Постанова № 16586673, 10.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-2689/09/0470

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2011 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Лоба Е.Г.

за участю:

представника позивача Парфенюк І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація № 8м. Кривого Рогу про стягнення економічних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Дніпропетровській області звернулась із адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Комунального житлового підприємства №8, в якому просить стягнути з Комунального житлового підприємства №8 економічні санкції в сумі 9 800,01 грн. в дохід державного бюджету, код 21081100, Відділення держказначейства Дзержинського району м. Кривий Ріг на р/р 31112106700020 УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЗКПО 24230992.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Інспекцією з контролю за цінами, згідно із ст. 14 Закону України Про ціни та ціноутворення, Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, прийнято рішення від 13.08.2008 року № 355 про вилучення в доход бюджету суми економічних санкцій в розмірі 9 800,01 грн. Сума економічних санкцій склалася з суми необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 3 266,67 грн. та штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки 6 533,34 грн., який нараховується згідно п. 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами від 03.12.2001 року №298/519. В зазначений термін економічні санкції відповідачем не було сплачено, рішення не скасовано у встановленому законодавством порядку, залишається чинним. Згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року, яку залишено в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітні 2010 року, у задоволенні адміністративного позову Комунального житлового підприємства №8 до Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення від 13.08.2008 року № 355 відмовлено.

Ухвалою суду проведено заміну відповідача його правонаступником - Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційна організація № 8м. Кривого Рогу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 КАС України. В письмових запереченнях відповідач зазначив, що наказ, відповідно до якого відповідач формує тарифи на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, втратив чинність, а тому не має юридичної сили для формування тарифу. Також відповідач не є балансоутримувачем будинків, а тільки обслуговує будинки та прибудинкову територію, не має правових підстав для укладення договору з енергопостачальною організацією про спільне використання внутрішньобудинкових електричних мереж та відшкодування витрат на ремонт мереж, тому включення до тарифу ремонту електричних мереж, проведення термінових робіт по ремонту щитків - є правомірним.

Суд вважає, що відсутність відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Статтею 6 Закону України "Про ціни та ціноутворення" встановлено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Статтею 8 Закону України "Про ціни та ціноутворення" передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ціни та ціноутворення" Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління та визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Згідно рішення Конституційного суду України № 2рп-2000 від 10 лютого 2000 року оплата житлово-комунальних послуг та послуг громадського транспорту здійснюється громадянами України за цінами і тарифами, встановленими відповідно Кабінетом Міністрів України, Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Стаття 31 вищевказаного Закону встановлює, що порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово - комунальних послуг першої і другої групи визначає Кабінет Міністрів України. Саме у межах своїх повноважень Кабінет Міністрів України постановою за № 560 від 12 липня 2005 року затвердив "Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", який є визначальним та обов'язковим при встановленні цих тарифів органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Цей порядок, як зазначено у п. 1 Загальної частини, визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають зазначені послуги.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" N 507-XII від 03.12.1990 р., ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги (в тому числі на електроенергію і природний газ для комунально-побутових потреб населення України), послуги громадського транспорту і зв'язку встановлюються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.

Згідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідач надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оплата яких здійснюється громадянами України за цінами і тарифами встановленими відповідно до Постанови КМУ "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг" № 560 від 12.07.2005 р., Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України "Про затвердження Порядку організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання" № 235 від 28.09.1999 р., Рішення виконкому Криворізької міської ради "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у м. Кривому Розі" № 557 від 28.08.2006р.

Державна інспекція з контролю за цінами в Дніпропетровській області є територіальним органом Державної інспекції з контролю за цінами у складі Міністерства економіки України і підпорядковується їй, основними завданнями якої є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Питання Державної інспекції з контролю за цінами" N 1819 від 13.12.2000 р., завданням Держцінінспекції з контролю за цінами є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів). Відповідно до покладених на неї завдань Держцінінспекція у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування; вживає відповідно до законодавства заходів за порушення суб'єктами господарювання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконання вимог органів державного контролю за цінами.

17 липня 2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Дніпропетровській області, згідно з планом роботи, було проведено перевірку Комунального житлового підприємства №8 з питання додержання державної дисципліни цін.

В ході перевірки було встановлено завищення тарифів на утримання будинків і споруд та при будинкових територій, що є порушенням вимог Постанови КМУ від 12.07.2005р. № 560 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг", Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.09.1999 р. № 235 "Про затвердження Порядку організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання", Рішення виконкому Криворізької міської ради від 28.08.2006 р. № 557 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у м. Кривому Розі".

Перевіркою встановлено, що крім спожитої електроенергії, до складу послуг підприємством було включено вартість виконаних робіт електромонтером (ремонт групових щитків, демонтаж кабелю, усунення інших пошкоджень), яка складається з заробітної плати робітника, соціальних відрахувань та накладних витрат, а витрати по усуненню аварійних ситуацій в електромережах, згідно наряд-завдань, віднесені на квартплату, що є порушенням п 1.5 Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.09.1999р. № 235.

Порядок проведення розрахунку житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання затверджений на виконання п. 12 окремого доручення Кабінету Міністрів України від 30.07.99 № 17290/96 Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.09.99 № 235.

Згідно з пунктом 1.5 Порядку витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання від увідного пристрою (автоматичного вимикача вводу) до щитків (лічильників), які призначені для електроживлення квартир, відшкодовуються житлово-експлуатаційним організаціям за їх розрахунками відповідно до Порядку в обсягах, визначених договором, розробленим відповідно до примірного договору про розрахунок житлових організацій та підприємств Міненерго за обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання (далі - примірний договір).

Підставою для оплати є підписаний уповноваженим представником енергопостачальної організації акт про виконання технічного обслуговування внутрішньобудинкових електромереж та електрообладнання, який подається представником житлово-експлуатаційної організації щомісяця.

Також у акті Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровської області № 646 від 31 липня 2008 року Держінспекція рекомендує відновити угоду з ВАТ "ЕК"Обленерго" та суми витрат по обслуговуванню внутрішніх будинкових електромереж відшкодувати за рахунок енергопостачальної організації.

Взаємовідносини енергопостачальників зі споживачами (фізичними особами), в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 р. № 1357.

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією, власник внутрішньобудинкових електричних мереж (балансоутримувач) є основним споживачем електричної енергії, а мешканці багатоквартирних житлових будинків (орендарі або власники окремих приміщень будинку), електроустановки яких приєднані до внутрішньобудинкових електричних мереж, є субспоживачами електричної енергії.

Згідно з вимогами пункту 1.7 Правил, основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог Правил в укладенні (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача або про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Таким чином, між власником внутрішньобудинкових електричних мереж (балансоутримувачем) та постачальником електричної енергії має бути укладений договір про спільне використання внутрішньобудинкових електричних мереж.

У разі передачі належної постачальнику електричної енергії технологічними електричними мережами споживача постачальник електричної енергії відшкодовує частину обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж споживача.

Відшкодування обґрунтованих витрат з утримання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) оплачується відповідно до договору про спільне використання технологічних електричних мереж і враховує фактичні обґрунтовані витрати основного споживача на утримання цих електричних мереж (пункт 6.30 Правил).

Тобто, постачальник електричної енергії, відповідно до договору про спільне використання, має відшкодовувати власнику (балансоутримувачу) внутрішньобудинкових електричних мереж багатоповерхових будинків обґрунтовані витрати з утримання мереж, які відповідно до однолінійної схеми використовуються для передачі електричної енергії мешканцям будинку та (у разі наявності таких) орендарям або власникам окремих приміщень будинку.

Таким чином, відповідачем була необґрунтовано одержана виручка, яка з врахуванням рівня сплати населення та ст. 250 Господарського кодексу України, становить 3266,67 грн. (без ПДВ) та із застосуванням штрафу у двократному розмірі підлягає вилученню до бюджету.

Згідно ст. 14 Закону України № 507-XII вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Згідно з п. 6 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі.

В результаті проведеної перевірки Інспекцією з контролю за цінами, згідно зі ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами прийнято рішення від 13.08.2008 р. № 355 про вилучення в дохід бюджету суми економічних санкцій у розмірі 9800,01 грн. з відповідача.

Приймаючи рішення по справі, суд також враховує, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року, у задоволенні адміністративного позову Комунального житлового підприємства №8 до Державної інспекції з контролю за цінами в Дніпропетровській області про визнання нечинним рішення від 13.08.2008 року № 355 відмовлено.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому наявні підстави для виконання рішення про застосування економічних санкцій та задоволення позову в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація №8м. Кривого Рогу економічні санкції в сумі 9 800,01 грн. (девять тисяч вісімсот гривень 01 коп.) в дохід державного бюджету, код 21081100, Відділення держказначейства Дзержинського району м. Кривогу Рогу, на р/р 31112106700020 УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЗКПО 24230992.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 14 червня 2011 року.

Суддя (підпис) В.М.Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М.Олійник

Постанова не набрала законної сили

14 червня 2011 року.

Суддя В.М.Олійник