Постанова № 16639307, 08.07.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/3194/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

при секретарі Тищенко М.В.,

за участі представників позивача

та представників відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український кардан» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

15.06.2011 товариство з обмеженою відповідальністю «Український кардан» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові) і просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Чернігові від 16.02.2011 № 0000652320. Свої вимоги мотивує тим, що ДПІ у м. Чернігові неправомірно в порушення вимог Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ) винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість, оскільки останнім дані норми закону не порушувалися.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити в повному обсязі, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач 17.10.2005 зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Встановлено, що ДПІ у м. Чернігові проведена виїзна позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 651546,00 грн. за листопад 2010 року, задекларовану на розрахунковий рахунок підприємства, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні 2008 року, вересні 2008 року, листопаді 2008 року, жовтні 2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки. Перевірку проведено з відома Генерального директора позивача Третяка В.О. та в присутності в.о. головного бухгалтера Шушканової Ю.Є. За результатами перевірки складено акт від 31.01.2011 № 51/23/33800101 (далі акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, в результаті чого підприємству зменшується сума бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за листопад 2010 року в розмірі 358333,00 грн.

- перевіркою підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 року в сумі 182773,00 грн

- за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року 110440,00 грн., що повязано з ненадходженням матеріалів зустрічних перевірок та інформаційних довідок щодо основних постачальників з інших інспекцій.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення - рішення від 16.02.2011 № 0000652320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 358 333,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивачем 17.02.2011 подано до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області скаргу № 237/200-00, в якій останній просив скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте ДПІ у м. Чернігові. 11.03.2011 позивачем подано додаток до скарги № 351/200-00, в якому надавалися докази на підтвердження сплати у жовтні 2010 року постачальнику ТОВ «Чернігівський ковальський завод» за одержані ТМЦ у липні та вересні 2008 року. Однак 21.03.2011 Державна податкова інспекція в Чернігівській області рішенням про результати розгляду скарги № 482/10/25-020, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач не погоджуючись з рішенням Державної податкової адміністрації в Чернігівській області, 30.03.2011 подав скаргу № 478/200-00 на оскаржуване податкове повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації України.

Державна податкова адміністрація України, 30.05.2011 рішенням про результати розгляду повторної скарги № 10050/6/25-0515, залишає без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 16.02.2011 № 0000652320 та рішення Державної податкової адміністрації в Чернігівській області від 21.03.2011 № 482/10/25-020, прийняте за розглядом скарги, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що 28.02.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю «Складський завод - Чернігівавтодеталь» (далі - Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ковальський завод - Чернігівавтодеталь» (далі - Постачальник) укладено договір поставки № 17/П-82 (далі договір поставки), відповідно до якого Постачальник зобовязується постачати та передавати у власність Покупцю товар, зазначений в Специфікаціях (Додатках до цього Договору), а Покупець зобовязується приймати та оплачувати такий товар на умовах цього договору. Постачальник стверджує, що він є єдиним власником товару, що постачається, цей товар не є в заставі та стосовно цього товару немає ніяких прав, в тому числі права вимоги третіх осіб та інших обтяжень. До даного договору поставки укладено додаткові угоди, а саме № 1 від 01.10.2007, між товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» (Постачальник) та позивачем (Покупець, який є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Складський завод - Чернігівавтодеталь») щодо внесення змін до договору поставки, а саме до п. 2.4 і викласти в такій редакції «Сума договору за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 орієнтовно становить 40000000 грн., в тому числі ПДВ» та № 2 від 20.11.2007, між товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод» (Постачальник) та позивачем (Покупець) щодо внесення змін до договору поставки, а саме викласти Розділ 11 «Юридична адреса, поштові та банківські реквізити підписи сторін» в такій редакції Покупець (позивач) 14007, м. Чернігів, пр. Миру, 312, код ЄДРПОУ 33800101, р/р 2600100016523, в ЧФ ВАТ «Укрексімбанк» м. Чернігів, МФО 353649, ІПН № 338001025264, Св. № 100013619. Постачальник (ТОВ Чернігівський ковальський завод) 14007, м. Чернігів, пр. Миру, 312, корп. 10, код ЄДРПОУ 33586107 тел. 5-34-70, П/р 26004935720761, в ЧОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 353014, ІПН № 335861025261, Св. № 100017575.

