Рішення № 16624250, 21.06.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

№2025/2-634/11

РІШЕННЯ

іменем України

17 червня 2011 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Юдіної М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», в особі представника начальника управління проблемних активів по бланковим кредитам ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11711,30 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 117,11 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн., посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору №6/2/12/2008/980-К/990 від 15.09.2008 року, позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі у національній валюті України на загальну суму 6000 грн. із розрахунку 3,20% на місяць строком з 15.09.2008 року по 14.09.2011 року, що підтверджується меморіальним ордером від 15.09.2008 року.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 не зявився, але надав до суду заяву про розгляд цивільної справи без його участі, та в якій підтримав позов позивача і просив задовольнити вимоги останнього в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач до судового засідання не зявилася, але надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги позивача визнала в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом зясовано, що 15.09.2008 року, між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №6/2/12/2008/980-К/990, у звязку з чим, відповідач отримала кредит на споживчі цілі у національній валюті України на загальну суму 6000грн. із розрахунку 3,20% на місяць строком з 15.09.2008 року по 14.09.2011 року, що підтверджується меморіальним ордером від 15.09.2008 року.

Згідно до ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Уклавши кредитний договір, сторони взяли на себе певні зобовязання.

Відносно викладеного, необхідно зазначити, що згідно зі ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст.530 ЦК України зазначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до умов даного договору, викладених в п.п.2.3.1. та 2.3.2. відповідач зобовязався повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячно, до 15 числа поточного місяця, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не меншу, ніж зазначена в п.2.3.1. кредитного договору.

Відповідачем станом на 31.12.22010 року порушені п.п. 2.3.1. та 2.3.2. кредитного договору щодо повернення кредиту та сплату відсотків за користування коштами.

Згідно п.3.2.3. кредитного договору, позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, якщо відповідач не вніс черговий платіж у термін, визначений п.2.3.2 кредитного договору.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п.2.3.2. кредитного договору ,а також у випадках прострочення строку виконання зобовязань відповідача щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк визначений у п.3.3.5 кредитного договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

За п.4.2 Договору у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п.2.3.2 кредитного договору більш ніж на два дні, відповідач сплачує позивачу фіксований штраф у розмірі 30 грн.

Згідно до Розрахунку заборгованості за договором (а.с.10), судом зясовано, що відповідачем було порушено взяті на себе зобовязання, у звязку з чим, у останньої на 31.12.2010 року виникла заборгованість по кредитному договорі в сумі в 11711,30 грн., з яких: непогашений кредит 6000 грн., несплачені відсотки 3909,20 грн., несплачена пеня за прострочення строків виконання зобовязань 1442, 10 грн., несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу 360 грн.

Отже, на підставі викладеного, суд знаходить позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь з відповідача витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 120 грн. та судового збору в сумі 117,11 грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд, відносно заявлених позивачем вимог, щодо стягнення на його користь з відповідача судових витрат, знаходить його таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11,38,44,57,60,ч.2 ст.77,79,ч.1 ст.88,ч.4 ст.169,209,212-215,217,218, 223-226 ЦПК України, ст.ст.11,14,526,530,610-612,1054 ЦК України, ч.5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», в особі представника начальника управління проблемних активів по бланковим кредитам ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(розрахунковий рахунок 32002180102, код ЄДРПОУ 20025456, МФО 321024) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 11711 (одинадцять тисяч сімсот одинадцять) грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(розрахунковий рахунок 32002180102, код ЄДРПОУ 20025456, МФО 321024), судовий збір (державне мито) в розмірі 117,11 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.А. Ткаченко