Ухвала суду № 16586394, 25.01.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1172/10/2770

25.01.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Санакоєвої М.А. , Єланської О.Е. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Магіт-Д"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 23.03.10р.

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя - ОСОБА_3, довіреність №7318 від 02.09.08р.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Гавура О.В. ) від 21.05.10 у справі № 2а-1172/10/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магіт-Д" (вул. Правди, 10/8, каб. 27, Севастополь, 99014)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, Севастополь,99042)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 21.05.2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Магіт-Д" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Балаклавському районі м. Севастополя №0000181503/0 від 04.02.2010, №0000191503 від 04.02.2010, №0000201503/0 від 04.02.2010.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополь від 21.05.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на положення п.5.1, п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5, п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2010 ДПІ в Балаклавському районі м.Севастополя проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ “Магіт-Д” з питання своєчасності внесення до бюджету орендної плати за землю за квітень, травень, червень 2009 р., за результатами якої складено Акт №10/19/15-341/33275160 від 22.01.2010 р.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя 04.02.2010 прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000181503/0 від 04.02.2010 року, яким ДПІ зобов'язала ТОВ “Магіт-Д” сплатити штраф у розмірі 3000 грн., № 0000191503/0 від 04.02.2010 року, яким ДПІ зобов'язала ТОВ сплатити штраф у розмірі 47965,68 грн., № 0000201503/0 від 04.02.2010 року, яким ДПІ зобов'язала ТОВ сплатити штраф у розмірі 23207,08 грн., в зв'язку з порушенням позивачем ст. 17 Закону України “Про плату за землю”, пункту 5.3.1. статті 5 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” - в звязку із порушенням позивачем граничного строку сплати самостійно визначених податкових зобовязань з орендної плати за користування землями комунальної власності за податкові періоди квітень, травень, червень 2009 року.

Матеріали справи свідчать перо те, що між Севастопольською міською Радою та ТОВ “Магіт-Д” укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,85 га, що розташована за адресою: Севастопольська зона ПБК, 11.

На виконання умов даного договору та статті 14 Закону України “Про плату за землю” ТОВ “Магіт-Д” самостійно обчислена орендна плата за користування земельною ділянкою площею 8,85 га за адресою Севастопольська зона ПБК, 11 та до ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя надана податкова декларація орендної плати за землю (вх.. № 1042) та уточнена податкова декларація (вх. №1678).

Згідно із деклараціями від 02.02.2009 вх. № 1042, від 26.02.2009 № 1678 (уточнена декларація), наявними в матеріалах справи, за квітень 2009р. по строку сплати 01.06.2009 ТОВ “Магіт-Д” нараховане податкове зобов'язання по орендній платі за землю в сумі 119914,17 грн., по строку нарахування переплата становить 43500,00 грн., податковий борг 76414,17 грн.; за травень 2009 р. по строку сплати 30.06.2009 нараховане податкове зобов'язання у сумі 119914,16 грн., переплата відсутня; за червень 2009 р. по строку сплати 30.07.2009 нараховане податкове зобов'язання у сумі 119914,16 грн. Переплата відсутня.

Крім того, в акті зазначено, що в порушення ст.17 Закону України “Про плату за землю” та п.п.5.3.1. п.,5.3 ст.5 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” узгоджене податкове зобов'язання погашене не своєчасно, а саме 17.06.2009 у сумі 30000 грн.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про плату за землю” зі змінами й доповненнями, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про плату на землю” 02.02.2009 року позивач надав до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, в якій визначив зобовязання з орендної плати на квітень, травень, червень 2009 року у розмірі 59957,08 грн. щомісяця.

Відповідно до положень пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року із змінами та доповненнями, відповідно до якого податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Дані положення Закону встановлюють право платників податків на виправлення показників раніше поданої податкової декларації протягом 1095 днів шляхом зазначення уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період.

26.02.2009 року ТОВ “Магіт-Д” надало до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя уточнюючу податкову декларацію, в якій визначило зобовязання з орендної плати на квітень, травень, червень 2009 року у розмірі 119914,16 грн. щомісяця.

31.08.2009 року ТОВ “Магіт-Д” надало до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя ще одну уточнюючу податкову декларацію, в якій визначило зобовязання з орендної плати на квітень, травень, червень 2009 року у розмірі, 29329,43 грн. щомісяця. Підставою для зменшення зобовязань з орендної плати за користування землею комунальної власності було рішення Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 по справі №2а-32/09/2770 про визнання не чинними нормативних грошових оцінок орендованих земельних ділянок.

Як свідчать матеріали справи, позивач до початку перевірки подав уточнюючу декларацію у якій зменшив на підставі нових нормативних грошових оцінок земельних ділянок податкові зобовязання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності до 29329,45 гривень щомісячно. У тому числі сума зобовязання була зменшена за січень червень 2009 року. Відповідач проти зменшення суми податкових зобовязань не заперечував але вважає, що позивач, надаючи уточнюючу декларацію, погасив податкові зобовязання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за квітень-червень 2009 року. Отже судова колегія вважає, що позивач подаючи уточнюючий розрахунок скористався своїм правом, передбаченим п. 5.1. статті 5 Закону України від 21.01.2000 року № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, а відповідач прийнявши ці уточнення визнав право позивача.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Судовою колегією було встановлено, що відповідач застосовує положення п.п. 17.1.7 п.17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” у звязку з тим, що вважає подання уточнюючої декларації тотожною оплаті простроченого податкового зобовязання.

При цьому, судова колегія вважає такі доводи відповідач вважає помилковими та безпідставними у звязку з тим, що підставою для висновків про порушення граничних строків сплати податкових зобовязань можуть бути тільки первинні документи, зокрема платіжні доручення. Проте, ДПІ в у Балаклавському районі м. Севастополя у акті від 22.01.2010 року № 10/19/15-341/33275160 не зазначає номеру та дати платіжного доручення щодо сплати ТОВ “Магіт-Д” коштів за оренду земельної ділянки у розмірі 43500 грн. за квітень 2010 року, не зазначено на підставі яких первинних документів ДПІ в у Балаклавському районі м. Севастополя зробила висновок про несплату податкових зобовязань позивачем підприємством у травні, червні 2009 року.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 та 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При таких обставинах справи, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно зясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 21 травня 2010 року у справі № 2-а-1172/10/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 січня 2011 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді М.А.Санакоєва О.Е.Єланська