Постанова № 16586627, 24.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

справа № 2-а –12904/09/0470

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 року м. Дніпропетровськ

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Верхньодніпровський сирзаводпро стягнення адміністративно –господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ :

05 жовтня 2009 р. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Верхньодніпровський сирзавод адміністративно-господарські санкції в сумі 76 025 грн. 65 коп. за невиконання у 2008 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, та пеню в сумі 3 832 грн. 08 коп. за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що на виконання положень Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, Товариство з обмеженою відповідальністю Верхньодніпровський сирзаводповинно було створити у 2008 році шість робочих місць для працевлаштування інвалідів, при середньообліковій чисельності штатних працівників підприємства –156 осіб. Відповідач не виконав норматив щодо створення п’яти робочих місць для працевлаштування інвалідів, чим порушив вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, у зв’язку з чим зобов’язаний сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 76 025 грн. 65 коп., виходячи з розміру середньорічної заробітної плати штатного працівника, та пеню, нараховану на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, в розмірі 3 832 грн. 08 коп., за несвоєчасну їх сплату. У добровільному порядку відповідач не сплачує суму заборгованості, тому позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

В судове засідання сторони не з’явились.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 надіслав заяву про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Відповідач повідомлявся судом про час та місце розгляду справи за адресою його державної реєстрації, проте, судові повістки двічі повернулися до суду з довідкою Державного підприємства поштового зв’язку Укрпоштаза закінченням терміну зберігання. Враховуючи, що судові повістки надсилалися судом на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у якому відсутні будь-які відомості про зміну підприємством свого місцезнаходження, та виходячи з положень частини 11 статті 35 КАС України, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українівстановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально –економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено обов’язок, по-перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Верхньодніпровський сирзаводперебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Згідно форми 10 –ПІ Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідівза 2008 рік, що надавався відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2008 році становила 156 осіб.

Отже, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, повинна становити 6 осіб. Проте, у 2008 р. до середньооблікової чисельності штатних працівників підприємства входила лише 1 особа, якій встановлено інвалідність.

Таким чином, відповідач не виконав встановлений законом норматив щодо забезпечення працевлаштування інвалідів, тому самостійно розрахував розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання підприємством вказаного нормативу, що відображено у звіті за формою № 10-ПІ.

З довідки Верхньодніпровського районного центру зайнятості № 483 від 11.04.2011 року, наданої на запит суду, вбачається, що ТОВ Верхньодніпровський сирзаводу 2008 році звіти за формою 3-ПН подавало лише 1 раз –станом на 17.04.2008 року, заявивши одну вакансію на посаду прибиральника-кур’єра. Проте, протягом наступних 30 днів актуальність вказаної вакансії не була підтверджена.

Таким чином, вимоги ст.ст. 18,19, Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, відповідачем не виконані.

Відповідно до ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж це встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі, яка визначається в розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами та організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 вказаного Закону.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, порушення термінів сплати адміністративно –господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2008 р. нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в строки, встановлені законом, не були сплачені, позивач здійснив розрахунок зазначених санкцій за даними наданого відповідачем звіту за формою 10-ПІ від 27.07.2009 року за 2008 рік, виходячи з розміру середньої річної заробітної плати штатного працівника та кількості незайнятих робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в сумі 76 025 грн. 65 коп., а також нарахував пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 3 832 грн. 08 коп. Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача, складає, таким чином, 79 857 грн. 73 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення внаслідок порушення відповідачем у 2008 р. вимог ст.ст. 18 -20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні(незабезпечення виконання встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, ненадання необхідної для організації працевлаштування інвалідів інформації у державну службу зайнятості, несплату у встановлені строки адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць).

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Верхньодніпровський сирзавод(код ЄДРПОУ 31716783) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31216230700063, отримувач –Верхньодніпровський район, банк отримувача –ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ОКПО 25005978) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 р. в сумі 76 025 грн. 65 коп. (сімдесят шість тисяч двадцять п’ять гривень шістдесят п’ять копійок), та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 3 832 грн. 08 коп. (три тисячі вісімсот тридцять дві гривні вісім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В.Чорна