Рішення № 1672224, 08.02.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.08 Справа № 8/581пн

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства «Луганськвугілля»в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська»», село Георгіївка Лутугинського району Луганської області,

до Управління державної служби охорони при УМВС України у Луганській області, місто Луганськ, -

про спонукання виконати певні дії, -

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Безуглов С.В. –юрисконсульт, - довіреність №03/5-601 від 24.12.07 року;

від відповідача – Красовська Н.В. –юрисконсульт, - довіреність №14/1-138 від 23.01.08 року, -

встановив:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про:

покладення на Управління державної служби охорони при УМВС України у Луганській області (далі –Управління охорони, - відповідач) обов’язку звільнити квартиру №17, яка знаходиться у будинку №27 по вул. Дружби міста Лутугине Луганської області, яку він займає без законних підстав;

стягнення з нього судових витрат.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Воронька В.Д. від 29.11.07 року розгляд справи доручено судді цього суду Середі А.П.

На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено з 30 листопада до 14 грудня 2007 року та з 14 грудня 2007 року до 09 січня 2008 року –у зв'язку з неявкою відповідача.

На підставі заяви судді Середи А.П. ухвалою заступника голови господарського суду Луганської області Воронька В.Д. термін судового розгляду справи продовжено до 09.02.08 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.02.08 року, представниками сторін заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав; про це також зазначено у запереченні відповідача на позовну заяву (вих. №14/1-36 від 09.01.08 року), з посиланням на те, що відповідач спірну квартиру займає впродовж «більше 15-ти років»; її Управлінню охорони надано «на початку 90-х років керівництвом шахти «Лутугинська». Правовою підставою для цього є п. 6 ст. 24 Закону України «Про міліцію»», згідно якій «підрозділам міліції, які утримуються за рахунок коштів, що надходять на підставі договорів, відповідні міністерства і відомства надають безоплатно службові приміщення, обладнані меблями і засобами зв’язку, транспорт та іншу техніку. У квартирі до цього часу розміщується пункт централізованого спостереження міста Лутугине. Централізованим опаленням ПЦС не користується з 2000 року, а оплата за енергопостачання та воду здійснюється Управлінням ДСО щомісячно».

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.

1. 19.12.1985 року Державною приймальною комісією, призначеною рішенням виконавчого комітету Лутугинської районної Ради Луганської області прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом 24-квартирний житловий будинок, який на той час мав поштову адресу: місто Лутугине, вул. Дружби, 3, при цьому в акті також вказано новий номер будинку - 27.

Рішенням того ж виконкому від 20.12.1985 року за №430/9 вищезгаданий акт затверджено, при цьому в якості номера будинку первинно вказано - №3, крім того, також вказано його новий номер –27.

Згідно інвентарній картці №557 обліку основних засобів від 25.02.1986 року ККП шахти «Лутугинська» з лютого 1986 року цей будинок взято на баланс підприємства.

Відповідно до АВІЗО №23 від червня 1986 року на його ж баланс передано озеленення території біля цього будинку.

Станом на час розгляду цього спору будинок №27 перебуває на балансі позивача (довідка №11-23/386 від 07.11.07 року).

Згідно листу Лутугинського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»від 14.01.08 року за №38, - на предмет спору –квартиру №17 у буд. №27 по вул. Дружби міста Лутугине «відсутній інвентаризаційний матеріал та правовстановлююча документація».

З урахуванням викладеного суд при вирішенні цього спору виходить з того, що балансоутримувачем спірної квартири на даний час є позивач, - інше по справі не доведено.

Спірна квартира ані колишньою «Шахтою «Лутугинська»»(вих. №03-23/19 від 22.01.08 року), ані виконавчим комітетом Лутугинської міської ради Луганської області (вих. №3/1-34/1 від 16.01.08 року) службовим приміщенням ніколи не визнавалася.

2.Що стосується правого статусу сторін по цій справі, то судом встановлено наступне.

Як вбачається з наявних у справі документальних доказів, Відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська»Державного підприємства «Луганськвугілля»до 24.12.2005 року мала статус юридичної особи, що підтверджується Статутом Державного підприємства «Луганськвугілля».

24.12.05 року державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради здійснено державну реєстрацію Державного підприємства «Луганськвугілля»(далі –ДП «Луганськвугілля», - позивач), реєстраційний запис №1382105000540000520, ідентифікаційний код 32473323.

Згідно пункту 3.3 ст. 3 Статуту цього підприємства воно є правонаступником прав та обов’язків реорганізованих шляхом злиття або приєднання до його складу низки державних відкритих акціонерних товариств –дочірніх підприємств, у т.ч. «Шахта «Лутугинська»».

