Постанова № 16588456, 23.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2011 р. № 2а-3/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання Жарської І.М.

представника позивача Кота Ю.В.

представник відповідача Коня А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віардо»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним рішення про застосування штрафних санкцій, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віардо»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, в якому просить нечинним податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003382380/13718 від 14 червня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки працівник позивача здійснював розрахунки з контрагентами використовуючи власні кошти які вносилися на відповідні банківські рахунки контрагентів через касу банку, при цьому відповідно до п.1.4. Постанови Національного банку України «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»від 21.01.2004 року № 22, відповідно до якої, безготівкові розрахункиперерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Також зазначено, що вказані розрахунки проводилися працівником позивача у 2008 році , який перевірявся органом Державної податкової служби і результати такої перевірки визначені у попередньому акті перевірки яким не зазначалось про порушення п. 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Представник позивача Кіт Ю.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач ДПІ у Шевченківському районі м. Львова надав письмові заперечення проти позову, в якому зазначив, що якщо купівля (чи інші розрахунки) за готівку на суму, що перевищує 10000 грн. протягом одного дня в одного постачальника (за одним або кількома платіжними документами) факт, що вже відбувся, то, будучи проведеною за авансовим звітом, така операція для підприємства є купівлею товарів через підзвітну особу, на що поширюється обмеження передбачене п. 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Підзвітна особа, будучи лише довіреною особою підприємства, здійснює платіж від його імені, при цьому документи на придбаний товар (роботу, послугу) оформляється на імя підприємства. У звязку з цим на розрахунки «підзвітною»готівкою поширюється обмеження зазначене п. 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

В судовому засіданні представник відповідача Кінь А.В. позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечення, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова в період з 12.05.2010 року по 26.05.2010 року було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Віардо», про що складено Акт № 691/131/23-118/30275880 від 31.05.2010 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 та встановлено, що 13.07.2009 року згідно видаткового касового ордеру № 17 ОСОБА_5 видано 24685,81 грн. та 20.07.2009 року згідно видаткового касового ордеру № 18 видано 100000,00 грн. в погашення заборгованості відповідно авансових звітів: № В-06/02-01 від 02.06.2008 р. на суму 2020,00грн.; № В-06/09-01 від 09.06.2008 р. на суму 14,00 грн.;№ В-06/09-01 від 09.06.2008 р. на суму 1400,00 грн.;№ В-06/09-02 від 09.06.2008 р. на суму 5,40 грн.;№ В-06/09-02 від 09.06.2008 р. на суму 537,36 грн.;№ В-06/09-04 від 09.06.2008 р. на суму 59,00 грн.;№ В-06/09-04 від 09.06.2008р. на суму 5900,00 грн.; № В-06/12-01 від 12.06.2008 р. на суму 12,00 грн.;№ В-06/12-01 від 12.06.2008р. на суму 1200,00 грн.;№ В-06/20-01 від 20.06.2008 р. на суму 12.00 грн.;№ В-06/20-01 від 20.06.2008р. на суму 1200,00 грн.;№ В-06/20-02 від 20.06.2008р. на суму 20,20 грн.;№ В-06/20-02 від20.06.2008 р. на суму 2020,00 грн.;№ В-06/20-03 від 20.06.2008р. на суму 185,53 грн.;№ В-06/20-03 від 20.06.2008р. на суму 18553,68 грн.;№ В-06/23-01 від 23.06.2008р. на суму 2999,63 грн.;№ В-06/24-02 від 24.06.2008р. на суму 34,10 грн.;№ В-06/24-02 від 24.06.2008р. на суму 3410,90 грн.;№ В-06/24-01 від 24.06.2008р. на суму 211,50 грн.;№ В-06/24-01 від 24.06.2008р. на суму 21150,00 грн.;№ В-06/25-01 від 25.06.2008 р. на суму 1450,00 грн.;№ В-06/25-01 від 25.06.2008 р. на суму 145000,00 грн.

Виходячи з наведеного позивачем була погашена заборгованість згідно авансових звітів, які підтверджують розрахунки між двома субєктами господарської діяльності за готівку на суму, що перевищує 10000 грн. протягом одного дня.

14 червня 2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 691/131/23-118/30275880 від 31.05.2010 року прийнято рішення про застосування до ТзОВ «Віардо»штрафних (фінансових) санкцій №0003382380/13718 від 14 червня 2010 року, яким за порушення п. 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 143994,38 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку та наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Згідно п. 2.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними

документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками.

