Постанова № 16639617, 12.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2011 року 11:45 № 2а-1460/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-2002"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

Прокуратура м.Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0006262307/0, № 0006252307/0 від 19.08.2010року Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт-2002»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, в якому просило:

1.Поновити строк для оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0006262307/0 від 19.08.2010.

2.Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0006252307/0 від 19.08.2010.

3.Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №0006262307/0 від 19.08.2010.

В обґрунтування поважності причин пропущення строку для оскарження податкового повідомлення-рішення №0006262307/0 від 19.08.2010 позивач зазначає наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Моноліт-2002». За результатами перевірки складено акт від 13.08.2010 №2077/2307/32049466 та прийнято податкові повідомлення-рішення №0006252307/0 від 19.08.2010 року та №0006262307/0 від 19.08.2010 року.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Так, 03.09.2010 ТОВ «Моноліт-2002»було направлено скаргу №80/10 до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0006252307/0 від 19.08.2010 року, податкового повідомлення-рішення №0006761705/0 від 20.08.2010.

Рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27.10.2010 №1886/10/25-026 скарга ТОВ «Моноліт-2002»задоволена частково. Податкове повідомлення-рішення №0006252307/0 від 19.08.2010 року залишено без змін, податкове повідомлення-рішення №0006761705/0 від 20.08.2010 скасовано в частині.

05.11.2010 позивач направив до ДПА у м. Києві скаргу №99/10 на податкові повідомлення-рішення від 19.08.2010 №0006252307/0, №0006262307/0.

Рішенням ДПА у м. Києві від 23.12.2010 №7443/10/25-114 скаргу ТОВ «Моноліт-2002»в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0006262307/0 від 19.08.2010 залишено без розгляду, в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0006252307/0 від 19.08.2010 року залишено без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Позивач зазначає, що під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень помилково не зазначив номер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у прохальній частині скарги, а тому просить поновити пропущений строк.

Враховуючи викладені обставини, суд ухвалив поновити ТОВ «Моноліт-2002»строк на звернення до адміністративного суду.

У судовому засіданні ТОВ «Моноліт-2002»позов підтримав. Вважає, що висновки акту перевірки необґрунтовані, адже у період за який винесено податкове повідомлення-рішення контрагенти ПП «КФ «Енерго-Вокс»та ТОВ «Проектрембуд»були включені до ЄДРПОУ. Угоди укладені з ними відповідають нормам чинного законодавства. Отже, з боку позивача відсутні порушення податкового законодавства.

Відповідач проти позовних вимог заперечив. Зазначив, що висновки акту перевірки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, підстави для визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Моноліт-2002»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 року. За результатами перевірки складено акт від 13.08.2010 №2077/2307/32049466 та прийнято податкові повідомлення-рішення №0006252307/0 від 19.08.2010 року та №0006262307/0 від 19.08.2010 року.

В акті перевірки зазначено про порушення ТОВ «Моноліт-2002»вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіркою встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Моноліт-2002», в особі директора ОСОБА_1 та ПП «КФ «Енерго-Вокс», в особі директора ОСОБА_2 укладено наступні договори:

№24/08сп від 09.04.2008 про супроводження Державного архітектурно-будівельного контролю, забезпечення отримання дозволу на попередні роботи по обєкту Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області;

№25/08сп від 18.04.2008 на виконання проектно-вишукувальних робіт по топозйомці м-бу 1:500 для розміщення Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області. Договором передбачено надання виконавцем технічного звіту;

№26/08сп від 22.04.2008 на виконання проектно-вишукувальних робіт по топозйомці м-бу 1:500 для розміщення Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області Договором передбачено надання виконавцем технічного звіту;

Договір №27/08сп від 25.04.2008 на виконання інженерно-геологічних вишукувань під Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області Договором передбачено надання виконавцем звіту про інженерно-геологічні вишукування;

Договір №28/08сп від 30.04.2008 на виконання підготовчих робіт на обєкті Карго Центр Київ-ССК Логістик Парк в с. Колонщина Макарівського району Київської області;

