Постанова № 16582886, 20.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2011 року           16 год. 58 хв.           № 2а-7246/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Алант Інвест"

до Державної податкової інспекції Голосіївського району м.Києва

провизнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень У судовому засіданні 20 червня 2011 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Алант Інвест»(надалі –також «Позивач», «ТОВ «Алант Інвест») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (надалі –також «Відповідач»або «ДПІ у Шевченківському районі міста Києва»), про визнання недійсним (нечинним) та скасування повністю податкового повідомлення-рішення форми «Ш»Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 29 вересня 2010 року № 0024961530/0 на суму 190268,18 грн., податкового повідомлення-рішення форми «Ш»Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 29 вересня 2010 року № 0024971530/0 на суму 5608,18 грн., податкового повідомлення-рішення форми «Ш»Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 29 вересня 2010 року № 0024981530/0 на суму 5708, 85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення № 0024961530/0, № 0024971530/0 та № 0024981530/0 від 29 вересня 2010 року, на думку представника Позивача, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, на підставі безпідставних висновків та невірного застосування норм податкового законодавства, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Як зазначив в судовому засіданні представник Позивача, станом на 29 вересня 2010 року сплив річний строк для нарахування штрафних санкцій, а тому у Відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0024961530/0 від 29 вересня 2010 року.

          В обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення № 0024971530/0 від 29 вересня 2010 року, представник Позивача посилався на те, що за червень 2010 року ТОВ «Алант Інвест»законно було сплачено орендну плату за землю у визначений законодавством строк і не було допущено жодних порушень закону.

          Крім того, представник Позивача також звернув увагу на те, що в податкових повідомленнях-рішеннях № 0024961530/0, № 0024971530/0 та № 0024981530/0 від 29 вересня 2010 року Відповідачем було невірно зазначено адресу ТОВ «Алант Інвест», а також посилався на порушення порядку вручення податкових повідомлень-рішень.

Відповідач –ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, –явку уповноваженого представника в судове засідання 20 червня 2011 року не забезпечив, про причини неявки суду не сповістив, вимог суду про надання доказів по справі не виконав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення Відповідача на позов, в яких Відповідач посилається на те, що податкові повідомлення-рішення № 0024961530/0, № 0024971530/0 та № 0024981530/0 від 29 вересня 2010 року є такими, що прийнято відповідно до норм чинного податкового законодавства, оскільки проведеною податковим органом перевіркою було встановлено порушення Позивачем строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по орендній платі за землю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Станом на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень спірні правовідносини регулювалися Законом України «Про плату за землю»(станом на час розгляду справи закон втратив чинність), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ (станом на час розгляду справи закон втратив чинність) (надалі –також «Закон № 2181»).

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань ТОВ «Алант Інвест»за період з 1 липня 2009 року по 29 вересня 2010 року.

За результатами перевірки Відповідачем було складено Акт від 23 вересня 2010 року № 1378/15-30/33834811, яким встановлено порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по орендній платі за землю.

На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем було винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0024961530/0 від 29 вересня 2010 року, яким за затримку на 290 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 380536,36 грн. застосовано штраф у розмірі 50 % (190268,18 грн.);

- податкове повідомлення-рішення № 0024971530/0 від 29 вересня 2010 року, яким за затримку на 40 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 28 040,88 грн. застосовано штраф у розмірі 20 % (5608,18 грн.);

- податкове повідомлення-рішення № 0024981530/0 від 29 вересня 2010 року, яким за затримку на 9 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 57088,54 грн. застосовано штраф у розмірі 10 % (5 708,85 грн.).

ТОВ «Алант Інвест», у визначеному Законом № 2181 порядку оскаржило вищезазначені податкові повідомлення-рішення до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової адміністрації України.

За результатами адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень, Рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 17 грудня 2010 року № 26110/10/25-011 про результати розгляду первинних скарг, Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 28 лютого № 1923/10/25-214, Рішенням Державної податкової адміністрації України від 6 травня 2011 року № 8450/6/25-0215 скарги ТОВ «Алант Інвест»залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення – без змін.