Зазначені обмеження не поширюються на:

а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;

б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

в) розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію;

г) використання коштів, виданих на відрядження;

ґ) розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, що належать до цієї продукції (далісільськогосподарська продукція), визначений Законом України “Про державну підтримку сільського господарства України”.

Згідно Указу президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Постановою Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 9 лютого 2005 року N 32 встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення), у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Судом встановлено, що у матеріалах справи знаходяться рішення копії звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт та копії видаткових касових ордерів:

№ В-06/02-01 від 02.06.2008 р. на суму 2020,00грн.; № В-06/09-01 від 09.06.2008 р. на суму 14,00 грн.;№ В-06/09-01 від 09.06.2008 р. на суму 1400,00 грн.;№ В-06/09-02 від 09.06.2008 р. на суму 5,40 грн.;№ В-06/09-02 від 09.06.2008 р. на суму 537,36 грн.;№ В-06/09-04 від 09.06.2008 р. на суму 59,00 грн.;№ В-06/09-04 від 09.06.2008р. на суму 5900,00 грн.; № В-06/12-01 від 12.06.2008 р. на суму 12,00 грн.;№ В-06/12-01 від 12.06.2008р. на суму 1200,00 грн.;№ В-06/20-01 від 20.06.2008 р. на суму 12.00 грн.;№ В-06/20-01 від 20.06.2008р. на суму 1200,00 грн.;№ В-06/20-02 від 20.06.2008р. на суму 20,20 грн.;№ В-06/20-02 від20.06.2008 р. на суму 2020,00 грн.;№ В-06/20-03 від 20.06.2008р. на суму 185,53 грн.;№ В-06/20-03 від 20.06.2008р. на суму 18553,68 грн.;№ В-06/23-01 від 23.06.2008р. на суму 2999,63 грн.;№ В-06/24-02 від 24.06.2008р. на суму 34,10 грн.;№ В-06/24-02 від 24.06.2008р. на суму 3410,90 грн.;№ В-06/24-01 від 24.06.2008р. на суму 211,50 грн.;№ В-06/24-01 від 24.06.2008р. на суму 21150,00 грн.;№ В-06/25-01 від 25.06.2008 р. на суму 1450,00 грн.;№ В-06/25-01 від 25.06.2008 р. на суму 145000,00 грн. та видатковий касовий ордер № 17 згідно якого ОСОБА_5 видано 24685,81 грн. та видатковий касовий ордер № 18 згідно якого ОСОБА_5 видано 100000,00 грн. в погашення заборгованості відповідно авансових звітів.

Як вбачається з матеріалів справи операції щодо купівлі товарів позивачем через підзвітну особу (працівника) відбувалися у червні місяці 2008 року. Зазначене також підтверджується наданими до суду копіями банківських квитанцій, які свідчать про перерахування підзвітною особою готівкових коштів через касу банку на рахунки контрагентів.

Оскаржуване рішення про застосування штрафних фінансових санкцій прийнято на підставі Акта № 690/131/23-118/30275880 від 31.05.2010 року про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Віардо»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в якому чітко визначено період за який така перевірка здійснена, а саме з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.

Судом встановлено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003382380/13718 від 14 червня 2010 року прийнято стосовно правовідносин, які мали місце поза межами періоду за який проводилася перевірка.

Згідно із п. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Згідно із ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Згідно із ст. 250 ГК України в редакції, чинній на дату винесення оскаржуваного рішення, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. З урахуванням наведеного, санкції були застосовані до позивача із пропуском встановленого строку.

Відповідно до п. 2 оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2008 р. № 1776/100/13-08 “Про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участю органів державної податкової служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)”, фінансові санкції за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями, які повинні застосовуватись в межах строків, визначених ст. 250 ГК України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем своїх заперечень проти позову.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Виходячи із системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України такий спосіб захисту як вимога визнання акту не чинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів.

Відмінність між встановленням судом протиправністю акту індивідуальної дії, яким є податкове повідомлення- рішення та нормативно-правових актів є істотною і полягає,зокрема, в момент втрати чинності такими актами.

У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

З урахування викладеного, способом захисту при оскарженні рішення про застосування штрафної санкції є визнання його протиправним та скасування, тому суд вважає, що рішення про застосування штрафної санкції №0003382380/13718 від 14 червня 2010 року слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України в користь ТзОВ «Віардо»3 грн. 40 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.7-14, 17-18, 49, 51, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003382380/13718 від 14 червня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ “Віардо” 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 28.06.2011р.

Суддя Запотічний І.І.

З оригіналом згідно

Суддя Запотічний І.І.