Постанова № 16586576, 09.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2-а-10651/09/0470

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Єфанової О.В.

при секретарі Кравець Є.С.

за участю:

представника позивача Куличенко Н.В.

представника відповідача Тищенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську

адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства Укртелекомв особі філії Дирекція первинної мережі ВАТ Укртелеком

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровськ

про скасування податкових повідомлень-рішень -

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Відкритого акціонерного товариства Укртелекомв особі філії Дирекція первинної мережі ВАТ Укртелекомдо Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровськ, в якому позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровськ від 05.09.2008 року №0003331503/0, від 10.10.2008 року №0003331503/1, від 12.06.2009 року №0002881503/0.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем на підставі акту перевірки №2161/15-3/16479714 від 22.08.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення від 05.09.2008 року №0003331503/0, яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 1958,15 грн., з яких: 1864,90 грн. за основним платежем та 93,25 грн. штрафні санкції. В подальшому позивачем оскаржене зазначене податкове повідомлення-рішення, яке рішенням Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровськ від 10.10.2008 року №39475/10/25-021 залишено без змін, а скаргу без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення від 10.10.2008 року №0003331503/1. На підставі акту перевірки №1391/15-3/16479714 від 29.05.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення від 12.06.2009 року №0002881503/0, яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 1174,53 грн., з яких: 1118,60 грн. за основним платежем та 55,93 грн. штрафні санкції. На думку позивача, зазначені податкові повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству, оскільки, зобовязавши позивача сплачувати ставку комунального податку у розмірі 20 % від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, відповідач вдвічі збільшив граничний розмір ставки комунального податку, передбачений законодавством, чим перевищив свої повноваження.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що в порушення рішення сесії Дніпропетровської міської ради від 27.09.2006 року №4/4 Про рішення міської ради від 30.07.2003 року №6/11 Про комунальний податокта в порушення рішення сесії Дніпропетровської міської ради Про внесення змін до рішення міської ради від 30.07.03 № 6/11 Про комунальний податоквід 13.02.2008р. № 35/28 позивачем у розрахунках комунального податку за І квартал 2007 року І квартал 2008 року та за ІІ-ІV квартал 2008 року допущено методологічну помилку при заповненні рядку 04 невірно застосовано ставку комунального податку, а саме: 10% від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а потрібно 20% від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, що привело до заниження податкового зобовязання на загальну суму 2983,50 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, просив суд в задоволені адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що в ході проведеної невиїзної документальної (камеральної) перевірки (акт№2161/15-3/16479714 від 22.08.08р. та акт №1391/15-3/16479714 від 29.05.09р.) податкових розрахунків комунального податку за І квартал 2007 року, II квартал 2007 року, III квартал 2007 року, IV квартал 2007 року, І квартал 2008 року, II квартал 2008 року, III квартал 2008 року та IV квартал 2008 року Відкритого акціонерного товариства Укртелекомв особі філії Дирекція первинної мережі ВАТ Укртелекомвстановлено, що підприємством невірно застосовано ставку комунального податку, а саме: 10 відсотків замість 20% від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а потрібно 20 відсотків від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що привело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 2983,50 грн.

На підставі акту перевірки №2161/15-3/16479714 від 22.08.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення від 05.09.2008 року №0003331503/0, яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 1958,15 грн., з яких: 1864,90 грн. за основним платежем та 93,25 грн. штрафні санкції. В подальшому позивачем оскаржене зазначене податкове повідомлення-рішення, яке рішенням Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровськ від 10.10.2008 року №39475/10/25-021 залишено без змін, а скаргу без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення від 10.10.2008 року №0003331503/1.

На підставі акту перевірки №1391/15-3/16479714 від 29.05.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення від 12.06.2009 року №0002881503/0, яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 1174,53 грн., з яких: 1118,60 грн. за основним платежем та 55,93 грн. штрафні санкції.

Статтею 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 "Про місцеві податки і збори" визначено, що граничний розмір комунального податку не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Поряд з тим відповідно до статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 "Про місцеві податки і збори" органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників.

Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

Статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно рішення сесії Дніпропетровської міської ради V скликання від 27.09.06 № 4/4 Про рішення міської ради від 30.07.03 № 6/11 Про комунальний податокз 01 січня 2007 року обчислення комунального податку проводиться за ставкою 20 відсотків від офіційно встановленого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.

Згідно рішення сесії Дніпропетровської міської ради V скликання Про внесення змін до рішення міської ради від 30.07.03 № 6/11 Про комунальний податоквід 13.02.2008р. № 35/28 з 01 березня 2008 року розмір комунального податку за базовий (звітний) період за одного працівника дорівнює 10,20 грн., що становить 5 % від річного фонду оплати праці, обчисленого, виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Положенням про комунальний податок, затвердженим рішенням міської ради від 30.07.03р. №6/11 передбачено, що базовим (звітним) періодом є квартал.

Відповідно до пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-Ш у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Таким чином, відповідачем правомірно винесені податкові повідомлення рішення від 05.09.2008 року №0003331503/0, від 10.10.2008 року №0003331503/1, від 12.06.2009 року №0002881503/0.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 14.12.2010 року.

Суддя О.В.Єфанова