          В той же час, Позивач вважає податкові повідомлення-рішення № 0024961530/0, № 0024971530/0 та № 0024981530/0 від 29 вересня 2010 року такими, що суперечать вимогам чинного станом на час їх винесення податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень № 0024961530/0, № 0024971530/0 та № 0024981530/0 від 29 вересня 2010 року, як рішень суб’єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних рішень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

«На підставі»означає, що суб’єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб’єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб»означає, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб’єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту акту, складеного за результатами перевірки Позивача, підставою для винесення оскаржуваних повідомлень-рішень став висновок Відповідача про порушення Позивачем строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по орендній платі за землю.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначено Законом України «Про плату за землю»(надалі –також «Закон»).

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів –учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок (частина 1 та 2 статті 2 Закону).

11 травня 2007 року між Київською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Алант Інвест» (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі –також «Договір»), відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 25 січня 2007 року за № 52/713, за Актом приймання-передачі передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1 Договору об’єктом оренди є земельна ділянка, яка розташована за адресою: вул. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:79:392:0068.

Відповідно до пункту 4.2 Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 4 (чотирьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Пунктом 4.7 Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі статтею 13 Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (частина 1 статті 14 Закону).

Статтею 17 Закону визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як встановлено Судом та підтверджується матеріалами справи (зокрема, платіжними дорученнями № 68 від 17 червня 2010 року, № 70 від 9 липня 2010 року, № 76 від 8 вересня 2010 року), за період, який перевірявся, ТОВ «Алант Інвест»сплачувало орендну плату за землю наступним чином.

ПеріодКінцевий строк сплати податкового зобов’язанняФактична дата сплати орендної платиКількість днів прострочення

Липень 2009 року31 серпня 2009 року17 червня 2010 року290 днів

Серпень 2009 року30 вересня 2009 року17 червня 2010 року260 днів

Вересень 2009 року30 жовтня 2009 року17 червня 2010 року230 днів

Жовтень 2009 року30 листопада 2009 року17 червня 2010 року199 днів

Листопад 2009 року30 грудня 2009 року17 червня 2010 року169 днів

Грудень 2009 року1 лютого 2010 року17 червня 2010 року136 днів

Січень 2010 року2 березня 2010 року17 червня 2010 року107 днів

Лютий 2010 року31 березня 2010 року17 червня 2010 року78 днів

Березень 2010 року30 квітня 2010 року17 червня 2010 року48 днів

Квітень 2010 року30 травня 2010 року17 червня 2010 року18 днів

Травень 2010 року30 червня 2010 року17 червня 2010 року-

Червень 2010 року30 липня 2010 року17 червня 2010 року

9 липня 2010 року-

Липень 2010 року30 серпня 2010 року8 вересня 2010 року9 днів

Серпень 2010 року30 вересня 2010 року8 вересня 2010 року-

Вересень 2010 року30 жовтня 2010 року8 вересня 2010 року- Відповідальність платників і контроль за додержанням Закону України «Про плату за землю»визначено Розділом 8 Закону.

Відповідно до статті 25 Закону за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону).

Згідно з пунктом 17.1 статті 17 Закону № 2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Специфіка штрафної санкції, передбаченої підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 полягає в тому, що вона застосовується у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом № 2181 та нараховується органом державної податкової служби за наявності факту погашення податкового боргу.

За затримку на 290 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 380536,36 грн. Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0024961530/0 від 29 вересня 2010 року, яким застосовано штраф у розмірі 50 % (190268,18 грн.).

Суд звертає увагу на те, що факт прострочення сплати орендної плати за землю на 290 днів за відповідний період підтверджується матеріалами справи, оскільки граничний строк сплати орендної плати за землю становив 31 серпня 2009 року, тоді коли Позивачем фактично було сплачено її лише 17 червня 2010 року.

В той же час, частиною 1 статті 241 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарський штраф –це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом (стаття 250 Господарського кодексу України в редакції, чинній станом на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень).

Як встановлено Судом, датою вчинення порушення вимог закону є 1 вересня 2009 року (наступний після останнього дня, встановленого законом для сплати орендної плати за землю). Аналогічно 1 вересня 2009 року є днем виявлення вчинення платником податку порушення, оскільки строки сплати орендної плати за землю безпосередньо встановлено статтею 17 Закону України «Про плату за землю»а тому Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, є обізнаний з цими нормативними правилами.

