Ухвала суду № 16715951, 11.06.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2 –3529/2011

РІШЕННя

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді                               –                    Бібіка М.М.,

при секретарі                                         –                    Лобова Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 27 грудня 2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 143/гр, згідно з умовами якого позивач надав відповідачеві кредит у сумі 12300 гривень 00 копійок, строком дії по 24 грудня 2010 року включно. Відповідач зобов’язалася своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із графіком. Дотепер відповідач свої обов’язки виконує неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача станом на 02 грудня 2010 року заборгованості в сумі 14 740 гривень 47 копійок, а також судових витрат (а.с. 4).

Представник позивача у судове засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явилася про день, час та місце слухання,у розумінні ч. 5 ст. 74 ЦПК України, повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила, тому суд відповідно до ст.ст. 169, 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи .

Суд розглядає справу, у відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 27 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 143/гр, згідно з умовами якого позивач надав відповідачеві споживчий кредит у сумі 12 300 гривень 00 копійок з виплатою процентної ставки 24 % річних, строком користування по 24 грудня 2010 року включно (а.с. а.с. 6-8).

Того ж дня відповідач фактично отримала кредитні кошти.

Дотепер відповідач не виконує свої зобов’язання з повернення кредиту та відсотків за ним, й у неї перед позивачем утворилася заборгованість станом на 02 грудня 2010 року в сумі 14740 гривень 47 копійок, з урахуванням відсотків та штрафу відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

-          заборгованість по кредиту –9 392 гривні 85 копійок;

-          заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом – 3 553 гривні 77 копійок;

-          штраф за пропуск платежів, за несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів за користування –1 793 гривні 85 копійок.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також договором про надання кредиту № 143/гр від 27 грудня 2007 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_2 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обов’язки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов’язань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не виконує свої обов’язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред’являються.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість яка утворилася станом на 02 грудня 2010 року за укладеним кредитним договором в сумі 14 740 гривень 47 копійок.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 147 гривень 40 копійок, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 526, 610, 611, 625, 1054, 1055 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 –8, 10, 11, 18, 57 – 60, 74, 81, 88, 169, 197, 208, 209, 212 –215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»(ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором № 143/гр від 27 грудня 2007 року в сумі 14 740 гривень 47 копійок, судовий збір в сумі 147 гривень 40 копійок, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом –15 007 гривень 87 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                               М.М. Бібік