розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

- контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями;

- в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;

- ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;

2) управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;

3) визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.

П. 4 Положення передбачено, що казначейство відповідно до покладених на нього завдань, у тому числі, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку.

Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи у прийнятті до виконання платіжного доручення відповідач, у тому числі, посилається на п. 6 Правил складання паспортів бюджетних програм, квартального та річного звіту про їх виконання, а також здійснення моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 р. N 1098 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2008 р. N 19), яким встановлено, що паспорти бюджетних програм головного розпорядника затверджуються спільним наказом головного розпорядника та Мінфіну в трьох примірниках у місячний строк від дня набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, а також у випадках, визначених абзацами третім - п'ятим пункту 3 розділу I цих Правил. Якщо згідно з нормативно-правовими актами головний розпорядник ухвалює свої рішення у формі, іншій, ніж наказ (наприклад, постанова, розпорядження тощо), паспорт бюджетної програми затверджується одночасно відповідним розпорядчим документом головного розпорядника і наказом Мінфіну. У такому разі в грифі "ЗАТВЕРДЖЕНО" форми паспорта бюджетної програми зазначається ще й назва розпорядчого документа головного розпорядника.

Проте, суд зазначає, що вказаний п. 6 був включений до Правил складання паспортів бюджетних програм Наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2008 р. N 19, а тому не може розповсюджуватися на 2008 рік, позаяк зміни були внесені вже після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів, тобто Служба безпеки України:

1) розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

2) розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;

3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;

4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;

5) здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів;

6) одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів.

Отже, Бюджетним кодексом України не передбачений обов’язків головних розпорядників бюджетних коштів складати паспорти бюджетних програм.

Відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідне бюджетне призначення встановлено Тимчасовим кошторисом на утримання ГУ СБУ в АР Крим на 1 квартал 2008 року, затвердженим Службою безпеки України.

Згідно з частиною 2 статті 51 Бюджетного кодексу України кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень. Цією ж статтею не передбачено будь-яких обмежень щодо здійснення видатків з державного бюджету через відсутність паспорту бюджетної програми.

Відповідно до ч. 8 ст. 51 БК України державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України;

2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Суд звертає увагу на те, що відповідне бюджетне асигнування у сумі 350 000,00 грн. передбачено КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування», яким зокрема передбачені видатки на придбання автомобілів та довідкою про зміни до тимчасового річного розпису бюджету (кошторису) спеціального фонду на 2008 рік (а. с. 18).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується безпідставність відмови відповідача від прийняття до виконання поданого позивачем платіжного доручення, що є порушенням вищенаведених положень Бюджетного кодексу України та обов’язків, прийнятих за договором №38 від 04.01.2007 р. У той же час, неправомірність дій відповідача створює передумови для нанесення шкоди інтересам бюджетної установи – ГУ СБУ в АР Крим та державному бюджету в цілому, оскільки невиконання умов договору купівлі-продажу автомобілів є підставою для притягнення позивача до відповідальності у порядку, встановленому статтею 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір з відповідача стягненню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України при ухваленні судового рішення на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони лише здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19, ідентифікаційний код 34740405) виконати платіжне доручення №150 від 05.02.2008 р. та здійснити платіж у сумі 249 675,00 грн. від платника – розпорядника коштів – Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (95034, м. Сімферополь, бульвар Франка, 13, ідентифікаційний код 20001817) на користь Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код 03121566).

Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу за заявою сторони, на користь якої ухвалено рішення.

Судом роз’яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.