28 вересня 2006 р.
Справа № 10/137
За позовом: Підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
до
відповідача: Дочірнього підприємства
“Серін”
Товариства з
обмеженою відповідальністю “Серін ЮКей Лімітед”
смт. Делятин,
вул. 16 Липня, 11
Суддя
Шелест С.Б.
При
секретарі: Кузишин У.Б.
Представники:
Від
позивача: ОСОБА_2. -
представник (дов. НОМЕР_1 від
24.07.06р.)
Від
відповідача: Луковкіна У.Ю. -
представник (дов. № 15 від 01.08.06р.)
Суть
справи: заявлений позов про
стягнення 549 711 грн. 88 коп., в тому
числі: 541 074 грн. 83 коп.
штрафу та 8 637 грн. 05 коп. пені.
Позивач в судовому засіданні
18.09.06р. подав заяву від 15.09.06р., згідно з якою в порядку ст.22 ГПК
України зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 521 279 грн. 36 коп. з яких: 516
102 грн. 14 коп. штрафу та 5 177 грн. 22
коп. пені.
Копію зазначеної заяви позивач надіслав
відповідачеві, про що свідчить долучений
до заяви опис поштового відправлення від 15.09.06 р.
Представник позивача підтримує
зменшені та зазначені вище вимоги, мотивуючи їх порушенням відповідачем
зобов”язань за договором транспортного експедирування від 01.03.05р., а саме:
щодо оплати транспортно-експедиційних послуг у передбачені договором строки та
невиконанням відповідачем зобов”язання щодо замовлень транспортно-експедиційних
послуг у кількості, обумовленій у договорі.
Відповідач у відзиві на позов
та в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на недотримання позивачем претензійного порядку врегулювання спору, обов”язковість якого визначена ст.315 ГК
України та ст.165 Статуту автомобільного транспорту, а також на сплив
передбаченого ст.315 ГК України шестимісячного строку для пред”явлення позовів
перевізником до вантажовідправників.
В доповненні до відзиву на позов
від 27.09.06р. Відповідач просить зменшити суму штрафних санкцій, яка підлягає до стягнення в межах строку
позовної давності, мотивуючи тим, що штрафні санкції є надмірно великими, тоді
як збитки у позивача, на думку відповідача, відсутні, а також іншими обставинами, які мають істотне
значення і за наявності яких відповідач не міг належно виконати зобов”язання за
укладеним з позивачем договором. Як зазначає відповідач, такими обставинами є
збитковість підприємства, викликана тим, що протягом своєї нетривалої
діяльності підприємство виконує
відновлювальну роботу двох лісопереробних заводів, забезпечення їх
лісопереробним обладнанням шляхом здійснення іноземних інвестиції , а також
тим, що в результаті проведення розрахунків з постачальниками обладнання,
протягом грудня 2005р. - лютого 2006р. у
підприємства були відсутні на рахунках грошові кошти для оплати перевезень
вантажів та інших, пов”язаних з цим витрат. В обґрунтування заявленого
клопотання відповідач просить долучити до матеріалів справи контракти та декларації з податку на прибуток
підприємства.
Розглянувши матеріали справи,
заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
01.03.05р. між Дочірнім підприємством “Серін” Товариства
з обмеженою відповідальністю “Серін ЮКей Лімітед” (Клієнтом) та суб”єктом
підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (Експедитором) було
укладено договір транспортного
експедирування /далі -Договір/.
Згідно з п.1.1. Договору Експедитор
/позивач/ зобов”язувався надавати Клієнту /відповідачу/
транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів до
Північної Італії, а Клієнт зобов”язувався приймати послуги та здійснювати
оплату на умовах Договору.
Згідно з п.2.1. Договору сторони
домовились, що Клієнт щомісячно замовляє
транспортно-експедиційні послуги, а саме: не менше 10 перевезень (10 одиниць
автотранспортних засобів і відповідно - 10 рейсів).
Виконання даного зобов”язання сторони забезпечили штрафом,
зокрема, відповідно до п.6.3.3
Договору, у випадку замовлення клієнтом
протягом місяця кількості перевезень, меншої від обумовленої, Клієнт сплачує на користь Експедитора штраф у розмірі вартості недозамовлених
послуг.
Відповідно до п.5.1. Договору
“вартість транспортно-експедиційних послуг (один рейс -один транспортний засіб) становить суму у гривнях, що
еквівалентна 1290 Євро по курсу НБУ на дату митного оформлення.
