Вирок № 16601808, 08.06.2011, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 1-43/11

Категорія 86

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 червня 2011 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:головуючого-суддіПокидюка М. В.

при секретаріКаращук В.С.

з участю прокурораЗик М.С.

потерпілоїОСОБА_2

представника неповнолітньої потерпілоїОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, має на утриманні дві неповнолітні дитини, не працюючого, раніше згідно ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 12 січня 2011 року, приблизно о 17-й годині 30 хвилин, в приміщенні власного будинку в АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних стосунків умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження своїй неповнолітній дочці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Злочин було вчинено при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_3, перебуваючи на кухні власного будинку, в АДРЕСА_1 почув із сусідньої кімнати плач меншої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Коли зайшов в кімнату, то зрозумів що ОСОБА_4 плаче тому, що старша дочка ОСОБА_2 відібрала в неї учнівський зошит та письмову ручку. Така поведінка дочки його розізлила і після того, як на його вимогу вона зошит і ручку не повернула ОСОБА_4, він потерпілій, яка в той час сиділа на ліжку, з метою виховання, шляхом застосування фізичної сили, на ґрунті особистої неприязні, яка виникла внаслідок цього, умисно наніс один удар долонею правої руки в область спини від чого вона, втративши рівновагу, впала з ліжка на підлогу, вдарившись ліктем правої руки та підборіддям і лобом. Після цього неповнолітня потерпіла з метою уникнення конфлікту, піднялася на ноги і намагалася вибігти на кухню, а потім на вулицю. Підсудний, продовжуючи свої дії направлені на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, умисно наніс їй ще один удар долонею руки в область спини і в потиличну ділянку голови. Коли потерпіла намагалася відкрити вхідні двері щоб вибігти на вулицю ОСОБА_3, продовжуючи свої насильницькі дії, схватив руками потерпілу за одяг спереді, умисно кинув її на підлогу, від чого вона вдарилася лівою частиною голови та ліктями обох рук. Підсудний не реагував на прохання дочки припинити її бити, а наоборот, схватив руками її за запястя обох рук, умисно стиснув їх і поштовхом ударив лобною ділянкою голови у виступаючі частини деревяних дверей, а потім в тумбочку для посуду лівою лобно-тімяною ділянкою голови.

Внаслідок чого заподіяв потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми: струс головного мозку; підшкірних гематом лоба, лівих скроневої і параорбітальної ділянок обох ліктьових суглобів, саден тімяної ділянки голови і правого ліктя, синця ділянки спини.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 92 від 15 квітня 2011 року дані тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_3 винуватість свою в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показав, що вони з дружиною ОСОБА_1 від шлюбу мають дві неповнолітні дочки: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Вони декілька разів розривали шлюб, а потім знову спільно проживали, а тому діти жили то з мамою, то з ним.

12 січня 2011 року діти перебували з ним в АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_1 поїхала в смт.Колки. Після 17 години ОСОБА_2 пішла в кімнату до сестри ОСОБА_4, а він залишився на кухні. Через декілька хвилин він почув різкий плач ОСОБА_4 і зрозумів що її образила ОСОБА_2, що його зразу ж розсердило. Коли зайшов в кімнату, то зрозумів, що конфлікт між дочками виник через зошит і ручку, які ОСОБА_2 відібрала в ОСОБА_4. ОСОБА_2 не зреагувала на його вимогу повернути ці речі ОСОБА_4, а тому від розсердився ще сильніше і наніс ОСОБА_2, яка сиділа на ліжку, один удар долонею правої руки в область спини, від чого вона впала на підлогу, вдарившись об неї головою та ліктем руки. Коли ОСОБА_2 намагалася втікти від нього, він знову наніс їй долонею правої руки удар по спиті, а другий в область затиличної частини голови. Бив дочку з метою виховання. Після цього дочка намагалася втікти від нього на вулицю, а тому він схопив її за одяг спереді і кинув її на підлогу, від чого вона вдарилась в підлогу ліктями і головою. Біля вихідних дверей будинку він взяв потерпілу за запястя рук, стиснув їх і вдарив головою у виступаючі частини дверей, а потім в тумбочку для посуду. Після цього по поведінці ОСОБА_2 зрозумів що травмував її, але направити її в лікарню боявся і просив дочку говорити що вона впала на льоду. Щиро кається, просить суворо його не карати.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 та її законний представник ОСОБА_1 підтвердили показання підсудного ОСОБА_3 в частині при яких обставинах було заподіяно неповнолітній потерпілій тілесні ушкодження. Зокрема, нанесення їй підсудним удару долонею по спині, від якого вона впала з ліжка на підлогу та вдарилась об неї ліктем та головою, а потім ударів по спині та затилочній частині голови. Показали, що підсудний також схопив потерпілу за одяг і кинув її на підлогу, від чого вона знову отримала удари різними частинами тіла, а потім біля дверей схопив її за запястя рук і вдарив два рази головою в двері та тумбочку для посуду. Представнику неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1 все це відомо зі слів дочки. Підсудному вони прощають і просять суворо не карати.

Покази підсудного ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно вимог ст. 299 КПК України судом із згоди учасників судового розгляду визнано недоцільним дослідження наявних у справі доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_3 свою винуватість в інкримінованому йому злочині визнав повністю, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що він вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки спричинив потерпілому умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_3 по ступені тяжкості вчинив злочин невеликої тяжкості.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудного, а саме: його позитивну характеристику з місця проживання, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, будучи працездатним, не займається суспільно корисною працею, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, має на утриманні дві неповнолітні дитини.

При відсутності обставин, які обтяжують покарання, до обставин справи, що помякшують покарання підсудного суд відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3 можливе лише при призначенні йому покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності.

Призначення такого покарання буде необхідним й достатнім, для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ним самим так і іншими.

Оскільки підсудному призначається покарання не повязане з реальним позбавленням волі, то міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу йому слід залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов прокурора Маневицького району в інтересах Маневицької центральної районної лікарні на суму 2 798 гривень 03 копійки підлягає до повного задоволення.

Відповідно вимог ст. 93-1 КПК України кошти, витрачені закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину,...стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоровя, органу Міністерства фінансів України або прокурора.

Даним вироком доведено, що шкоду Маневицькій центральній районній лікарні на суму 2 798 гривень 03 копійки заподіяно злочинними діями ОСОБА_3, який умисно заподіяв тілесні ушкодження неповнолітній потерпілій, з приводу чого вона знаходилася на стаціонарному лікуванні у Маневицькій центральній районній лікарні.

Згідно довідки № 0570/1. 9/2 - 11 від 10 травня 2011 року ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні в педіатричному відділенні Маневицької ЦРЛ з 14 по 31 січня 2011 року і на її лікування лікарнею витрачено 2 798 гривень 03 копійки.

З цих підстав дана сума підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_3 на користь Маневицької центальної районної лікарні.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 93 - 1 КПК України суд, -

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначивши покарання 200 (двісті) годин громадських робіт.

Строк покарання засудженому рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Маневицької центральної районної лікарні Волинської області (р/р 35425008001073 в ГУДКУ в Волинській області ЗКПО 01983186 МФО 803014) 2 798 (дві тисячі сімсот девяносто вісім) грн. 03 коп. коштів за лікування потерпілої ОСОБА_2

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя :