Ухвала суду № 16586756, 15.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-29/205-2008А/5002

15.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-російське- ОСОБА_1, довіреність № б/н від 03.02.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Судак АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м .Судак АР Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І. ) від 01.07.09 у справі № 2-29/205-2008А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-російське підприємство "Бугаз" (вул. Гагаріна 46,Судак,Автономна Республіка Крим,98000)

до Державної податкової інспекції в м. Судак АР Крим (вул. Яблунева 10,Судак,Автономна Республіка Крим,98000)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду АР Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 01 липня 2009 року у справі № 2-29/205-2008А позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-російське підприємство «Бугаз»до Державної податкової інспекції в м. Судак АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення було задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 284/1028/10/23-0/1 від 31 травня 2007 року в частині донарахування ТОВ «Спільне Українсько-російське підприємство «Бугаз»податку на прибуток в сумі 11,8 тис.грн. та штрафних санкцій в сумі 5,9 тис. грн.. В іншій частині податкове повідомлення-рішення № 284/1028/10/23-0/1 від 31.05.2007р. залишено без змін. В частині позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 284/1028/10/23-0 від 03.05.2007р. в задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду АР Крим від 01 липня 2009 року, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на положення пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У судове засідання представник відповідача не зявився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи відповідач сповіщений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі зясування усіх обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач висловив свою правову позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх становлення, дослідивши правильність застосування Господарським судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що податкова інспекція вважає, що позивачем було допущено порушення вимог підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилося у заниженні валових доходів підприємства за 4 квартал 2005 року внаслідок недотримання позивачем дати збільшення валового доходу, який припадає на даний податковий період, а також у заниженні валового доходу у звязку з продажем іноземної валюти. Скоригований валовий дохід підприємства за даними податкової інспекції складає 438,7 тис. грн.. Крім того, податкова інспекція не згодна із зменшенням позивачем показників строки 02 декларації з податку на прибуток «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»за 2005 рік, вважає, що немає підстав для проведення коригування (зменшення) валових доходів та посилається на те, що позивачем не наданий відповідний уточнюючий розрахунок.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованими іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті.

Відповідно до частини1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, якщо відносно таких обставин не виникає спору.

Для податкового органу належним доказом виявленого порушення норм діючого законодавства України з питань оподаткування є відповідний акт перевірки, який є службовим документом, що є носієм доказової інформації про виявлені у процесі перевірок порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання. Акт перевірки повинен відповідати Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок по питанню дотримання податкового, валютного і іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10 серпня 2005 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205.

Згідно до пункту 1.5 наказу № 327 акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. (пункту 1.7 наказу).

За кожним відображеним в акті фактом порушень податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно - правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акту письмові пояснення посадових осіб субєкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Але, акт виїзної планової перевірки від 27 квітня 2007 року за № 132/23-0/30229918 за період з 01 жовтня 2005 року по 31 грудня 2006 року не відповідає вищевказаним вимогам Порядку. Так, у розділі 3.1 акту перевірки відповідачем лише констатується відхилення щодо скоригованого валового доходу позивача за період, що перевірявся, констатується факт порушення вимог підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та констатується висновок про те, що перевіркою підстав для проведення корегування (зменшення) валових доходів згідно наданих до перевірки документів не встановлено. Тобто, не зрозуміло , за якими саме операціями позивачем було допущено порушення вимог закону щодо визначення дати формування валового доходу підприємства, за якими саме операціями було встановлено заниження валового доходу підприємства і за якими саме господарськими операціями позивачем здійснено коригування (зменшення) валового доходу підприємства і чому податкова інспекція вважає безпідставним таке коригування, не вказані відповідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку у підтвердження вказаних висновків.

В той же час експертом у процесі експертного дослідження із застосуванням методів документальної перевірки та співставлення було досліджені валові доходи позивача, валові витрати, досліджено і співставлено формування валових доходів від продажу валюти за 4 квартал 2005 року та від приросту - убилі балансової вартості запасів за 4 квартал 2005 року; співставленні відомості журналів-ордерів і даних головної книги підприємства по формуванню валових витрат за 4 квартал 2005 року та зроблено висновок про те, що донарахування податковою інспекцією податку на прибуток за 4 квартал 2005 року підтверджується лише у сумі 0,5 тис.грн. При цьому, експерт не змог пояснити за рахунок чого утворилася розбіжність між валовими доходами за даними акту перевірки та результати дослідження, оскільки суми показників у акті перевірки податковою інспекцією не розкриті. Розбіжність із актом перевірки у сумі 53,50 тис. грн.. у сторону зменшення обєкту оподаткування утворилося за рахунок зменшення валового доходу на суму (-) 6,4тис. грн..; (+) 9,2 тис.грн. за рахунок збільшення валових витрат та за рахунок (-) 37,9 тис. грн.. арифметичної помилки у акті, тому що прийнято відємне значення обєкту оподаткування за 9-ть місяців 2005 року, в той час як підприємством цей показник розрахований як позитивне значення. Тобто розбіжність з даними акту перевірки у сумі 13,4 тис.грн. у сторону зменшення податку на прибуток утворилося за рахунок розбіжностей по обєкту оподаткування.

Судом першої інстанції правильно було оцінено Висновок судово-економічної експертизи за № 33 від 30 березня 2009 року у порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, доводи апеляційної скарги вказаний Висновок не спростовують, належних та допустимих доказів скоєння позивачем порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»судової колегії не надано, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Судак АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду АР Крим від 01 липня 2009 року у справі № 2-29/205-2008А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 березня 2011 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді О.Е.Єланська М.А.Санакоєва