Ухвала суду № 16730902, 24.06.2011, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-н-230/11

Ухвала

Іменем України

"24" червня 2011 р. суддя Солонянського районного суду

                               Дніпропетровської області ОСОБА_1,

вивчивши матеріали заяви публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

В С Т А Н О В И Л А :

Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за спожитий природний газ у розмірі 937 гривень 13 копійок.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за місцем її перебування, що стосується і подачі заяв про видачу судового наказу.

Згідно п.3 ч.1 ст.100 суддя повертає заяву про видачу судового наказу, якщо наявні обставини зазначені у п.2-4 ч. 3 ст.121 ЦПК України, а згідно п.4 ч.3 ст121 ЦПК України вбачається, що заява підлягає поверненню в разі, якщо справа не підсудна цьому суду.

Як вбачається з заяви про видачу судового наказу, що надійшла до Солонянського районного суду Дніпропетровської області 16 червня 2011 року, боржник ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, а згідно повідомлення СГІРФО Солонянського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 23 червня 2011 року, зареєстрованою на території Солонянського району не значиться, що свідчить що місце її проживання та перебування на території Солонянського району в установленому законом порядку не зареєстроване на день звернення заявника з заявою про видачу судового наказу.

Відповідно до ч.6 ст. 100 ЦПК України, у разі якщо за результатами розгляду отриманої судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи –боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд повертає стягувачу заяву про видачу судового наказу.

У зв’язку з поверненням заяви вважаю необхідним відповідно до п.2 ч.1 та п.2 ч.2 ст.83 ЦПК України повернути заявнику судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які були сплачені ним при зверненні з заявою до суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.83, 96, ч.1 п.3, ч.6 ст. 100, 109, п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ повернути заявнику.

Повернути публічному акціонерному товариству “Дніпропетровськгаз” з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» витрати по сплату судового збору в сумі 25 (двадцять п’ять) гривень згідно платіжного доручення №392 від 27 травня 2011 року (805012/314116537700306/23929804) та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) гривень згідно платіжного доручення №422 від 27 травня 2011 року (805012/31212259700305/23929804).

Ухвала судді може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

          Суддя: