Рішення № 16615938, 17.06.2011, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 2-679/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кадигроб С.М.

при секретарі Рудській В.А.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача, третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до телерадіокомпанії Світловодської міської ради «41-канал», де третьою особою є виконуючий обовязки директора телерадіокомпанії Світловодської міської ради «41-канал»ОСОБА_2 про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду з позовом до ТРК Світловодської міської ради «41-канал», де третьою особою є виконуючий обовязки директора ТРК Світловодської міської ради «41-канал»ОСОБА_2 про поновлення на роботі.

Просить наказ відповідача № 4 від 11 березня 2011 року про звільнення її з посади кореспондента визнати незаконним та скасувати, поновити її на посаді з 16 березня 2011 року, стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 941 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн. та зобовязати третю особу, згідно ст.237 КЗпП України покрити шкоду, заподіяну підприємству у звязку з оплатою працівникові вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач збільшила позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме в сумі 3062 грн. 74 коп.

В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що про скорочення її з посади кореспондента вона дізналася за 5 днів, а не за 2 місяці. При виборі працівника, як претендента на скорочення, керівництво не врахувало, що вона одинока мати, має на утриманні неповнолітню дитину, користується переважним правом залишення на роботі. Крім того, після її звільнення ніяких змін в організації виробництва і праці відповідача не відбулося, а сам виконуючий обовязки директора ТРК «41-1 канал»не мав повноважень на її скорочення. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що вона отримала тяжкі моральні та фізичні страждання, приниження честі та гідності, внаслідок чого погіршилося її здоровя та нормальні людські відносини.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю та доповнила, що незважаючи на існуючий наказ про скорочення робочого часу, вона працювала повний робочий тиждень. Крім того, за якісною характеристикою вона була найкращим працівником, відносно всіх інших.

Представник відповідача та третя особа, без самостійних вимог в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 з наказом про скорочення ознайомилася 14 січня 2011 року, проте відмовилася від його підпису, в присутності свідків. Підставою для скорочення чисельності працівників було те, що на ТРК працював 1 відеооператор на 3 кореспондентів, який не взмозі обробляти зібраний ними матеріал та нестача коштів для виплати заробітної плати. Так як профспілка відсутня, то ним було проведено загальні збори з вирішення питання доцільності скорочення чисельності працівників та вибору конкретної особи. Вибір полягав між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 На відміну від позивача остання більше часу пропрацювала на посаді кореспондента, поєднує навчання з роботою, сама виховує неповнолітню дитину, немає дисциплінарних стягнень.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснили, що 14 січня 2011 року проводились загальні збори працівників ТРК, з участю ОСОБА_1, на яких вирішувалось питання про скорочення чисельності працівників. З протоколом всіх було ознайомлено в той же день, проте позивач відмовилась про ознайомлення з ним під підпис. Відмовилася ОСОБА_1 в їх присутності і від ознайомлення з наказами про скорочення чисельності працівників на одну особу та про її звільнення. Крім того, після скорочення робочого часу ОСОБА_1 працювала на ТРК один раз на тиждень, в пятницю.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно Статуту телерадіокомпанії Світловодської міської ради «41-й канал»засновником та власником ТРК є Світловодська міська рада. Директор ТРК, як уповноважена особа власника, має право приймати на роботу і звільняти з роботи працівників, укладати з ними трудові угоди, керуючись трудовим законодавством, галузевими особливостями, Статутом, колективним договором і фінансовими можливостями ТРК. (а.с.35-38)

ОСОБА_2 виконує обовязки директора ТРК «41-1 канал». (а.с.10, 54-55)

П.1 ч.1 ст.40 КЗпП України передбачене розірвання трудового договору власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, втому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Тобто, ОСОБА_2 як директор ТРК, уповноважена особа власника - міської ради, має право на вирішення питання про скорочення чисельності працівників телерадіокомпанії та винесення відповідного наказу про звільнення.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 15 травня 2008 року по 16 березня 2011 року працювала на посаді кореспондента ТРК «41-й канал», з середньою заробітною платою в сумі 178 грн. 23 коп. (а.с.5, 6, 22, 23, 56-57, 70)

За весь час роботи неодноразово притягувалась до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни. (а.с.30-33)

У звязку із змінами організації виробництва і праці, повязаними із відсутністю телемовлення, що унеможливлювало нормального функціонування ТРК, недостатністю бюджетних коштів на існуючі потреби відповідача, директором було винесено накази про зміну організації виробництва і праці, скорочений графік роботи та винесено на обговорення питання про скорочення чисельності працівників, а саме одного кореспондента. (а.с.25, 26, 66, 67, 71-75, 77)

11 січня 2011 року в.о. директора ТРК ОСОБА_2 виніс наказ № 1 «Про скорочення чисельності працівників на одну особу», з яким 14 січня 2011 року було ознайомлено всіх працівників. (а.с.27)

14 січня 2011 року було проведено загальні збори колективу працівників ТРК з питання обговорення вищевказаного наказу. На яких колектив одноголосно вирішив скоротити чисельність кореспондентів на одну особу, та 4 проти 1 проголосувати, саме за ОСОБА_1 (а.с.28, 29)

14 січня 2011 року видано наказ № 2 «Про вивільнення працівника у звязку із скороченням чисельності працівників ТРК «41-й канал», а саме ОСОБА_1 з 16 березня 2011 року, у звязку із скороченням чисельності. Підставою винесення наказу вказано наказ № 1 від 11 січня 2001 та протокол загальних зборів трудового колективу № 1 від 14 січня 2011 року. (а.с.23)

З копії наданого наказу відповідачем вбачається, що ОСОБА_1 від підпису про його ознайомлення відмовилися, в присутності свідків.

Таким чином, була повідомлена, але скористалась правом відмови від підпису.

Тому суд критично відноситься до позиції ОСОБА_1, проте, що з наказом її ознайомлено лише 11 березня 2011 року. Крім того, факт володіння інформацією про існування даного наказу підтверджується наданими суду копією заяви ОСОБА_1 про видачу його копії від 11 лютого 2011 року та копією клопотання міському голові від 21 січня 2011 року, поясненнями свідків. (а.с.3, 24, 76)

Таким чином, суд не вбачає порушень ст.492 КЗпП України, щодо попередження ОСОБА_1 про звільнення.

11 березня 2011 року за № 4 винесено наказ «Про звільнення кореспондента ОСОБА_1 з роботи, у звязку із скороченням чисельності працівників ТРК «41-й канал», з 16 березня 2011 року, згідно п.1 ст.40 КЗпП України. (а.с.34)

Даний наказ винесено відповідно до вимог законодавства, з посиланням на норму закону.

В судовому засіданні встановлено, що розрахунок з ОСОБА_1 проведено у день її звільнення, згідно вимог ст.116 КЗпП України.

Відповідно до п.19 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, повязані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди обовязані зясувати, чи додержана власником або уповноваженим органом норма законодавства, що регулює вивільнення працівника, які є докази щодо змін організації виробництва і праці, і про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не має можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишенні на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно на ТРК мали місце зміни організації виробництва і праці, можливості перевести позивача на іншу роботу немає, переважне право на залишення на посаді кореспондента мала ОСОБА_4, і ОСОБА_1 згідно всіх вимог законодавства була належним чином попереджена про вивільнення з роботи.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання наказу про її звільнення незаконним та поновленні на роботі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 3062 грн. 74 коп., то згідно ст.117 КЗпП України він стягується в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.

Проте в судовому засіданні, сторони не заперечували той факт, що повний розрахунок з ОСОБА_1 проведено ТРК в день її звільнення, а тому дана вимогу є безпідставною, такою, що не підлягає задоволенню.

Оскільки, вини ОСОБА_2, як в.о. директора ТРК в незаконному звільненні ОСОБА_1 немає, то вимога про покладення на нього обовязку, згідно ст.237 КЗпП України також не підлягає задоволенню.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Судом встановлено, що права ОСОБА_1, при звільненні не порушені, а тому позовна вимога щодо відшкодування моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито»від 21.01.1993 року позивача звільнено від сплати судового збору та згідно п.2 ч.3 ст.81 ЦПК України від сплати судових витрат з ІТЗ при зверненні до суду.

Оскільки, в задоволенні позову відмовлено повністю, то згідно ст.88 ЦПК України, з позивача необхідно стягнути судові витрати з ІТЗ в сумі 120 грн.

Керуючись Пленумом Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», ст.23 ЦК України, ст.ст.40, 492, 116, 117, 237 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 57-64, 88, 208-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Відмовити в задоволенні позову за безпідставністю вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Світловодського управління державного казначейства ГУ ДКУ в Кіровоградській області (р/р 31219259700012, код ЄДРПОУ 23231432, МФО 823016, банк отримувача ГУ ДКУ в Кіровоградській області) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області С.М. Кадигроб