Рішення № 16598995, 15.06.2011, Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-184/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2011 р. Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Забара Г.Я.,

при секретарі Безручко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Первомайське

цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитно заставним договором від 21 травня 2008 року у розмірі 142584,48 грн., та судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до зазначеного договору, який укладено між сторонами у справі, відповідач 21 травня 2008 року отримав кредит у розмірі 17122,47 доларів США на купівлю автомобілю на термін до 20.05.2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Однак, у порушення умов зазначеного договору відповідач неналежно виконував взяті на себе зобовязання. Відповідно до п. 16.1.7 та п. 16.6 договору погашення заборгованості повинно було здійснюватися щомісячно з 19 по 23 число в сумі 511,95 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат, згідно з договором. Згідно п. 14.3 договору відповідач сплачує у випадку порушення зобовязань за договором пеню в розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості за кредитом. Відповідно до п. 16.7 договору забезпеченням виконання договору виступає придбаний автомобіль, або будь яке інше належне йому майно (п. 6.2.6). у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань нею передано банку автомобіль з правом його реалізації банком. 10.12.2009 року автомобіль продано за 9867,62 долара США, що відповідає 78807,75 грн., гроші зараховані у рахунок сплати заборгованості за договором, але недостатньо для погашення заборгованості. Тому станом на 16.12.2010 року заборгованість складає 142584,48 грн., з яких: заборгованість за кредитом 99680,85 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 15236,79 грн., заборгованість за комісію за користування кредитом 9812,77 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 10826,24 грн., а також штрафні санкції відповідно до п. 14.9 договору: штраф (фіксована частина) 250 грн., штраф (процентна складова) 9777,86 грн.

За вказаних обставин позивач просить стягнути на користь банку заборгованість у визначеному розмірі та сплачені судові витрати по справі.

Представник позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач позов визнає частково, оскільки в неї склалось скрутне фінансове становище, вона в 2008 році повернула банку як заставу автомобіль, якій продав його за її дорученням, але кошті зараховані не на погашення кредиту, а штрафних санкцій. Просить врахувати матеріальне становище і допущені порушення банком, які порушили її права, і не застосовувати штрафні санкції. На порушення умов договору, які викладені взагалі незрозуміло для неї, на її звернення щодо зміни умов договору, відповіді від банку не отримала.

Повно і всебічно зясувавши обставини по справі, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надані суду докази, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, та, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то, відповідно до ст. 530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами та, згідно зі ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим порушенням шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору. Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частин позики, що залишилася та сплатити процентів, належних йому у відповідності до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Суд встановив, що згідно укладеного сторонами договору, відповідач 21 травня 2008 року отримав кредит у розмірі 17122,47 доларів США на купівлю автомобілю на термін до 20.05.2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач був ознайомлений та погодився з умовами вищевказаного кредитного договору. Відповідач не виконав зобовязань по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом і станом на 16.12.2010 року заборгованість складає за кредитом 99680,85 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 15236,79 грн., які підлягають стягненню з відповідача, згідно з п. 2.1 договору (а.с. 7-17), яким відповідач зобовязалась повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом а також інші платежі, відповідно до умов договору.

Разом з тим, суд вважає, що нараховані позивачем штрафні санкції, тобто інші платежі, відповідно до умов договору, а саме заборгованість за комісію за користування кредитом 9812,77 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 10826,24 грн., а також штрафні санкції відповідно до п. 14.9 договору: штраф (фіксована частина) 250 грн., штраф (процентна складова) 9777,86 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Позивачем до позовної заяви надано завірену копію кредитно-заставного договору від 21 травня 2008 року, укладеного сторонами, текст якого викладено таким чином, що суть і умови його зрозуміти пересічному громадянину важко, порушує права відповідача, передбачені законом, знати до його укладення про загальну вартість кредиту і інші умови договору. Так, в п. 16.5 (розділ інші умови) про детальний опис загальної вартості кредиту (суму кредиту, проценти, винагорода, комісія, неустойка, витрати, збитки) є посилання на їх детальний опис в п. 17.1, але в договорі зовсім відсутній розділ 17 (а.с. 7-17). Вказана копія договору в судовому засіданні звірена з другим оригінальним екземпляром договору, який знаходиться у відповідача, бо позивач перший екземпляр оригіналу договору суду не надав, - який також відповідає наданої суду копії. Більшість пунктів договору мають неодноразову відсилку на велику кількість інших пунктів цього договору, це стосується суттєвих вимог договору.

Також, в першому розділі «визначення термінів та тлумачення» є посилання на п. 17.1.5 «дата погашення», на п. 17.2, 17.7, 17.1.9, 17.6, 17.1.10, 17.8; в розділі 3 «умови та механізм видачі кредиту» - на п. 17.1.4, 17.1, 17.4, 17.1.3; в розділі 4 «порядок розрахунків» - на п. 17.1.6, 17.1.8, 17.1.7, 17.8; в розділі 6 «права та обовязки сторін», де визначені зобовязання позичальника - на п. 17.1.7, 17.1.5, 17.3, 171.317.12; в розділах 7 та 8 «забезпечені вимоги» щодо суті забезпечених вимог на п. 17.1.5, 17.1.6, 17.1.8, розмір забезпечених вимог п. 17.1, предмет застави 17.9, 17.10; в розділах 14-15 щодо відповідальності сторін, а саме встановлення видів і розміру штрафних санкцій і стягнення інших витрат, на п. 17.10, 17.1.8, але такі пункти і розділ 17 в договорі відсутній зовсім. Пояснення представника позивача з цього приводу, що при розпечатці тексту договору допущена помилка і фактично 17 розділ є другий 16 розділ «особливі умови», не спроможні, оскільки в цьому розділі не має стільки пунктів, як посилання на п.17, і вони інші за змістом (а.с. 15). Позивачем також порушені інші умови договору відносно прав позивача, передбачених цим договором. П. 6.4.4 договору передбачено що позичальник має право при виникненні фінансових чи інших труднощів, вносити банку клопотання про перенесення строку платежу. Відповідач звернулась до банку з такою пропозицією 12.02.2010 року (а.с. 58-59), відповідь не отримала.

Відповідач передала банку предмет застави автомобіль, який був реалізований банком за дорученням позичальника, але з порушенням умов розділу 13 договору «звернення стягнення на предмет застави», оскільки перевірити виконання банком цих вимог судом неможливо, на вимоги суду позивачу надати матеріали з приводу продажу автомобілю, надана тільки довідка що він проданий з аукціону і проданий за 79000 грн., що складає 9867.62 долара США, які надійшло до банку і 10.12.2010 року зараховані: пеня 1098.45 доларів, прострочена комісія 1098.45 доларів, комісія 237.04 доларів, прострочені проценти 2624.12 доларів, прострочено тіло кредиту 3068.42 доларів, тіло кредиту 742.49 доларів США (а.с. 57). Таким чином, позивачем на покриття збитків, крім процентів за користування кредитом, отримані 2433.94 долара США. При відсутності на цей час прострочки з погашенням кредиту, банк не вирішив питання щодо клопотання позичальника в звязку з її скрутним становищем, і можливості перенесення строку платежу за залишком кредиту.

При таких обставинах суд вважає, що відсутні підстави для стягнення нарахованих штрафних санкцій. Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, майновий стан боржника.

З урахуванням незначності прострочення зобовязання, строк дії кредитного договору не закінчився, суд вважає необхідним зменшити розмір неустойки (штрафу і пені, які є різновидами неустойки) і обмежитись отриманим позивачем відшкодуванням цих зобовязань.

В силу ст.ст. 81, 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача належить стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1149.20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 81, 88, ч. 2 ст. 197, 209, 212 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 509, 526, 530, 546, 549, 551, 629, 651, 1048,1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Октябрь Комуністичеського району Курган-Тюбінської області, (ід. код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (рах. № 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором в сумі 114917 (сто чотирнадцять тисяч девятсот сімнадцять) грн. 64 коп., в інший частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (рах. № 64993919400001, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судовий збір в сумі 1149,20 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Первомайський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий