ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а-234/08(22а-1717/07) Головуючий суддя у 1-ій Категорія статобліку 35 інстанції Колодій С.Б.
(14/139)
У Х В А Л А
05.02.2008 м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: Туркіної Л.П. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Проценко О.А.,
при секретарі: Піцик Р.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Маменко С.Г. (довіреність № 70 від 18.01.2008);
від відповідача: Комарінська О.В. (довіреність № 31 від 03.08.2007);
від відповідача: Татаренко М.В. (довіреність № 10 від 26.03.2007);
від відповідача: Король Н.М. (довіреність № 38 від 04.02.2008),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргуСвітловодської обєднаної державної податкової інспекції, м. Світловодськ, Кіровоградська область на постанову господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2007 по справі № 14/139
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікон», м. Світловодськ, Кіровоградська область
доСвітловодської обєднаної державної податкової інспекції, м. Світловодськ, Кіровоградська область
провизнання недійсним акта
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сілікон», м. Світловодськ, Кіровоградська область (далі - ТОВ «Сілікон») звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача - Світловодської обєднаної державної податкової інспекції, м. Світловодськ, Кіровоградська область (далі - ДПІ) від 24.04.2007 № 0000842300/0, прийняте на підставі акту № 47/2310-31377828 від 16.04.2007 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 780334 грн. 00 коп.
Керуючись приписами п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.12.2 «Прядку заповнення та надання податкової декларації по податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 № 166, позивач, зазначав, що законодавець не ставить визначення суми бюджетного відшкодування в залежність від того, в якому попередньому періоді у отримувача товарів (послуг) виникло зобовязання перед постачальниками, які включено до податкового кредиту, а наполягає на визначенні суми бюджетного відшкодування, виходячи з суми фактичної сплати постачальникам сум податку на додану вартість в попередньому періоді.
Не погоджуючись з думкою позивача, ДПІ подано відзив на позовну заяву, де податкова зазначила, що відповідно до положень п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та додатку № 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 сума бюджетного відшкодування звітного періоду визначається виключно в межах суми податку на додану вартість, фактично сплаченої отримувачем товарів, у попередньому звітному податковому періодіпостачальникам таких товарів (послуг), та включеної до податкового кредиту саме цього попереднього періоду.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2007 по справі № 14/139 позовні вимоги задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000842300/0 від 24.04.2007, з огляду на наступне.
Спір між позивачем і відповідачем виник внаслідок різного тлумачення п/п 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Під час судового розгляду справи в суді першої інстанції представником позивача доведено, що суми податку на додану вартість, включені до бюджетного відшкодування, повністю сплачені постачальнику.
Податковий кредит звітного періоду, у сумі, що не перевищує суму податку на додану вартість, сплачену постачальником у попередньому періоді і є, відповідно,сумою бюджетного відшкодування.
Керуючись викладеним, судом першої інстанції зроблено висновок щодо неправомірності дій податкової служби по зменшенню суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 780334 грн. 00 коп.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідачем - Світловодською обєднаною державною податковою інспекцією в м. Світловодськ, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2007 по справі № 14/139 повністю.
Вимоги відповідача по справі, викладені в апеляційній скарзі, у судовому засіданні доповнені розясненням, в якому, ДПІ просить винести нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог, відповідачем зазначено, що судом першої інстанції при винесенні постанови невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166, яким затверджено форму податкової декларації з ПДВ та додатків до неї.
ДПІ зазначено, що до складу бюджетного відшкодування звітного податкового періоду, можуть бути включені, суми податку на додану вартість, фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у попередньому звітному податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), що включені до податкового кредиту саме цього попереднього періоду.
У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «Сілікон» зазначено, що із аналізу п/п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не вбачається поставлення законодавцем настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товарів виникло зобовязання перед постачальниками, а визначається, що суми податку на додану вартість, повинні бути фактично сплачені в попередньому податковому періоді постачальникам.
Вивчивши матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача по справі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову від задоволення вимог апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено поясненнями сторін,16.04.2007 співробітниками ДПІ здійснено виїзну позапланову документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок ТОВ «Сілікон», відповідно уточнених розрахунків за серпень-грудень 2005 року та лютий-липень 2006 pоку.