№29/08сп від 27.05.2008 на виконання наступних робіт: агрохімічне обстеження земель на площі 48,53 га і відібрання 50 зразків ґрунту; у відібраних ґрунтових зразках Субпідрядник (ПП «КФ «Енерго-Вокс») зобовязується визначити наступні агрохімічні показники: гідролітичну кислотність, рН сольовий, кальцій, магній, гумус, азот, фосфор, калій, бор, марганець, мідь, цинк, кадмій, свинець, ДДТ, гексахлоран, цезій 137; на основі проведених досліджень видаються картограми вмісту елементів живлення, книга хімізації полів з еколого-агрохімічними паспортами полів з визначеною бальною оцінкою.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В акті перевірки зазначено, що посадовими особами ТОВ «Моноліт-2002»до перевірки не надано звіти про отримані послуги від ПП «КФ «Енерго-Вокс». Позивачем до матеріалів справи залучено копії зазначених вище договорів, протоколи погодження договірної ціни робіт, акти приймання-здачі робіт, платіжні доручення та податкові накладні. Інших документів, надання яких передбачено умовами договорів не надано, що вказує на правомірність висновків акту перевірки в цій частині.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд бере до уваги Вирок Жовтневого районного суду м. Луганська від 29.01.2009 по справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

Жовтневим районним судом м. Луганська встановлено, що в кінці січня 2008 року ОСОБА_2 не маючи на меті здійснення господарської діяльності, створив юридичну особу в організаційно-правовій формі Приватного підприємства «Комерційна фірма «Енерго-Вокс» (код ЗКПО 35707924). Після чого усі установчі та реєстраційні документи підприємства, а саме: оригінал статуту та його копії, оригінал свідоцтва про державну реєстрацію та його копії, оригінал довідки про внесення ПП «КФ «Енерго-Вокс»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, печатка ПП «КФ «Енерго-Вокс», оригінал свідоцтва платника ПДВ, а також банківські документи та дискету ключ с банківською електронною системою «Клієнт-Банк»для розпорядження та подальшого використання від імені ПП «КФ «Енерго-Вокс», ОСОБА_2 передав невстановленим особам, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме ухилення від сплати податків.

В подальшому невстановлена особа, що діяла від імені та зі згоди ОСОБА_2, незаконно використовувала надані документи, печатку ПП «КФ «Енерго-Вокс»та банківські розрахункові рахунки, а саме в період березень, квітень, червень 2008 року та поточний рахунок ПП «КФ «Енерго-Вокс»надійшли грошові кошти в оплату за товари, роботи, послуги, однак податкові декларації за вказаний період до ДПІ Жовтневого району м.Луганська подані не були.

Допитаний судом підсудний ОСОБА_2 винність у скоєнні злочину при обставинах зазначених в обвинувальному висновку визнав повністю. Крім того, його винність підтверджується зібраними по справі доказами, які учасниками процесу не оспорюються.

Жовтневим районним судом м. Луганська винесено вирок, яким ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.

Зазначені обставини свідчать про те, що ПП «КФ «Енерго-Вокс»створено без врахування вимог п.1 ст.42 Господарського кодексу України від 16.01.03р. №436-ІV «…підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку…». Пунктом 1 статті 44 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється. Відповідно до п.1, п.2 ст.49 Господарського кодексу України підприємці зобовязані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Отже, мета створення підприємства та його діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких «волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі».

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пунктом 19 ст. 2 Бюджетного кодексу визначено, що доходи бюджету - це усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Згідно з частиною другою ст. 9 Бюджетного кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі. Таким чином, не сплачені позивачем суми податку на додану вартість унаслідок порушення встановленого порядку формування податкового кредиту з ПДВ, відповідно, є дохідною частиною держбюджету, власністю держави.

ТОВ «Моноліт-2002»укладено договори з ПП «КФ «Енерго-Вокс»без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, ухилення від сплати податків. Тобто укладені позивачем правочини суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними.

Згідно з частиною першою ст. 216 Цивільного кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»від 30.05.1997р. №165, зареєстрованого Міністерстві юстиції України від 23.06.1997р. за №233/2037 (далі за текстом - Порядок №165) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Договори, укладені між ТОВ «Моноліт-2002»та ПП «КФ «Енерго-Вокс»відповідно до п.1, п.2 ст.215, п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Це також означає, що в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як валові доходи, так і валові витрати з податку на прибуток, а також не виникає право на податковий кредит.

Отже, висновки акту перевірки щодо завищення позивачем валових витрат на суму 6423633 грн. та завищення податкового кредиту на суму 1284726 грн. по операціям з ПП «КФ «Енерго-Вокс»суд вважає правомірними.

Перевіркою встановлено, що на кінець періоду, що перевірявся в бухгалтерському обліку ТОВ «Моноліт-2002»обліковується кредиторська заборгованість з ТОВ «Проектрембуд»у сумі 9434865,00 грн., яка виникла за договорами з надання послуг по підготовці будівельних робіт, а саме:

-за Договором №05/07-сп від 22.03.2007 отримано послуг на загальну суму 443986,80 грн. Оплату підтверджено банківською випискою від 18.19.2007 на загальну суму 50000,00 грн., банківською випискою від 19.11.2007 на загальну суму 120000,00 грн.;

-за Договором №08/07-сп від 02.07.2007 отримано послуг на загальну суму 202929,60 грн. Оплата не здійснювалась;

-за Договором №7сп/07а від 04.10.2007 отримано послуг на загальну суму 698295,60 грн. Оплата не здійснювалась;

-за Договором №34/06-08 від 06.06.2008 отримано послуг на загальну суму 10521526,44 грн. Оплату підтверджено банківськими виписками на загальну суму 4342000,00 грн.;

-за Договором №35/07-08сп від 05.08.2008 отримано послуг на загальну суму 13992126,00 грн. Оплату підтверджено банківською випискою від 13.11.2008 на суму 12090 000,00 грн.;

-за Договором №46/10-08сп від 27.10.2008 отримано послуг на загальну суму 178000,00 грн. Оплата не здійснювалась.

Постановою Господарського суду Київської області від 14.04.2009 у справі №Б18/042-09 ТОВ «Проектрембуд»визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2009 у справі №Б18/044-09 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 19.05.2009 року по ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектрембуд». Ухвалено ліквідувати юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектрембуд»(код 32491033, індекс 07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, 14). Провадження у справі № Б18/044-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектрембуд»припинено.

14.04.2009 року скасовано державну реєстрацію ТОВ «Проектрембуд».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992р. № 2343-ХП банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Пунктом 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що однією з ознак безнадійної заборгованості є оголошення юридичної особи банкрутом у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Згідно з п. 2 ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Пунктом 4 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 ГК України господарське зобовязання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації субєкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобовязанням.

Згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Перевірка позивача проводилась з 16.07.2010 по 12.08.2010, акт перевірки складено 13.08.2010.

Після закінчення перевірки, до договорів №05/07-сп від 22.03.2007, №08/07-сп від 02.07.2007, №7сп/07а від 04.10.2007, №34/06-08 від 06.06.2008, №35/07-08сп від 05.08.2008, №46/10-08сп від 27.10.2008 ТОВ «Моноліт-2002»та ТОВ «Проектрембуд»укладено Додаткові угоди б/н від 8 жовтня 2010 року, якими сторони доповнили кожен договір абзацом такого змісту: «За виконані роботи Замовник може розрахуватися з Підрядником шляхом передачі власного простого векселя. Факт передачі векселя підтверджується підписаним актом прийому-передачі й оформленням переходу права власності на простий вексель.»

Виконання Додаткових угод підтверджується актами приймання-передачі цінних паперів від 08.10.2010 б/н.

Отже, на момент складання акту перевірки (13.08.2010), в бухгалтерському обліку ТОВ «Моноліт-2002»все ще обліковувалась кредиторська заборгованість з ТОВ «Проектрембуд»у сумі 9434865,00 грн.

Посилання позивача на Постанову Вищого господарського суду України від 23.09.2009 року, яким скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2009 року №Б18/044-09, а справу направлено на новий розгляд на стадію ліквідації судом не приймається, оскільки державну реєстрацію ТОВ «Проектрембуд»було скасовано 14.04.2009 року. ТОВ «Моноліт-2002»мало включити до валового доходу суму заборгованості перед ТОВ «Проектрембуд»з моменту скасування державної реєстрації останнього, тобто у ІІ кварталі 2009 року.

Отже, за результатами перевірки встановлено заниження ТОВ «Моноліт-2002»податку на прибуток всього у сумі 3964624,00 грн.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відтак, за результатами дослідження наданих сторонами доказів по справі суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт-2002»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій