Вирок № 16632267, 20.05.2011, Любешівський районний суд Волинської області

                                                   ВИРОК

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                      Справа №1-47/11

20 травня 2011 року                                                             смт. Любешів

          Любешівський районний суд Волинської області під головуванням:

судді                               Гладіч Н.І.,

за участю секретаря                                                            Пилипчук Р.М.,

прокурора                                                             Комзюк Н.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любешів кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого водієм ДП СЛАП „Любешівагроліс”, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в кінці лютого 2011 року біля 22-ї години, за попередньою змовою між собою, проникли в гаражне приміщення, яке розташоване на охоронюваній сторожовою охороною території тракторної бригади СВК „Зоря” в с. Бихів Любешівського району, звідки таємно викрали 6 гідравлічних шлангів високого тиску з двох зернозбиральних комбайнів марки СК-5, загальною вартістю 180 гривень, чим завдали СВК „Зоря” матеріальні збитки на вказану суму.

Вони ж 01 березня 2011 року біля 22-ї години, за попередньою змовою між собою, шляхом відгинання вхідних дверей проникли в складське приміщення, яке розташоване на охоронюваній сторожовою охороною території СВК „Зоря” в с. Бихів Любешівського району, де, зірвавши навісний замок з дверей, проникли в підсобне приміщення даного складу, звідки повторно таємно викрали 2 електродвигуни потужністю 1,1 КВт, загальною вартістю 600 гривень, чим завдали СВК „Зоря” матеріальні збитки на вказану суму.

Вони ж, 06 березня 2011 року біля 22-ї години, за попередньою змовою між собою, шляхом відгинання вхідних дверей проникли в зазначене складське приміщення, де зірвавши навісний замок з дверей, проникли в підсобне приміщення даного складу, звідки повторно таємно викрали 3 електродвигуни потужністю 2,2 КВт, загальною вартістю 1290 гривень, чим завдали СВК „Зоря” матеріальні збитки на вказану суму.

Допитані у судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винність у вчиненому визнали повністю та дали детальні показання щодо обставин скоєного злочину. Не заперечували, що попередньо домовившись між собою, в кінці лютого 2011 року біля 22-ї години проникли в гаражне приміщення, яке розташоване на території тракторної бригади СВК „Зоря” в с. Бихів Любешівського району, звідки таємно викрали 6 гідравлічних шлангів високого тиску з двох зернозбиральних комбайнів марки СК-5, 01 березня 2011 року біля 22-ї години шляхом відгинання вхідних дверей проникли в складське приміщення, яке розташоване на території даного СВК, де шляхом зірвання навісного замка з дверей проникли в підсобне приміщення даного складу, звідки таємно викрали 2 електродвигуни потужністю 1,1 КВт та 06 березня 2011 року біля 22-ї години шляхом відгинання вхідних дверей проникли в зазначене складське приміщення, де зірвавши навісний замок з дверей проникли в підсобне приміщення даного складу, звідки таємно викрали 3 електродвигуни потужністю 2,2 КВт. В скоєному розкаюються, просять суворо не карати.

У зв”язку з тим, що підсудні визнали свою винуватість повністю, показання підсудних відповідають фактичним обставинам справи і не оспорюються ними та іншими учасниками судового розгляду, суд визнав за можливе розглядати справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України та визначеному статтею 301-1 КПК України і не досліджувати ці фактичні обставини справи. Учасникам судового розгляду роз”яснено положення ч. 3 ст. 299 КПК України, а саме, що в даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 двічі кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 185 КК України. На думку суду така кваліфікація дій підсудних є зайвою, оскільки відповідно до роз”яснень абз. 3 п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06 листопада 2009 року „Про судову практику у справах про злочини проти власності”, у разі вчинення декількох посягань на власність перший злочин за відсутності інших кваліфікуючих ознак належить кваліфікувати за частиною першою відповідної статті, а інші як вчинені повторно за іншими частинами відповідних статтей. В даному випадку підсудні вчинили перший злочин, який кваліфікується за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто наявні інші кваліфікуючі ознаки, а тому кваліфікацію дій підсудних за епізодом вчинення крадіжки в кінці лютого 2011 року біля 22-ї години 6 гідравлічних шлангів високого тиску з двох зернозбиральних комбайнів марки СК-5 з гаражного приміщення, яке розташоване на охоронюваній сторожовою охороною території тракторної бригади СВК „Зоря” в с. Бихів Любешівського району за ч. 3 ст. 185 КК України слід виключити з обвинувачення підсудних.

Оцінивши всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, діючи в межах пред”явленого звинувачення, визнає винним підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме в умисному таємному викраденні чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб з проникненням у приміщення, повторно.

Обставинами, що пом’якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.

Досудовим слідством підсудним вмінено таку обтяжуючу обставину покарання, як вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою. Суд вважає необхідним виключити дану обставину, як обтяжуючу, оскільки вона є кваліфікуючою ознакою.

Інших обтяжуючих обставин досудовим слідством не вмінено і судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд враховує також характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, що відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про осіб підсудних, які раніше несудимі, по місцю проживання характеризуються позитивно та позитивно характеризується по місцю робогти ОСОБА_2, ОСОБА_1 має на утриманні одну неповнолітню дитину, добровільно повністю відшкодували завдані матеріальні збитки, а тому приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства і обирає покарання в межах санкції статті, за якою вони притягується до кримінальної відповідальності, із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням певних обов”язків, передбачених ст. 76 КК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню –підписку про невиїзд.

Судові витрати по справі, пов’язані з проведенням трасологічної експертизи, слід покласти на підсудних.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази по справі, а саме шкіряні черевики, шість гідравлічних шлангів високого тиску та п”ять електродвигунів повернути власникам.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді 3 (трьох) років 6

(шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов”язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню –підписку про невиїзд.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов”язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню –підписку про невиїзд.

Стягнути з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за проведення трасологічної експертизи 562 (п’ятсот шістдесят дві) гривні 56 копійок в дохід держави (НДКЦ при УМВС України у Волинській області 31256272210012 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908, свідоцтво № 100277929, ІПН 255749003179).

Цивільний позов по справі не заявлявся..

Речові докази по справі, а саме шкіряні черевики повернути власнику ОСОБА_1, шість гідравлічних шлангів високого тиску та п”ять електродвигунів повернути власнику СВК „Зоря”.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий: