Рішення № 16716772, 04.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2011 р. Справа № 5010/1029/2011-П-19/46

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: прокурора м.Калуша в інтересах держави через Міністерство енергетики та вугільної промисловості України- орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз", вул.Ленкавського,20, м.Івано-Франківськ, 76010 в особі Калуського управління по експлуатації газового господарства, вул.Мельника, 9, м. Калуш,77300

до відповідача: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості на суму 4247 грн. 15 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: юрисконсульт ОСОБА_2, (довіреність № 05-16/1394 від 26.05.11. )

учасник судового засідання: старший помічник прокурора Вороняк Г.Є., (посвідчення № 38 від 19.07.06. )

від відповідача: представник не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Калуша в інтересах держави через Міністерство енергетики та вугільної промисловості України в інтересах публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Калуського управління по експлуатації газового господарств звернувся в суд із позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 4247,15 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати використаного природного газу.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України, прокурор в позовній заяві № 69-1175 вих-11 від 18.05.11(вх.№ 1545 від 19.05.11) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Тому, у відповідності до ч.1 ст. 2 ГПК України, слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позові, звернувся до господарського суду в інтересах держави на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України представництва.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 23.05.11, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 1969537 від 23.05.11, яке вручено відповідачу 27.05.11. та ухвалою суду від 07.06.11, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції №680 від 09.06.11.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи в судове засідання 04.07.11 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

16.02.11 між сторонами даного спору укладено договір №Кл-11-2121 на постачання та транспортування природного газу.

Предметом даного договору є надання виконавцем послуг замовнику по транспортуванню природного газу та оплата наданих послуг замовником (п1.1 договору).

Відповідно до п.2.1. договору, позивач зобов"язався здійснювати протягом 2011 року передачу природного газу відповідачу в обсягах, згідно даного пункту.

За послуги по транспортуванню природного газу оплата проводиться виключно грошовими коштами. Замовник зобов"язаний внести 100% попередньої оплати за транспортування запланованих, згідно п.2.1 та 2.3 даного договору, місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу (п.6.1 договору).

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

На виконання умов укладеного договору, позивач поставив за період лютий-березень 2011 року 1732 куб.м. природного газу, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу від 22.02.11 та виставленими рахунками -фактурами за лютий-березень 2011 року (а.с.16-19).

Однак, в порушення договірних зобов"язань відповідач часково оплатив спожитий природний газ.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №04-10/542 від 14.04.11 з вимогою погасити заборгованість, що підтверджується поштовою квитанцією від 15.04.11(а.с.22). Проте, станом на день винесення рішення, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення розділу 6 договору на постачання та транспортування природного газу №Кл-11-2121 від 16.02.11, заборгованість відповідача перед позивачем становить 3821,18 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання щодо оплати спожитого газу та наданих послуг по транспортуванню природного газу, тому вимоги позивача про стягнення 3821,18 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.4 договору на постачання та транспортування природного газу№Кл-11-2121 від 16.02.11 сторони узгодили, що за порушення строків виконання зобов"язань, зазначених у розділі 6 даного договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Отже, нарахована позивачем пеня за період з березень-квітень 2011року в сумі 93,17 грн. та штраф в сумі 267,48 грн. обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Вимоги щодо стягнення інфляційних збитків в розмірі 47,32 грн. та річних в розмірі 18,00 грн. за період прострочення обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача в доход Державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121,124, 129 Конституції України 610, 612,614, 525, 526, 530, 546, 549, 625, 629 ЦК України, ст.173, 216, 230 ГК України, керуючись ст.22, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов прокурора м. Калуша в інтересах держави через Міністерство енергетики та вугільної промисловості України в інтересах публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Калуського управління по експлуатації газового господарства до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 4247,15 грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" вул.Ленкавського,20, м.Івано-Франківськ, 76010 (код 03361046) в особі Калуського управління по експлуатації газового господарства, вул. Мельника,9, м.Калуш, 77300 (код 24686670)- 3821,18 (три тисячі вісімсот двадцять одну гривню вісімнадцять копійок) - основного боргу, 93,17 (дев"яносто три гривні сімнадцять копійок ) - пені, 47,32 (сорок сім гривень тридцять дві копійки) - інфляційних нарахувань, 18,00 ( вісімнадцять гривень ) -3 % річних та 267,48 (двісті шістдесят сім гривень сорок вісім копійок) - штрафу.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) в доход Державного бюджету (отримувач: УДК в м. Івано-Франківськ, банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 102,00 (сто дві гривні ) судових витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) в доход Державного бюджету ( отримувач - УДК у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача - 20568100, р/р 31212264700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003) - 236,00 (двісті тридцять шість гривень ) судових витрат з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 06.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ ОСОБА_3 06.07.11