Постанова № 16588280, 29.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2011 р. № 2а-1179/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

за участю секретаря

судового засідання Івашків В.І.,

представників сторін:

від позивача: Куксов В.Г.,

від відповідача: Карпин Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімекс-Україна»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2011 року №0000052302/0/1206 та №0000062302/0/1208.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімекс-Україна»звернулося з позовом до суду до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2011 року №0000052302/0/1206 та №0000062302/0/1208.

В судовому засідання представник позивача позов підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві. Зазначив, що факти придбання будівельних матеріалів у ПП «Кан-Транс»документально підтверджено податковими та видатковими накладними, виписками банку, що свідчить про реальність господарських операцій. Водночас, вказав, що співпраця з ПП «Кан-Транс»була одноразовою. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні на адміністративний позов від 04.05.2011 року. Зазначив, що реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Кан-Транс»ставиться під сумнів, оскільки будівельні матеріали, які ПП «Кан-Транс»поставляло позивачу, попередньо ніби то придбавалися на підставі недостовірних документів у СПД-ФО ОСОБА_4 Просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімекс-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських розрахунків з ПП «Кан-Транс»за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2010 р. та ПП «Сігма груп»з 01.10.2007 р. по 31.12.2009 р.

За результатами перевірки складено Акт від 23.12.2010 року за №3169/23-2/34461676. (далі - Акт перевірки). На підставі вищевказаного Акта перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 14.01.2011 р. №0000062302/0/1208, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 24912,7 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6228,2 грн. та №0000052302/0/1206, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6228,10 грн., в тому числі: 4982,5 грн. основного платежу та 1245,6 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Як вбачається з Висновків, викладених у Акті перевірки податковим органом встановлено, що в порушення п.1, п.2 ст.215, ст.203, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР підприємством завищено валові витрати у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»по безтоварних операціях з ПП «Кан Транс», що призвело до заниження податку на прибуток за 2 квартал 2008 року на суму 6228,18 грн. та зменшено збитки за 2008 рік на 24912,7 грн., та в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР завищено податковий кредит внаслідок проведення безтоварних операцій з ПП «Кан Транс», що призвело до заниження податку на додану вартість за 2008 рік в сумі 4982,53 грн., в тому числі за квітень 2008 року в сумі 3537,6 грн., травень 2008 року в сумі 1444,93 грн.

Судом встановлено, що позивачем за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року проводило взаєморозрахунки з ПП «Кан Транс»на загальну суму 428416,33 грн., без ПДВ - 357013,6 грн. При цьому сторонами не заперечується факт здійснення взаєморозрахунків. Зазначене також підтверджується виписками банку, які долучені до матеріалів справи.

Судом також встановлено, що ПП «Кан Транс» на підставі накладних постачало цеглу та пісок на об'єкти, що будувало Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімекс-Україна». Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімекс-Україна»проводило придбання будматеріалів у ПП «Кан Транс», які в свою чергу були придбані у СПД-ФО ОСОБА_5 Водночас, як вбачається з пояснень представника позивача, договір між позивачем та ПП «Кан Транс»про поставку цегли, цементу та піску був укладений в усній формі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.208 ЦК України правочини між юридичними особам належить вчиняти в письмовій формі. Частиною 1 ст.218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відтак, зазначене не заперечує існування домовленостей щодо поставки товарів між позивачем та ПП «Кан Транс», однак ставить під сумнів існування такої обставини, зокрема, як здійснення перевезення товарів, що придбавалися. Таким чином, для зясування обставин щодо перевезення товарів, що придбавалися позивачем у ПП «Кан Транс», суд бере до уваги доводи відповідача, який покликаючись на факти, встановлені Актом перевірки зазначає, що за період, який перевірявся, підприємство не володіло та не орендувало вантажні автомобілі, а також не володіло та не мало у власності складських приміщень.

Згідно з Актом перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова №1559/2-209/398155 від 02.06.2010 р. позапланової виїзної перевірки ПП «Кан Транс»за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2010 р. встановлено, що ПП «Кан Транс»власними чи орендованими офісними та складськими приміщеннями підприємство не володіло. З цього ж Акта перевірки вбачається, що відповідно до листа ПП «Кан Транс»від 28.05.2010 року №28/05/10-1 будівельні матеріали відвантажувалися на обєкти покупців постачальниками.

Як зазначалося вище, постачальником будівельних матеріали ПП «Кан Транс»був СПД ФО ОСОБА_5

Як вбачається з Акта перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова №1559/2-209/398155 від 02.06.2010 р. ПП «Кан Транс»за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2010 р. відповідно до наданої інформації Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області від 01.06.2010 р. №2239 згідно електронної бази відділу ліцензування станом на 01.06.2010 р. ліцензія на перевезення пасажирів та вантажів та ліцензійні картки на транспортні засоби ОСОБА_4 не видавались. В акті перевірки СПД-ФО ОСОБА_4 проведеної працівниками Стаханівської ОДПІ Луганської області за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р. від 29.09.2009 р. №45/17-113/НОМЕР_1 зазначено про відсутність нерухомого та рухомого майна у даного підприємця, та вказано, що діяльність СПД-ФО ОСОБА_4 здійснював самостійно без найманих працівників.

Враховуючи зазначене, СПД-ФО ОСОБА_4 не міг відвантажувати будівельні матеріали на обєкти, будівництво яких здійснював позивач.

Відтак, оскільки ні позивач, ні ПП «Кан Транс», ні СПД-ФО ОСОБА_4 не могли здійснювати перевезення будівельних матеріалів, які були придбані позивачем у ПП «Кан Транс», а позивачем не надано доказів того, що перевезення могли здійснювати інші субєкти, суд дійшов висновку про те, що підтвердження позивачем господарських операцій з придбання будівельних матеріалів у ПП «Кан Транс»накладними, товарно-транспортними накладними та виписками банку недостатньо для того, щоб довести реальність господарських операцій між ним та ПП «Кан Транс».

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закону України №283/97-ВР), валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України №283/97-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-ХІУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на послуги повинні оформлятися віповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тої чи іншої послуги.

Отже, суд бере до уваги доводи відповідача, що у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, не встановлено факту передачі будівельних матеріалів від ПП «Кан-Транс»позивачу та отримання їх позивачем саме від ПП «Кан-Транс».

Відтак, висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток є обґрунтованим.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР змінами і доповненнями) (далі - Закон №168/97-ВР), бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченою статтею цього Закону.

На підставі норм п.п.7.2.1. п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як здійснення операції з придбання товарів; наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В той же час, наведена вище норма п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, крім обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Відтак, висновок відповідача про завищення податкового кредиту внаслідок проведення безтоварних операцій між позивачем та ПП «Кан-Транс»є обґрунтованим.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімекс-Україна», з огляду на що у задоволенні адміністративного по позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 04.07.2011 року.

Суддя Лунь З.І.

З оригіналом згідно

Суддя Лунь З.І.