Рішення № 16605436, 02.06.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2 -1092/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2011 року Слов”янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді- Профатило П.І.

при секретарі- Савчук Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Український науково дослідний інститут металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш»про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

25.03.2011 року до Слов'янського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до ДП УНДІММ «УкрНДІметалургмаш», про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він 30.06.2004 року, відповідно до наказу №26, був прийнятий на роботу до відповідача на посаду заступника начальника заготівельно зварювального цеху. 30.08.2010 року, відповідно до наказу №75, його було звільнено з роботи за власним бажанням. З січня 2010 року по серпень 2010 року у відповідача перед ним виникла заборгованість по заробітній платі у сумі 15336,47 грн.. Добровільним шляхом відповідач відмовляється сплатити заборгованість, тому він просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 15336,47 грн., середньоденний заробіток за період затримки розрахунку з 31.08.2010 року по 17.03.2011 року, витрати на правову допомогу у сумі 500 грн., а також моральну шкоду у сумі 500 грн., оскільки він поніс душевні страждання, погіршився стан його здоровя.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, однак до суду надав заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, справу розглянути у його відсутності за участю його представника ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 обставини, викладені в позовній заяві підтримав, позовні вимоги уточнив та просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 13736,47 грн.,оскільки 1600 грн. відповідач добровільно сплатив позивачу, середньоденний заробіток за період затримки розрахунку з 31.08.2010 року по 13.05.2011 року у сумі 20938,38 грн., витрати на правову допомогу у сумі 500 грн., а також моральну шкоду у сумі 500 грн .

Представник відповідача Омельченко А.С. в судовому засіданні вимоги позивача визнав частково та пояснив, що у підприємства перед ОСОБА_1, на даний час, дійсно існує заборгованість по заробітній платі у сумі 13736,46 грн., оскільки з ним не був проведений розрахунок при звільненні з-за відсутності коштів, на той момент та на теперішній час, на рахунках підприємства. Також пояснив суду, що не визнає вимоги позивача щодо стягнення середньоденного заробітку за період затримки розрахунку з 31.08.2010 року по 13.05.2011 року у сумі 20938,38 грн. з тих підстав, що відповідно до ст. 233 КЗпП України,сплив тримісячний строк, у який позивач повинен був звернутися до суду за захистом порушеного права. Також представник відповідача не визнав вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди у сумі 500 грн..

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до наказу №26 «Про прийом на роботу»від 30.06.2004 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ДП УНДІММ «УкрНДІметалургмаш»на посаду заступника начальника заготівельно зварювального цеху (а.с.7).

Відповідно до копії трудової книги позивача (а.с. 26) та наказу №75 від 30.08.2010 року «Про припинення трудового договору», ОСОБА_1 звільнився з підприємства за власним бажанням.

Відповідно до ч.1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість перед ОСОБА_1 з виплати йому заборгованості по заробітній платі в розмірі 15336,47 грн., що підтверджується відповідною довідкою підприємства (а.с. 5) та поясненнями представника позивача, що відповідачем було сплачено заборгованість у сумі 1600 грн., а тому заборгованість по заробітній платі складає 13736,47 грн..

Таким чином судом встановлено та документально підтверджено, що з позивачем не було проведено належних розрахунків по заробітній платі, тому вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у сумі 13736,47 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організації повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд не приймає посилання представника відповідача на ті обставини, що позивач пропустив тримісячний строк для звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки відповідно до ст. 233 КЗпЗ України, у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У відповідності до вимог п. 20 ПВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»№ 13 від 24 грудня 1999 р. установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до довідки від 17.02.2011 року, виданої ДП УНДІММ «УкрНДІметалургмаш», середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 116,94 грн., а тому до стягнення також належить і середній заробіток за час затримки розрахунку з 31.08.2010 року по 13.05.2011 року у розмірі 20698,38 грн., із розрахунку 116,94 грн. ( середньоденна заробітна плата позивача) х 177 днів затримки розрахунку при звільненні з 31.08 2010 року по 13.05.2011 року = 20698,38 грн..

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вимога ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди у сумі 500 грн., яку він зазнав з-за протиправних дій відповідача, а саме: позивач зазнав моральні страждання, не мав можливості вести нормальний спосіб життя, позичав гроші, мав заборгованість за оплату комунальних послуг, що потягло за собою щоденні переживання, в наслідок чого погіршився стан його здоровя не підлягає задоволенню, оскільки у порушення зазначених вище норм матеріального і процесуального права позивач не надав суду доказів на які він посилався в обґрунтування своїх вимог.

Згідно ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Крім того з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у сумі 500 грн., оскільки данні витрати позивач поніс з вини відповідча.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст.115,117,233 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .

Стягнути з Державного підприємства Український науково дослідний інститут металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш», розташованого за адресою: Донецька область, м. Словянськ, вул. Карпинського, б. 2а, на користь ОСОБА_1 заборгованість заборгованості по заробітній платі за період з січня 2010 року по серпень 2010 року у сумі 13736 (тринадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 47 коп., середній заробіток за затримку розрахунку з 31.08.2010 року по 13.05.2011 року у сумі 20698 (двадцять тисяч шістсот девяносто вісім) гривень 38 копійок та витрати на правову допомогу у сумі 500 (пятсот) гривень.

Стягнути з Державного підприємства Український науково дослідний інститут металургійного машинобудування «УкрНДІметалургмаш»витрати по інформаційно-технічному забезпеченню в сумі 120 грн. на рахунок 31212259700075, отримувач: ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ м. СЛОВЯНСЬК, ЄДРПОУ: 34686605, МФО: 834016, банк: ГУ ДКУ у Донецькій області, Призначення платежу: “Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Словянського міськрайонного суду Донецької області”, а також на рахунок Місцевого бюджету м. Словянськ, рахунок:31417537700075, банк:ГУДКУ в Донецкой области, МФО:834016, ОКПО:34686605, Код платежу: 22090100 державне мито у розмірі 344 (триста сорок чотири) грн. 35 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов»янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Словянського

міськрайонного суду Профатило П.І.

02.06.2011