Відповідно до пункту 3.2 ст. 3 Положення про Відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська»»Державного підприємства «Луганськвугілля»», воно не має статусу юридичної особи.

Таким чином, ДП «Луганськвугілля» правонаступником прав та обов’язків колишнього ДВАТ «Шахта «Лутугинська»»стала з 24.12.05 року.

Суд вважає, що відповідно до вимог статтей 256, 257 та 261 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) початок перебігу терміну позовної давності по цьому спору для позивача слід визначати не раніше вказаної дати.

Стосовно правового статусу відповідача встановлено таке.

До 14.03.2002 року на території Лутугинського району Луганської області діяло Відділення Державної служби охорони при Лутугинському районному відділі УМВС України у Луганській області, яке було наділене правами юридичної особи.

Згідно наказу Головного управління Державної служби охорони при МВС України від 14.03.2002 року №57 цей підрозділ ліквідовано, виключено з ЄДРПОУ як юридичну особу, а на його базі створено Відділення ДСО при Лутугинському РВ УМВС України у Луганській області, ідентифікаційний код 14319449, яке є безбалансовою філією Державної служби охорони при УМВС України у Луганській області (лист МВС України від 20.05.02 року вих. №16/НДЦ-2111).

Згідно п. 1.5 ст. 1 Положення про Управління Державної служби охорони при УМВС України у Луганській області, затвердженого наказом Департаменту Державної служби охорони при МВС України №219 від 30.10.07 року, - воно має статус юридичної особи.

3. З огляду на те, що сторони, незважаючи на неодноразові вимоги суду, викладені в його відповідних ухвалах, не надали документальних доказів законності підстав та точної дати зайняття спірної квартири Управлінням охорони, посилаючись, кожний окремо, на відсутність таких документів (позивач –вих. №03-23/19 від 22.01.08 року; відповідач –вих. №14/1-296/Мт від 07.02.08 року), - суд при визначенні цієї дати керується твердженням відповідача, викладеним у його запереченні на позовну заяву (вих. №14/1-36 від 09.01.08 року), - «що приміщення квартири за адресою: м. Лутугине, вул. Дружби, 27/17, було надано у користування Лутугинському підрозділу позавідомчої охорони (на той час) на початку 90-х років»ХХ століття «керівництвом шахти «Лутугинська».

Документальні докази правових підстав для вселення у спірну квартиру (ордер, наказ та т.і.) відповідач не надав; позивач заперечує сам факт видачі такого документа на користь відповідача.

Договір найму (оренди) спірної квартири між балансоутримувачем та Управлінням охорони ніколи не укладався, документальні докази у цій частині сторони до суду не надали внаслідок їх відсутності.

Відповідач стверджує, що ним за період 2002-2007 років у зв’язку з користуванням спірною квартирою сплачено 8910,78 грн. за користування електроенергією та 6185,08 грн. за водопостачання, а всього 15095,86 грн. (довідка №б/н від 24.01.08 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку №361).

Однак доказів того, що ці суми сплачені до каси позивача, - не надано, як пояснив представник відповідача. –сплата цих витрат мала місце відповідним постачальникам послуг (електроенергії, води).

Будь-які документи про сплату витрат за користування спірною квартирою як житлом відповідач не надав, а позивач заперечив факт сплати відповідачем на його користь будь-якої суми.

Відповідачем надано до справи службове листування з позивачем, яке містить його (відповідача) пропозиції позивачу щодо укладення договору оренди спірної квартири (від 02.10.07 року за вих. №14/1-2415/Мт; від 23.10.07 року за вих. №14/1-2554/Мт), які відхилені останнім (вих. №03/3288 від 07.10.07 року; вих. №03/3933 від 29.11.07 року).

Договір оренди цієї квартири станом на час розгляду спору між сторонами не укладено.

Спір виник після письмового звернення позивача –до відповідача з листом (вих. №11-23/316 від 07.09.07 року) з приводу того, що Відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська»»ДП «Луганськвугілля»повинна передати на баланс Лутугинської міської ради свій житловий фонд.

У судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог, вважаючи, що відповідач протиправно заволодів спірною квартирою.

ІІ.Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

1.Предметом спору є квартира №17 у будинку №27 по вул. Дружби міста Лутугине.

Відповідач як на правову підставу для користування нею посилається на частину 6 ст. 24 Закону України від 20.12.1990 року №565-ХІІ «Про міліцію»(далі –ЗУ №565-ХІІ), в якій сказано, що підрозділам міліції, які утримуються за рахунок коштів, що надходять на підставі договорів, відповідні міністерства і відомства надають безоплатно службові приміщення, обладнані меблями і засобами зв'язку, транспорт, криміналістичну та іншу техніку.

Однак суд не погоджується з цим доводом з огляду на те, що:

відповідач не надав жодного доказу щодо того, що між ним та колишнім ДВАТ «Шахта «Лутугинська»або нинішнім Відокремленим підрозділом «Шахта «Лутугинська»мали місце станом на «початок 90-х років»ХХ століття або мають місце на даний час договірні відносини, пов’язані з виконанням Управлінням охорони покладених на нього функцій на користь позивача (ст. 3 вищезгаданого Положення про Управління охорони);

спірна квартира у встановленому законом порядку не визнана службовим приміщенням, - а надання житлових квартир в якості приміщень для службових потреб органів міліції ч. 6 ст. 24 ЗУ «Про міліцію»не передбачає.

Як сказано у частині 1 ст. 4 Житлового кодексу Української РСР (далі –ЖК), жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Частиною 3 тієї ж статті визначено, що до житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.

Згідно статті 6 ЖК жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Частинами 1 та 2 статті 8 цього Кодексу встановлено, що переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.

Переведення жилих будинків і жилих приміщень відомчого і громадського житлового фонду в нежилі провадиться за пропозиціями відповідних міністерств, державних комітетів, відомств і центральних органів громадських організацій.

У справі відсутні докази того, що спірна квартира переведена з житлового фонду –до нежитлового.

Частиною 1 ст. 118 ЖК передбачено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Порядок надання службових жилих приміщень установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації (ст. 121 ЖК).

Як сказано вище у цьому рішенні, спірна квартира не переведена з розряду жилих –до розряду нежилих або службових.

Суд вважає, що позивач, відповідно до ст. 13 ЖК, правомірно володіє спірною житловою квартирою.

У пункті 9 частини 1 статті 15 ЖК визначено, що виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті приймають рішення про включення жилих приміщень до числа службових (стаття 118), а пунктом 10 ч. 1 тієї ж статті визначено, що виконкоми видають ордери на жилі приміщення (частина перша статті 58, частина перша статті 122, частина друга статті 141).

Відповідно до ст. 18 Кодексу управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.

Статтею 52 ЖК встановлено, що жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

Аналогічний порядок діє щодо надання житла у громадському житловому фонді (ст. 53 ЖК).

Спірна квартира належить до відомчого житлового фонду; документи, які є підставами для її отримання, відповідачу не видавалися.

Відповідно до ст. 58 ЖК, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Видача ордеру на службове приміщення є обов’язковою (ст. 122 ЖК).

Факт його видачі на користь відповідача останнім не доведено.

Частинами 1 та 2 статті 61 Кодексу встановлено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності –відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно до частини 1 ст.63 ЖК предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Такий договір між позивачем та відповідачем не укладався, сплата витрат за користування житловою квартирою останнім не здійснювалась з моменту її заняття і до цього часу.

Частинами 1-3 статті 66 Кодексу визначено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу. Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідач, як сказано вище, таку плату на користь позивача не вносив.

Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами (ст. 67 ЖК).

Своє право на безоплатне користування спірним житлом відповідач суду не довів.

Відповідно до частини 1 ст. 109 ЖК виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Житлові спори вирішуються відповідно до закону (ст. 191 ЖК).

Таким чином, вищевикладене дає суду підстави дійти висновку про те, що відповідач спірну квартиру зайняв без будь-яких правових підстав; позовні вимоги він не спростував.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 13, 15, 18, 52, 58, 61, 109, 121, 122, 191 Житлового кодексу України, керуючись ст.ст. 32-34, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Зобов’язати Управління державної служби охорони при управлінні МВС України у Луганській області, ідентифікаційний код 08596831, юридична адреса: місто Луганськ, вул. Леніна, 30, - звільнити квартиру №17 (сімнадцять) у будинку №27 (двадцять сім), розташованому по вул. Дружби міста Лутугине Луганської області, яка знаходиться на балансі Відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська»Державного підприємства «Луганськвугілля», ідентифікаційний код 16033049, юридична адреса: село Гергіївка Лутугинскького району Луганської області.

3.Стягнути з Управління державної служби охорони при управлінні МВС України у Луганській області, ідентифікаційний код 08596831, юридична адреса: місто Луганськ, вул. Леніна, 30, на користь Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська», ідентифікаційний код 16033049, юридична адреса: село Гергіївка Лутугинського району Луганської області, - судові витрати у сумі 203 (двісті три) грн. 00 коп., у тому числі: державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.; видати наказ.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 09.02.2008 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного господарського суду Луганської області у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано – 11 лютого 2008 року.

Суддя А.П.Середа