13.06.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю «Ковальський завод - Чернігівавтодеталь» (сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Складський завод - Чернігівавтодеталь» (сторона 2) укладено договір № 14/162 про надання послуг з передачі електроенергії, відповідно до якого виходячи з існуючої єдиної інфраструктури, системи електропостачання, сторона 1 зобовязується надавати послуги з передачі стороні 2 електроенергію, а сторона 2 зобовязується своєчасно сплачувати вказані послуги стороні 1. Сторона 1 і сторона 2 одночасно з цим договором укладають договір на спільне використання електричних мереж сторони 1 і надалі керуються цим договором. Сторона 1 передає стороні 2 частину електроенергії, яку сторона 1, згідно договору між товариством з обмеженою відповідальністю «Ковальський завод - Чернігівавтодеталь» та Чернігівськими міськими електромережами (ЧМЕМ), купує у ЧМЕМ і повністю її сплачує. Сторона 2 без дозволу відкритого акціонерного товариства «Чернігівобленерго» не використовує електроенергію на опалення та підігрів води.

До даного договору укладено додаткову угоду № 1 від 30.12.2006 між стороною 2 (позивачем, який являється правонаступником ТОВ «Складський завод - Чернігівавтодеталь», в звязку зі зміною назви товариства) та стороною 1 товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ковальський завод», який являється правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальський завод - Чернігівавтодеталь», в звязку зі зміною назви товариства про наступне: 1. Викласти частину преамбули Договору № 14/162 від 13.06.2006 (надалі - Договір) в наступній редакції: сторона 2: позивач, в особі Генерального директора Трейтяка В.О., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та сторона 1: ТОВ «Чернігівський ковальський завод», в особі Генерального директора Туми М.Ю., що діє на підставі Статуту, з іншої сторони. 2. Викласти Розділ 11 Договору «Юридичні адреси, поштові та банківські реквізити Сторін» в наступній редакції: Сторона 2 (позивач) 14007, м. Чернігів, пр. Миру, 312, р/р 2600100016523, в ЧФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 353649, код ЄДРПОУ 33800101, Св. № 100013619, ІПН № 338001025264, Сторона 1 (ТОВ «Чернігівський ковальський завод»), 14007, м. Чернігів, пр. Миру, 312, р/р 2600600016544, в ЧФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 353649, код ЄДРПОУ 33586107, Св. № 100017575, ІПН № 335861025261. 3. Доповнити Договір пунктом 4.4. в наступній редакції: 4.4. Даний договір діє з моменту його підписання обома сторонами і до 31.12.2006. Якщо за 10 днів до кінця дії Договору жодна зі сторін не заявить про його припинення, даний Договір продовжує діяти на кожен слідуючий календарний рік.

Оплата за вищезазначеними договорами проведена відповідно до платіжних доручень: № 1125892 від 03.09.2010 на суму 52 629,12 грн., № 1125940 від 09.09.2010 на суму 50 721,84 грн., № 1125984 від 16.09.2010 на суму 50 721,84 грн., № 1126024 від 20.09.2010 на суму 275 000,00 грн., № 1126023 від 20.09.2010 на суму 275 000,00 грн., № 1126035 від 21.09.2010 на суму 400 000,00 грн., № 11206036 від 21.09.2010 на суму 400 000,00 грн., № 1126055 від 22.09.2010 на суму 100 000, 00 грн., № 1126112 від 30.09.2010 на суму 50 000,00 грн., № 1126128 від 01.10.2010 на суму 10 000,00 грн., № 1126129 від 01.10.2010 на суму 400 000,00 грн., № 1126170 від 06.10.2010 на суму 78 000,00 грн., № 1126211 від 08.10.2010 на суму 10 000,00 грн., № 1126274 від 15.10.2010 на суму 59 691,60 грн., № 1126275 від 15.10.2010 на суму 100 000,00 грн., № 1126358 від 25.10.2010 на суму 180 000,00 грн., № 1126364 від 25.10.2010 на суму 45 000,00 грн., № 1126359 від 25.10.2010 на суму 180 000,00 грн., № 1126379 від 26.10.2010 на суму 14 691,60 грн., № 1126380 від 26.10.2010 на суму 50 000,00 грн., № 1126430 від 29.10.2010 на суму 400 000,00 грн., № 1126432 від 29.10.2010 на суму 400 000,00 грн., № 1126433 від 29 жовтня на суму 400 000,00 грн.

Позивач 01.12.2010 надіслав лист № 1539/200-00 Генеральному директору ТОВ «Чернігівський ковальський завод» (контрагент), в якому просить по платіжних дорученнях: № 1125892 від 03.09.2010 на суму 52629,12 грн.; № 1125940 від 09.09.2010 на суму 50721,84 грн.; № 1125984 від 16.09.2010 на суму 50721,84 грн.; № 1126112 від 30.09.10р. на суму 50000,00 грн. вважати призначенням платежу наступне: «Компенсація витрат по електроенергії, отриманій у вересні 2010 року, згідно договору № 14 від 13.06.2006». По платіжних дорученнях: № 1126023 від 20.09.2010 на суму 275000,00 грн.; № 1126024 від 20.09.2010 на суму 275000,00 грн.; № 1126035 від 21.09.2010 на суму 400000,00 грн.; № 1126036 від 21.09.2010 на суму 400000,00 грн.; № 1126055 від 22.09.2010 на суму 100000,00 грн. вважати призначенням платежу наступне: «Сплата за поковки, отримані у вересні 2010 року, згідно договору №17/П-82 від 28.02.2006». По платіжних дорученнях: № 1126128 від 01.10.2010 на суму 10000,00 грн.; № 1126170 від 06.10.2010 на суму 78000,00 грн.; № 11 від 08.10.10р. на суму 40000,00 грн.; № 1126211 від 08.10.2010 на суму 10000,00 грн.; № 1126274 від 15.10.2010 на суму 59691,60 грн.; № 1126364 від 25.10.2010 на суму 45000,00 грн.; № 1126379 від 26.10.2010 на суму 14691,60 грн. вважати призначенням платежу наступне: «Компенсація витрат по електроенергії, отриманій у жовтні 2010 року, згідно договору № 14 від 13.06.2006». По платіжних дорученнях: № 1126358 від 25.10.2010 на суму 180000,00 грн.; № 1126359 від 25.10.2010 на суму 180000,00 грн. вважати призначенням платежу наступне: «Сплата за поковки, отримані у липні 2008 року, згідно договору №17/П-82 від 28.02.2006». По платіжних дорученнях: № 1126129 від 01.10.2010 на суму 400000,00 грн.; № 12 від 08.10.2010 на суму 40000,00 грн.; № 1126275 від 15.10.2010 на суму 100090,00 грн.; № 1126380 від 26.10.2010 на суму 50000,00 грн.; № 1126430 від 29.10.2010 на суму 400000,00 грн.; № 1126432 від 29.10.2010 на суму 400000,00 грн.; № 1126433 від 29.10.2010 на суму 400000,00 грн. вважати призначенням платежу: «Сплата за поковки, отримані у вересні 2008 року, згідно договору №17/П-82 від 28.02.2006».

Крім того, Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» філія в м. Чернігові 24.01.2011 надіслано лист № 076-005/297 Генеральному директору ТОВ «Чернігівський ковальський завод» (контрагент позивача), в якому заначено про внесення змін в призначення платежу по вищезазначених платіжних дорученнях.

Також, в матеріалах саправи наявні листи електронної пошти від 24.01.2011 № К2.32/6 та К2.32/7, адресовані філії ВАТ «Укрексімбанк» у м. Чернігів, в яких зазначено, що згідно листа клієнта № 85/200-00 від 24.01.2011 ТОВ «Український кардан» згідно платіжних доручень № 15 та № 16 від 07.10.2010 на суму 40000,00 грн., МФО 353649 отримувач коштів: ТОВ «Чернігівський ковальський завод» за вірне вважати наступне призначення платежу: сплата за поковки, отримані у вересні 2008 року, згідно договору № 17-П-82 від 28.02.2006, в тому числі ПДВ 6666,67 грн. та компенсація витрат по електроенергії, отриманій у жовтні 2010 року, згідно договору № 14 від 13.06.2006 в тому числі ПДВ 6666,67 грн.

Тобто, платіжними дорученнями було фактично сплачено постачальнику товару ПДВ в загальній сумі оплати за товар, поставлений у липні та вересні 2008 року, а також у вересні-жовтні 2010 року.

Даний факт також підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком кредиторської заборгованості по 631 рахунку бухгалтерського обліку перед TOB «Чернігівський ковальський завод», а також накопичувальною відомістю податкового кредиту, заявленого до відшкодування, по контрагенту TOB «Чернігівський ковальський завод».

Дані документи підтверджують, що оплата за вищезазначеними договорами, в тому числі ПДВ проведена в вересні-жовтні 2010 року при здійсненні оплати за товари постачальнику такого товару.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України.

Згідно з ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю.

Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, встановлено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Пунктом 7.7.1. Закону про ПДВ визначено, що сума податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Пунктом 7.7.2. цього Закону також визначено: якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. .7.7.1. Закону, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів ( послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, за змістом ст. 7 Закону про ПДВ позивач має право на бюджетне відшкодування, яке виникає у наступних податкових періодах, які слідують за періодом у якому відбулась оплата за товари (послуги).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, судом встановлено, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування підтверджено належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 16.02.2011 № 0000652320 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові № 0000652320 від 16.02.2011.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Тихоненко

З оригіналом згідно

СуддяО.М. Тихоненко