За результатами перевірки складено акт № 467/2310-31377828 та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000842300/0 від 24.04.2007.
Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, яке полягає в тому, що платник податку при заповненні податкової декларації може враховувати тільки суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) в тому ж податковому періоді постачальникам товарів (послуг).
Оскільки позивачем товари (послуги) отримані в одному місяці (податковому періоді), а сплату за них проводить в наступному податковому періоді, то відповідач вважає безпідставним заявлення до відшкодування на розрахунковий рахунок:
· за серпень 2005 р. - 60429 грн. 00 коп., які були сплачені постачальнику ВАТ «Кіровоградобленерго» за товари (послуги), отримані в червні 2005 р.;
· за вересень 2005 р. - 64116 грн. 00 коп., які були сплачені постачальнику ВАТ «Кіровоградобленерго» за товари(послуги) отримані в липні 2005 р.;
· за жовтень 2005 р. - 70687 грн. 00 коп., які були сплачені постачальнику ВАТ «Кіровоградобленерго» за товари (послуги) отримані в вересні 2005 р.;
· за листопад 2005 р. - 70687 грн. 00 коп., які були сплачені постачальнику ВАТ «Кіровоградобленерго» за товари (послуги) отримані в жовтні 2005 р.;
· за грудень 2005 р. - 71003 грн. 00 коп., які були сплачені постачальнику ВАТ «Кіровоградобленерго» за товари (послуги) отримані в січні 2006 р.;
· за березень 2006 р. - 78334 грн. 00 коп., які були сплачені постачальнику ВАТ «Кіровоградобленерго» за товари (послуги) отримані в лютому 2006р.;
· за квітень 2006 р. - 78334 грн. 00 коп., які були сплачені постачальнику ВАТ «Кіровоградобленерго» за товари (послуги) отримані в березні 2006 р.;
· за травень 2006 р. - 74881 грн. 00 коп., які були сплачені постачальнику ВАТ «Кіровоградобленерго» за товари (послуги) отримані в квітні 2006 р.;
· за червень 2006 р. - 70080 грн. 00 коп., які були сплачені постачальнику ВАТ «Кіровоградобленерго» за товари (послуги) отримані в травні 2006 р.;
· за липень 2006 p. - 70080 грн. 00 коп., які були сплачені постачальнику ВАТ «Кіровоградобленерго» за товари (послуги) отримані в червні 2006 р.
Колегія суддів вважає висновки податкової інспекції, щодо неправомірності включення підприємством до складу податкового кредиту зазначених сум такими, що не відповідають чинному законодавству України, виходячи з наступного.
Відповідно з п/п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 зазначеного нормативного акту, визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Колегією суддів встановлено, що ДПІ не було враховано, норми абзацу «б» п/п 7.7.2 зазначеного Закону України, відповідно до яких, платник правомірно міг включати до складу податкового кредиту звітного періоду суми залишку відємного значення попереднього періоду та розрахувати суми бюджетного відшкодування наступного податкового періоду, виходячи із суми зазначеного податкового кредиту (з врахуванням включеного залишку) та суми, фактично сплаченій постачальником товарів (послуг).
З огляду на доведеність позивачем факту сплати ТОВ «Сілікон» постачальникам сум податку на додану вартість, а також відсутності будь-яких доказів нездійснення перерахування зазначеного податку до Державного бюджету України, з боку перевіряючих, колегія суддів доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Посилання податковоїна додаток № 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією і Законами України.
Виходячи з наведеного та керуючись приписами ст. 200КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2007 по справі № 14/139 є обґрунтованою та правомірною.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів Дніпропетровський апеляційний адміністративний суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обєднаної державної податкової інспекції, м. Світловодськ, Кіровоградська область залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 05.06.2007 по справі № 14/139 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвалу складено у повному обсязі 18.03.2008.
Головуючий суддя: Л.П. Туркіна
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.А Проценко
Судове рішення № 1661438, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.02.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22а-234/2008. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: