Постанова № 16587811, 05.05.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-3256/10/0770

Ряд стат. звіту № 6.6.4

Код - 07

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2011 року місто Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання Красновій О.Р.

за участі:

представника позивача Рубіш О.В.

представника відповідача Лендєл О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства “Мукачівська пересувна механізована колона №77” про визнання податкових зобовязань визначених із застосуванням рівня звичайних цін,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач суб'єкт владних повноважень Мукачівська обєднана державна податкова інспекція Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства “Мукачівська пересувна механізована колона №77” про визнання податкового зобовязання по податку на додану вартість, визначеного із застосуванням “звичайних цін” на суму 2684886 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві, підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених в письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відкрите акціонерне товариство “Мукачівська пересувна механізована колона №77” являється юридичною особою та стоїть на обліку в Мукачівській ОДПІ як платник податків і відповідно до ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” зобов'язане сплачувати належні суми податків, зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Мукачівською ОДПІ на підставі п.1 ст.111 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ “Мукачівська пересувна механізована колона №77” вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 р.

В ході проведення перевірки складено акт №683/23-01/01037072 від 23.04.2010 р., яким встановлено, що основним видом діяльності товариства є здійснення операцій з будівництва дамб та виконання земельних робіт бюджетним організацій, поряд з цим за період охоплений перевіркою встановлено здійснення операцій, які є нетиповими для даного підприємства, а саме експорт дубленого хромового напівфабрикату “WЕТ-ВLUЕ” зі шкіри ВРХ. Постачальником шкіри “WЕТ-ВLUЕ” зі шкіри ВРХ протягом 2008 року було ТОВ “Геос-Львів”.

Мукачівською ОДПІ направлено запит до ДПІ у Сихівському районі Львова про проведення зустрічної перевірки ТОВ “Геос-Львів” - постачальника шкіри напівфабрикату “WЕТ-ВLUЕ” стосовно фінансово-господарських відносин, та порядку формування ціни на даний вид товару від 31.03.2010 р. №12/7/23-01.

Із отриманої раніше відповіді ДПІ у Сихівському районі Львова №20131/23-416/1643/7 від 28.12.2009 року на запит Мукачівської ОДПІ №25808/7/23-01 від 04.12.2009 р. встановлено, що ТОВ “Геос-Львів” є виробником шкіри ВХР напівфабрикату “WЕТ-ВLUЕ”.

Разом з тим, Мукачівською ОДПІ направлено до Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків лист №23970/10/23-01 від 12.11.2009 р. та повторно від 17.12.2009 року №26644/10/23-01 та до Закарпатської торгово-промислової палати лист №23971/10/23-01 від 12.11.2009 р. для надання цінової інформації щодо вартості шкіряного напівфабрикату хромового дублення із шкір ВРХ “WЕТ-ВLUЕ” - шкіра з цілої шкіри ВРХ без волосяного покрову, з характерним природнім малюнком лицевої сторони (мереї), площа поверхні якої перевищує 2,6 м.кв. шкіра не розщеплена (неспілок), волога, піддана хромовому дубленню, без подальшої обробки, сорт АВ та сорт С, який придбавався на митній території України та експортувався протягом 2008 року;

Також направлено поштою з повідомленням про отримання лист №б/н/10/23-01 від 31.03.2010 р. до Державного підприємства українського науково-дослідного і навчального центру з проблем стандартизації, сертифікації та якості щодо видачі сертифікатів якості на шкіряний напівфабрикат “WЕТ-ВLUЕ” зі шкіри ВРХ сорт АВ та сорт С за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року ТОВ “Геос-Львів”.

В процесі перевірки ВАТ “Мукачівська ПМК-77” представлено сертифікати якості самостійно виписані ТОВ “Геос-Львів”, які надані комісіонерами до відповідних документів (звіт комісіонера) .

У відповідь на направлені листи на адресу Мукачівської ОДПІ 19.01.2010 р. надійшла відповідь від ДП “Держзовнішінформ” №1/08-09 від 04.01.2010 р., в якій вказано, що за результатами моніторингу ринку “вет-блу” у II півріччі 2008 р., спостерігались наступні ціни, а саме Загальна група (“вет-блу”) - 1,5-4,5 дол США за 1 кг. (що еквівалентно згідно курсу НБ України складає 7,26 грн. - 21,78 грн.)

Крім того, від ДПА в Закарпатській області №306/7/23-020 від 27.01.2010 р. отримано для використання в роботі експертний висновок №0-15 від 27.01.2010 р. Закарпатської Торгово-промислової Палати, в якому визначено вартість “Шкіряного напівфабрикату хромового дублення “WЕТ-ВLUЕ”” зі шкіри ВРХ розміром більше 2,6 м.кв. в періоді з 01.01.2008 р. по 30.09.2009р. (країна виробник Україна) знаходиться в межах 1,5-4,5 дол США за кг.

У зв'язку із виявленням в ході проведення перевірки невідповідності цін придбання шкіряного напівфабрикату хромового дублення “Вет-блу” зі шкіри ВРХ рівню звичайних цін, то відповідно до наказу Мукачівської ОДПІ від 22.04.2010 р. №189 прийнято рішення визначити податкові зобов'язання з ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, розраховані із застосуванням рівня звичайних цін.

Перевіркою встановлено, що ВАТ “Мукачівська ПМК-77” укладено з постачальником шкіряного напівфабрикату “Вет Блу” ТОВ “Геос-Львів” Договір купівлі-продажу за відсутності будь-якого примусу, при цьому, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари, а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутністю-однорідних) товарів, відповідно до якого придбано товар шкіру напівфабрикат “Вет-Блу” зі шкір ВРХ по цінам, які відрізняються від звичайних цін (за результатами моніторингу ринку України по реалізації напівфабрикатів “Вет-Блу” зі шкір ВРХ який здійснює ДП “Держзовнішінформ”) більш ніж на 20 відсотків. Враховуючи, що суми податку на додану вартість по операціях із придбання шкіряного напівфабрикату хромового дублення “Вет-блу” зі шкіри ВРХ, відповідно до наведеного вище договору, включені підприємством до складу податкового кредиту в повному обсязі, то, відповідно, порушено пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” ВАТ “Мукачівська ПМК-77”, та як наслідок завищено податковий кредит ПДВ з вартості придбаного товару (шкіряний напівфабрикат “WЕТ-ВLUЕ” із шкур ВРХ) в сумі 1443653 грн.

Мукачівською ОДПІ надіслано лист-пропозицію щодо самостійної сплати податкових зобов'язань, розрахованих із застосуванням звичайних цін від 06.05.2010 р. №10830/10/23-01, яким запропоновано ВАТ “Мукачівська ПМК №77” добровільно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно до рішення №2/23-0/01037072 від 06.05.2010 року у розмірі 1789924 грн. основного платежу та штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 894962 грн.

У адміністративному позові та у матеріалах справи зазначено, що у звязку із виявленням в ході проведення перевірки невідповідності цін придбання шкіряного напівфабрикату хромового дублення “Вет-блу” зі шкіри ВРХ рівню звичайних цін, то відповідно до наказу Мукачівської ОДПІ від 22.04.2010 р. №189 було прийнято рішення від 06.05.2010 року №2 визначити податкові зобов'язання з ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, розраховані із застосуванням рівня звичайних цін. При цьому наказ Мукачівської ОДПІ від 22.04.2010 року №189 не визначає, на підставі чого та які саме ціни слід розрахувати із застосуванням рівня звичайних цін.

Щодо рішення від 06.05.2010 року №2 про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін, то посилання як на підставу прийняття такого рішення на пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є безпідставним, оскільки ні зазначений пункт Закону №2181-ІІІ, ні жодна інша норма цього закону такої форми рішення не передбачають.

Згідно ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Відповідно п.п. 11 та 11-1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” вичерпний перелік функцій державних податкових інспекцій. Так, зазначеними нормами закону передбачено, що в межах законодавчо встановлених функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, такі мають право звертатися до суду з відповідними позовами лише у наступних випадках: а) подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; б) подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

У відповідності до п.п. 17 та 18 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають, в тому числі, право:

- звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

- звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає права податкового органу звертатися до суду з позовом про визнання податкових зобов'язань, визначених із застосуванням звичайних цін.

Як зазначено в Акті про результати планової виїзної перевірки, Мукачівська ОДПІ в якості доказу на обґрунтування рівня звичайної ціни, посилається на лист Державного інформаційно-аналітичного центру України Міністерства економіки України №1/08-09 від 04.01.2010 р.

Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків був створений на підставі Указу Президента України “Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності” №124/96 10 лютого 1996 року. Пункт 6 вищезазначеного Указу визначає, що на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків покладаються наступні функції: моніторинг зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, формування кон'юнктурно-інформаційної системи, сертифікації експертних організацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, надання інформаційної, консультативної та експертної допомоги підприємствам, установам та організаціям при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, підготовки експертних висновків для Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України під час проведення Міністерством офіційних експертиз.

При цьому відповідач та ТОВ “Геос-Львів” є резидентами України, а договір на поставку дубленого хромового напівфабрикату “Вет-Блу” укладався та виконувався на території України.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи той факт, що норми Указу Президента України “Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності” не покладають на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України функції здійснювати статистичну оцінку рівня цін реалізації товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України можна дійти висновку, що такими повноваженнями даний орган не наділений.

Згідно ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Стаття 71 вищезазначеного Кодексу передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно пп. 1.20.8 п. 1.20 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” (в редакції чинній на дату видачі податкового-повідомлення рішення) обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” одним із завдань торгово-промислових палат є надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Таким чином, в силу ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, не може прийматися як належний доказ в даній справі експертний висновок Закарпатської торгово-промислової палати №0-15 від 27.01.2010 року, оскільки в Закарпатській області відсутні виробники хромового напівфабрикату “Вет-Блю” із шкір ВРХ розміром більше 2,6 кв. м, інші договори в співставних умовах не досліджувались, а висновок базується лише на “...даних отриманих з періодичного журналу “Огляд цін українського та світового ринків...””. При цьому, бюлетень “Огляд цін українського та світового ринків” є друкованим виданням Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України.

Також, неправомірними висновки податкового органу, викладені в акті перевірки та в позовній заяві, щодо встановлення рівня звичайних цін на підставі зазначених вище листів ДП “Держзовнішінформ” та Закарпатської ТПП, оскільки у згаданих листах зазначаються середні ціни у 2008 - 2009 роках, а не в конкретний період часу, коли відбувалися поставки дубленого хромового напівфабрикату “Вет-Блу” відповідачу. Отже, ціни зазначені не. в співставних умовах, оскільки для визначення звичайної ціни товару використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах. До того ж, продаж товару на експорт та продаж товару на внутрішньому ринку України не можуть вважатися співставними умовами.

Таким чином, рівень цін, який був застосований податковим органом при визначенні податкових зобов'язань відповідачу, розрахованих із застосуванням звичайних цін, позивачем не було підтверджено належними та допустимими доказами.

У відповідності до п.п. 1.20.6 п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору. Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

За наведених обставин, суд вважає, що податковим органом не доведено, що ціна договору, укладеного між відповідачем та ТОВ “Геос-Львів”, не відповідає рівню звичайної ціни, яка відповідає рівню справедливих ринкових цін. Отже, позивачем не надано належних доказів в обґрунтування звичайної ціни спірного договору.

Крім того, відповідно до абз. 1 пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (далі - Закон України №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

При цьому, Законом України від “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” 21.12.2000 р. №2181-ІІІ встановлено, що методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб (пп. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.06.2004 № 1830-ІУ).

В свою чергу, починаючи з квітня 2010 року по теперішній час не існує методики визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами, яка б була затверджена Законом.

Крім того, непрямі методи визначення сум податкових зобов'язань щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) платника податків можуть бути застосовані виключно за наявності підстав, встановлених підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Таких підстав у даному випадку у податкової інспекції не було.

Таким чином, в даному випадку суд вважає, що необхідне застосування положень пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181, які не були враховані позивачем, згідно яких у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відтак, відповідачем доведено правомірність його дій, а саме, що підприємство базу оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів визначало виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними цінами, та ці ціни не були нижчими за звичайні ціни. Так, у відповідності до цінової довідки Львівської торгово-промислової палати від 27.06.2009 року №19-09/952, вартість шкіряного напівфабрикату “Вет-блу” зі шкір ВРХ на внутрішньому ринку України станом на червень 2008 року може складати: сорт А-В 85,85 - 96,60 грн. з ПДВ за 1 кг; сорт С 81,12-81,36 грн. з ПДВ за 1 кг. Це саме підтверджується договорами купівлі-продажу шкіряного напівфабрикату “Вет-блу” №0402/01 від 04.02.2008 р., №0402/02 від 04.02.2008 р., №0603/01 від 06.03.2008 р., №2511-1 від 25.11.2008 р., №2907/01 від 29.07.2008 р.

На підставі наведеного, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства “Мукачівська пересувна механізована колона №77” про визнання податкових зобовязань визначених із застосуванням рівня звичайних цін відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Калинич Я.М.