За таких обставин, враховуючи положення статті 250 Господарського кодексу України, Суд дійшов висновку про те, що станом на 29 вересня 2010 року у Відповідача були відсутні правові підстави для накладення штрафу на Позивача, у зв’язку зі спливом встановлених законом строків накладення штрафних санкцій.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0024961530/0 від 29 вересня 2010 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Податковим повідомленням-рішенням № 0024971530/0 від 29 вересня 2010 року за затримку на 40 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 28 040,88 грн. до Позивача було застосовано штраф у розмірі 20 % (5608,18 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення було винесено за несплату орендної плати за землю за червень 2010 року.

В той же час, як підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжного доручення № 68 від 17 червня 2010 року та платіжного доручення № 70 від 9 липня 2010 року, орендна плата за землю за червень 2010 року було сплачено Позивачем двома платежами, а саме 17 червня 2010 року та 9 липня 2010 року. Відповідно до вимог статті 17 Закону граничний строк сплати орендної плати за землю за червень 2010 року – 30 липня 2010 року.

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що Позивачем не було порушено строку сплати орендної плати за землю за червень 2010 року. Відтак, висновок Відповідача про порушення Позивачем строку сплати орендної плати за землю за червень 2010 року є протиправним та таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах спірних правовідносин. Жодних доказів з посиланням на конкретні обставини, які б свідчили про прострочення сплати орендної плати за землю за червень 2010 року ні акт перевірки, ані письмові заперечення Відповідача не містять.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0024971530/0 від 29 вересня 2010 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Податковим повідомленням-рішенням № 0024981530/0 від 29 вересня 2010 року до Позивача за затримку на 9 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання (за липень 2010 року) в розмірі 57088,54 грн. застосовано штраф у розмірі 10 % (5 708,85 грн.).

Так, Судом встановлено, що відповідно до статті 17 Закону останнім днем сплати орендної плати за землю за липень 2010 року було 30 серпня 2010 року. В той же час, фактично Позивачем було сплачено вказану орендну плату за землю лише 8 вересня 2010 року, тобто, з простроченням у 9 днів.

В той же час, як вбачається зі змісту податкового повідомлення-рішення № 0024981530/0 від 29 вересня 2010 року (як і зі змісту податкових повідомлень-рішень № 0024961530/0 від 29 вересня 2010 року та № 0024971530/0 від 29 вересня 2010 року), в ньому зазначено адресу ТОВ «Алант Інвест»м. Київ, вул. Оболонська, 7.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЄ № 383617, 10 жовтня 2007 року було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах, а саме –змінено адресу ТОВ «Алант Інвест»на адресу: 01010, м. Київ, Печерський район, вул. Суворова, будинок 4.

Як встановлено Судом, листом № 7 від 4 серпня 2010 року (отримано Відповідачем 5 серпня 2010 року (згідно реєстраційної відмітки на печатці) ТОВ «Алант Інвест»повідомляло Відповідача про зміну юридичної адреси на 01010, м. Київ, вул. Суворова, 4 та просило надсилати всю кореспонденцію за вказаною юридичною адресою.

Крім того, зі змісту декларацій, які подавалися ТОВ «Алант Інвест»до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва випливає, що Позивачем зазначалася адреса саме 01010, м. Київ, вул. Суворова, 4.

В той же час, в оскаржуваних повідомленнях-рішеннях Відповідачем зазначено іншу адресу: м. Київ, вул. Оболонська, 7.

Додатком 3 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 985 встановлено форму податкового повідомлення-рішення форми «Ш»(за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання), однією з вимог якого є відомості щодо податкової адреси платника податків.

За таких обставин, Суд звертає увагу на те, що до податкових повідомлень-рішень № 0024981530/0 від 29 вересня 2010 року, № 0024961530/0 від 29 вересня 2010 року та № 0024971530/0 від 29 вересня 2010 року Відповідачем внесено невірні відомості, що є порушенням вимог чинного законодавства щодо форми рішення податкового органу.

Вищевказане свідчить про неналежне оформлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а, відтак, необхідність їх скасування.

Таким чином, проаналізувавши матеріали адміністративної справи та вимоги чинного станом на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, Суд дійшов висновку про те, що при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, допустив порушення закону, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначений чинним законодавством.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

П О С Т А Н О В И В

          Адміністративний позов задовольнити повністю.

          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш»Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 29 вересня 2010 року № 0024961530/0 на суму 190268,18 грн., податкове повідомлення-рішення форми «Ш»Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 29 вересня 2010 року № 0024971530/0 на суму 5608,18 грн., податкове повідомлення-рішення форми «Ш»Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 29 вересня 2010 року № 0024981530/0 на суму 5708, 85 грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська