Постанова № 16639786, 21.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2011 року № 2а-16334/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Південної митниці

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна"

простягнення митного збору у розмірі 323 463,01грн. за участю

представника прокуратури: Тагвей Т.І. (посвідчення № 147 від 08.08.2008)

представника позивача: не з'явився

представника відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 05/2001 від 25.01.2011)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Одеси звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі Південної митниці з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" про стягнення митного збору у розмірі 323 463,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки стану дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" законодавства України з питань митної справи було встановлено порушення відповідачем статті 267 Митного кодексу України в результаті чого було занижено митну вартість товарів на загальну суму 83 398 657,89 грн. у тому числі внаслідок заниження витрат на транспортування на 4 634 190,97 грн. та недекларування ліцензійних платежів у розмірі 78 764 466,92 грн. що зафіксовано в акті № 0008/8/128000000/0032531437 від 11.08.2008 на підставі якого винесено податкові рішення № 23 від 24.11.2008 та № 24 від 24.11.2008.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2010 було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 04.02.2011 представником позивача було подано клопотання про зупинення провадження у справі. Розглянувши заявлене клопотання суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 21.03.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У судовому засіданні 21.03.2011 представник прокуратури підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник позивача у судове засідання 21.03.2011 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.03.2011 заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовував тим, що позивачем було необґрунтовано донараховано митні збори, оскільки таке нарахування відбулось на підставі неправомірного встановлення митними органами митної вартості імпортованих відповідачем товарів, від якої обчислювались належні до сплати суми мита, податку на додану вартість та митних зборів. Водночас відповідач зазначив про те, що висновки в акту перевірки на підставі якого було винесено податкові повідомлення - рішення здійснено не уповноваженим органом та відповідачем не було надано документів, які могли б бути визнані за законом такими, що належним чином встановлюють базу оподаткування на відмінну від тієї, з якої фактично були сплачені податки при ввезенні товарів.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" зареєстровано, як платник податку на додану вартість в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі міста Києва 22.05.2003, перереєстровано в Державній податковій інспекції у Подільському районі міст Києва та взято на облік як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності Київською регіональною митницею та Бориспільською митницею.

Відповідно до пунктів 15 та 17 статті 1 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України

В період з 17.03.2008 по 11.07.2008 Департаментом аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби було проведено перевірку стану дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" законодавства України з питань митної справи за період з 17.03.2005 по 17.03.2008.

Перевіркою було встановлено порушення статті 267 Митного кодексу України в частині заниження задекларованих витрат на транспортування товарів до митного кордону України, внаслідок чого було занижено митну вартість товарів на 4 634 190,97 грн. та в частині недекларування ліцензійних платежів, внаслідок чого було занижено митну вартість товарів на 78 764 466,92 грн.

За результатами перевірки складено акт № 0008/8/128000000/0032531437 від 11.08.2008 на підставі якого Південною митницею винесено податкові повідомлення форми "Р", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" визначено суму податкового зобов'язання № 23 від 24.11.2008 за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 9105667, 46 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 6 070 444,97 та за штрафними санкціями у розмірі 3 035 222,49 грн. та № 24 від 24.11.2008 за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 20290393,66 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 13526929,10 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 6763464,56 грн.

Підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Згідно із підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 зазначено Закону день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Не погоджуючись з винесеними податковими рішеннями "Товариство з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" звернулось з адміністративним позовом до Південної митниці, Державної митної служби та Департаменту аналітичної роботи та інформаційного моніторингу, треті особа Міністерство фінансів України про визнання недійсними податкових рішень, в якому, зокрема, просив визнати недійсними податкові рішення № 23 від 24.11.2008 та № 24 від 24.11.2008.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2010 у справі № 2а-1062/10/2670 було відмовлено у задоволені позовних вимог, оскільки при винесенні податкових рішень № 23 від 24.11.2008 та № 24 від 24.11.2008 не було допущено порушень діючого законодавства в сфері митної справи, яку ухвалою Апеляційного адміністративного суд міста Києва від 06.09.2010 у справі № 1062/10/2670 було залишено без змін.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З урахування наведеного та з огляду на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2010 у справі № 2а-1062/10/2670, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційного адміністративного суд міста Києва від 06.09.2010 у справі № 1062/10/2670 та набрала законної сили, і відповідно до висновку, якої податкові рішення № 23 від 24.11.2008 та № 24 від 24.11.2008 були винесені позивачем без порушень діючого законодавства в сфері митної справи то судом у судовому засіданні не досліджувалась правомірність винесення зазначених податкових рішень, а доводи позивача щодо неправомірності їх винесення не відповідають дійсності.

Податкові зобов'язання з ввізного мита та податку на додану вартість за податковими рішеннями № 23 від 24.11.2008 та № 24 від 24.11.2008 були часткового сплачені відповідачем платіжними дорученнями № 305324 від 08.04.2009, № 305325 від 08.04.2009, № 474235 від 06.09.2010 та № 474326 від 06.09.2010 та станом на час звернення до суду становить 323 463,01 грн.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 323 463,01 грн. підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, є обґрунтованою, доведеною, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 323 463,01 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов заступник прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Південної митниці з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" про стягнення митного збору у розмірі 323 463,01грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна" (04655,м. Київ, вул. Верхній Вал, 72-Б, код ЄДРПОУ 32531437, р/р 26004003048400, МФО 300539 в ПАТ «Інгбанк Україна») митний збір у розмірі 323 463,01 грн. (триста двадцять три тисячі чотириста шістдесят три грн. 01 коп.) на р/р № 37348250000526, МФО 820019 в ГУДКУ в м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 35819019.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 28.03.2011