Крім того, за умовами п.5.4.
Договору відповідач зобов”язався здійснити оплату транспортно-експедиційних
послуг протягом 45 календарних днів від дати митного оформлення, а згідно
п.6.3.1. Договору “у випадку порушення строків оплати послуг Клієнт сплачує на
користь Експедитора пеню в розмірі 0,03% від несплаченої суми за кожен день
прострочення платежу”.
Як вбачається з матеріалів справи,
протягом строку дії договору за період з квітня 2005р. по лютий 2006р.
Відповідач недозамовив у позивача транспортно-експедиційні послуги у кількості
62 рейсів, внаслідок чого позивачем нарахований відповідачу та заявлений до стягнення штраф в сумі 79980 Євро, що на
момент подання позову за офіційним курсом НБУ еквівалентно 516102,14 грн., а
також пеню в сумі 5 177,22 грн. за прострочення платежу з оплати транспортно-експедиційних послуг за
період з 17.05.05р. по 28.04.06р.
Суд вважає вимоги позивача частково
обґрунтованими, виходячи з наступного.
Статтею 526 Цивільного кодексу
України передбачені загальні умови виконання зобов”язань, згідно з якими
зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та
вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності
таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться. Аналогічні
положення містить ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно ст.546 ЦК України виконання
зобов”язання може забезпечуватися неустойкою, а відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають
правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Факт порушення зобов”язання
відповідач не спростував, представник відповідача в судовому засіданні -не
заперечив.
Разом з тим, враховуючи положення ч.3 ст.267 ЦК України,
відповідно до якої позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони
у спорі, зробленою до винесення ним рішення, приймаючи до уваги подану позивачем
заяву № НОМЕР_2 про застосування
скороченої позовної давності, а також положення ст. 258 ЦК України, згідно з
якими до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені) застосовується позовна
давність в один рік, штраф за порушення зобов”язання щодо замовлення
транспортно-експедиційних послуг у кількості, обумовленій договором, підлягає стягненню за період з
19.07.05. по 19.07.06р. /дату звернення
до суду з позовом/.
В стягненні штрафу за період з квітня по червень 2005р. включно
слід відмовити на підставі ч.4 ст.267 ЦК України у зв”язку із спливом позовної
давності.
Приймаючи до уваги те, що за
умовами Договору розмір штрафу за порушення даного зобов”язання визначається
від вартості недозамовлених послуг у гривнях, у еквіваленті 1290 Євро, за
офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення, суд вважає неправильним застосування позивачем
при здійсненні розрахунку курсу НБУ на дату подання позову.
За наведених обставин, норм
закону, сума штрафу становить 375639,11
грн. /за період з 19.07.05. по
19.07.06р., виходячи з розрахунку офіційного курсу НБУ за кожний період, в якому мало місце
порушення зобов”язання/.
Суд не погоджується з доводами
відповідача про те, що до спірних
правовідносин підлягає застосовуванню передбачений ст.315 ГК України
шестимісячний строк позовної давності, оскільки зазначена норма регулює порядок вирішення спорів, що випливають
з договору перевезення вантажу. В даному випадку, позивач не є перевізником
вантажу в розумінні ст. ст.306,307 ГК України, оскільки не здійснював
доставку вантажу до пункту призначення.
Як свідчать обставини справи, перевезення вантажу здійснювались іншими
суб”єктами господарювання, що підтверджується міжнародними
товарно-транспортними накладними , а також долученими до матеріалів справи
договорами, укладеними позивачем /як експедитором/ з перевізниками.
Правовідносини сторін базуються
на договорі транспортного експедирування
та регулюються ст.316 ГК України та ст.929 ЦК України.
В силу зазначених норм, за
договором транспортного експедирування
одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони
(клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг,
пов'язаних з перевезенням вантажу.
Такими послугами, згідно укладеного
між сторонами Договору, є: організація
та забезпечення відповідної кількості автотранспортних засобів (п.2.2.,
п.3.1.1.,3.1.2. Договору), здійснення контролю за правильністю завантаження,
розміщення та закріплення вантажу, з метою належного збереження вантажу
(п.3.1.4. Договору), перевірка правильності заповнення товарно-транспортних
накладних (CMR) (п.3.1.5.Договору), забезпечення збереження вантажу під час
перевезення, здійснення своєчасної доставки та видачі вантажоодержавачу
вантажів, товарно-, вантажосупровідних документів тощо. Відповідно до п.3.2.1
Договору Експедитор вправі залучати до
виконання обов»язків за даним договором інших осіб.
