Вирок № 16655602, 01.06.2011, Обухівський районний суд Київської області

К.с. № 1-83/11

В И Р О К

іменем України

          01.06.2011

01 червня 2011 року          Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді - Гайдученка В.Д.,

при секретарі судового засідання - Литвин О.А.,

за участю помічника прокурора - Красківського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, працюючого ТОВ «Будівельне підприємство «Агробудівник», не одруженого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: Київська область, м Обухів, АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2010 року близько 09 години ОСОБА_1 керуючи на підставі тимчасового дозволу на право керування автомобілем НОМЕР_1, який належить його матері ОСОБА_2, та рухаючись на даному технічно справному автомобілі від кладовища, розташованого за м. Обухів, по автомобільному шляху в напрямку від с. Нещерів до м. Обухова, перед під’їздом до мікрорайону «Лукавиця», не врахував дорожню обстановку, втратив контроль над рухом транспортного засобу, чим створив загрозу для життя та здоров’я пасажирів, внаслідок чого автомобіль виїхав на ліве узбіччя дороги, зіткнувся з рекламним щитом і з’їхав в кювет.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження, а саме: а) хребетно-спинномозкову травму: перелом лівої дужки п’ятого шийного хребця, забій спинного мозку на рівні С2-С7 (клінічно), висхідний набряк спинного мозку, набряк-набубнявіння головного мозку; б) садну нижніх кінцівок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності у момент заподіяння, і після тривалого курсу лікування померла в лікарні від отриманих ушкоджень. ОСОБА_4 унаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав струс головного мозку.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що з урахуванням відсутності у підсудного умислу на скоєння злочину, претензій до нього не має, оскільки злочин вчинено ним по необережності, підсудний був нареченим його доньки, тому просить суворо його не карати і таку міру покарання як позбавлення волі до нього не застосовувати.

Також потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні відмовився від цивільного позову щодо стягнення з підсудного моральної шкоди, мотивуючи тим, що у період перебування його доньки в лікарні, а в подальшому при організації проведення її поховання та після того, підсудним і його батьками надавалася допомога, в тому числі й грошовими коштами.

За згодою учасників судового розгляду, та на підставі ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків, потерпілого і стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміє підсудний та інші учасники судового процесу і які ніким не оспорюються. Тому, суд обмежився допитом підсудного.

Крім повного визнання вини підсудним у вчиненому злочині, передбаченому ст.286 ч.2 КК України, вина його встановлена зібраними по справі і перевіреними судом доказами, правильність повноту та об'єктивність яких він визнав і від перевірки яких в судовому засіданні відмовився.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, щиро розкаявшись у вчиненному і підтвердивши обставини вчиненого ним злочину, зокрема, пояснив, що 22 листопада 2010 року на прохання своєї нареченої ОСОБА_3, разом поїхали автомобілем НОМЕР_1, що належить його матері ОСОБА_2, провідати могилу її дідуся, що розташована на кладовищі за м. Обухів у напрямку с. Нещерів. На цей день від відпросився з робити, спиртних напоїв цього дня та напередодні не вживав.

Повертаючись назад біля 09 години ОСОБА_1 рухаючись на даному технічно справному автомобілі з швидкостю 60 км/год. по автомобільному шляху у напрямку від с. Нещерів до м. Обухова, перед під’їздом до мікрорайону «Лукавиця», при незначному повороті дороги, внаслідок мокрого покриття дороги не врахував дорожню обстановку, втратив контроль над рухом транспортного засобу і автомобіль виїхав на ліве узбіччя дороги де зіткнувся з рекламним щитом. Що було далі не пам’ятає, оскільки втратив свідомість. Прийшовши до свідомості вибрався із автомобіля через задні ліві двері, підійшов до правих передніх дверей, але відчинити їх не зміг через пошкодження. Громадянин ОСОБА_6, який бачив дорожньо-транспортну подію і під’їхав на допомогу, викликав працівників ДАІ та Швидку допомогу. ОСОБА_6 також допоміг вийти з автомобіля йому, а згодом разом з працівниками ДАІ, які прибули через 10 хвилин на місце пригоди, відкрити пошкоджені праві передні двері, вийняти з автомобіля ОСОБА_3, яка була при свідомості але не могла рухатися та помістити її в автомобіль Швидкої допомоги. Також підсудний пояснив, що під час лікування ОСОБА_3 та її поховання він надавав грошову допомогу її батькам на вказані цілі, у загальній сумі більше 10 тисяч гривень.

Таким чином, своїми діями, які виразилися у недотриманні вимог п.п. 1.3., п. 1.5, п 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2002 року № 1306, підсудний ОСОБА_1 скоїв злочин, який передбачено ст.286 ч.2 КК України а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла у лікарні 16 лютого 2011 року.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, тому що він вчинив дії, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення підсудному міри покарання, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані характеризуючі його особу та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом’якшує покарання винного згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире розкаяння підсудного у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди, молодий вік та те, що до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Крім цього, при обранні підсудному ОСОБА_1 міри покарання, судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що позитивно його характеризують, те що підсудний працює, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Також судом при обранні міри покарання враховується думка потерпілого від злочину та думка прокурора.

Обставиною, що обтяжують покарання підсудного, згідно ст. 67 КК України, суд визнає тяжкі наслідки, завдані злочином.

На підставі викладеного, при обранні міри покарання ОСОБА_1 за ст. 286 ч.2 КК України, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства і вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Також суд дійшов висновку про доцільність позбавити підсудного права керування транспортними засобами.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк - 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язок не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1393 (одна тисяча триста дев’яносто три) грн. 20 коп. які перерахувати на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області (м.Київ, вул. Воздвиженська, 2; код ЗКПО: 25574713; Р/р: 31250272210700; банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018; призначення платежу: за експертні роботи по проведенню автотехнічного дослідження №19-А.

Накладений постановою слідчого СВ Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області від 24 березня 2011 року арешт на майно ОСОБА_1, зняти. після відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_5

Речовий доказ по справі: автомобіль НОМЕР_1, належний ОСОБА_2, що знаходиться на майданчику тимчасового тримання Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області - безоплатно передати його власнику.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити без зміни - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: В. Д. Гайдученко