Постанова № 16637899, 07.07.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2011 року 10:10 Справа № 2а-0870/4385/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача не зявився, представника відповідача не зявився, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 червня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (далі іменується позивач) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі іменується відповідач) про стягнення суми заборгованості у розмірі 223 грн. 81 коп.

Ухвалою судді від 07.06.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 22.06.2011.

У звязку з неявкою належним чином повідомлених сторін розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 06.07.2011.

07.07.2011 представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. В даному клопотанні зазначено, що позивач в повному обсязі підтримує позовні вимоги та просить задовольнити їх.

Представник відповідача в судове засідання повторно не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав суду будь-яких заяв та заперечень проти позову.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представника відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована Виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області 25.06.2002 року за адресою: 71100, АДРЕСА_1.

Відповідач зареєстрований 27.11.2002 року як платник страхових внесків на обов'язкове соціальне страхування, у Бердянський міській виконавчій дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під номером 230150002192.

Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 року №2240-ІІІ (далі іменується Закон №2240-ІІ) загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених у Законі.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі іменується Фонд), відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року за №16/98-ВР, є органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами та положеннями. У відповідних правовідносинах Виконавча дирекція Фонду соціального страхування та робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно підпункту 2 пункту 2 статті 27 Закону №2240-ІІІ (у редакції, що діяла до 01.01.2011) страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

Відповідач в установлені законом строки страхові внески не сплачував.

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем, що відображена в звіті Ф4ФСС з ТВП за 2009 рік, складає 226 грн. 02 коп., з якої:

-133 грн. 23 коп. заборгованість по страхових коштах, строк сплати яких не настав

(поточна заборгованість), що виникла внаслідок нарахування штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення від 04.12.2009 №2053, про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображені у звіті Ф4-ФСС з ТВП сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування, з них: пеня 30 грн. 00 коп., штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків у розмірі 50 відсотків належних до сплати страхових внесків 10 грн. 23 коп. Всього 133 грн. 33 коп.

Рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій відповідачем в установленому законодавством порядку не оскаржувалось та є чинним на сьогоднішній день.

Відповідач визнав штрафні (фінансові) санкції та відобразив їх в звіті відповідного періоду, а саме в звіті Ф4-ФСС з ТВП за 2009 рік.

- 92 грн. 79 коп. прострочена заборгованість, в тому числі при натуроплаті, яка виникла внаслідок несплати страхових внесків при виплаті заробітної плати працівникам підприємства за період з 01.01.2010 по 01.01.2011.

Відповідачем 12.07.2011 здійснена оплата в розмірі 2 грн. 21 коп. з зазначенням платежу: страхові внески за червень 2010 року. Звіти Ф4-ФСС з ТВП за наступні звітні періоди відповідачем не надавались.

Таким чином, заборгованість відповідача, на час судового засідання складає 223 грн. 81 коп.

Згідно пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Заборгованість по страховим внескам на час звернення до суду та розгляду справи відповідачем не погашена.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по страховим внескам та фінансовим (штрафним) санкціям у сумі 223 (двісті двадцять три) грн. 81(вісімдесят одна) коп. на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (р/р 37179200900001 в ГУДКУ в Запорізькій області, МФО №813015, код ЄДРПОУ 20485413).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М.Недашківська

07.07.2011 постанова виготовлена в повному обсязі.