Постанова № 16638098, 29.06.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р. Справа № 2a-1648/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мигалюка Ю.В.,

секретаря: Цюпа У.Л.,

за участю сторін та представників сторін:

від позивача: Урядко Р.Я.,

від відповідача: Рипянчин О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинської обєднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора»Долинської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 269695, 37 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19.05.2011 року Долинська обєднана державна податкова інспекція (далі Долинська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» (далі КП «Житлово-експлуатаційна контора») про стягнення заборгованості в сумі 280447,67 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив та зазначив, що в результаті частково сплаченого відповідачем податкового боргу в сумі 10752,31 грн. просить стягнути з останнього 269695,37 грн. Пояснив, що відповідачем, всупереч вимог податкового законодавства станом на 25.06.2011 року допущено заборгованість по сплаті податків і зборів на загальну суму 269695,37 грн., з них: 232669,17 грн. по податку на додану вартість та 37026,19 грн. по податку з доходів найманих працівників. Дана сума заборгованості на даний час відповідачем не сплачена, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржена, а тому підлягає стягненню. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти наявності податкового боргу не заперечив, однак зазначив, що сума заборгованості є значно меншою ніж заявлена позивачем. В обґрунтування своїх доводів послався на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.08.2009 року у справі №2а-1403/09/0970 та надав копії платіжних доручень про сплату ним коштів в сумі 10752,31грн.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі - КП «Житлово-експлуатаційна контора» є юридичною особою - субєктом господарської діяльності та 21.07.2008 р. як платник податків взяте на облік у Долинській ОДПІ .

Станом на 25.06.2011 року відповідачем допущено заборгованість по сплаті податків і зборів на загальну суму 269695,37 грн., з них:

- 232669,17 грн. по податку на додану вартість, що виник внаслідок самостійно задекларованих, однак своєчасно не сплачених податкових зобовязань та підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за серпень - грудень 2010 року та січень 2011 року (а.с.7-18).

- 37026,19 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що виник внаслідок самостійно задекларованих, однак своєчасно не сплачених податкових зобовязань та підтверджується податковими деклараціями з податку на доходи фізичних осіб за січень-березень 2011 року (а.с.24-26).

Відповідачу вручено першу та другу податкові вимоги, однак останнім дані залишено без виконання (а.с.20).

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України “Про систему оподаткування” (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) визначено види податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлений законом термін.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг по податку на додану вартість виник на підставі самостійно задекларованих, однак своєчасно не сплачених податкових зобовязань. Взятих на себе зобовязань відповідач вчасно не виконував, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 232669,17 грн.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідач являється платником податку на доходи фізичних осіб. Згідно поданих декларацій по даному виду податку ним самостійно задекларовано, однак вчасно не сплачено даний податок. У звязку з цим виникла заборгованість в сумі 37026,19 грн.

Судом взято до уваги твердження представника відповідача про сплату ним податкової заборгованості в сумі 10752,31 грн., оскільки останнім подано копії платіжних доручень від 09.02.2011 року та від 07.06.2011 року, що підтверджують часткову сплату.

Однак суд не приймає до уваги твердження представника відповідача щодо зменшення заборгованості та посилання при цьому на наявність рішення Івано-Франківського окружного суду у справі №2а-1403/09/0970 оскільки в судовому засіданні встановлено що даним рішенням стягнуто заборгованість за період грудня 2008 року та січня, лютого і березня 2009 року.

Згідно із п.1.2 ст.1 Закону України “Про порядок погашень зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) податковим зобовязанням визнається зобовязання платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п.1.3 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим боргом визнається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до п.1.11 ст.1 даного Закону податкова декларація це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Положенням п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і відповідно до п.п. 5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 вказаного Закону).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків (№ 26043048289980, №26009048289980 в ПРРУ АТ «Фінанси та кредит» МФО 336235) Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» Долинської міської ради (код ЄДРПОУ 35731454, вул.Промислова,5, м.Долина, Івано-Франківська область, 77500) в дохід держави податковий борг в сумі 269695, 37 грн. (двісті шістдесят девять тисяч шістсот девяносто пять гривень 37 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 04.07.2011 року.

Суддя:Мигалюк Ю.В.