Частина 2 ст.929 ЦК України, ст. 316
ГК України передбачає, що договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора
організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого
імені або від імені клієнта договір
перевезення вантажу, забезпечити
відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з
перевезенням.
В силу ч.3 ст.929 ЦК України
договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і
витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів,
виконання митних формальностей тощо).
За наведених обставин та норм закону,
у суду відсутні правові підстави для застосування шестимісячного строку до вимоги про стягнення
штрафу за порушення зобов”язань, що випливають з договору транспортного екпедирування. Для
даного виду Договору такий строк законом не передбачений.
Вимоги про стягнення пені підлягають
частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.6 ст.232
Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Дана норма ГК України
підлягає застосуванню до заявленої вимоги як спеціальна, оскільки відповідно до
його ст.1 цей Кодекс регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та
здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання.
З урахуванням умов наведеного вище п.5.4. Договору, відповідач мав
виконати грошове зобов”язання протягом 45 календарних днів від дати митного
оформлення .
Таким чином та приймаючи до уваги те,
що факт прострочення оплати відповідач не спростував, суд вважає обгрунтованими
вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 26.01.06р. по 03.03.06р. в сумі 284,56 грн., у зв”язку з
простроченням оплати згідно CMR з датою митного оформлення 12.12.05.,
17.01.06р.
Зазначена норма ГК України
встановлює шестимісячний строк виключно
за прострочення виконання зобов'язання, отже не підлягає
застосуванню до вимоги про стягнення штрафу за невиконання чи то неналежне
виконання зобов”язання здійснити замовлення транспортно-експедиційних послуг у кількості, обумовленій у
Договорі. Отже, заперечення відповідача з цього приводу є безпідставними.
З огляду на викладене, суд дійшов
висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 375639,11 грн. штрафу та 284,56 грн. пені, а всього 375923,67 грн.
Разом з тим, приймаючи до уваги доводи
відповідача, наведені в клопотанні щодо обставин, за наявності яких
відповідачем неналежно були виконані зобов”язання за Договором, суд вважає за
доцільне, як виняток, на підставі п.3 ст.83 ГПК України та ч.3 ст.551 ЦК
України зменшити розмір неустойки на 10%, стягнувши 338331,30 грн.
В задоволенні решти вимог -відмовити.
Судові витрати покласти на
відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Вжиті судом (ухвала від 28.07.06р.,
постанова Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.06р.) заходи
забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно відповідача залишити до
виконання даного рішення в сумі задоволених позовних вимог. На решту суми
- 211380,58 грн. забезпечення позову
слід скасувати.
З огляду на викладене та керуючись
ст. 124 Конституції України, ст. ст. 258,267,525,526,546,551,929 Цивільного кодексу України, ст. 316,
ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст. 49, ст.67, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу
України, суд
в и р і ш и в :
позов задоволити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства
“Серін” Товариства з обмеженою відповідальністю “Серін ЮКей Лімітед” смт. Делятин, вул. 16 Липня, 11
Надвірнянського району (код ЄДРПОУ
32472639) на користь Підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1 (інд. под. НОМЕР_2) - 338331 грн. 30 коп. неустойки, 3383,31 грн. судових витрат по сплаті
державного мита та 118 грн. судових витрат з інформаційно-технічного
забезпечення.
Наказ видати позивачу після
набрання рішенням законної сили.
В решті позову -відмовити.
Скасувати заходи забезпечення
позову -арешт на майно Дочірнього підприємства “Серін” Товариства з обмеженою
відповідальністю “Серін ЮКей Лімітед” - на суму 211380,58 грн., вжитий судом
(ухвала від 28.07.06р., постанова Львівського апеляційного господарського суду
від 17.08.06р.)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Шелест С.Б.
Рішення
оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 02.10.2006р.
Часті запитання
Який тип судового документу № 166142 ?
Документ № 166142 це Рішення
Яка дата ухвалення судового документу № 166142 ?
Дата ухвалення - 28.09.2006
Яка форма судочинства по судовому документу № 166142 ?
Форма судочинства - Господарське
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 166142 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 166142, Господарський суд Івано-Франківської області
Судове рішення № 166142, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 28.09.2006.
Форма судочинства - Господарське,
форма рішення - Рішення.
На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Судове рішення № 166142 відноситься до справи № 10/137
Це рішення відноситься до справи № 10/137. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
